Рішення

від 27.11.2024 по справі 280/9135/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Справа № 280/9135/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 №0709635-2410-0828-UA23060070000082704, прийняте відповідачем, яким позивачу визначено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в сумі 892,96грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 №0709634-2410-0828-UA23060070000082704, прийняте відповідачем, яким позивачу визначено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2023 рік в сумі 2055,37грн;

- розподілити понесені судові витрати відповідно до вимог до вимог чинного процесуального законодавства.

Ухвалою суду від 02.10.2024 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 відкрито провадження у справі №280/9135/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№45411 від 01.10.2024). Зокрема зазначено про відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік, з огляду на те, що рішенням Запорізької міської ради №5 від 28.01.2015 було затверджено «Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», відповідно до якого база оподаткування об`єкту житлової нерухомості зменшується, зокрема, для квартир на 120 кв.м. Вказано, що оскільки у позивача у приватній власності перебувають об`єкти житлового нерухомого майна: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 31,5 кв.м. та квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 145,01 кв.м. (розмір частки власності позивача 1/2 - 72,51 кв.м.), сумарна площа яких становить 104,01кв.м., то для даної нерухомості встановлена нульова ставка податку. Враховуючи викладене, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку із чим просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заперечення проти позову викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№47994 від 18.10.2024). Зокрема вказано, що відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна, за громадянкою ОСОБА_1 обліковуються об`єкти житлової нерухомості, серед яких квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 31,5 кв.м., та квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 145,01 кв.м. (частка власності - 72,50 кв.м.). Зазначено, що ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до статті 266 Податкового кодексу України проведено розрахунок податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2023 рік та сформовано податкові повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 26.06.2024: №0709635-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 892,96 грн та №0709634-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 2055,37 грн, які разом з податковими розрахунками були відправлені відповідачу та отримані нею особисто 14.08.2024. Зауважено, що Податковим кодексом України не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 цього кодексу. Враховуючи викладене наголошено, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є такими, що прийняті в межах діючого законодавства, а тому не підлягають скасуванню, у зв`язку із чим представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим 25.05.2004 Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17-18).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу на праві приватної власності належать об`єкти житлового нерухомого майна - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 31,5 кв.м. та квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 145,01 кв.м. (розмір частки власності 1/2 - 72,51 кв.м.) (а.с.4, 20).

26.06.2024 Головним управлінням ДПС у Запорізький області сформовані та направлені на адресу позивача податкові повідомлення-рішення, якими позивачу нараховано суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2023 рік:

- №0709635-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 892,96грн щодо нерухомого майна квартира, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 31,5 кв.м. (а.с.6);

- №0709634-2410-0828-UA23060070000082704 на суму 2055,37грн щодо нерухомого майна квартира, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 145,01 кв.м. (частка власності - 72,51 кв.м.) (а.с.7).

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулася із даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

За змістом пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Пунктом 8.3 статті 8 ПК України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до підпункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно.

Пунктом 10.3 статті 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У відповідності до пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом; визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу; прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пункт 12.5 статті 12 ПК України передбачає, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлюють, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом «а» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, зокрема за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.

Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості. Відтак встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов`язковими.

Судом встановлено, що рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі Положення про податок на майно), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.

Відповідно до Положення про податок на майно, ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:

- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м;

- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв.м;

- різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв.м)

Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв.м бази оподаткування.

Вказане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов`язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.11.2018 у справі №817/2019/17, фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.

Крім того, суд також враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, відповідно до якого, встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та є обов`язковими.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу на праві приватної власності належать об`єкти житлової нерухомості - квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 31,5 кв.м., та квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 145,01 кв.м. (частка власності - 72,51 кв.м.), на підставі чого ГУ ДПС у Запорізький області сформовано та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення від 26.06.2024 №0709635-2410-0828-UA23060070000082704 та №0709634-2410-0828-UA23060070000082704, якими позивачу нараховано суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2023 рік у розмірі 892,96 грн та у розмірі 2055,37 грн.

Враховуючи, що в розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України Запорізькій міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об`єктів житлової нерухомості, то податок на квартиру/квартири, що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 120 кв.м, згідно з Положенням про податок на майно, затвердженим 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5, оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків.

За таких обставин, оскільки у власності позивача перебувають квартири, загальна сумарна площа яких не перевищує 120 кв.м., ставка податку для такого об`єкту житлової нерухомості у 2023 році дорівнює нулю, а тому підстави для визначення податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2023 рік відсутні.

Щодо доводів відповідача щодо того, що рішення Запорізької міської ради в частині визначення ставки податку для квартир суперечить вимогам ПК України, суд зазначає наступне. Предметом оскарження у даній справі є виключно податкові повідомлення-рішення відповідача, прийняті ним на виконання своїх функцій шляхом реалізації повноважень, передбачених підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 та підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України щодо визначення податкового зобов`язання. Правомірність рішення органу місцевого самоврядування не є предметом оскарження у даній справі, повноваження міських (селищних, сільських) рад в частині встановлення місцевих податків і зборів хоча і визначені в тому числі ПК України, проте є виключною компетенцією цих органів, правомірність реалізації якої не має перевірятися в межах даної справи.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ГУ ДПС у Запорізькій області діяло поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений чинним законодавством України, а тому податкові повідомлення-рішення від 26.06.2024 №0709635-2410-0828-UA23060070000082704 та №0709634-2410-0828-UA23060070000082704 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №P2A4-DF8E-C94J-T7CZ від 27.09.2024 (а.с.9).

За таких обставин, судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) від 26.06.2024 №0709635-2410-0828-UA23060070000082704, яким ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) визначено суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2023 рік у сумі 892,96 грн (вісімсот дев`яносто дві гривні 96 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) від 26.06.2024 №0709634-2410-0828-UA23060070000082704, яким ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) визначено суму податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2023 рік у сумі 2055,37 грн (дві тисячі п`ятдесят п`ять гривень 37 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.11.2024.

Суддя І.В.Садовий