Рішення

від 27.11.2024 по справі 160/22792/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокуСправа №160/22792/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

21 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 27.02.2024 р. повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 21.02.2024 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Південно Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці протягом 10 (десяти) робочих днів провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та за результатами розслідування скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4.

Позов позивач мотивував тим, що він до 03.04.2023 року працював на підприємстві ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» у шкідливих підземних умовах праці у відповідача, де працював з повним робочим днем під землею в шкідливих умовах, що і призвело до того, що позивач захворів на професійні захворювання.

На виконання вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337 на адресу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» та Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» надіслано повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-2393 від 13.10.2023 року

Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці та роботодавцем ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» повідомлення за формою П-3 вих. від 21.02.2024 року отримано, проте акт П-4 не складено.

На думку позивача, відповідач порушив та недотримав вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337, в частині складання акта за формою П-4 відносно ОСОБА_1 .

Всупереч наведеному відповідач відмовив у проведенні відповідного розслідування випадку професійного захворювання, пославшись на відсутність надання інформації щодо посадової особи роботодавця, яка повинна бути у складі комісії.

Ухвалою від 26 серпня 2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з частинами 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Копія ухвали суду від 26 серпня 2024 року отримана представником відповідача в його електроном кабінеті підсистемі «Електронний суд», проте станом на день прийняття рішення відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідач на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частинами 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_2 .

Позивач з 13.09.2004 року постійно до 03.04.2023 року працював виробничому структурномі підрозділі «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з повним робочих днем під землею в шкідливих умовах, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_3 , яка наявна в матеріалах справи.

Південно-Східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці листом від 08.09.2023 № ПМ/3.1/19378-23 року надіслано до КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування», Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 , працівника виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Суд встановив, що ОСОБА_2 проходив обстеження та лікування із виписки з амбулаторної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 26.02.2024, останньому встановлені діагнози, зокрема:

-хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої - другої стадії, емфізема легень першої - другої стадії), група В. ЛН другого ступеня. Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість третього ступеня (з помірним зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Захворювання професійні$

-протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, фізичного перевантаження, вібрації, несприятливого мікроклімату, що перевищують ГДК та ГДР підземно. Направити на проф. МСЕК.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) від 20.02.2024 року № 295 встановлено діагноз професійних захворювань.

21.02.2024 вих.№ 08/21 на адресу ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» направлено повідомлення про хронічне захворювання (отруєння) форми П-3.

Це повідомлення підписано головним лікарем Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» Марією Савочкіною та направлено в порядку визначеному Постановою 337.

Однак, акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21 Порядку №337 не було складено, розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) не проводилось, комісія з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) не створювалась.

У зв`язку із цим, представник позивача 16.04.2024 звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 ..

Листом №ПС/3.1/11346 від 21.06.2024 року Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці повідомило : «Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», надійшло до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 27.02.2024

Станом на теперішній час письмова інформація про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», якого пропонується включити до складу комісії з розслідування до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не надходила, про що до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 28.02.2024, 26.04.2024 було надіслано лист для вжиття заходів щодо подання необхідних відомостей.

Відсутність зазначеної Інформації та ігнорування роботодавцем ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» листів Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці унеможливлює виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, суперечить вимогам Порядку.

Зазначено, що посадовими особами Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці стосовно ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВОТІЛЛЯ» вживаються необхідні заходи в межах повноважень, визначених діючим законодавством, з урахуванням введення воєнного стану».

На думку позивача, внаслідок вищенаведеного порушення його права на розгляд причин розладу здоров`я та їх зв`язок з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу під час роботи, внаслідок чого отримано професійне захворювання.

Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах:

- пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення).

Відповідно до ст. 1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 13 статті 4 Положення встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків, а пункт 27 встановлює, що дана установа проводить, у тому числі, розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Статтею 9 Положення встановлено, що Держпраця у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедуру розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) викладено в Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337 (далі - Порядок №337).

Відповідно до п.105 Порядку №337 після отримання повідомлення за формою П-З керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - Комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів.

Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника до складу комісії з розслідування входять представники органу Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією) (голова комісії), місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до хронічного професійного захворювання (отруєння), територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації), закладу охорони здоров`я, який запідозрив професійний характер хронічного захворювання, та вищого профспілкового органу (п.106 Порядку №337).

Згідно із п.107 Порядку №337 розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Водночас п.110 Порядку №337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати Комісії з розслідування:

-відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху);

-необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці;

-матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту;

-приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння);

-результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Відповідно до п.111 Порядку №337 роботодавець повинен забезпечити Комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно із п.112 Порядку №337 Комісія з розслідування зобов`язана:

-розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);

-розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;

-провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння);

-скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Таким чином, відповідно до п.113 Порядку №337 Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України В роботі комісії з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п.114 Порядку №337).

Відповідно до п.117 Порядку №337 за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - Акт за формою П-4) згідно з додатком 21, Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Як видно з матеріалів справи, представник позивача звертався до відповідача з адвокатськими запитами, згідно з яких просив утворити комісію з розслідування причини виникнення професійного захворювання, провести розслідування випадку професійного захворювання та скласти акт за формою П-4.

Однак, відповідач після отримання 27.02.2024 повідомлення за формою П-3 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», не утворив протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відповідно розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування не провів.

Таку бездіяльність відповідач обґрунтовує тим, що по теперішній час письмова інформація про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не надходила, про що до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 28.02.2024, 26.04.2024 було надіслано листів для вжиття заходів щодо подання необхідних відомостей.

Також відповідач зазначив, що відсутність зазначеної Інформації унеможливлювало виконання пункту 105 Порядку в частині утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», а проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування, до складу якої не входить представник роботодавця, суперечить вимогам Порядку.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, оскільки останній не позбавлений права включення до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання замість представника роботодавця представника місцевої адміністрації.

Посилання відповідача на п. 105 Порядку № 337 суд не приймає до уваги, у зв`язку з тим, що утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування не може бути поставлено виключно в залежність від виконання роботодавцем покладених на нього законодавством обов`язків.

Реалізація прав потерпілої особи як процес виконання державою в особі органів конституційних гарантій, наданих такій особі, не може залежати від законослухняності третіх осіб зокрема тих, що наймають таку особу за трудовим договором.

Суд вважає, що ситуація, яка склалася, порушує гарантовані Конституцією України права особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити чітку процедуру утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17.

Таким чином, відповідач не виконав вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 27.02.2024 р. повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 21.02.2024 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

Як вже зазначалось вище, Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці на адресу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» від 28.02.2024 та від 26.04.2024 направлялись листи з вимогами надання Інформації.

Аналізуючи вищевикладене суд робить висновок, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки відповідач (дією) відмовив шляхом формування листа від 21.06.2024 № ПС/3.1/11346-24, у створенні комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними дії Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 27.02.2024 р. повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 21.02.2024 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене вище, суд робить висновок за необхідне зобов`язати Південно Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці протягом 10 (десяти) робочих днів провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та за результатами розслідування скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, що на переконання суду, повністю призведе до відновлення його порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується платіжною квитанцією № 9351-1531-6015-0971 від 12.08.2024.

Оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання 27.02.2024 р. повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 21.02.2024 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 .

Зобов`язати Південно Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці протягом 10 (десяти) робочих днів провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та за результатами розслідування скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49107, м. Дніпро, вул. Армтронга Ніла, 1д, код ЄДРПОУ 44729283) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук