Рішення
від 26.11.2024 по справі 160/21848/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа №160/21848/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» (52001, Дніпропетровська обл., м. Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7, код ЄДРПОУ 37542705) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів

УСТАНОВИВ:

13 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000207/1 від 14 травня 2024 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, а навпаки містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивач надав до митного органу документи, які підтверджують витрати на транспортування товару до кордону України.

Ухвалою від 15.08.2024 року суд відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

02.09.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що митницею встановлено невідповідність у поданих позивачем до митного оформлення документах та відсутність налжених відомостей,які обгрунтовують заявлені числові значення митної вартості , визначеної за основним методом. Документи подані на вимогу митного органу не усувають зазанчені невідповідність. Інших документів на вимогу митного органу не надано.

Відповідач вважає, що посадова особа митниці при прийнятті спірних рішення про коригування митної вартості, заявленої позивачем товарів, діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач через електронну систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції позивач у відповіді на відзив виклав аналогічні мотивування, які зазначив і у позовній заяві. Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

26.09.2024 року через електронну систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому останній просить суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн та витрати.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Між ТОВ «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» та JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська народна республіка) укладено Зовнішьоекономічний контракт № 15092023 від 15 вересня 2023 року (надалі Зовнішньоекономічний Контракт), відповідно до умов якого ТОВ «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» є Покупцем, JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська народна республіка) є Продавцем.

Відповідно до п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту предметом цього контракту є поставка стрічки клейкої пакувальної (далі «Товар»). Поставка Товару здійснюється відповідно до замовлення Покупця. Кожне замовлення укладається у формі Проформи Інвойс, яка є невід`ємною частиною цього Зовнішньоекономічного контракту. У кожній проформі інвойс сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови.

Відповідно до п. 2.3 Зовнішньоекономічного контракту ціни окремих позицій будуть вказані у проформі інвойс до цього Зовнішньоекономічного контракту.

Відповідно до п. 2.4 Зовнішньоекономічного контракту ціни за товар вказуються відповідно до курсу долару США за 1 кг ваги, або за певну одиницю на умовах FOB NINGBO.

Відповідно до п. 3.1 Зовнішньоекономічного контракту оплата товару проводиться згідно умов зазначених у проформі інвойс.

На виконання умов Зовнішньоекономічного контракту 12 грудня 2023 року постачальник товару склав на ім`я Позивача проформу інвойс YWJX23-12120097, якою попередньо погоджено поставку товару на суму 35571,03 дол. США, умови поставки FOB Ningbo, умови оплати: оплата товару двома частинами 7115,00 дол. США передоплата, оплата решти після отримання копії коносаменту.

Згідно із зауваженням 1 Проформи-інвойсу кількість товару може відрізнятись на 5% від визначеної в проформі-інвойсу за вибором Продавця.

У подальшому постачальник склав та виставив позивачу комерційний інвйос від 03.02.2024 р. № YWJX23-12120097 на загальну суму 35656,07 дол. США.

З метою митного оформлення товару позивач подав митну декларацію № 24UA110130009596U3, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення було заявлено наступні товари:

Плити, листи, смужки, стрічки, плівки та інші плоскі форми з пластмаси самоклейні, у рулонах або не у рулонах: з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації).

Пакувальна поліпропіленова клейка стрічка Based в джамбо рулонах в ассортименте:

розм. 1620(1600)мм.х4000м,колір прозорий, товщ. 36мкм., 20 рул.- 80360 м.;

розм.1620(1600)мм.х4000м., колір прозорий, товщ. 38мкм., 70 рул.-281350 м.;

розм.1620(1600)мм.х4000м., колір прозорий, товщ. 43 мкм., 10 рул.- 40330 м.;

розм.1620(1600)мм.х4000м., колір жовтоватий, товщ. 47мкм., 7 рул. -28000 м.

Виробник: JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD.

Країна виробництва: CN.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару 96 369,84 доларів США.

Митна вартість товару, заявлена позивачем, визначена із застосуванням основного методу.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи:

1.Сертифікат якості ZX121204 від 17.01.2024 р.;

2.Сертифікат якості ZX23121201 від 21.01.2024 р.;

3.Сертифікат якості ZX23121202 від 10.01.2024 р.;

4.Сертифікат якості ZX23121203 від 14.01.2024 р.;

5.Сертифікат якості ZX23121205 від 16.01.2024 р.;

6.Пакувальний лист б/н від 03.02.2024 р.;

7.Рахунок-проформа YWJX23-12120097 від 12.12.2023 р.;

8.Рахунок-фактура (інвойс) YWJX23-12120097 від 03.02.2024 р.;

9.Коносамент KMCNDRNI46/27 від 18.04.2024 р.;

10.Коносамент SZZY24020012 від 15.02.2024 р.;

11.Автотранспортна накладна 0924 від 09.05.2024 р.;

12.Декларація про походження товару YWJX23-12120097 від 03.02.2024 р.;

13.Банківський платіжний документ, що стосується товару 136 від 19.12.2023 р.;

14.Банківський платіжний документ, що стосується товару 145 від 23.04.2024 р.;

15.Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 49 від 13.05.2024 р.;

16.Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12 від 13.05.2024 р.;

17.Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.12.2023 р.;

18.Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 09112023 від 09.11.2023 р.;

19.Зовнішньоекономічний договір (контракт) 15092023 від 15.09.2023 р.;

20.Договір про надання послуг митного брокера 123 від 01.09.2018 р.;

21.Договір (контракт) про перевезення 01/08-22 від 01.08.2022 р.;

22.Договір (контракт) про перевезення 0 01052024-001 від 01.05.2024;

23.Копія митної декларації країни відправлення 310120240519334344 від 07.02.2024 р.

24.Заявка до Договору про перевезення 01/08-22 від 01.08.2022 р.;

25.Лист Експедитора №15 від 13.05.2024 р.;

26.Платіжна інструкція від 19.12.2023 р.;

27.Платіжна інструкція від 23.04.2024 р.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000207/1 від 14.05.2024 року, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положеньстатті 337 Митного кодексу України, зафіксовано, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості, місять розбіжності та не місять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

1) За ЕМД від 13.05.2024 № 24UA110130010918U3 декларантом ФОП ОСОБА_1 заявлено до митного оформлення товар : Пакувальна поліпропіленова клейка стрічка Based в джамбо рулонах в ассортименте: розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, товщ. 36мкм, 35рул.-140490м;розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, товщ. 38мкм, 50рул.-200630м; розміром 1620(1600)мм х4000м, колір прозорий, товщ. 43мкм, 10рул.-40260м; розміром 1620(1600)мм х4000м, колір жовтоватий, товщ. 47мкм, 7рул.-27820м. (країна походження виробництва - Китай), за кодом згідно з УКТЗЕД 3919908060 імпортованого відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 15.09.2023 № 15092023 та додатку до нього, укладеного між компанією «JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD» (Китай) та покупцем ТОВ «Українська торгівельна компанія «Флагман» (Україна). Товар поставляється на комерційних умовах FOB NINGBO (Китай). Декларантом до митного оформлення разом з МД поданий проформа інвойс від 12.12.2023 № YWJX23-12120097 та інвойс від 03.02.2024 №YWJX23-12120097. Відповідно наданій проформі-інвойсу від 12.12.2023 № YWJX23-12120097 сума вартості товару на умовах FOB NINGBO складає 35571,03 дол.США та ціна зазначається дол.США/рулон. В комерційному інвойсі від 03.02.2024 № YWJX23-12120097 вартість партії товару на тих же комерційних умовах поставки зазначена на рівні 35656,07 дол.США та ціна зазначається дол.США/метр. Причому, якщо перераховувати вартість визначену відповідно проформі-інвойсі встановлену відповідно інвойсу, то вартість товару виставлена по позиційно за одиницю товару не розраховується.

2) В наданому договорі транспортного експедирування від 01.08.2022 №01/08-22 (п.2.4.2) укладеного між ТОВ "УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ФЛАГМАН" та ТОВ «Мультимодал контейнер Сервіс» обов`язками Клієнта, зокрема є: надати Експедитору заявку на надання транспортно-експедиційних послуг не менше ніж за 3 робочі дні до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження/прийому. Зазначену Заявку до митого оформлення не надано, зазначене унеможливлює перевірку правильності включення декларантом складових митної вартості в тому числі транспортування. Відповідно до п.1.1. «…Сторони домовилися, що пункт призначення, найменування вантажу, вага і інші суттєві умови Договору, в ньому не обумовлені, вказуються в додатку до Договору». До митного оформлення не надані додатки до договору. Декларантом 14.05.2024 надана заявка №14/01/24 від 14.01.2024, отримання та оформлення Заявки передбачено п.2.1.4. договором транспортного експедирування № 01/08-22 від 01.08.2022. Оскільки, відповідно п.1.1. «…Сторони домовилися, що пункт призначення, найменування вантажу, вага і інші суттєві умови Договору, в ньому не обумовлені, вказуються в додатку до Договору», умовно можно вважати, що Заявка і є Додатком до договору. Даним договором транспортного експедирування № 01/08-22 від 01.08.2022 не обумовлюються конкретні умови поставки, а саме: пункт призначення, найменування вантажу, вага і інші суттєві умови, в тому числі вартість перевезення. Таким чином, у наданій Заявці відсутні суттєві умови надання послуг, в тому числі сума замовлення, найменування портів розвантаження, перевантаження, складське зберігання, НРР, оформлення CMR.

3) Декларант до митного оформлення товарів надав банківські платіжні документи, що стосується товару від 19.12.2023 № 136, від 23.04.2024 № 145 що не містять підписів та печаток уповноваженого банку. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Дані платіжні доручення не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару.

4) Відповідно умовам проформи інвойсу № YWJX23-12120097 від 12.12.2023 оплата здійснюється у формі передплати у сумі 7 115,00 долСША, оплата балансу повинна бути здійснена після отримання копії коносаменту. Таким чином, якщо проформа інвойс виставлена 12.12.2023, то передплатою за товар підтверджує платіжна інструкція № N1219DDHAI від 19.12.2023 на суму 13 498,00 долСША, ця сума перевищує вказану у проформі інвойсі. З урахуванням наданого інвойсу № YWJX23-12120097 від 03.02.2024 на загальну суму 35 656,07 долСША, сума балансу по отриманню коносаменту повинна складати 22 158,07 дол США. Надана платіжна інструкція № O0423DRC9G від 23.04.2023 містить більшу суму сплати 28 541,07 дол. США, хоча посилається у гр.. «призначення платежу» номер зовнішньоекономічного контракту та інвойсу даної поставки. У платіжній інструкції № N1219DDHAI від 19.12.2023 в гр. «Призначення платежу» зазначені у тому числі реквізити документів, що не надавалися до митного оформлення. Відповідно наданим платіжним інструкціям № N1219DDHAI від 19.12.2023 та № O0423DRC9G від 23.04.2023 загальна сума складає 42 039,07 долСША

5) Наданий Прайс-лист компанії JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD. від 10.12.2023, має суб`єктивний характер (складений для ТОВ «Українська торгівельна компанія «Флагман») та містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у проформі інвойсі від 12.12.2023 № YWJX23-12120096 та інвойс від 03.02.2024 № YWJX23-12120096, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців в умовах вільної конкуренції.

6) Відповідно до інформації Інтернет ресурсу www.shippingline.org контейнер з товаром № MRSU6471323 на морському судні «MAERSK HIDALGO/405W» вийшло з порту Ningbo (Китай) 06.02.2024, а 22.03.2024 контейнер з товаром прибув у порт Порт Саїд (Єгипет), де його перевантажено на судно «ALEXANDER BAY/414W», і відправлено у порт Констанца (Румунія). З порту Констанца (Румунія) судно 18.04.2024 відправлено у порт Рені (Україна). Інформація щодо перевантаження контейнера № MRSU6471323 на інші судна, розвантажувальні роботи за маршрутом порт Ningbo (Китай) до порту Констанца (Румунія), а також включення не відображено у наданих документах, а саме рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.05.2024 № 49, довідка, що підтверджує вартість перевезення від 13.05.2024 № 12.

Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000207/1 від 14.05.2024 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2-r (резервний метод), відповідно дост. 64 МК України.

Крім того митний орган відмовив у прийнятті вказаної спірної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000441.

Вважаючи вказане рішення №UA110130/2024/000207/1 від 14.05.2024 року про коригування митної вартості товарів протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митного органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, як встановив суд з матеріалів справи, ні в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, ні в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребовування від нього додаткових документів.

Водночас надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Таким чином, суд зазначає, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України).

В спірному випадку відповідач не довів, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

В оскаржуваному рішенні №UA110130/2024/000207/1 від 14.05.2024 року у ході коригування митної вартості товарів відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості, скоригував митну вартість товару №1 на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, випущеного у вільний обіг за МД від 07.05.2024 № 24UA110050002084U8 на рівні 1,93 доларів США/кг.

Щодо твердження відповідача про розбіжності між комерційним інвойсом та проформою-інвойсом суд вказує таке.

Відповідно до п. 3.1 Зовнішньоекономічного контракту оплата товару проводиться згідно умов зазначених у проформі інвойс.

Суб`єкти господарської діяльності України та іноземні суб`єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, визначеному у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» принципами.

Одним із таких принципів є принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки;

- праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.

Відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Інвойс це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

Проформа-інвойс це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

У проформі інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною.

Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

На виконання умов Зовнішньоекономічного контракту 12 грудня 2023 року постачальником товару було виставлено Позивачу проформу інвойс YWJX23-12120097, якою попередньо погоджено поставку товару на суму 35 571,03 дол. США, умови поставки FOB Ningbo, умови оплати: оплата товару двома частинами - 7 115,00 дол. США передоплата, оплата решти після отримання копії коносаменту.

Згідно із зауваженням 1 Проформи-інвойсу кількість товару може відрізнятись на 5% від визначеної в проформі-інвойсу за вибором продавця.

Під час формування остаточного замовлення сторони змінили кількість товару до поставки, що знайшло своє відображення у наданому комерційному інвойсі.

Ціна товару згідно комерційного інвойсу та прайс-листу розраховується за точною кількістю поставлених метрів плівки, а не за рулон.

Суд примає доводи позивача про те, що різниця у ціні за 1 рулон пояснюється тим, що загальна довжина фактично поставленого рулону по комерційному інвойсу відрізняється від довжини рулонів зазначених в проформі-інвойсу, тому числові розбіжності, які могли стати підставою для коригування митної вартості відсутні.

Отже, надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Надані повідомлення SWIFT є належним та допустимим документом, які підтверджують оплату поставленого товару, у них міститься посилання на Зовнішньоекономічний контракт, проформу інвойс, зазначено дату операції, суму операції у валюті долар США та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення.

Тобто надане позивачем платіжне доручення SWIFT містить усі реквізити, які вимагаються ДСТУ ISO 15022-2:2004 «Цінні папери. Схема повідомлень. Словник полів даних. Частина 1. Правила та настанови щодо побудови полів даних і повідомлень», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15.11.2004 року № 258.

Про належність та достатність повідомлень системи SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications), як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти зазначив Верховний Суд у постанові від 27 червня 2019 року (справа № 826/9719/16, провадження №К/9901/16498/18).

При цьому суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018р. у справі №804/4680/16.

Відповідач вважає, що наданий прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні статті 52 МК України, адже його видано безпосередньо ТОВ «УТК «ФЛАГМАН» на асортимент оцінюваної партії товару.

Суд встановив, що позивач надав відповідачу прайс лист, в якому зазначені найменування товару, артикул, ціна тощо.

У постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховного Суду зазначено, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, упців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Наданий позивачем прайс-лист містить інформацію стосовно адреси місцезнаходження та контактів із компанією-постачальником. Зазначення у прайс-листі умов поставки є необхідним для визначення дійсної вартості товару за цим прайс-листом.

Стьосовно витрат позивача на транспортування, суд встановив таке.

Позивач до митного контролю для підтвердження вартості транспортування та всіх її складових надав: Коносамент KMCNDRNI46/27 від 18.04.2024 р.; Коносамент SZZY24020012 від 15.02.2024 р.; Договір (контракт) про перевезення 01/08-22 від 01.08.2022 р.; Заявку до Договору про перевезення 01/08-22 від 01.08.2022 р.; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 49 від 13.05.2024 р.; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12 від 13.05.2024 р.; Автотранспортну накладну 0924 від 09.05.2024 р.; Договір (контракт) про перевезення 0 01052024-001 від 01.05.2024; Лист Експедитора №15 від 13.05.2024 р.

Для перевезення придбаного товару позивач звернувся до ТОВ «МУЛЬТИМОДАЛ КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» на підставі укладеного договору № 01/08-22 транспортного експедирування від 01 серпня 2022 року.

Відповідно до умов договору № 01/08-22 транспортного експедирування від 01 серпня 2022 року Позивач є Клієнтом, а ТОВ «МУЛЬТИМОДАЛ КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» Експедитором.

Відповідно до п. 1.1 договору № 01/08-22 транспортного експедирування від 01 серпня 2022 року Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

13 травня 2024 року експедитором було виставлено позивачу рахунок на оплату № 49 на суму 359697,97 грн.: за міжнародне морське перевезення за маршрутом: Ningbo (China) - Рені(Україна), конт. MRSU6471323 308033,25 грн., за транспортні послуги за маршрутом м. Рені - м. Дніпро, конт. MRSU6471323, авто НОМЕР_1 /ВА1715XF- 47664,72 грн. та винагороду експедитора по території України - 4 000,00 грн.

Позивач також надав довідку №12 від 13.05.2024 р. про транспортні витрати, яка містить відомості про вартість перевезення. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. (Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року справа № 803/916/17, від 31 травня 2019 року, справа № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року справа №400/2922/18).

Щодо наданої заявки на перевезення, то зазначена заявка містить всі необхідні істотні умови, визначені договором № 01/08-22 транспортного експедирування від 01 серпня 2022 року, а саме пункт відправлення, пункт призначення, вага та кількість товару. Щодо зазначення суми замовлення, найменування портів розвантаження, перевантаження, складське зберігання, НРР, оформлення CMR, то необхідно зазначити, що Договором № 01/08-22 транспортного експедирування від 01 серпня 2022 року не передбачено обов`язку сторін зазначити такі відомості у заявці.

Згідно з п. 3.1. договору №01/08-22 транспортного експедирування від 01 серпня 2022 р. укладеним з Експедитором ТОВ «МУЛЬТИМОДАЛ КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» витрати, затрати та інші платежі, здійснені Експедитором оплачуються на підставі виставленого рахунку. Отже, саме рахунком, який надається Експедитором визначається вартість перевезення, а не заявкою.

Заявка за своєю суттю є документом, яким Замовник (у даній справі Позивач) доручає Експедитору організувати транспортування товару.

Тобто, це не є розрахунковим документом, на підставі якого буде здійснюватись оплата послуг, та заявка не містить відомостей щодо вартості перевезення.

Факт наданих транспортно експедиторських послуг та їх оплати документально підтверджений та відповідні документи були надані відповідачу.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. (Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року справа № 803/916/17, від 31 травня 2019 року, справа № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року справа №400/2922/18).

Вищенаведене доводить, що надані позивачем документи повною мірою підтверджують факт транспортування імпортованого товару та розмір понесених витрат під час транспортування.

Щодо того, що контейнер з товаром № MRSU6471323 на морському судні «MAERSK HIDALGO/405W» вийшло з порту Ningbo (Китай) 06.02.2024, а 22.03.2024 контейнер з товаром прибув у порт Порт Саїд (Єгипет), де його перевантажено на судно «ALEXANDER BAY/414W», і відправлено у порт Констанца (Румунія).

З порту Констанца (Румунія) судно 18.04.2024 відправлено у порт Рені (Україна). Інформація щодо перевантаження контейнера № MRSU6471323 на інші судна, розвантажувальні роботи за маршрутом порт Ningbo (Китай) до порту Констанца (Румунія), а також включення не відображено у наданих документах, у зв`язку з тим, що дане перевезення є комбінованим, фрахт та всі маніпуляції з вантажем, перевалки увішйли у вартість морського перевезення визначену у рахунку №38 від 25 квітня 2024 р. та був виданий єдиний коносамент з порту Нінгбо, Китайська народна республіка до порту Рені, України.

Таким чином, відповідно до умов контракту та наданих документів, перевезення контейнера №MRSU5146036 було здійснено за єдиним коносаментом з порту Нінгбо (Китай) до порту Рені (Україна), і всі витрати на фрахт та перевантаження були включені у загальну вартість морського перевезення, визначену у рахунку №49 від 13 травня 2024 року. Відображення окремих витрат на перевантаження не є необхідним, оскільки вони були враховані у загальній сумі фрахту, та є складовою комбінованого перевезення.

Митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності позбавляють його можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі №815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 р. у справі №810/2839/17, від 22.08.2019 р. у справі №810/2784/18, від 23.07.2019 р. у справі №1140/3242/18, від 21.08.2019 р. у справі №520/9022/18.

Підсумовуючи викладене вище, суд зробив висновок, що наведені у оскаржуваному рішенні доводи Дніпровської митниці не є належними для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товарів та доказом неможливості застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості, відповідно до вимогМК України.

Митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

У рішенні №37801/97 від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський Суд з прав людини вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27.09.2010 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський Суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідачасуб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням означеного, рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000207/1 від 14 травня 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач не довів належними доказами правомірність свого рішення, а позов - задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплатив судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №1192 від 12.08.2024 р.

А отже суд вважає, що їх слід стягнути на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Щодо відшкодування судових витрат у розмірі 8000,00 грн, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Ззгідно з частиною 1статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. ч. 1-3ст. 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5ст. 134 КАС України).

У разі недотримання вимог ч. 4ст. 134 КАС Українисуд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 134 КАС України).

Частиною 7ст. 139 КАС Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження наданих послуг представник позивача до суду надав копії таких документів:

- договору №64 про надання правничої допомоги від 02.01.2019;

- додаткової угоди №1 від 31.12.2020 до договору №64 про надання правничої допомоги від 02.01.2019;

- додаткової угоди №1/1 від 31.12.2021 до договору №64 про надання правничої допомоги від 02.01.2019;

- ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1211408 від 06.07.2024;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3073 від 18.05.2016 на ім`я ОСОБА_2 ;

- Додаткової угоди № 20 від 15.07.2024 р. до Договору про надання правової допомоги № 64 від 02.01.2019 р.;

- рахунку на оплату № 408 від 12.09.2024 р. на суму 8000,00 грн.;

- акта №19 приймання-передачі наданих послуг від 12.09.2024 р.;

- звіту про надану правничу допомогу від 12.09.2024 р.;

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат суд зазначає, що згідноіз ст. 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131-2 Конституції Українивизначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30.09.2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомогидомовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. п. 6, 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»інші види правової допомогивиди адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

До правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Так до матеріалів справи позивач надав копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1211408 від 06.07.2024, складеного на виконання умов договору про надання правничої допомоги №64 від 02.01.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Смарт Юрист» в особі керуючого партнера Соколова Дмитра Ігоровича.

За цим договором клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 4.2 договору визначено, що приймання-передача наданих послуг щомісячно оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, по факту надання послуг але не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому надані послуги. Клієнт протягом 3-х календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг повинен підписати його, і направити адвокатському об`єднанню або надати у цей же строк мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну акт приймання-передачі наданих послуг вважається прийнятим та підписаним клієнтом і підлягає оплаті клієнтом без заперечень.

Згідно з п. 6.1 договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2021 №1/1, договір укладений на строк до 31 грудня 2024 року.

Згідно з додатковою угодою №20 від 15.07.2024 до договору №64 про надання правничої допомоги від 02.01.2019, адвокатське об`єднання на умовах договору про надання правничої допомоги №64 від 02.01.2019 зобов`язується надати наступні послуги з надання правової допомоги клієнту: 1) підготовка та подача позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування №UA110130/2024/000207/1 від 14 травня 2024 року, що включає: аналіз отриманих від клієнта документів; надання правової кваліфікації обставин справи; визначення нормативно-правових підстав вимоги; моніторинг судових рішень; визначення судової практики застосування правових норм для визначення правової позиції; підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів UA110130/2024/000207/1 від 14 травня 2024 року; подача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів UA110130/2024/000207/1 від 14 травня 2024 року; 2) супровід адвокатами Адвокатського об`єднання у суді першої інстанції справи за позовом клієнта до Львівської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів UA110130/2024/000207/1 від 14 травня 2024 року. Вартість послуг без ПДВ 8000,00 грн. У цьому додатку також зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є адвокатами Адвокатського об`єднання, які надають допомогу клієнту в обсязі і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до звіту про надану правничу допомогу від 12.09.2024 адвокатом витрачено 10 годин на підготовку та подачу позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000207/1 від 14 травня 2024 року, а також 03 години 00 хвилин на супроводження адвокатом адвокатського об`єднання у суді першої інстанції справи №160/21848/24.

Актом №19 приймання-передачі наданих послуг від 12.09.2024 сторони погодили, що послуги щодо підготовки та подачі позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000207/1 від 14 травня 2024 року, та супроводження адвокатом адвокатського об`єднання у суді першої інстанції справи №160/21848/24виконані в повному обсязі.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18.

Разом з цим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначені вище висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що понесені позивачем витрати на правову допомогу у цій справі підтверджені належними та допустимими доказами, витрати на правову допомогу є співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, тому такі слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 8000 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» (код ЄДРПОУ 37542705, місцезнаходження:52001, Дніпропетровська область, місто Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7) до Дніпроської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000207/1 від 14 травня 2024 року.

Стягнути з Дніпроської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» (код ЄДРПОУ 37542705, місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська область, місто Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.11.2024
Оприлюднено29.11.2024
Номер документу123338685
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/21848/24

Рішення від 26.11.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Ніколайчук Світлана Василівна

Ухвала від 15.08.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Ніколайчук Світлана Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні