Рішення

від 27.11.2024 по справі 260/5950/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/5950/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), яким просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 21 серпня 2024 року.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 21 серпня 2024 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.04.2024 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі № 260/7753/23 частково виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 68 161,98 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК та платіжною інструкцією № 3041 та 21.08.2024 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі № 260/7753/23 доплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 15 241,19 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК та платіжною інструкцією № 5130.

Разом з тим, під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачемне нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із грудня 2015 року по день її фактичної виплати 21 серпня 2024 року.

12 вересня 2024 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

30 вересня 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до суду надійшов Відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначив, що в порушення ст.7 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою та не отримував відмову у її задоволенні. А тому у нього відсутнє порушене право.

Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України. Частина п`ята цієї статті передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби і вона є спеціальною нормою що регулює строк на звернення до суду в цій категорії справ. Разом з тим, позивач звернувся до суду після місячного строку, а тому з пропуском строку позовної давності.

Таким чином, усі вимоги позивача до Військової частини НОМЕР_1 є незаконними і необґрунтованими.

Обставини, встановлені судом

12.04.2023 Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 284-ОС підполковника ОСОБА_2 (П-003879), начальника комендантського відділення, ВИКЛЮЧЕНО ЗІ СПИСКІВ ОСОБОВОГО СКЛАДУ звільненого з військової служби у відставку наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 квітня 2023 року № І30-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу.

Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 12 квітня 2023 року.

Однак при звільненні з позивачем не було проведено повного розрахунку, що зумовило його звернутись за захистом своїх прав до суду.

Так, Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі № 260/7753/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із урахуванням січень 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

- Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із урахуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

- Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, з урахуванням пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

- Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, з урахуванням пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення набуло законної сили 23.02.2024 року.

12 квітня 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 року у справі № 260/7753/23 частково виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 68 161,98 грн., що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК та платіжною інструкцією № 3041.

17 липня 2024 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації на виконання рішення суду по справі №260/7753/23 .

29 липня 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 листом «Про надання інформації» повідомлено адвокату ОСОБА_3 , що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 в справі №260/7753/24 за адміністративним позовом ОСОБА_4 прикордонним загоном виконано. Відповідно до довідки про нараховану та виплачену/невиплачену індексацію грошового забезпечення прикордонним загоном проведено нарахування індексації грошового забезпечення у сумі 84673,27 гривні, утримано ПДФО 18% у сумі 1524 гривня та військовий збір 1,5% у сумі 1270,10 гривень. 12 квітня 2024 року перераховано на картковий рахунок ОСОБА_4 кошти у сумі 68161.98 гривня відповідно до платіжної інструкції №3041.

13 серпня 2024 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому зазначив, що згідно отриманого розрахунку виплату проведено із утриманням військового збору та податку на доходи фізичних осіб, тобто виплату проведено без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні доплати грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб, у звязку з чим просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утриманий податок на доходи фізичних осіб при проведенні доплати грошового забезпечення.

21 серпня 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 листом «Про надання інформації» повідомлено адвоката ОСОБА_3 ,що відповідно до платіжної інструкції від 20.08.2024 №5130 ОСОБА_5 проведено виплату компенсації ПДФО , утриманого при нарахуванні та виплаті коштів на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 в справі №260/7753/24 у сумі 15241,19 гривень.

Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

-пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

-соціальні виплати;

-стипендії;

-заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

-суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

-суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Пункти 1, 2 Порядку № 159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Відповідно до норм статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

Відповідно до статті 7 Закону № 2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №560/8194/20 дійшов висновку, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.

При цьому норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.

Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Так, як встановлено судом вище з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, належні позивачу суми індексації грошового забезпечення, виплачені лише 14.04.2024 та 21.08.2024 р.

З урахуванням того, що несвоєчасне нарахування належних сум індексації грошового забезпечення та остаточний розрахунок з позивачем відбулись у зв`язку з неправомірним нарахуванням такого розрахунку відповідачем, тобто з його вини, тому суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, адже на відповідача покладений обов`язок проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби, що спростовує його доводи.

Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 01.12.2015 року по день фактичної виплати 21.08.2024 р.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду з даним позовом, суд констатує наступне.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Норми КАС України передбачають можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

У зазначених положеннях КАС України відсутні норми, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Згідно ч.1, 2 ст.233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України у редакції, чинній до 18.07.2022) передбачалося, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352-IX від 01.07.2022 (далі - Закон №2352), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції :

Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.05.2024 по справі №600/4133/22-а.

У даній справі позивач проходив публічну службу, спір стосується нарахування компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачені суми грошового забезпечення військовослужбовця, а тому застосуванню підлягає строк, встановлений статтею 233 КЗпП України, що відповідає приведеним вище висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.05.2024 по справі №600/4133/22-а.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі № 260/7753/23 позивачеві виплачено заборгованість по грошовому забезпеченню у розмірі 68 161,98 грн, 12.04.2024 та 21.08.2024 у розмірі 15 241,19 грн. Із позовом про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію частини втрачених доходів на суми на суми щомісячної додаткової грошової винагороди позивач звернувся 12 вересня 2024 року.

Оскільки остаточна виплата позивачу заборгованості була проведена 21.08.2024 , застосуванню підлягає редакція статті 233 КЗпП України, чинна на момент виникнення спірних правовідносин, а саме яка обмежує строк звернення до суду трьома місяцями.

Оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом 12 вересня 2024 року, отже позивач не пропустив тримісячний строк звернення, встановлений Законом.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 132, 134, 139, 229, 242-246, 256 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 року по день фактичної виплати 21 серпня 2024 року.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити Заню ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 )

компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 року по день фактичної виплати 21 серпня 2024 року

відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів.

СуддяЗ.Б.Плеханова