Ухвала

від 26.11.2024 по справі 120/15596/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

26 листопада 2024 р.Справа № 120/15596/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання графіку особистого прийому громадян таким, що порушує право громадян

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання графіку особистого прийому громадян таким, що порушує право громадян.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно норм пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як встановлено із позовної заяви, така не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Пенсійного фонду України.

У зв`язку із зазначеним, позивачу слід зазначити відомості, передбачені нормами ч. 2 ст. 5 КАС України, щодо відповідача.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Також, варто зауважити, що зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Обгрунтовуючи порушене право, позивач зазначає, що представник за довіреністю Проник О.І., захищаючи її інтереси у адміністративній справі № 120/2366/22, а саме: "14.05.2024 мав бажання усно звернутися до голови Пенсійного фонду України, однак йому відмовили та повідомили про те, що голова правління здійснює прийом за попереднім записом". У зв`язку із зазначеним, таку бездіяльність вважає протиправною.

Разом з тим, у прохальній частині адміністративного позову ОСОБА_1 заявлено вимоги, про:

- визнання графіку особистого прийому громадян керівництвом Пенсійного фонду України та керівництвом структурним підрозділом, що порушує право громадян на регулярний особистий прийом керівництвом Пенсійного фонду України та керівництвом структурним підрозділом;

- скасувати графік особистого прийому громадян керівництвом Пенсійного фонду України та керівництвом структурним підрозділом.

Отже, враховуючи зазначене, суд акцентує увагу, що заявлені позовні вимоги позивача не відповідають змісту статті 5 КАС України. Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду з вимогою захистити її права, свободи чи законні інтереси, які були порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас у цьому випадку заявлені вимоги: - визнати графік особистого прийому громадян таким, що порушує право громадян на регулярний прийом та - скасувати графік особистого прийому громадян, не підпадають під визначені ст. 5 КАС України способи захисту порушених прав.

При цьому, належним буде наголосити, що зокрема, графік особистого прийому громадян не є нормативно-правовим актом чи індивідуальним актом у розумінні ч. 2 ст. 5 КАС України. Він також не є дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, оскільки стосується організації внутрішнього порядку роботи установи. Саме тому, позовні вимоги фактично спрямовані на втручання в організаційно-розпорядчу діяльність суб`єкта владних повноважень, що не відповідає правовій природі адміністративного судочинства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відтак, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з метою усунення даного недоліку позовної заяви позивачу слід привести зміст позовних вимог у відповідності до положень п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також, позивач у позовній заяві зазначає, про те, що 14.05.2024 її представник мав бажання усно звернутися до голови Пенсійного фонду України, однак, йому відмовили.

Отже, із зазначеного слідує, що саме 14.05.2024 позивач дізналась про порушене право, а тому, належним буде застосувати норми п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України та з`ясувати, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

В силу вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами, визначеними ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Отже, закон обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Так, звернувшись до суду з цим позовом, позивач посилається на порушення свого права 14.05.2024 органом Пенсійного фонду України.

Водночас, не погоджуючись з порушенням права щодо усного звернення представника за довіреністю до голови Пенсійного фонду України, позивач звернулась до суду лише 20.11.2024, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, при цьому не додав до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 161 КАС України.

За таких обставин, позивачу необхідно подати до суду вмотивоване клопотання із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання графіку особистого прийому громадян таким, що порушує право громадян залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10 ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна