Рішення

від 22.11.2024 по справі 160/24040/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуСправа №160/24040/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тулянцевої І.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000027/2 від 26.04.2024 р.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ " МОТОТЕХІМПОРТ " з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документи та повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах та підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року, прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24040/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

24 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною деклараціэю, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ: 44830259) є юридичною особою зареєстрованою 07.11.2022 року про що внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 002 241 0200 00101443. Основним видом економічної діяльності ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» є: 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням.

19.04.2023 року між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро), як Покупцем, та компанією CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD (Китай), як Продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт № HW/5, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує «Товар», в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.1 Контракту).

Відповідно до п.2.1., п.2.2. Контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Товар, що поставляється повинен відповідати кількості, зазначеній в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією Специфікацією. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за вагою згідно вазі, зазначеній у товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній або коносаменті).

Поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди. (п.3.1 Контракту).

Відповідно до п.3.1.1. Контракту, у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або у межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно, своєчасно сповістити продавця про терміни, умови, місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Згідно із п.3.6. Контракту протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження кожної партії товару продавець зобов`язаний вислати на юридичну адресу покупця вказану в п.11.2. контракту оригінали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру (інвойс) на заявлену партію товару з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали), морський коносамент (3 оригінали) або телекс релиз, пакувальний лист з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали), сертифікат походження (1 оригінал і 1 копія).

Згідно з п. 4.1 п.4.2 Контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю Сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватися після здійснення поставки. Зміні ціни оформляється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючи Специфікацію та інвойс. У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.

Відповідно до п. 5.1 Контракту оплата товару, що поставляється згідно даного контракту, здійснюється Покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на підставі Специфікацій (Додатків), шляхом прямого банківського переказу по системі S.W.I.F.T.

Умови оплати кожної партії товару зазначається у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.(п.5.2. Контракту).

Згідно із Специфікацією № HW2023-3 від 27.10.2023 року до контракту № HW/5 від 19.04.2023 року, сторонами Контракту погоджено поставку 4 найменувань товару у загальній кількості 770 штук на загальну суму 36575,00 дол. США у періоді січень-березень 2024 року на умовах FOB СНОNGQІNG; оплата -100% передоплата.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, представником позивача до митного посту Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №24UA110150005766U5 від 25.04.2024 року, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї ЕМД, зокрема:

1) для підтвердження вартості товару: зовнішньоекономічний контракт HW/5 від 19.04.2023 р.; Специфікація № HW2023-3 від 27.10.2023 року до контракту № HW/5 від 19.04.2023 року; рахунок-фактуру №BW24010144 від 29.12.23р.; пакувальний лист від 29.12.2023р.; сертифікат країни походження товару №24C5102А0953/00006R від 16.01.2024р.

2) для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України: договір №2712/917/2022 від 27.12.2022р.; коносамент № BW24010144 від 11.01.2024р.; заявку на перевезення №74 від 04.01.2024р.; рахунок на оплату № L70813 від 11.03.2024р.; акт виконаних послуг від 18.04.2024р.; довідку про транспортні витрати від 26.03.2024р.; залізничну товаро-транспортну накладну: №526814 від 03.04.2024р.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) Враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 19.04.2023 № HW/5 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

2) Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - CHONGQING. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 9000 долл. США. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір транспортного експедирування від 27.12.2022 № 2712/917/2022, укладеного з «Global Container Lines Latvija SIA» (виконавець), рахунок від 11.03.2024 № L70813, довідка про транспортні витрати від 26.03.2024, акт виконаних послуг від 18.04.2024, Заявка на перевезення №74 від 04.01.2024 (в заявці відсутня інформація щодо перевезення грунтофрез). Відповідно до відомостей рахунку від 11.03.2024 № L70813, визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у 2 контейнерах: Відшкодування витрат на морський фрахт п.Чонгкінг (Китай) - п.Гданьск (Польща) на користь лінійного агента -7000 дол.США; Відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, за межами митної території України (п.Гданьск, Польща - п/п Мостиська, Україна) - 2000 дол.США. Згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 11.01.2024 № BW24010144 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні з порту CHONGQING, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Згідно Накладної УМВС від 03.04.2024 № 526814 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Медика/Мостиська та до Новомосковську залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

3) У Специфікації від 27.10.2023 N9HW2023-3 пунктами 5 та 6 зазначено « 100% передоплата» До митного оформлення жодного документа, підтверджуючого сплату за придбання товару, не надано.

4) У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом вих. №0425 від 25.04.2024 року позивачем додатково надало митниці прайс-лист виробника від 17.10.2023р., комерційну пропозицію виробника від 17.10.2023., виписку банку від 02.01.2024, платіжну інструкцію № 518 від 06.12.2023 р., а також позивачем надано пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів, з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем додаткових документах:

1) Прайс-лист компанії «CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD.» від 17.10.2023 та комерційної пропозиції від 17.10.2023, надані декларантом, міститять цінову інформацію виключно на товари, які декларуються за ЕМД від 25.04.2024 №24UA110150005766U5 (№UA110150/2024/005766).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2024/000027/2 від 26.04.2024р., відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні: Товару №1 скориговано до рівня митної вартості товару «Трактори одновісні, компл.:мотокультиватори бензинові та дизельні(мотоблоки): Мотокультиватор, apT.:1050GS NEW(MODERNIZED RED) -145 UJT,1050GS-3 NEW(MODERNIZED RED) -100 ujt,1050S-3 NEW (MODERNIZED RED) -10 шт,1050 NEW (10",MODERNIZED RED) -100 шт,1050-3 NEW (10",MODERNIZED RED) -100 шт», імпортованого за угодою з виробником, на комерційних умовах поставки FOB, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №24UA204150001492U4 ( від 17.04.2024 на рівні 2,5313 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД №24UA204150001492U4 від 17.04.2024, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-111 (кілограм). Митна вартість товару №1 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 168,0619 дол.США/шт. ((2,5313дол.США/ кг*25561,5 кг)/385 шт). Митну вартість товару №2 скориговано до рівня митної вартості товару «Машини та механізми садові для підготовки та оброблення ґрунту торговельної марки "Nowa"/«Kентавр»: активна насадка-культиватор (ґрунтофреза), для видалення бур`янів та розпушування ґрунту, у вигляді розташованих на валу дискових фрез, що обертаються в горизонтальній площині, є змінним знаряддям, що агрегатується з ручною мотокосою з приводом від бензинового двигуна (ширина захвату - 310мм / D фрези=250мм/робоча швидкість -200 об/хв.), в комплекті кріпленням та інструментами дляналагоджування та обслуговування», співсгавного з оцінюваним з урахуванням опису, обсягів ввезення, країна виробництва та відправлення Китай, комерційних умов поставки FOB , митне оформлення якого здійснено за ціною угоди за ЕМД №24UA403070003722U1 від 19.04.2024 на рівні 2,225282 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД №24UA403070003722U1 від 19.04.2024, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-111 (кілограм). Митна вартість товару №2 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 20,02754 дол.США/шт ((2,225282 дол.США/ кг*3465 кг)/254 шт).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД №24UA110150006034U6 від 30.04.2024р.

Водночас, не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо сумнівів відповідача щодо повноти оплати ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» за імпортовані товари, суд зазначає, що відповідно до п. 5.2 Контракту умови оплати кожної партії товару зазначається у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.(п.5.2. Контракту).

Згідно із Специфікацією № HW2023-3 від 27.10.2023 року до контракту № HW/5 від 19.04.2023 року, сторонами Контракту погоджено поставку 4 найменувань товару у загальній кількості 770 штук на загальну суму 36575,00 дол. США у періоді січень-березень 2024 року на умовах FOB СНОNGQІNG; оплата -100% передоплата.

Так, до митного оформлення листом вих. №0425 від 25.04.2024 року, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» було надано платіжна інструкція в іноземній валюті №518 від 06.12.2023р. на суму 36575,00 дол. США, в якій в графі 70 містяться посилання на контракт № HW/5 від 19.04.2023 року та Специфікацію № HW2023-3 від 27.10.2023 року.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням документів, які були надані як відповідачу під час митного оформлення, так і до суду, суд знаходить необґрунтованими зауваження митниці щодо повноти оплати ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» за імпортовані товари та необхідності надання у зв`язку із цим декларантом додаткових банківських платіжних документів.

З огляду на викладене, суд зазначає про необґрунтованість зауважень митниці щодо повноти оплати ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» за імпортовані товари та необхідність надання у зв`язку з цим декларантом додаткових банківських платіжних документів.

Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом № HW/5 выд 19.04.2023 (п.3.5,3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством як України, так і КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно Закону України від 02 жовтня 2019 року № 141-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів»), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу. В повідомленні не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимоги про надання копії митної декларації країни відправлення.

Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв`язку з чим надання її є неможливим.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Крім того, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18).

Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи те, що прайс-лист містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ, стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.

Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Комерційна пропозиція та прайс-лист по своїй суті виступають пропозицією продавця потенційному покупцю придбання товарів за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа та комерційної пропозиції можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).

Щодо доводів відповідача про повноту включення транспортної складової до митної вартості товару, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Замовником, укладено з компанією «Global Container Lines Latvija SIA», як Перевізником, Договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022р., відповідно до якого Замовник доручає, а Перевізник приймає на себе зобов`язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів Замовника в порядку та на умовах цього Контракту.

Пунктом 1.3 Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022р. передбачено, що детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами п.2.2 Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022р. протягом 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення Перевізник видає коносамент; коносамент направляється Замовнику в електронній копії, що буде мати таку силу, як і оригінал. Перевізник видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення та підставою для вивантаження та подальших операцій з вантажем в порту призначення.

Відповідно до Заявки на міжнародне перевезення №74 від 04.01.2024 сторонами Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022р. узгоджена сума фрахту по маршруту порт Чонкинг, Китай-Новомосковськ, Україна (2Х40НQ) становить 13820,00 дол. США з яких доставка за маршрутом за 1 контейнер: Чонкинг Новомосковськ 6910 дол. США.

На виконання умов п.2.2 Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022р. перевізником «Global Container Lines Latvija SIA» видано коносамент (Bill of Lading) № BW24010144 від 11.01.2024, який підтверджує факт здійснення перевезення вищевказаного вантажу, а також виставлено рахунок №L70813 від 11.03.2024 р. на оплату морського фрахту вантажу в 2 контейнерах 40'НС Мотоблоки на загальну суму суму 13820,00 дол. США.

18.04.2024 р. сторонами Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022р. складено та підписано акт виконаних робіт за цим Договором, в якому зазначена, що виконавець виконав мультимодальне перевезення вантажу у 2х40'НС контейнері МRSU6015730, HASU4598089 із Чонкінг, Китай в Новомосковськ, Україна, згідно з рахунком №L70813 від 11.03.2024 р. Вартість морського фрахту, включаючи перевантаження: Чонкінг, Китай Гданськ, Польща склала 7000,00 дол. США. Вартість міжнародної залізничної доставки, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща митний перехід Мостиська-Пшемиль склала 2000,00 дол. США Вартість міжнародної здоставки, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемиль Новомосковськ, Україна склала 4820,00 дол. США. Загальна вартість наданих послуг за перевезення склала13820 дол. США включаючи перевантаження контейнерів.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №778 від 03.05.2024р. позивач здійснив оплату вказаного фрахту.

Всі вищевказані документи були надані декларантом до митного оформлення.

З урахуванням викладеного, твердження митниці про наявність у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» транспортних перевізних документів, що підтверджують перевезення товару на вказаних у коносаментах суднах, та ненадання їх декларантом для підтвердження митної вартості товарів також є необґрунтованим та безпідставним, оскільки, як зазначено вище, відповідно до умов договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022р. та виданого на виконання умов цього договору коносаменту № BW24010144 від 11.01.2024 перевізником міжнародного морського перевезення (фрахту) вантажів ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» виступає саме компанія «Global Container Lines Latvija SIA».

При цьому, умовами Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022р. (п.4.3) прямо передбачено, що у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.

Водночас, у заявці на здійснення міжнародних перевезень №74 від 04.01.2024 та акті виконаних робіт від 18.04.2024 р. зазначено, що перевантаження входить у загальну вартість фрахту.

Таким чином, перевантаження контейнеру на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту, а твердження митниці про наявність у позивача додаткового транспортного документу щодо перевантаження контейнеру з товарною партією з судна на судно ґрунтується виключно на припущеннях.

Відповідно до наказу Мінфіну № 651 від 30.05.2012р «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», відомості про відправника, якщо переміщення товарів здійснювалось послідовно за декількома товарно-транспортними документами, декількома видами транспорту, відомості про особу яка є відправником, зазначається згідно з першим із зазначених документів.

З урахуванням викладеного, достатнім є надання домашнього коносаменту як єдиного транспортного документа для визначення числових значень транспортної складової митної вартості, які і було подано декларантом митниці під час здійснення митного оформлення спірних партій товарів.

При цьому, за наведених вище обставин також помилковими та безпідставними є посилання митного органу на те, що наявність факту перевантаження контейнерів з товаром з судна на судно, свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог cт.335 МК України до митного оформлення не надавався, та наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару, оскільки, як встановлено судом за умовами Договору перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022р. (п.4.3.) у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт, що спростовує доводи відповідача про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, а також виключає наявність у позивача додаткового транспортного документу, пов`язаного з таким перевантаженням, оскільки позивач в прямі взаємовідносини з агентами морської лінії - ТОВ «Інтернешнл Карго Севіс Ейч.Ді» («ICS LTD») не вступав, позаяк відповідно до умов Договору №2712/917/2022 від 27.12.2022р. та виданих на виконання умов цього договору коносаментів (Bill of Lading), перевізником міжнародного морського перевезення (фрахту) вантажів ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» виступає саме компанія «Global Container Lines Latvija SIA».

Саме вартість морського перевезення, відповідно до умов поставки, є транспортною складовою митної вартості товару в даному випадку, оскільки відповідно до ч.11 ст.58 МК України до транспортних витрат, як складової митної вартості включаються виключно витрати до митного кордону України.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товарів, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товарів, про що свідчить аналіз змісту спірних рішень про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товарів за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товарів не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 5012,21 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна буд. 13, код ЄДРПОУ 44830259) до Дніпровської митниці (місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110150/2024/000027/2 від 26.04.2024 року.

Стягнути з Дніпровської митниці (місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна буд. 13, код ЄДРПОУ 44830259) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5012,21 грн. (п`ять тисяч дванадцять гривень 21 копійка).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева