Рішення

від 27.11.2024 по справі 280/9089/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Справа № 280/9089/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.05.2024 №0292163-2410-0828-UA23060070000082704 та №0292164-2410-0828-UA23060070000082704.

Ухвалою суду від 07.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи без повідомлення/виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірними рішеннями їй протиправно визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2023 рік. Позивач зазначає, що у її власності протягом 202 року дійсно перебували об`єкти житлової нерухомості, а саме дві квартири. Разом з тим, позивач вважає, що під час прийняття рішення відповідачем не було враховано те, що рішенням Запорізької міської ради від 26.02.2016 №30 внесено зміни до Положення про податок на майно, та встановлено нульову ставку податку на об`єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб та загальна площа яких не перевищує 120 кв.м. (для квартир). За таких обставин, позивач вважає, що оскільки розмір площі об`єктів нерухомості не перевищує 120 кв.м, то підстави для нарахування податку відсутні. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що ставки податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються за рішенням місцевої ради, залежно вiд місця розташування та типів таких об`єктів, а не вiд бази оподаткування (загальної площі) об`єкта/об`єктiв житлової нерухомості, в тому числі їx часток. Відповідач зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об`єкта/об`єктiв житлової нерухомості, в тому числі їx часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу. Вказує, що відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна за громадянкою ОСОБА_1 обліковується об`єкти житлової нерухомості загальною площею 82,49 м2. Відповідач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023, застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 м2, а в іншій частині розраховано податкове зобов`язання. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено та не спростовано сторонами, що згідно даних бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна за громадянкою ОСОБА_1 обліковується об`єкти житлової нерухомості, розташований за адресою:

- квартира, АДРЕСА_1 , загальна площа 76,80 м2 (частка власності 1/4 - 19,2 м2);

- квартира, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , загальна площа 63,29 м2.

Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення, якими позивачу визначено зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік, а саме:

№0292163-2410-0828-UA23060070000082704 від 03.05.2024 на суму 1156,11 грн., щодо об`єкту - квартира, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , загальна площа 63,29 м2;

№0292164-2410-0828-UA23060070000082704 від 03.05.2024 на суму 350,72 грн., щодо об`єкту - квартира, АДРЕСА_1 , загальна площа 76,80 м2 (частка власності 1/4 - 19,2 м2).

Позивач, не погодившись з прийнятими рішеннями оскаржила їх в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 28.08.2024 №26157/6/99-00-06-01-03-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення рішення без змін.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Положення підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

У відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Абзацом сьомими підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Отже, з наведених норм права можна дійти висновку, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком розмір якого визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості.

При цьому, розмір такого податку хоча і визначається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, проте не може перевищувати 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Судом встановлено, що 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Відповідно до п. 2 цього Положення, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в т.ч. нерезиденти які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.2.2.1 Положення, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.2.3.1 Положення).

Суд зазначає, що підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Тобто, законодавець делегував органам місцевого самоврядування право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території.

Суд зазначає, що рішенням Запорізької міської ради від 26.02.2016 №30, абзац 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 частини 2 Положення після слів «за 1 кв. метр бази оподаткування» доповнено словами «за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:

- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;

- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;

- різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів».

Отже, рішенням Запорізької міської ради від 26.02.2016 №30 встановлено пільгу у вигляді нульової ставки податку для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.метрів.

Як встановлено судом, загальна площа нерухомого майна позивача не перевищує 120 кв.метрів, у зв`язку з чим підстави для нарахування податку у відповідача були відсутні.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на положення частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституціїабо законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

На момент розгляду справи в суді, матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження того, що рішення Запорізької міської ради від 26.02.2016 №30 скасовано з підстав його невідповідності вимогам Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на лист Державної регуляторної служби України, яким було встановлено, що рішеннюЗапорізької міської ради від28.01.2015 №5 притаманні ознаки невідповідності вимогам чинного законодавства та суперечить принципам державної регуляторної політики, суд відхиляє оскільки даний лист носить лише роз`яснювальний характер та інформує про необхідність внесення та розгляд сесії питання про скасування вищезазначеного рішення, а не скасовує його.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, на користь позивача стягується сплачена сума судового збору в розмірі 1211,20 грн. Водночас, витрати на перерахування судового збору (комісія банку) в розмірі 21,80 грн., відповідно до положень КАС України, не відносяться до судових витрат, а тому відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.05.2024 №0292163-2410-0828-UA23060070000082704 та №0292164-2410-0828-UA23060070000082704.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова