Рішення

від 26.11.2024 по справі 140/8869/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/8869/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі ГУ НП у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови оформити та надіслати подання з відповідними документами до ГУ ПФУ у Волинській області для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та зобов`язання оформити та надіслати подання з відповідними документами згідно з Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб до ГУ ПФУ у Волинській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби № 2263-XII від 09.04.1992 із зарахуванням до вислуги років часу проходження служби з 08.11.2007 по 25.06.2012, протягом якого позивач проходив службу у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу ГУ НП у Волинській області від 15.08.2019 № 271 о/с його було звільнено зі служби в поліції.

Позивач зазначає, що на день звільнення зі служби в поліції його вислуга років становила в календарному обчисленні 22 роки 04 місяці 12 днів, пільгової вислуги зазначено не було. Проте, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №140/30075/23, яке набрало законної сили 25.05.2024, зобов`язано ГУ НП у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років в пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ у зоні гарантованого добровільного відселення один місяць за півтора з 08.11.2007 по 25.06.2012.

На підставі вказаного рішення суду були внесені зміни в наказ ГУ НП у Волинській області від 15.08.2019 № 271 о/с, а саме зазначено, що вислуга на день звільнення складає: в календарному обчисленні 22 роки 04 місяці 12 днів, в пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги 02 роки 03 місяці 23 дні. Згідно довідки про розрахунок вислуги років станом на 16.08.2019 вислуга років в календарному та пільговому обчисленні становить 24 роки 08 місяців 05 днів.

Своєю чергою, відповідно до пункту «а» частини першоїстатті 12 Закону № 2262-XIIпенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж»статті 1-2 цього Закону(крім осіб, зазначених у частині третійстатті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Отже, позивач вважає, що станом на день звільнення його зі служби в поліції, а саме станом на 15.08.2019, з врахуванням пільгової вислуги років у нього був необхідний стаж для призначення пенсії.

З метою реалізації права на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення документів про призначення пенсії за вислугу років відповідно доЗакону № 2262-XII, проте отримав відмову, мотивовану відсутністю визначеної Закономвислуги років в календарному обчисленні.

Позивач вважає, що такою відмовою порушено його право на отримання пенсії за вислугу років, у зв`язку із чим звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.45).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що позивач звільнився зі служби 15.08.2019, станом на момент звільнення вислуга років позивача у календарному обчисленні становила 22 роки 04 місяці 12 днів. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №140/30075/23, ГУ НП у Волинській області видано 19.01.2024 наказ № 18 о/с, яким внесено зміни до наказу ГУ НП у Волинській області від 15.08.2019 № 271 о/с, а саме зараховано в пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги 02 роки 03 місяці 23 дні.

Із посиланням на пункт «а» частини першоїстатті 12 Закону № 2262-XIIстверджує, що пенсія за вислугу років призначається при наявності календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

Своєю чергою, на день звільнення позивача зі служби в поліції вислуга років становила в календарному обчисленні становила менше 24 календарних років і більше, що є недостатнім для призначення пенсії на умовахстатті 12 Закону № 2262-XII.

Вважає, що ГУ НП у Волинській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та не порушувало прав та інтересів позивача (а.с. 49-52).

Позивач у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача наведеними у відзиві та зазначив, що відмовляючи оформити та надіслати подання з відповідними документами до ГУ ПФУ у Волинській області для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби відповідач неправомірно посилається на норми чинного законодавства на даний час, а не на момент звільнення позивача зі служби. Просить позов задовольнити(а.с. 55-56).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ НП у Волинській області від 15.08.2019 № 271 о/с майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Ковельського відділу поліції ГУ НП, було звільнено зі служби в поліції з 16.08.2019 за пунктом 6 частини першоїстатті 77 Закону України «Про Національну поліцію»у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, (підстава наказ ГУНП у Волинській області від 18.07.2019 № 992/в). Із інформації, зазначеній у наказі від 15.08.2019 № 271 о/с слідує, що вислуга років позивача станом на день звільнення складає: в календарному обчисленні - 22 роки 04 місяці 12 днів (а.с. 20).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №140/30075/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024, зобов`язано ГУ НП у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років в пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ у зоні гарантованого добровільного відселення один місяць за півтора з 08.11.2007 по 25.06.2012 (а.с. 21-28).

Згідно витягу з наказу ГУ НП у Волинській області від 19.01.2024 № 18 о/с на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі №140/30075/23 внесено зміни до наказу ГУ НП у Волинській області від 15.08.2019 № 271 о/с, а саме зазначено, що станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років становить 22 роки 04 місяці 12 днів; час служби в пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги - 02 роки 03 місяці 23 дні (а.с. 29).

Відповідно до інформації, зазначеній у розрахунку вислуги років майора поліції ОСОБА_1 , вислуга років станом на 16.08.2019 становить в календарному обчисленні - 22 роки 04 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні становить 24 роки 08 місяців 05 днів (а.с. 31-32).

26.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на умовахЗакону № 2262-XII (а.с. 35-38).

Листом від 30.07.2024 № 3990-2024 відповідач повідомив позивача, що оскільки на день звільнення зі служби його вислуга років в календарному обчисленні не досягла 24 календарних роки і більше, тому сектор з питань пенсійного забезпечення ГУ НП у Волинській області немає правових підстав для оформлення та подання до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII (а.с. 39).

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначаєЗакон № 2262-ХІІ. ЦимЗакономдержава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеногозаконом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другійстатті 17 цього Закону.

Згідно із частиною четвертоюстатті 17 Закону № 2262-ХІІпри призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті17-1Закону № 2262-ХІІпорядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІКабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова від 17.07.1992 № 393; далі - Порядок № 393; у редакції, чинній на момент звільнення зі служби).

Вирішуючи справу № 805/3923/18-а Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».

Одночасно, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17, у яких суд касаційної інстанції не здійснив застосування підзаконних нормативно-правових актів, що передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, а дійшов висновку про те, щостаття 17 Закону № 2262-XIIвизначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Вказанимзакономчітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності відповідної кількості років та визначено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізаціюЗакону № 2262-ХІІі положенням цьогоЗаконуне суперечить.

Так судом встановлено, що позивач звільнився зі служби в поліції 16.08.2019, отже у спірному випадку для визначення необхідного стажу слід керуватися Порядком № 393, у редакції до 19.02.2022.

Абзацом 15 підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 (у вказаній вище редакції) визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 2Закону УкраїниПро правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 480/4241/18, у якій в розділі «Щодо календарної вислуги років» зазначив наступне: «Статтею 1 Закону № 2262-ХІІпередбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цимЗакономпри наявності встановленої цимЗакономвислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Отже,Закон № 2262-ХІІяк єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбаченаЗаконом № 2262-ХІІкалендарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею17-1Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

Водночас, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію заЗаконом № 2262-ХІІ».

Так, за наслідками розгляду справи № 480/4241/18 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 зробив наступні правові висновки: « 1. В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). 2.Для призначення пенсій за вислугу років заЗаконом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393».

Одночасно з цим, суд враховує, що редакцію пункту 3 Постанови № 393 було зміненопостановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119, яка набрала чинності 19.02.2022. Вказаною постановою також змінено і назву Порядку № 393.

Суд зауважує, що після прийняттяпостанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», істаття 12 Закону № 2262-XII, і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» усунуто розбіжності міжЗаконом № 2262-XIIта Постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно доЗакону № 2262-XII.

Зважаючи на зміну з 19.02.2022 правового регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, серед іншого, дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років заЗаконом № 2262-ХІІкалендарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змінпостановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 380/8441/21.

Отже, зважаючи на те, що спірні правовідносини у розглядуваній справі мали місце до 19.02.2022, суд погоджується із доводами позивача про можливість пільгового обчислення вислуги років відповідно до Порядку № 393 (у редакції до 19.02.2022) для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а»статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Таким чином, відповідач при розгляді заяви позивача з поданими документами про призначення йому пенсії за вислугу років повинен був врахувати календарну вислугу років позивача, виходячи з пільгового стажу, що становить 24 роки 08 місяців 12 днів.

Тобто, з урахуванням вищевикладеного, позивач має право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону №2262-ХІІ, оскільки на день звільнення ОСОБА_1 мав вислугу більше 24 років.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулюється Порядком подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною удодатку 1до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 3-1 уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.

Виходячи із положень вищевказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

У свою чергу, рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону №2262-XII приймають органи Пенсійного фонду України (стаття 49 Закону №2262-XII).

Також згідно з частиною другою статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону №2262-XII.

Разом з тим, на відповідача, у випадку вирішення питання про призначення позивачу пенсії відповідно до вказаного Закону, покладено лише функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів.

ГУ НП у Волинській області не уповноважене приймати рішення про призначення позивачу певного виду пенсії, а зобов`язане лише підготувати та подати подання з відповідними документами до органів Пенсійного фонду України, оскільки саме органи Пенсійного фонду України приймають рішення щодо призначення певного виду пенсії для відповідної категорії осіб.

У порушення вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №3-1 відповідачем не здійснено оформлення всіх необхідних документів про призначення пенсії позивачу та подання їх у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії, окрім того, позивача з ними не ознайомлено, і не надіслано їх до відповідних органів для прийняття відповідного рішення, а фактично відмовлено позивачу у призначенні пенсії з посиланням на відсутність у останнього календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років.

Оскільки оцінка наявності/відсутності права у позивача на зазначений вид пенсії могла бути надана лише органом, який призначає пенсії на підставі документів, в направленні яких відповідачем фактично відмовлено, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та по суті вирішив за орган, який призначає пенсію, факт відсутності у позивача права на призначення пенсії, а відтак, і відсутності необхідності в направленні документів.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ НП у Волинській області щодо відмови в оформленні та направленні до ГУ ПФУ у Волинській області подання з відповідними документами для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту а статті 12 Закону №2262-ХІІ, зобов`язання відповідача оформити та направити до ГУ ПФУ у Волинській області подання з відповідними документами для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту а статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, який сплачений квитанціями від 20.08.2024 та від 21.08.2024 (а. с. 10-11).

Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо відмови в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подання з відповідними документами для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подання з відповідними документами для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 40108604).

Суддя Р.С. Денисюк