Рішення

від 26.11.2024 по справі 260/6537/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/6537/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через уповноваженого представника звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:

1.Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення в належному розмірі (індексації грошового забезпечення за період з 18 травня 2017 року по 27 грудня 2017 року, враховуючи місяць підвищення доходу січень 2008 р.) в день виключення зі списків особового складу від 27 грудня 2017 року.

2.Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 грудня 2017 року по 28 червня 2018 р. включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100, у розмірі 75 121,5 грн.

3. Стягнути з відповідача розмір сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Позивач вказує, що відповідачем, у порушення строків розрахунку при виключенні позивача із списків особового складу та всіх видів забезпечення проведено остаточний розрахунок у зв`язку із звільненням лише 28.09.2024, відтак просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Вказаною ухвалою встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву

Вказану ухвалу суду отримано відповідачем 16.10.2024 року в його електронному кабінеті, про що у матеріалах справи міститься довідка.

Відзиву від відповідача на адресу суду, станом на день розгляду справи не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Судом встановлено, що в період з 18.05.2017 року по 27.12.2017 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом від 27.12.2017 року №537 ОС позивач був звільнений з військової служби у відставку та був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а також було проведено розрахунок при звільненні з військової служби та здійснено відповідні виплати.

Разом з тим, відповідачем не були виплачені всі належні позивачу суми за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 .

28 вересня 2024 року, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року по справі №260/10103/23, ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 18 травня 2017 року по 27 грудня 2017 року, враховуючи місяць підвищення доходу січень 2008 року - 27 764,04 грн. що підтверджується випискою по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України, (в редакції Закону України "Про внесення змін в законодавчі акти України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX ), чинній на час звернення із позовом, у разі невиплати звини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Згідно із статтею 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. При цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

З 19.07.2022 за затримку виплати належних сум при звільненні звільнений працівник має право на отримання середнього заробітку за весь час затpимки по день фактичного розpахунку але не більше ніж за шість місяців.

Позивач виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 27.12.2017 (а.с.11). Фактичний розрахунок (виплату всіх належних йому при звільненні сум) відповідач здійснив 28.09.2024 року.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Саме в цей день (день звільнення, або день виключення зі списків частини для військовослужбовців) на підставі статті 116 КЗпП України роботодавець повинен виплатити звільненому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства. А тому строк затримки по виплаті заробітної плати слід рахувати з 28.12.2017, оскільки відповідальність за порушення зазначених норм починається з наступного дня після не проведення зазначених виплат.

За змістом статті 116, 117 КЗпП України виплата усіх коштів не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Визначаючи період, за який відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує, що станом на дату виплати позивачу індексації грошового забезпечення діяла редакція частини першої ст. 117 КЗпП України, яка передбачала, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Таким чином, оскільки період затримки розрахунку при звільненні перевищує 6 місяців, то у відповідності до частини першої ст. 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за шість місяців (28.12.2017-28.06.2017) що, для проведення розрахунку становить 183 календарних дні.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100

визначено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Пунктом 4 Вказаної Постанови визначено які складові при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються.

Згідно даних особової картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2017 рік встановлено, що за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби (грудень 2017), а саме за жовтень 2017 року (31 календарний день) грошове забезпечення позивача склало 12520,16 грн та за листопад 2017 року (30 календарних днів) склало 12520,16 грн. Відтак, розмір середньоденного грошового забезпечення позивача становить 410,50 грн ((12520,16 + 12520,16):61)

Таким чином, з врахуванням викладеного, суд вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні має бути виплачений позивачу за період з 28.12.2017-28.06.2017 у розмірі 75121,50 грн (183 календарних дні * 410,50 грн)

За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачена сума судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 грудня 2017 року по 28 червня 2018 р. включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100 у розмірі 75 121,50 (сімдесят п`ять тисяч сто двадцять одна гривня 50 копійок) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору