Ухвала

від 26.11.2024 по справі 320/25441/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

26 листопада 2024 року м. Київ №320/25441/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши клопотання представника Управління державної охорони України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної охорони України (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління державної охорони України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 25 січня 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

- зобов?язати Управління державної охорони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 25 січня 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

В обґрунтування вимог позову вказано, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо не виплати відповідачем індексації грошового забезпечення за час проходження служби з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року. Індексація доходів громадян, в тому числі грошового забезпечення є складовою частиною заробітку та підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Відповідачем вказано, що для звернення до суду встановлюється тримісячний строк у відповідності до ст. 233 КЗпП України.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні державної охорони України.

Наказом начальника Управління державної охорони України від 25.01.2018 №48-ос звільнено з військової служби у запас Служби безпеки України підполковника ОСОБА_1 .

Позивач через свого представника звернувся зі зверненням до Управління державної охорони України, в якому просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2008 року.

06.06.2023 відповідачем надано відповідь, оформлену листом за вих. №2/20-856, до якої долучено розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 2016 по 2018 роки.

В розрахунках базовим місяцем грошового забезпечення визначено - січень 2016 року.

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

На момент звільнення позивача з військової служби та виключення із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Отже, судом не встановлено пропуску строку звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду разом з позовною заявою, питання поновлення строку звернення до суду було вирішено судом в ухвалі від 21.06.2024, відтак підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Керуючись статтями 123, 169, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника Управління державної охорони України про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Парненко В.С.