Рішення

від 26.11.2024 по справі 140/11983/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/11983/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» (далі ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ») звернулось до суду із позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000232/2 від 14.08.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару позивач подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) МД № 24UA205140050844U0 від 08.07.2024, в якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).

Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 14.08.2024 №UA205140/2024/000232/2. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв`язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). При цьому вважає, що посилання митного органу на розбіжності, які були відсутні свідчить, що відповідач діяв упереджено. Характеристики товару підтверджувались наданими технічними паспортами на товар.

Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки вартість товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що на етапі перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- відповідно п. 3.7 зовнішньоекономічного контракту №2-22/02 від 22.02.2024 розрахунок покупцем за товар здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах до контракту. Заявлений інвойс №UNJ2024000000024 від 02.08.2024 на загальну суму 24 446,38 Євро, в якому зазначені умови оплати 30% передоплата, 70% перед відправленням. Наданий платіжний документ №LV132087/240709 від 09.07.2024 на суму 38 660,07 євро згідно проформиінвойс 341 від 09.07.2024 (вартість 128 866,89 Євро), не ідентифікується з оплатою за конкретну партію товару;

- згідно заявлених умов поставки FCA до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, завантаження, транспортні витрати до кордону України. В графі 21 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;

- відповідно гр. 23 автотранспортної накладної CMR №001502 від 02.08.2024 перевезення здійснив PE Vitalii Burka, тоді як договір (контракт) про перевезення укладений ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» з ФОП ОСОБА_1 . Відповідно рахунка на оплату №108 від 13.08.2024 зазначено експедиційні послуги в сумі 2 000 грн, дані витрати не включено до митної вартості товару.

Декларант надав додатковий документ: лист ТзОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» №68 від 13.08.2024 року щодо поданих документів. Листом №69 від 13.08.2024 декларант повідомив про подані документи для підтвердження заявленої митної вартості. Однак, декларант не надав додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, позивачем не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості.

За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару з врахуванням найменування товару, якісних характеристик, умов поставки, обсягу ввезеної партії, торговельної марки "UNIVERSAL", виробника UNIVERSAL JENERATOR та країни виробництва Туреччина.

Рівень митної вартості становить: товар №1 6,68 дол.США/кг за МД №UA100360/2024/807147 від 05.08.2024; товар №2 6,64 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/043797 від 09.07.2024.

З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000232/2 від 14.08.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, а позивачем відповідь на відзив, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

22.02.2024 між ТзОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» (покупець) та компанією UNIJEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №2-22/02, за умовами пункту 1.1. якого продавець приймає на себе зобов`язання продавати промислове обладнання покупцю, а покупець зобов`язується оплачувати та приймати товар, в порядку та на умовах, визначених контрактом. Відповідно до п.1.3. контракту асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються у проформах - інвойсах або інвойсах, погоджених покупцем, які є невід`ємною частиною контракту.

Згідно із пп. 2.1. п. 2. контракту термін відвантаження продавцем товару протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати отримання 100% оплати за товар, якщо інше не зазначено в інвойсі.

Пунктом 2.5. контракту обумовлено, що поставка продавцем товару здійснюється на умовах Incoterms 2010 EXW 1STAMBUL, м. Стамбул, Туреччина, якщо інші умови не зазначені в інвойсах.

За пп. 3.1, 3.5 контракту ціна товару визначається у проформах - інвойсах або інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту, а розрахунок покупцем за товар здійснюється в доларах або Євро у безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок продавця, на підставі виставленого продавцем рахунку (проформа- інвойс) до даного контракту.

09.07.2024 компанією UNIEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) була сформована та виставлена для оплати ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» проформа інвойс №341 щодо поставки промислового обладнання - дизельних генераторів 10-ти найменувань в кількості 17 штук на загальну суму 128 866,89 ЄВРО.

Умови оплати, зазначені в проформі інвойсі №341: 30% попередня оплата; 70% - перед відправкою. Термін поставки 7-8 тижнів.

09.07.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» здійснює попередню оплату за товар в розмірі 38 660,07 Євро. Попередня оплата була здійснена з призначенням платежу: «PRPMNT до контракту 2-22/02 від 22/02/2024, проформи-інвойсу №341 від 09.07.2024».

18.07.2024 компанією UNIEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) була сформована та виставлена для оплати ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» проформа інвойс №345 щодо поставки промислового обладнання - дизельних генераторів 1 найменування в кількості 2 штук на загальну суму 7 130,74 ЄВРО.

Умови оплати, зазначені в проформі інвойсі №345: 30% попередня оплата; 70% - перед відправкою. Термін поставки 30.07.2024.

19.07.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» здійснює попередню оплату за товар в розмірі 7 130,07 Євро. Попередня оплата було здійснена з призначенням платежу: «PRPMNT до контракту 2-22/02 від 22/02/2024, проформи інвойсу №345 від 18.07.2024.

02.08.2024 компанією UNIJEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) був сформований інвойс №UNJ2024000000024 щодо поставки частини товару - дизельних генераторів трьох найменувань в кількості 6 штук на загальну суму 24 446,38 ЄВРО. Згідно інвойсу вбачається що він був сформований відповідно до проформ №341 та №345. Найменування зазначеного в інвойсі товару, тип, його вартість відповідають даним що зазначені в проформах - інвойсах №341 та №345. Згідно інвойсу умови поставки FCA Istanbul.

02.08.2024 компанія UNIJEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) здійснила поставку ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» товар - дизельні генератори трьох найменувань в кількості 6 штук на загальну суму 24 446,38 ЄВРО.

Поставка товару здійснювалась ла умовах FCA Istanbul, Туреччина. Умови поставки відповідають інвойсу №UNJ2024000000024 від 02.08.2024. Факт поставки товару підтверджується міжнародною - товарно- транспортною накладною (CMR) A №001502.

Перевезення товару здійснювалось ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору -заявки №01/08 на міжнародні транспортно-експедиційні послуги від 01.08.2024, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_1 .

З метою митного оформлення товару позивачем 08.07.2024 через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140050844U0. Додатково до митної зарості товару було включено витрати на транспортування, транспортно-експедиторські послуги в розмірі 60 000,00 гривень

Для підтвердження митної вартості товару по МД №24UA205140050844U0 позивачем додано: пакувальний лист б/н від 02.08.2024; рахунок-проформа №341 від 09.07.2024 року; рахунок-проформа №345 від 18.07.2024; рахунок-фактура (інвойс) №UNJ2024000000024 від 02.08.2024; автотранспортна накладна №001502 від 02.08.2024; супровідний документ T1 №24TR34120001166514 від 03.08.2024 у; сертифікат про походження товару №MM 933773 від 02.08.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №LV132087/240709 від 09.07.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №LV132952/240719 від 19.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №108 від 13.08.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3 від 09.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2-22/02 від 22.02.2024; договір про надання послуг митного брокера №07/03 від 07.03.2023; договір (контракт) про перевезення №01/08 від 01.08.2024; інші некласифіковані документи - технічна характеристика від 09.08.2024.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:

1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

6) транспортні (перевізні) документи,

7) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару,

8) копію митної декларації країни відправлення.

Декларантом на вимогу митниці надано: лист ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» №68 від 13.08.2024 щодо поданих документів. Листом №69 від 13.08.2024 декларант повідомив про подані документи для підтвердження заявленої митної вартості.

14.08.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000232/2, де у графі 33 зазначено, що митна вартість товарів №1, 2, які возяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Згідно ст. 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією 24U4205140050844U0 документи містять розбіжності, зокрема:

- відповідно п. 3.7 зовнішньоекономічного контракту №2-22/02 від 22.02.2024 розрахунок покупцем за товар здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах до контракту. Заявлений інвойс №UNJ2024000000024 від 02.08.2024 на загальну суму 24 446,38 Євро, в якому зазначені умови оплати 30% передоплата, 70% перед відправленням. Наданий платіжний документ №LV132087/240709 від 09.07.2024 на суму 38 660,07 євро згідно проформиінвойс 341 від 09.07.2024 (вартість 128 866,89 Євро), не ідентифікується з оплатою за конкретну партію товару;

- згідно заявлених умов поставки FCA до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, завантаження, транспортні витрати до кордону України. В графі 21 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;

- відповідно гр. 23 автотранспортної накладної CMR №001502 від 02.08.2024 перевезення здійснив PE Vitalii Burka, тоді як договір (контракт) про перевезення укладений ТзОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» з ФОП ОСОБА_1 . Відповідно рахунка на оплату №108 від 13.08.2024 зазначено експедиційні послуги в сумі 2 000 грн, дані витрати не включено до митної вартості товару.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості товару становить товар №1 6,68 дол. США/кг за МД №UA100360/2024/807147 від 05.08.2024, товар №2 6,64 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/043797 від 09.07.2024.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація №24UA205140051125U2 від 14.08.2024.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за резервним методом декларант подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: пакувальний лист б/н від 02.08.2024; рахунок-проформа №341 від 09.07.2024; рахунок-проформа №345 від 18.07.2024; рахунок-фактура (інвойс) №UNJ2024000000024 від 02.08.2024; автотранспортна накладна №001502 від 02.08.2024; супровідний документ T1 №24TR34120001166514 від 03.08.2024; сертифікат про походження товару №MM 933773 від 02.08.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №LV132087/240709 від 09.07.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №LV132952/240719 від 19.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №108 від 13.08.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №3 від 09.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2-22/02 від 22.02.2024; договір про надання послуг митного брокера №07/03 від 07.03.2023; договір (контракт) про перевезення №01/08 від 01.08.2024; інші некласифіковані документи - технічна характеристика від 09.08.2024.

Крім того, ТзОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» на вимогу митниці надано: лист №68 від 13.08.2024 щодо поданих документів. Листом №69 від 13.08.2024 декларант повідомив про подані документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом №2-22/02 від 22.02.2024, укладеним між ТзОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» (покупець) та UNIJEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (постачальник), визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту. Зокрема, відповідно до п.1.3. контракту асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються у проформах - інвойсах або інвойсах, погоджених покупцем, які є невід`ємною частиною контракту.

В рахунку-фактурі (інвойсі) №UNJ2024000000024 від 02.08.2024 на загальну суму 24 446,38 Євро, в якому зазначені умови оплати 30% передоплата, 70% перед відправленням.

Щодо тверджень відповідача, які викладені в рішенні №UA205140/2024/000232/2 від 14.08.2024, що платіжний документ №LV132087/240709 від 09.07.2024 на суму 38 660,07 євро, згідно проформи-інвойс №341 від 09.07.2024 (вартість 128 866,89 Євро), не ідентифікується з оплатою за конкретну партію товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до платіжного документу №LV132087/240709 від 09.07.2024 на суму 38 660,07 євро в призначенні платежу зазначено: «PRPMNT до контракту 2-22/02 від 22/02/2024, проформи інвойсу №341 від 09.07.2024», що становить 30% від вартості зазначеного в даній проформі інвойсі товару. В призначенні платежу платіжного документу №LV132952/240719 від 19.07.2024 «PRPMNT до контракту 2-22/02 від 22/02/2024, проформи -інвойсу №345 від 18.07.2024», що становить повну оплату зазначеного в даній проформі - інвойсі товару. Митному органу при здійсненні митного оформлення платежу був поданий інвойс №UNJ2024000000024 від 02.08.2024 на загальну суму 24 446,38 ЄВРО, в якому вказано, що він складений на підставі проформ-інвойсів №341 та №345.

Наданий митному органу інвойс містив інформацію щодо найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, що повністю відповідала інформації про товар, зазначеній в проформі - інвойсі №345 (дизельний генератор UND-BD 35 KVA 1500 об/хв, 50 Гц, 400/231 В, в поєднанні з дизельним двигуном KOFO та альтернатором SURIELLA з ATS та навісом СВ в кількості 2 штуки за ціною одного 3 565,37 ЄВРО вартістю 7 130,74 ЄВРО), та в частині товару інформації зазначеній в проформі -інвойсі №341 (дизельний генератор UND-BD 55 KVA 1500 об/хв, 50 Гц, 400/231 В, у поєднанні з дизельним двигуном KOFO та альтернатором SURIELLA 3 ATS та навісом СВ в кількості 2 штуки за ціною одного 4 156,38 ЄВРО вартістю 8 312,76 ЄВРО; дизельний генератор UND-BD 77 KVA 1500 об/хв, 50 Гц, 400/231 В, в поєднанні з дизельним двигуном KOFO та альтернатором SURIELLA з ATS та навісом СВ в кількості 2 штуки за ціною одного 4 501,44 ЄВРО вартістю 9 002,88 ЄВРО).

Враховуючи викладене платіжним документом №LV132087/240709 від 09.07.2024 року на суму 38 660,07 ЄВРО оплачувався товар, зазначений в проформі - інвойсі №341, частина якого була поставлена згідно інвойсу №UNJ2024000000024 від 02.08.2024 на загальну суму 24 446,38 ЄВРО.

Отже, враховуючи наведене суд вважає, що зазначене спростовує твердження митного органу про неможливість ідентифікувати платіжний документ №LV132087/240709 від 09.07.2024 на суму 38 660,07 ЄВРО з оплатою за конкретну партію товару.

Слід також звернути увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може відбуватися, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар і послуг зі страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Тобто, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №820/3767/16.

З урахуванням вище наведеного, Верховний суд зазначає, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Таким чином, будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні. Зазначена в поданих документах інформація є достовірною та не містить жодних суперечностей.

Крім того суд зазначає, що поставка товару здійснювалась на умовах - FCA Istanbul, що відповідає наданому інвойсу №UNJ2024000000024 від 02.08.2024 в якому зазначено умови поставки FCA Istanbul.

Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Відповідно до навантажувально - розвантажувальні роботи додані до вартості товару.

Щодо страхування товару то митному органу у довідці №68 від 13.08.2024 повідомлено, що страхування товару не здійснювалось. Таку ж інформацію надав і перевізник товару у довідці №3 від 09.08.2024, зазначивши також, що навантажувально - розвантажувальні роботи перевізником не проводились. Крім того, умови поставки FCA не передбачають обов`язковості страхування товару. Відповідно до п.4.1. контракту №2-22/02 від 22.02.2024 товар може бути застрахований від будь -яких ризиків тільки за дорученням покупця та за його рахунок.

Митний орган при прийнятті рішення про коригування в цій частині не надав жодних доказів про те що при перевезенні товару товариством здійснювалось страхування товару.

Відповідно до 2.5. контракту №2-22/02 від 22.02.2024 року у вартість товару включається також вартість завантаження.

Зважаючи на викладене, твердження митного органу в цій частині ґрунтується виключно на припущеннях митного органу.

Слід звернути увагу, що відповідно до порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.05.2012 №651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 23.09.2022 №296), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684 в графі 21 декларації зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України. При використанні комбінації з декількох транспортних засобів зазначаються відомості про активний транспортний засіб. У лівому підрозділі графи зазначаються ідентифікаційні відомості про транспортний засіб.

Відомості про вартість товару у даній графі не зазначаються.

Зауваження до вартості перевезення відсутні. Отже в цій частині документи не мали між собою жодних розбіжностей, тому твердження митного органу в даному випадку є хибними.

Разом з тим суд зауважує, що на підтвердження транспортних витрат позивачем була подана договір-заявка №01/08 від 01.08.2024, укладена між ФОП ОСОБА_1 , експедитор за договором, та ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ», замовник за договором.

Відповідно до ч.1. ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно ФОП ОСОБА_1 за зазначеним договором організував виконання перевезення вантажу за маршрутом Стамбул (Туреччина) - с. Великий Омеляник, Волинська обл. (Україна) залучивши до перевезення вантажу перевізника - ФОП ОСОБА_2 , про що вказано в графі 5 договору - заявки. Відповідно, зазначений перевізник вказувався в міжнародній автотранспортній накладній. Залучення перевізника не суперечить ст. 929 ЦК України. Також слід звернути увагу, що марка транспортного засобу та причепу, їх реєстраційні номери, зазначені в договорі - заявці повністю відповідають марці транспортного засобу та причепу, їх реєстраційним номерам, зазначеним в міжнародній автотранспортній накладній.

До митного оформлення товариством було подано рахунок на оплату №108 від 13.08.2024, згідно якого вбачається, що вартість міжнародних транспортних послуг за маршрутом Стамбул (Туреччина) - митний перехід Порубне становить 60 000,00 гривень, зазначена сума витрат була включена до митної вартості товару. Окремим рядком перевізник виставив експедиційні послуги по території України в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

Додатково експедитором ФОП ОСОБА_1 було надано довідку №3 від 09.08.2024 про транспортно - експедиційні послуги з якої вбачається що вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу м. Стамбул (Туреччина) - митний перехід Порубне становить 60 000,00 (шістдесят тисяч) гривень та окремо зазначено, що експедиційні послуги по території України становлять 2000,00 гривень.

З наданих документів вбачається що експедиційні послуги за межами митної території України перевізником окремо не зазначались та включені в загальну вартість наданих послуг.

Відповідно твердження митного органу про включення експедиційних послуг по території України до митної вартості товару є безпідставним.

Таким чином, будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні, а надані митному органу документи підтверджували транспортні витрати, до розміру яких у митного органу зауважень не було.

Також, 14.08.2024 товариство звернулось до експедитора ФОП ОСОБА_1 із запитом за №14/08 від 14.08.2024 про надання роз`яснень.

Листом за вих. №18/09/1 від 18.09.2024 експедитор повідомив, що в довідці за №3 від 09.08.2024 експедиційні послуги за межами митної території України окремо не виділялись. Зазначена в довідці сума транспортно- експедиційних послуг за маршрутом м. Стамбул (туреччина) - митний склад Порубне, а це 60 000 (шістдесят тисяч) гривень включає в себе як експедиційні послуги, розмір яких становить 5000,00 (п?ять тисяч) гривень так і транспортні послуги, розмір яких становить 55 000.00 (п`ятдест п`ять тисяч) гривень.

Зазначені документи, а також платіжну інструкцію №55 від 21.08.2024 про сплату транспортно - експедиційних послуг в розмірі 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень, згідно поданого під час митного оформлення рах. №108 від 13.08.2024 були подані позивачем в порядку 4.8 ст.55 МК України.

Рішення щодо поданої ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» заяви в порядку ст. 55 МК України у позивача відсутнє.

Суд наголошує, що вимога про надання документів, перерахованих у частині третій статті 53 МК України (договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини), є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

На думку суду, вказаний перелік документів є некоректним за обставин цієї справи. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є зовнішньоекономічний контракт з доповненням до нього, рахунок-фактура (інвойс), платіжна інструкція про оплату товару. Поряд з тим, витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

При вирішенні спору суд також враховує, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (від 14.08.2024 №UA205140/2024/000232/2), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях про неповноту і недостовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від №UA205140/2024/000232/2 від 14.08.2024 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 18.09.2024 №18/09/24, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» та ТзОВ «ЕВОПЕРФЕКТ», акту приймання передачі наданих послуг від 15.10.2024, рахунок-фактура від 15.10.2024 №15/10/24-1, платіжної інструкції від 20.08.2024 №776 про сплату 10 000,00 грн, одержувач АО «Преміум Сервіс».

Відповідно до акту приймання передачі наданих послуг від 15.10.2024 АО «Преміум Сервіс» були надані адвокатські послуги на загальну суму 10 000,00 грн, що складаються з: надання правових консультацій та роз`яснень з питань оскаржуваного рішення митного органу 1 000,00 грн (1 год.); складання та подання заяви в порядку ст. 55 МК України 1 000,00 грн (1 год.); складання та подання позовної заяви 8 000,00 грн (8 год.).

Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості та прийнята як наслідок картка відмови в митному оформленні (випуску) товару. Справа належить до категорії справ незначної складності, її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням сталої судової практики Верховного Суду у цій категорії справ. Суд враховує, що спір стосується оскарження одного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та похідної від нього картки відмови у митному оформленні (випуску) товару; крім послуг зі складання позовної заяви, позивачем було подано відповідь на відзив, яка повторює доводи позовної заяви. Тому обсяг наданих послуг є вочевидь завищеним.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Виходячи із принципів співмірності витрат та «ціни позову», обґрунтованості та пропорційності їх розміру, заперечення відповідача, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.10.2024 №777.

Таким чином, оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 8 028,00 грн (3 028,00 грн - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору; 5 000,00 грн - витрати на правничу допомогу).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000232/2 від 14.08.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» (45601, Волинська область, Луцький район, село Липини, вулиця Сонячна, 2б, код ЄДРПОУ 45029386) судові витрати у розмірі 8 028,00 (вісім тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук