Ухвала

від 27.11.2024 по справі 215/6239/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 листопада 2024 рокуСправа № 215/6239/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленка Максима Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

19.10.2024 року на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.10.2024р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленка Максима Івановича з вимогами про:

-встановлення відсутонсті компетенції (повноважень) звиконуючого обов`язки голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленка Максима Івановича у сфері управління при отриманні заяви від 09.08.2024р. вх. № 14010 створювати штучні перешкоди для вирішення питання не підкорення судді Камбул М.О. вимогам ст. 248 КАСУ та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати прийняти ненормативний правовий акт і звернутись до колегіального органу судівського врядування.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 року зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., сплаченого у встановленому порядку та розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 р. надіслано позивачу на його адресу проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

Станом на 27.11.2024 року у суду відсутні докази виконання позивачем вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 р.

Одночасно з адміністративним позовом позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання позивачем зазначено про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Позивачем надано довідку Тернівського управління праці та соціального захисту населення № 3984 від 19.08.2024 р., згідно якої позивач отримав компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 за період з січня 2023 р. по липень 2023 р. в загальному розмірі 46 818,00грн.

Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ст. 8 Закону України Закон України «Про судовий збір».

Так, згідно з чч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

При цьому, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов`язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.

До заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову позивачем було надано довідку Тернівського управління праці та соціального захисту населення № 3984 від 19.08.2024 р., згідно якої позивач отримав компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює (не вчиться) і здійснює догляд за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 за період з січня 2023 р. по липень 2023 р. в загальному розмірі 46 818,00грн.

З наданих позивачем документів встановлено, що позивачем за 2023 рік отримано дохід в розмірі 35568,00 грн.

Тобто, сума судового збору за подання даного позову не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (35568,00 грн.*5%=1778,40 грн.).

Проаналізувавши розмір доходу, отриманого позивачем у сукупності з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що дані обставини не позбавляють позивача можливості сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. у спосіб, визначений Законом України Про судовий збір та не є достатніми доказами на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, а, відповідно, і не є достатніми підставами для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до суду з урахуванням вимог ст.8 Закону України Про судовий збір та ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України.

Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справіКнят проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справіЄдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).

В ухвалі від 08.12.2020 р. № 215/1907/20 Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати, зокрема, документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.

Отже, недоліки позову не усунені позивачем у строк, встановлений судом, оскільки позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, або належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють звільнення від сплати судового збору у даній справі.

Згідно з п. 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що станом на 27.11.2024 року вимоги суду, викладені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 р., не виконані, недоліки позову не усунені позивачем, суд вважає, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позов слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленка Максима Іванович про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу ОСОБА_1 .

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук