Рішення

від 27.11.2024 по справі 240/11296/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/11296/24

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Звягельської міської ради "Звягельсервіс" до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство Звягельської міської ради "Звягельсервіс" із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 29.05.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-11-013009-а від 11.04.2024 року на закупівлю: поточного ремонту кладовища по вул.Василя Стуса в місті Звягель Звягельського району Житомирської області за ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що встановлені порушення не існують та є надуманими контролюючим органом. зобов`язання щодо усунення порушень, які наведено відповідачем у оспорюваному висновку (розірвати договір), суперечить законодавству.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області надіслало відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що за результатами проведеного моніторингу встановлено, що тендерна документація замовника не відповідала вимогам законодавства в частині зазначення істотних умов проєкту договору, тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі не відповідала умовам тендерної документації замовника, а тому замовник мав відмінити торги.

Ухвалою суду від 13.11.2024 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та продовжено строк розгляду справи.

Третя особа письмових пояснень не надала.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-50В від 10.07.2024 та №01-70В від 12.09.2024 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 29.07.2024 по 12.08.2024 та з 26.09.2024 по 09.10.2024 включно.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Відповідно до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області 06.05.2024 № 39-З, відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18 (зі змінами), вирішено розпочати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку процедур для здійснення моніторингу процедури закупівлі, в тому числі UA-2024-04-11-013009-a "Поточний ремонт кладовища по вул. Василя Стуса в місті Звягель Звягельського району Житомирської області", яку проводило Комунальне підприємство Звягельської міської ради "Звягельсервіс"

27.05.2024 року за результатами проведеного моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2024-04-11-013009-a, де зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації замовника вимогам Закону установлено тендерна документація складена з порушенням норм абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 10.05.2024 № 100524, а також протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас, пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Приписами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:

1) учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей;

2) тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Надаючи оцінку висновкам органу державного фінансового контролю щодо встановлених порушень, суд зазначає наступне.

В ході моніторингу встановлено порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Зокрема, контролюючим органом за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації замовника вимогам Закону установлено, що в підпункті 2 пункту 7.4 розділу 7 проєкту договору (Додатку №4 до тендерної документації) замовником встановлено умову, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, "погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення".

Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 22 Закону №922-VIII визначено, що однією із обов`язкових відомостей, яка має бути зазначена у тендерній документації є проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

При цьому перелік випадків за яких можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, визначено частиною п`ятою статті 41 Закону №922-VIII та пунктом 19 Особливостей.

Зокрема, підпункт 2 пункту 19 Особливостей передбачає, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Таким чином, аналіз вказаної норми свідчить про те, що вказана підстава зміни істотних умов договору про закупівлю застосовується замовником у разі, якщо предметом закупівлі є саме товар.

Натомість, відповідно до даних оголошення про проведення відкритих торгів та тендерної документації вид предмета закупівлі визначено як послуга.

З огляду на зазначене, суд погоджується із висновком контролюючого органу, що відображення у тендерній документації вищевказаних умов не відповідає абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 21.03.2024 у справі №160/8619/22.

За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій з урахуванням вимог Особливостей контролюючим органом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4.2 проєкту договору (Додаток 4 до тендерної документації) та Додатку 3 до тендерної документації, на підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим характеристикам предмета закупівлі, встановлено імперативну умову, що договірна ціна учасником повинна бути розрахована відповідно до Кошторисних норм України у будівництві "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281 (далі - Настанова) з наданням у складі тендерної пропозиції підтверджуючих документів, а саме:

- договірної ціни;

- зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта;

- локального кошторису на роботи;

- підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису;

- розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису;

- пояснювальної записки до договірної ціни.

Разом з тим, відповідно до Додатку 3 до тендерної документації, також встановлено імперативну умову, що учасник при виконанні послуг (робіт) повинен, зокрема, дотримуватись норм Настанови.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 2.1 розділу II Настанови визначено, що система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Поряд з тим, відповідно до пункту 2.3 розділу II Настанови визначено, що до кошторисних норм України належать ресурсні елементні кошторисні норми (далі - КНУ РЕКН).

Відповідно до пункту 5.1 розділу V Настанови визначено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Відповідно до пункту 5.4 розділу V Настанови визначено, що вартість експлуатації будівельних машин та механізмів у складі прямих витрат учасник процедури закупівлі (підрядник) визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах з урахуванням положень пунктів 5.5 - 5.9 цієї Настанови, при цьому нормативний час роботи будівельних машин та механізмів визначається на підставі КНУ РЕКН та обсягів робіт, які пропонуються до виконання.

На виконання вищевказаних вимог у складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 надано, зокрема, локальний кошторис № 07-01-01/73 та підсумкову відомість ресурсів до нього.

Разом з тим, в пунктах 2, 4, 6 та 10 локального кошторису № 07-01-01/73 та розділі II підсумкової відомості ресурсів, учасником ФОП ОСОБА_1 зазначено, що надання послуг з виконання робіт "Улаштування основ під тротуари товщиною 12 см із щебеню 5-20 мм" "Улаштування покриття з плиток гранітних з приготуванням піщаноцементної суміші тротуарів, шириною до 2 м" та "Улаштування основ під тротуари товщиною 12 см із щеюбеневої суміши 0- 40 мм" (ресурсні елементні кошторисні норми КР18-47-1, КР18-47-1 та КБ27-65-4), буде здійснюватись без застосуванням машини поливально-мийної, місткістю 6000 л, тоді як ресурсні елементні кошторисні норми КР18-47-1, КР18-47-1 та КБ27-65-4, які затверджені наказами Міністерства розвитку громад та територій України від 15.06.2021 № 156 та від 31.12.2021 № 374 (далі - накази № 156 та № 374), зокрема, передбачають виконання вказаних обсягів робіт із застосуванням машини поливально-мийної, місткістю 6000 л, в кількості 2,50 маш-год, чим не дотримано вимоги пунктів 5.1 та 5.4 розділу V Настанови, а відтак не дотримано вимоги пункту 4.2 проєкту договору (Додаток 4 до тендерної документації) та пунктів 2, 4, 6 та 10 розділу "Об`єми робіт" Додатку № 3 до тендерної документації.

Аналогічно, в пунктах 4, 10 та 12 локального кошторису № 07-01-01/73 та розділі II підсумкової відомості ресурсів, учасником ФОП ОСОБА_1 зазначено, що надання послуг з виконання робіт "Улаштування покриття з плиток гранітних з приготуванням піщаноцементної суміші тротуарів, шириною до 2 м" та "Готування важких кладкових цементно-вапняних розчинів, марка 50" (ресурсні елементні кошторисні норми КБ27-65-4 КР20-17-3), буде здійснюватись без застосування навантажувача одноковшевого, вантажопідйомністю до 4 т, без застосування електростанції пересувної, потужністю 2 кВт та без застосування розчинозмішувачів пересувних, місткістю 150 л, тоді як ресурсні елементні кошторисні норми КБ27-65-4 та КР20-17-3, які затверджена наказами № 374 та № 156, зокрема, передбачають виконання вказаних обсягів робіт із застосуванням навантажувача одноковшевого, вантажопідйомністю до 4 т, в кількості 0,49 маш-год, застосуванням електростанції пересувної, потужністю 2 кВт, в кількості 10,98 маш-год та застосуванням розчинозмішувачів пересувних, місткістю 150 л, в кількості 7,74 маш-год, чим не дотримано вимоги пунктів 5.1 та 5.4 розділу V Настанови, а відтак не дотримано вимоги пункту 4.2 проєкту договору (Додаток 4 до тендерної документації) та пунктів 4, 10 та 12 розділу "Об`єми робіт" Додатку № 3 до тендерної документації.

Разом з тим, як наголошує позивач, контролюючим органом не було враховано неможливість використання при наданні послуг з виконання вказаних робіт машини поливально-мийної місткістю 6000 л та навантажувача одноковшевого, виходячи із місцевості, де такі роботи мали бути виконані, адже доріжки слід було укладати на кладовищі, де щільно розташовані могили, а тому учасником було розраховано ціну із урахуванням вимог п.5.9 Настанови.

Суд враховує, що відповідно до п.5.9 Настанови при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, якщо внаслідок об`єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів тощо) будівельні роботи планується виконувати без застосування будівельних машин та механізмів як для внутрішньо будівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання будівельних робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин та механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт.

Також слід врахувати, що й в табличній частині Додатку 3 до Тендерної документації "Технічне завдання інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі" та в інших вимогах додатку 3 не визначається обов`язкове застосування вищевказаних машин та механізмів.

З урахуванням наведеного, суд не погоджується із висновком контролюючого органу щодо невідповідності тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Щодо зобов`язання усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме шляхом розірвання договору про закупівлю в контексті встановлених порушень суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Так, критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Вирішуючи даний спір суд також виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними відповідачем.

Як зазначалось, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 10.05.2024 № 100524.

Суд враховує, що відповідно до положень ст.1 та ст.41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю - господарський договір, що укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідачем не встановлено, що виявлене, на його думку, порушення є істотним та є підставою для припинення зобов`язань за договором та застосування наслідків для здійснення розірвання такого договору.

Слід врахувати, що розірвання договору є винятковим заходом, у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційних дій і зловживань.

Згідно із ст.5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вимога припинити зобов`язання за договором про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Суд зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів того, що виявлені відповідачем та підтверджені судом порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету або порушили принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору, є непропорційною тяжкості порушення (зазначення в проекті договору істотної умови, яка може встановлюватись лише для товару).

Про необхідність застосування принципу пропорційності у аналогічних правовідносинах наголошено у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 160/13903/21, від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а, від 21.09.2022 у справі №400/5170/21.

Також, слід звернути увагу, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в спірному висновку спосіб, призведе до порушення майнових прав та інтересів позивача та третьої особи та матиме негативні наслідки для їх репутації, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Суд вважає, що контролюючий орган з урахуванням наведених обставин мав можливість зобов`язати позивача іншим чином усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема шляхом недопущення їх у подальшому, що відповідає принципу пропорційності та враховує співмірність виявлених порушень і наслідків, встановлених оскаржуваним висновком.

Щодо правомірності застосування до замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин наведено у постановах Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №640/26943/20, від 30.03.2023 у справі №420/11945/21.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний висновок відповідача, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям, що передбачені частиною 2 статті 2 КАС України, зокрема критерію пропорційності, а отже цей висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 29.05.2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-11-013009-а.

Стягнути з Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства Звягельської міської ради "Звягельсервіс" 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 27 листопада 2024 р.

27.11.24