Рішення

від 20.11.2024 по справі 200/6191/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року Справа№200/6191/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним та зобов`язання виплатити матеріальну допомогу за 2023 рік, як учаснику бойових дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області (далі відповідач).

Просить суд: 1) визнати протиправною відмову Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, матеріальної допомоги на 2023 рік згідно до «Програми економічного і соціального розвитку Олександрівської громади на 2023 рік»; 2) зобов`язати Олександрівську селищну військову адміністрацію Краматорського району виплатити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, матеріальну допомогу за 2023 рік згідно до «Програми економічного і соціального розвитку Олександрівської громади на 2023 рік».

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 не отримував матеріальну допомогу за 2023 рік як учасник бойових дій, згідно «Програми економічного і соціального розвитку Олександрівської громади на 2023 рік».

Позивач вважає, що такими діями Олександрівська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області порушила його право на отримання належної йому матеріальної допомоги, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

20 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

ПредставникОлександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області, був повідомлений про розгляд справи судом засобами електронної пошти, свої правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 має статус учасника бойових дій, проживає на території Олександрівської об`єднаної територіальної громади за адресою: Донецька область, Краматорський район, с. Новостепанівка, вул. Свободи, 58.

27 червня 2023 року розпорядженням начальника Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 59/01-07, затверджена «Програма підтримки учасників бойових дій, ветеранів війни, Захисників і Захисниць України та членів сімей загиблих Захисників та Захисниць України на території Олександрівської селищної територіальної громади на 2023 рік».

Відповідно до розділу 3 зазначеної програми, основною метою Програми є надання комплексної допомоги Захисникам та Захисницям України, ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам їхніх сімей та членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, підвищення рівня поінформованості з питань соціальної підтримки зазначених категорій осіб, їхніх сімей; поліпшення ефективності взаємодії органів місцевого самоврядування та органів державної влади з регіональними громадськими організаціями та іншими юридичними особами у сфері підтримки учасників бойових дій, Захисників та Захисниць України та членів їхніх сімей.

Відповідно до розділу 4 «Програми підтримки учасників бойових дій, ветеранів війни, Захисників і Захисниць України та членів сімей загиблих Захисників та Захисниць України на території Олександрівської селищної територіальної громади на 2023 рік», фінансування одноразової матеріальної допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблих (померлих), членам сімей загиблих (померлих, зниклих безвісти) Захисників та Захисниць України, та одноразової фінансової підтримки членам сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, ветеранів війни, Захисників і Захисниць України здійснюється при особистому зверненні до сектору соціального захисту населення та наданні наступного пакету документів: заява (звернення); копія документів, що посвідчують особу та РНОКПП; копія посвідчення чи іншого документу, який підтверджує встановлений статус.

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області із запитом, щодо роз`яснення йому чи отримував позивач, як учасник бойових дій за період 2019 -2023 років матеріальну допомогу згідно до Програми економічного і соціального розвитку Олександрівської громади за відповідні роки.

Листом від 13 серпня 2024 року, Олександрівська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області листом № 2462/01-22 надала позивачу відповідь на вказаний вище запит, в якій зазначила, що з 2019 року по 2021 рік кошти та виплату матеріальної допомоги учасникам АТО (ООС), членам сімей загиблих АТО (ООС) були передбачені у Програмах економічного і соціального розвитку Олександрівської громади за відповідні роки.

Виплата допомоги здійснювалась відповідно до списків наданих відділенням поліції та ДСНС розташованих на території громади. Розмір допомоги складав 500 грн. Кошти перераховані на розрахунковий рахунок наданий отримувачем відкритий у АТ «Приватбанк». Відповідно до платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів зарахування відбувалось: у 2019 році відповідно до платіжного доручення від 02 жовтня 2019 року № 63; у 2020 році відповідно до платіжних доручень від 02 жовтня 2020 року № 55; у 2021 році відповідно до платіжного доручення від 11 жовтня 2021 року № 52.

Протягом 2022 року через початок військової агресії та низьку наповненість бюджету громади, виплата грошової допомоги не проводилась.

У 2023 році заяви від ОСОБА_1 на отримання матеріальної допомоги не надходило.

Відповідачу також було повідомлено про те, що відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, тому здійснити виплати з допомоги за минулі роки неможливо.

Крім того, як вбачається з відповіді Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 11 липня 2024 року № 2091/04-24 на адресу професійної спілки «Правозахисники країни», програма підтримки учасників бойових дій, ветеранів війни, Захисників і Захисниць України та членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України на території Олександрівської селищної територіальної громади вперше прийнята 27 червня 2023 року. Інформація про затвердження Програми висвітлена на офіційному сайті громади (публікація від 28 червня 2023 року). Об`ява про початок прийому заяв на виплату допомоги висвітлена на офіційному сайті 03 липня 2023 року.

Також у вказаному листі зазначено, що на поточний рік програма підтримки учасників бойових дій, ветеранів війни, Захисників і Захисниць України та членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України на території Олександрівської селищної територіальної громади затверджена 24 листопада 2023 року. Програма передбачає фінансування допомоги у сумі 46.0 тис. грн.

Станом на 10 липня 2024 року допомогу отримав 1 учасник бойових дій у розмірі 1000 грн.

Також було зазначено, що дана допомога не носить обов`язковий характер та не є джерелом постійного доходу.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, матеріальної допомоги за 2023 рік згідно до «Програми економічного і соціального розвитку Олександрівської громади на 2023 рік».

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 40 Конституції Україниусі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з положеннями частини першоїстатті 1 Закону № 393/96-ВРгромадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріпленихКонституцієюта чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Отже, відповідно до розділу 4 «Програми підтримки учасників бойових дій, ветеранів війни, Захисників і Захисниць України та членів сімей загиблих Захисників та Захисниць України на території Олександрівської селищної територіальної громади на 2023 рік», фінансування одноразової матеріальної допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблих (померлих), членам сімей загиблих (померлих, зниклих безвісти) Захисників та Захисниць України, та одноразової фінансової підтримки членам сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, ветеранів війни, Захисників і Захисниць України здійснюється при особистому зверненні до сектору соціального захисту населення та наданні наступного пакету документів: заява (звернення); копія документів, що посвідчують особу та РНОКПП; копія посвідчення чи іншого документу, який підтверджує встановлений статус.

Матеріали справи не містять відповідної заяви позивача щодо звернення до сектору соціального захисту населення із відповідною заявою про отримання одноразової матеріальної допомоги учасника бойових дій відповідно до «Програми підтримки учасників бойових дій, ветеранів війни, Захисників і Захисниць України та членів сімей загиблих Захисників та Захисниць України на території Олександрівської селищної територіальної громади на 2023 рік», що є істотною умовою для отримання такої допомоги.

Більш того, матеріали справи також не містять будь-якої відмови відповідача у виплаті ОСОБА_2 такої допомоги, а позивач у своєму позові також вказує на те, що він не подавав заяв, оскільки у попередні роки отримував допомогу без будь-яких додаткових заяв, або звернень.

Стаття 55 Конституції Українигарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

УРішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зпзазначено, що частину 2статті 55 Конституції Українинеобхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2статті 55 Конституції України, у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановленихКонституцієюі законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частини 1статті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується в конкретних правовідносинах.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Отже, гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність спору, у свою чергу, унеможливлює звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності в особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим способом, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Відсутність порушеного права встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Як вже зазначалось судом у даному рішенні, позивач не звертався із заявою про виплату йому матеріальної допомоги за 2023 рік як учаснику бойових дій, згідно «Програми економічного і соціального розвитку Олександрівської громади на 2023 рік», а відповідно й не отримував відмову щодо такої виплати.

Відповідно дост. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановленихКонституцієюмежах і відповідно до законів України.

Отже, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаютьсяКонституцієюта законами України.

Сукупність повноважень суду щодо розгляду та вирішення справ позначається спеціальним терміном «юрисдикція». У ч. 3ст. 124 Конституціївизначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Суд має повноваження розглядати та вирішувати справу (має юрисдикцію), якщо має місце юридичний спір. Відповідно, відсутність юридичного спору свідчить про те, що суд не має повноважень вирішувати справу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність юридичного спору між ОСОБА_1 та Олександрівською селищною військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області з приводу відмови ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, матеріальної допомоги на 2023 рік згідно до «Програми економічного і соціального розвитку Олександрівської громади на 2023 рік» і, як наслідок, наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч. 1ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосуванняст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007 року у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 року у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 року у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими уст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 2статті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ізст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, ч. 5ст. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Олександрівської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправним та зобов`язання виплатити матеріальну допомогу за 2023 рік, як учаснику бойових дій відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко