Рішення

від 26.11.2024 по справі 140/9294/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/9294/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2024 відповідно до контракту №1 від 19.02.2024 з додатками між позивачем (покупець) та Польською фірмою Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» (продавець), на митну територію України було ввезено сировину - зношені автомобільні шини для легкових автомобілів у кількості 1580 шт. та вагою 12320 кг. для подальшої їх переробки, відновлення протектора.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного товару до митного органу декларантом було подано митну декларацію (далі - МД) №24UA205030006588U6 від 08.07.2024 та відповідний пакет документів, передбачений частиною другою статті 53 Митного Кодексу України (далі МК України) та документи надані за власним бажанням відповідно до пункту третього статті 52 МК України для підтвердження заявленої митної вартості за першим (основним) методом.

Проте, при митному оформленні зазначеного товару Волинською митницею винесено картку відмови UA2050302024000164 від 08.07.2024 і рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024, що призвело до значного підняття митної вартості сировини фактично до вартості готової продукції.

Свою відмову в визнанні заявленої митної вартості Волинська митниця мотивує наявністю розбіжностей у поданих документах вказуючи в рішенні коригування №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 такі обставини, зокрема:

декларантом задекларовано умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця. Таким чином, умови поставки не відповідають товаро-супровідним документам;

у зв`язку із неправильним декларуванням умов поставки розрахунок митної вартості здійснено неправильно;

згідно інвойсу оплата за товар має бути здійснена до 05.08.2024, про що в митного органу відсутня інформація;

згідно додатково наданої митної Декларації країни експорту вартість товару становить 4077 польських злотих, згідно інвойсу вартість товару становить 4457,23 польських злотих.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.125).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити з наступних підстав (а.с.128-223).

Вказує, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах інтересах ОСОБА_1 було подано МД № 24UA205030006588U6 від 08.07.2024 року на товар: «Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів…».

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені ст.335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», митну вартість товарів заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД.

Так, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: декларантом задекларовано умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця. Таким чином, умови поставки не відповідають товаро-супровідним документам; у зв`язку із неправильним декларуванням умов поставки розрахунок митної вартості здійснено неправильно; згідно інвойсу оплата за товар має бути здійснена до 05.08.2024, про що в митного органу відсутня інформація.

Щодо вищенаведених розбіжностей зазначає, що відповідно до п. 2.1. зовнішньоекономічного контракту №1 від 19.02.2024 продавець поставляє умов на умовах Інкотермс-2000, що вказується в Специфікаціях Інвойсах (рахунках) до кожної партіє окремо. Рахунок-фактура (iнвойс) FV0017/07/2024 від 30.07.2024 передбачає, що умови поставки товарів визначаються згідно з контрактом №1 від 19.02.2024 DAP UA LUBOML відповідно з Міжнародними правилами торгових термінів («Інкотермс»). Рік Інкотермс не визначено. У правилах Інкотермс 2010 передбачається, що в тих випадках, коли товари повинні перевозитися від продавця до покупця, вони перевозитимуться третьою стороною-перевізником, яку залучатиме для цих цілей або продавець, або покупець в залежності від того, яке правило Інкотермс було використано.

Відтак, з огляду на те, що перевезення товару здійснювалося ФОП ОСОБА_1 , що не заперечується позивачем, митним органом було зауважено на невідповідності умов поставки товаро-супровідним документам. При цьому, зауважує, що умови поставки безпосередньо впливають на розподіл між продавцем і покупцем транспортних витрат з доставки товару, а зважаючи на п.10 ч.8 ст.58 МК України від них також залежить розмір митної вартості товару.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи на підтвердження митної вартості.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. При вирішенні питання щодо можливості застосування методу 2а з урахуванням інформації щодо такого ж товару, яка містилась в ЄАІС встановлено недотримання умов, зазначених в ч.2 ст.59 МК України, що виключало можливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Метод 2в та 2г не могли бути застосовані митним органом з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в декларанта та в митного органу. Метод 2г (ст.63 МКУ) не може бути застосований у зв`язку з тим, що за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, проте, декларант та митний орган такою інформацією не володіли.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Таким чином, митну вартість товарів згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205030/2024/000057/2 від 01.08.2024 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 9,52 євро/шт за МД №UA209170/2023/70154 від 01.09.2023.

З огляду на наведене вище, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

У поданій до суду відповіді на відзив від27.09.2024 позивач заперечив проти доводів представника відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву та підтримав позицію, викладену у позовній заяві з огляду на наступне (а.с.224-229).

Додатково зазначив, що на запит митного органу, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України (МКУ), належним чином з декларацією 24UA205030006588U6 від 08.07.2024 подано всі належні документи, в тому числі й на вимогу митниці, що підтверджують митну вартість товару, а також надані додаткові документи відповідно до частини 3 вказаної статті та додаткові документи за бажанням декларанта, що детально описано в позовній заяві із зазначенням часу подання цих документів, що в свою чергу підтверджується витягом АСМО «Інспектор». Проте, на думку позивача, митницею, подані документи були проігноровані та не взяті до уваги.

Наголошує, що відповідач жодного разу не зазначив які саме конкретно документи хотів би бачити для додаткового підтвердження фактичної заявленої вартості товару. Отже твердження митниці, що не подано якихось документів, а подані документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості не відповідає дійсності. Отже розбіжності на які вказує відповідач є надуманими.

З урахуванням наведено просив позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та Польською фірмою Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» (продавець) 19.02.2024 укладено контракт №1 (а.с.17-18) відповідно до умов якого продавець зобов`язується продавати, а покупець купує товари в кількості за цінами і на умовах, викладених в додатках (специфікації, рахунках та ін.), які є невід`ємною частиною договору. Загальна сума контракту становить 300000,00 євро. Валютою контракту є євро (п.1.1-1.3.).

Продавець поставляє товар на умовах Інкотермс-2000, що вказується в специфікаціях, інвойсах (рахунках) до кожної партії окремо. Продавець зобов`язаний надати покупцю: інвойс (рахунок), товаросупровідну накладну, інші документи, що стосуються поставки (за потреби) (п.2.1-2.2.).

Оплата за товар здійснюється наступним чином: попередня оплата 100% від встановленої суми в рахунках; або післяоплата (відстрочкою платежу) не більше 30 календарних днів від моменту отримання товару покупцем на розсуд покупця; допускається оплата частинами. Оплата здійснюється шляхом нарахування коштів на поточний банківський рахунок продавця (п.3.1.).

Додатковою угодою №1 від 29.09.2024 до договору №1 від 19.02.2024змінено пункт 2 контракту (доповнено підпункт 2.4. наступного змісту): при попередній оплаті постачання товару в Україну здійснюється не пізніше 10 днів з дня отримання коштів по виставлених продавцем рахунках в повній мірі (а.с.18 зворот).

08.07.2024 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України зазначеного товару декларант в інтересах ОСОБА_1 подано митну декларацію №24UA205030006588U6 на товар: «Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів в кількості 1580 штук. Вага нетто 12320 кг. Призначені виключно для переробки відновлення протектора гумових шин і покришок. Торгівельна марка відсутня» (а.с.15).

До митної декларації було подано наступні документи: митна декларація 24UA205030006588U6 від 08.07.2024; контракт №1 від 19.02.2024 з додатками між ФОП ОСОБА_1 та польською фірмою Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS»; Faktura FV0017/07/2024 від 06.07.2024 продавця; платіжна інструкція оплати за товар 13JBKLO8 від 02.08.2024; відповідно до FV0017/07/2024 від 06.07.2024 та Контракту №1 від 19.02.2024 надана митниці листом від 21.08.2024; автотранспортна накладна CMR № б/н від 06.07.2024; експортна декларація IE529 24PL301010E0823367 від 06.07.2024; експортна декларація вивозу товару PL563244088824AES-BR6827 від 06.07.2024; висновок судового експерта ОСОБА_2 24/1/095 від 23.04.2024; висновок Міндовкілля на ввіз шин 15043/24 від 19.02.2024; договір з перевізником 3 від 16.04.2024; заявка на транспорт №2 від 06.07.2024 до договору №3 від 16.04.2024; рахунок від перевізника №2 від 06.07.2024; оплата перевізнику 46903600200002330 від 08.07.2024; довідка 2 від 06.07.2024 про розподіл транспортних витрат; договір з ТзОВ «Термінал БК» 02/24 від 16/04/2024 (а.с.15, 17-41).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

У відповідь на запит відповідача декларант згідно п.3 ст.53 МКУ надав додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: контракт продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» з третіми особами № D-5 від 22.11.2021; специфікація третіх осіб №1 від 22.11.2021 до контракту № D-5 від 22.11.2021; комерційна пропозиція третіх осіб № D-5 від 22.11.2021; рахунок продавцю від третіх осіб RE870820240625 від 25.06.2024; оплата третім особам від продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» 46903601000003134 від 2024-07-08; установчі реєстраційні документи третіх осіб «Burd Export Tyres» Nr 0966300079012 GewA 1; договір 2 від 19.02.2024 на поставку б.в шин (а.с.45-52).

Крім того позивачем за власним бажанням згідно п.6 ст.53 МКУ було надано такі документи: витяг щодо власності цеху реновації шин в м. Любомль; дозвіл №723310100-47 від 29.09.2020 року на викиди забруднюючих речовин виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_3 ; витяг з проекту обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; технологічний регламент №Р-2022.1 від 19.02.2024 (опис технологічного процесу відновлення шин); відомості про наявність матеріально-технічної бази та довідка про власність обладнання №1, №2 від 19.02.2024; витяг з ЄДР 2010350000000188086 від 12.08.2022 ФОП ОСОБА_1 ; свідоцтво про Державну реєстрацію серія НОМЕР_1 та свідоцтво платника податку серія НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ; Karta Charakterystyki видана постачальником продукції (Паспорт безпеки хімічної продукції); протокол випробувань ТЕРНОПІЛЬСТАНДАРТМЕТРОЛОГІІ 0164-П від 26.02.2024; експертний висновок Тернопільської ТПП В-121 від 26.02.2024 щодо коду УКТ ЗЕД; витяг з веб-ресурсу www.olx.pl про вартість бв шин від 18.04.2024 року; шини безкоштовно ОЛХ укр. www.olx.ua; фото технологічного процесу переробки зношених (б/в) автомобільних шин гарячим методом відновлення протектора; обґрунтування імпорту б/в шин №1 від 19.02.2024 року; рішення судів; повідомлення митниці №7.3-153258 від 25.02.2022 стосовно митної вартості шин відновлених та шин бв; заява брокера 1 від 08.07.2024 (а.с.56-99).

Надання вказаного переліку документів підтверджується долученими до матеріалів справи листами декларанта від 08.07.2024 (а.с.100-107).

Проте Волинською митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 (а.с.14).

У графі 33 спірного рішення зазначено, зокрема:

декларантом задекларовано умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця. Таким чином, умови поставки не відповідають товаро-супровідним документам; -

у зв`язку із неправильним декларуванням умов поставки розрахунок митної вартості здійснено неправильно;

згідно інвойсу оплата за товар має бути здійснена до 05.08.2024, про що в митного органу відсутня інформація.

Одночасно із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів Волинська митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000164 (а.с.13).

Товари за МД №24UA205030006631U7 було випущено у вільний обіг за МД (а.с.16).

Митну вартість товарі визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари за ЄАІС Держмитслужби, а саме товар №1 9,52 євро/шт. за МД №UA209170/2023/70154 від 01.09.2023.

Не погодившись з прийнятими рішеннями №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, а саме декларантом було подано наступні документи: митна декларація 24UA205030006588U6 від 08.07.2024; контракт №1 від 19.02.2024 з додатками між ФОП ОСОБА_1 та польською фірмою Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS»; Faktura FV0017/07/2024 від 06.07.2024 продавця; платіжна інструкція оплати за товар 13JBKLO8 від 02.08.2024; відповідно до FV0017/07/2024 від 06.07.2024 та Контракту №1 від 19.02.2024 надана митниці листом від 21.08.2024; автотранспортна накладна CMR № б/н від 06.07.2024; експортна декларація IE529 24PL301010E0823367 від 06.07.2024; експортна декларація вивозу товару PL563244088824AES-BR6827 від 06.07.2024; висновок судового експерта Білобран С.З. 24/1/095 від 23.04.2024; висновок Міндовкілля на ввіз шин 15043/24 від 19.02.2024; договір з перевізником 3 від 16.04.2024; заявка на транспорт №2 від 06.07.2024 до договору №3 від 16.04.2024; рахунок від перевізника №2 від 06.07.2024; оплата перевізнику 46903600200002330 від 08.07.2024; довідка 2 від 06.07.2024 про розподіл транспортних витрат; договір з ТзОВ «Термінал БК» 02/24 від 16/04/2024 (а.с.15, 17-41).

У відповідь на запит відповідача декларант згідно п.3 ст.53 МКУ надав додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: контракт продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» з третіми особами № D-5 від 22.11.2021; специфікація третіх осіб №1 від 22.11.2021 до контракту № D-5 від 22.11.2021; комерційна пропозиція третіх осіб № D-5 від 22.11.2021; рахунок продавцю від третіх осіб RE870820240625 від 25.06.2024; оплата третім особам від продавця Sp. z o.o. «AVISO LOGISTICS» 46903601000003134 від 2024-07-08; установчі реєстраційні документи третіх осіб «Burd Export Tyres» Nr 0966300079012 GewA 1; договір 2 від 19.02.2024 на поставку б.в шин (а.с.45-52).

Крім того позивачем за власним бажанням згідно п.6 ст.53 МКУ було надано такі документи: витяг щодо власності цеху реновації шин в м. Любомль; дозвіл №723310100-47 від 29.09.2020 року на викиди забруднюючих речовин виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації підприємцю ОСОБА_3 ; витяг з проекту обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; технологічний регламент №Р-2022.1 від 19.02.2024 (опис технологічного процесу відновлення шин); відомості про наявність матеріально-технічної бази та довідка про власність обладнання №1, №2 від 19.02.2024; витяг з ЄДР 2010350000000188086 від 12.08.2022 ФОП ОСОБА_1 ; свідоцтво про Державну реєстрацію серія НОМЕР_1 та свідоцтво платника податку серія НОМЕР_2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ; Karta Charakterystyki видана постачальником продукції (Паспорт безпеки хімічної продукції); протокол випробувань ТЕРНОПІЛЬСТАНДАРТМЕТРОЛОГІІ 0164-П від 26.02.2024; експертний висновок Тернопільської ТПП В-121 від 26.02.2024 щодо коду УКТ ЗЕД; витяг з веб-ресурсу www.olx.pl про вартість бв шин від 18.04.2024 року; шини безкоштовно ОЛХ укр. www.olx.ua; фото технологічного процесу переробки зношених (б/в) автомобільних шин гарячим методом відновлення протектора; обґрунтування імпорту б/в шин №1 від 19.02.2024 року; рішення судів; повідомлення митниці №7.3-153258 від 25.02.2022 стосовно митної вартості шин відновлених та шин бв; заява брокера 1 від 08.07.2024 (а.с.56-99).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів по МД №24UA205030006588U6 на товар: «Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів в кількості 1580 штук. Вага нетто 12320 кг. Призначені виключно для переробки відновлення протектора гумових шин і покришок. Торгівельна марка відсутня» (а.с.15).

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

декларантом задекларовано умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця. Таким чином, умови поставки не відповідають товаро-супровідним документам;

у зв`язку із неправильним декларуванням умов поставки розрахунок митної вартості здійснено неправильно;

згідно інвойсу оплата за товар має бути здійснена до 05.08.2024, про що в митного органу відсутня інформація.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Щодо зауваження митного органу викладеного у рішенні №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 про те, що умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця у зв`язку із чим виникло неправильне розрахування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

За умовами поставки DAP (Delivered аt рlace - поставка в місце призначення) продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення. За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що поставка товару здійснювалась безпосередньо ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №3 про міжнародне перевезення вантажів, укладеного 16.04.2024 між позивачем як перевізником та Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» як замовником, заявки на перевезення вантажу №2 від 06.07.2024 до даного договору (а.с.35-38).

Як до суду так і до митного оформлення позивачем було надано довідку про розподіл транспортних витрат №2 від 06.07.2024 згідно з якою витрати на перевезення по маршруту м. Люблін (Польща) м/п Дорогуськ становить 150 євро; м/п Ягодин Любомль (Україна) становить 100 євро. Загальні витрати на перевезення по маршруту м. Люблін (Польща) Любомль (Україна) становлять 250 євро (а.с.41).

Рахунком на оплату №2 від 06.07.2024 та копією закордонного переказу підтверджено оплату замовником Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» наданих послуг з перевезення товару (а.с.39-40).

Таким чином, доставка товару здійснювалась саме за рахунок продавця товару, що відповідає умовам DAP, та, на думку суду, на заявлену митну вартість жодним чином не впливає та обставина, що доставка товару здійснювалась позивачем, який є одночасно покупцем товару за одним договором, та перевізником товару за іншим договором.

Крім того митний орган зазначив, що згідно інвойсу оплата за товар має бути здійснена до 05.08.2024, про що в митного органу відсутня інформація.

Відповідно до договору №1 від 19.02.2024 між позивачем та продавцем товару Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» оплата товару може здійснюватися у такий спосіб: Оплата за товар здійснюється наступним чином: попередня оплата 100% від встановленої суми в рахунках; або післяоплата (відстрочкою платежу) не більше 30 календарних днів від моменту отримання товару покупцем на розсуд покупця; допускається оплата частинами. Оплата здійснюється шляхом нарахування коштів на поточний банківський рахунок продавця (п.3.1.).

Крім того, додатковою угодою №1 від 29.09.2024 до договору №1 від 19.02.2024змінено пункт 2 контракту (доповнено підпункт 2.4. наступного змісту): при попередній оплаті постачання товару в Україну здійснюється не пізніше 10 днів з дня отримання коштів по виставлених продавцем рахунках в повній мірі (а.с.18 зворот).

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №FV0017/07/2024 термін оплати товару встановлено до 05.08.2024 у розмірі 1040,00 євро (а.с.20).

Згідно платіжної інструкції №13JBKLO8 ОСОБА_1 02.08.2024 здійснено оплату за товар у розмірі 1040,00 євро. Вказана платіжна інструкція була надіслана митному органу листом від 21.08.2024, що підтверджує оплату за придбаний товар (а.с.109-110).

Разом з тим у спірному рішенні №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 вказано, що згідно додатково наданої митної Декларації країни експорту вартість товару становить 4 077,00 польських злотих, згідно інвойсу вартість товару становить 4 457,23 польських злотих.

Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надано рахунок-фактуру (інвойс) від №FV0017/07/2024 від 06.07.2024, який є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі), та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту вартість товару визначається в євро (пункт 1.3, 3.2. контракту від 19.02.2024 №1). Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяють визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту (договору (угоди, контракту), а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (За МД №UA209170/2023/70154 від 01.09.2023 на рівні 9,52 євро/шт), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товарів, а відтак оскаржуване рішення №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позовна заяви була подана через підсистему «Електронний суд», а згідно з частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, якою винесені оскаржувані рішення, що стали підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у загальному розмірі 1583,44 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №23 від 02.09.2024 (а.с.12).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000042/2 від 08.07.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 1583,44 грн. (одна тисяча п`ятсот вісімдесят три гривні 44 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя А.Я. Ксензюк