Рішення

від 27.11.2024 по справі 340/5838/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5838/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області до Комунального некомерційного підприємства «Благоустрій» Новомиргородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Державна установа «Центр пробації», про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області (надалі позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Благоустрій» Новомиргородської міської ради (надалі відповідач), у якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність КНП «Благоустрій» Новомиргородської міської ради щодо невчинення дій до влаштування порушників для виконання суспільно корисних робіт відповідно до постанов суду за направленням Новоукраїнського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області;

-зобов`язати КНП «Благоустрій» Новомиргородської міської ради вжити заходів до влаштування порушників для виконання суспільно корисних робіт відповідно до постанов суду, за направленням Новоукраїнського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до рішення виконавчого комітету Новомиргородської міської ради від 26.01.2024 №3 Про визначення переліку видів робіт та об`єктів для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських (суспільно корисних) робі на 2024 рік визначено об`єкти та види суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на 2024 рік. У переліку підприємств на яких порушники будуть відбувати стягнення у вигляді громадських (суспільно корисних) робіт, наведеного у Додатку 3 до вищезазначеного рішення, зазначено Комунальне некомерційне підприємство Благоустрій Новомиргородської міської ради (далі також КНП Благоустрій).

Разом з тим, до Кіровоградської обласної прокуратури 02.07.2024 надійшов лист начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, відповідно до якого протягом II кварталу 2024 року виявлено факти відмови КНП «Благоустрій» у прийнятті двох правопорушників на відпрацювання суспільно корисних робіт через відсутність у останніх військово-облікових документів.

Зокрема, відповідно до постанови Новомиргородського районного суду від 21.03.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 годин. Постанова суду набрала законної сили 05.04.2024. На адресу директора Комунального некомерційного підприємства «Благоустрій» Новомиргородської міської ради органом пробації 31.05.2024 надіслано направлення про відбування ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.

Однак, 31.05.2024 на адресу Новоукраїнського районного сектору пробації № 3 надійшов лист від КНП «Благоустрій», яким відповідач відмовив у влаштуванні ОСОБА_1 для відбуваніня адміністративного стягнення через відсутність у нього військово-облікового документа.

Зауважує, що через бездіяльність відповідача на даний час залишається невиконаною вищезазначена постанова Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.

Вказане, на думку позивача, свідчить про невиконання КНП "Благоустрій" Новомиргородської міської ради своїх обов`язків та реальне порушення інтересів держави в частині захисту прав неповнолітніх на належне утримання та життя.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що 31.05.2024 на його адресу надійшло направлення Державної установи «Центр пробації» щодо працевлаштування громадянина ОСОБА_1 для відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт за частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду вказаного направлення 31.05.2024 на адресу Державної установи «Центр пробації» було направлено лист за вих. №23, яким повідомлено про неможливість працевлаштування ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю у нього військово-облікового документа.

Вказує, що відповідно до абзацу другого пункту 34 Постанови Кабінету міністрів України від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу «Дія». Прийняття на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки.

Звертає увагу, що роботодавець, який працевлаштовує працівника без підтвердження того, що він перебуває на військовому обліку, підлягає адміністративній відповідальності. Разом з тим, у направленого для відбування адміністративного стягнення громадянина ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державною установою «Центр пробації», подано суду пояснення, у яких підтверджує наведені у позовній заяві обставини.

Вказує, що Державна установа «Центр пробації», філії (відділи та сектори) не наділені правом звернення до суду для захисту порушених інтересів держави.

Позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

25.09.2024 заступник керівника Кропивницької окружної прокуратури надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

Додатково вказує, що суспільно корисні роботи є одним з методів впливу на несумлінних батьків, які може бути призначено виключно у випадку прострочення боржником сплати аліментів на дитину, тому помилковим є твердження відповідача, що він по відношенню до боржника є роботодавцем.

Зауважує, що плата порушнику за виконання суспільно корисних робіт перераховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Вважає бездіяльність відповідача протиправною та з цих підстав просить позов задовольнити.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

09.09.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням виконавчого комітету Новомиргородської міської ради від 26.01.2024 №3 «Про визначення переліку видів робіт та об`єктів для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських (суспільно корисних) робі на 2024 рік» визначено об`єкти та види суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на 2024 рік. У переліку підприємств, установ, організацій, на яких порушники будуть відбувати стягнення у вигляді громадських (суспільно корисних) робіт, зазначено КНП «Благоустрій» (а.с. 33-37).

Постановою Новомиргородського районного суду від 21.03.2024 справі №395/234/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 годин (а.с. 23-24).

31.05.2024 Новоукраїнський районний сектор пробації №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області на виконання вказаної вище постанови суду направив ОСОБА_1 до КНП «Благоустрій» для відбування суспільного корисних робіт (а.с.25-26).

Листом від 31.05.2024 №23, направленого на адресу органу пробації, відповідач відмовив у працевлаштуванні ОСОБА_1 через відсутність у нього військово-облікового документа (а.с. 30).

Указані обставини відповідачем не заперечуються.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

В даному випадку, підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень інтересів держави через невиконання судових рішень, які набули чинності, що в свою чергу, порушує принципи обов`язковості виконання рішень суду та невідворотності покарання за вчинене правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судових рішень згідно із частиною четвертою указаної вище статті має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Крім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (пункт 54 рішення).

На переконання суду, невиконання відповідачем чинних вимог законодавства становить "суспільний інтерес", оскільки може призвести до порушення інтересів держави в частині забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання та життя, а також унеможливлює виконання постанов суду щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, що є грубим порушення вимог статті 129-1 Конституції України.

Згідно Конвенції ООН "Про права дитини" (ратифікованої постановою Верховної ради № 789-XII від 27 лютого 1991 року) всі діти, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження - рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Статті 27 Конвенції встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку.

Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов`язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.

Отже, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема, шляхом внесенням змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільних робіт за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.

Таким чином, введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних робіт має на мені погашення батьками заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів" від 07.12.2017 № 2234-VIII запроваджено адміністративну відповідальність за несплату аліментів (стаття 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі - КУпАП) та новий вид адміністративного стягнення - суспільно корисні роботи, який застосовується за вчинення цього адміністративного правопорушення.

Згідно із частиною першою 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Відповідно до статті 31-1 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.

Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Згідно із статтею 325-1 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.

Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Статтею 325-3 КУпАП передбачені обов`язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт та установлено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2023 №474/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2013 за №457/22989, затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт (далі - Порядок №474/5).

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2, 11.5 Порядку № 474/5 виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запит до органів місцевого самоврядування щодо визначення видів суспільно корисних робіт та переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть такі роботи.

Пунктом 12.1 Порядку № 474/5 передбачено, що при виконанні постанов суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються, зокрема, погодження з власниками підприємств переліку об`єктів, на яких порушники відбувають суспільно корисні роботи, та видів таких робіт; контроль за відбуванням стягнення порушниками та виконанням обов`язків власником підприємства за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт.

Згідно із пунктами 13.1, 13.2, 13.15 Порядку № 474/5 підставою для виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт є постанова суду, яка набрала законної сили.

Порушники перебувають на обліку в уповноваженому органі з питань пробації за місцем проживання.

Відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється на об`єкті у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до місця проживання порушника.

Відповідно до визначеного органами місцевого самоврядування переліку об`єктів, на яких порушники відбувають суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду видає порушнику направлення (додаток 23) на один з цих об`єктів.

За потреби направлення видається повторно, якщо особа тривалий час (понад три місяці з дня видачі попереднього направлення) незалежно від причин не відбувала стягнення.

Системний аналіз наведених норм доводить, що визначення видів суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, та переліку об`єктів у межах адміністративно-територіальної одиниці, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, покладено на органи місцевого самоврядування. Такі роботи мають бути оплачуваними, а нарахована порушнику плата за їх виконання спрямовується для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про філію Державно установи "Центр пробації" в Кіровоградській області (а.с. 51-59) філія є підрозділом, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів адміністративних стягнень та кримінальних покарань не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації у межах адміністративної територіальної одиниці.

Пунктом 2 розділу ІІ вказаного положення передбачено, що завданнями та функціями філії, зокрема, є виконання постанов суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд зазначає, що суспільно корисні роботи - це новий вид адміністративного стягнення, що полягає у виконанні правопорушником оплачуваних робіт. Такі роботи є одним з методів впливу на несумлінних батьків, які може бути призначено виключно у випадку прострочення боржником сплати аліментів на дитину.

Тож зміни, що відбулись у законодавстві в частині посилення прав захисту дітей, мають на меті підвищення відповідальності платників аліментів і недопущення виникнення заборгованості.

На відміну від громадських робіт, суспільно корисні роботи мають на меті оплатний вид адміністративного стягнення. Відповідно до статті 325-1 КупАП кошти, отримані боржником за виконання таких робіт, будуть спрямовуватись саме на погашення боргу за аліментами.

Таким чином, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільних робіт за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Новомиргородської міської ради від 26.01.2024 № 3 «Про визначення переліку видів робіт та об`єктів для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських (суспільно корисних) робіт на 2024 рік» визначено об`єкти, види суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на 2024 рік, та перелік підприємств, установ, організацій, на яких порушники будуть відбувати стягнення у вигляді громадських (суспільно корисних) робіт у 2024 році. У переліку підприємств відповідно до Додатку 3 до вищезазначеного рішення зазначено КНП «Благоустрій».

Однак, згідно листа від 31.05.2024 №23 КНП «Благоустрій» відмовило Новоукраїнському районному сектору пробації №3 у влаштуванні громадянина ОСОБА_1 для відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт згідно постанови Новомиргородського районного суду від 21.03.2024 справі №395/234/24 у зв`язку з відсутністю у порушника військово-облікового документа. При цьому, відповідач послався на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовниів, військовозобов`язаних та резервістів" (далі Порядок №1487), якою передбачений обов`язок роботодавця перевіряти у під час прийняття на роботу (навчання) військово-обліковий документ.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 34 Порядку №1487 з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють: перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів. В умовах правового режиму воєнного стану зарахування на навчання до закладів освіти громадян, які підлягають військовому обліку та перебувають на тимчасово окупованій території або вибули з тимчасово окупованої території та територій активних бойових дій за кордон, здійснюється з відстроченням взяття їх на військовий облік і оформлення військово-облікових документів у семиденний строк з дати припинення чи скасування правового режиму воєнного стану.

Пунктами 41-42 Порядку №1487 передбачено, що у разі прийняття на роботу (навчання) призовників, військовозобов`язаних або резервістів інформація про них у п`ятиденний строк вноситься до списків персонального військового обліку та відомості оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформація про їх звільнення у п`ятиденний строк вноситься до списків персонального військового обліку, а також до відомості оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що обов`язок перевірки у громадян України наявності військово-облікового документа покладається на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації при прийнятті на роботу (навчання). При цьому, прийом на роботу (навчання) здійснюється тільки після взяття громадянина на військовий облік.

Частиною 2 статті 2 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 від 10.12.1971 визначено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на гідне ставлення з боку роботодавця, інших працівників, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації (ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України).

Водночас відповідно до статті 31-1 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

З наведеного слідує, що при направленні особи для виконання суспільно корисних робіт трудовий договір між підприємством, установою, організацією та такою особою не укладається. Правопорушник не входить до штату працівників, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, а відповідні правовідносини не регулюються трудовим законодавством. При цьому, плата за виконану роботу не виплачується порушнику, а перераховується на рахунок відповідного органу виконавчої служби з конкретним цільовим призначенням - погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Сам факт оплатності суспільно корисних робіт не зумовлює виникнення обов`язків роботодавця та працівника, зокрема і в частині застосування положень Порядку №1487 щодо перевірки наявності у направленої особи військово-облікового документу.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що суспільно корисні роботи є одним з методів впливу на несумлінних батьків, які може бути призначено виключно у випадку прострочення боржником сплати аліментів на дитину, тому помилковим є твердження відповідача, що він по відношенню до боржника є роботодавцем.

Водночас відмова КНП «Благоустрій» Новомиргородської міської ради в прийнятті на суспільно корисні роботи має наслідком ухилення одного з батьків від обов`язку щодо належного матеріального забезпечення дитини та суттєво погіршує її становище, що може ставити під сумнів належне виконання державою вимог статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимогам статті 31-1, 325-1 КУпАП, Порядку №474/5, не вжив заходи щодо влаштування порушників для виконання суспільно корисних робіт.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області до Комунального некомерційного підприємства «Благоустрій» Новомиргородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Державна установа «Центр пробації», про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Благоустрій» Новомиргородської міської ради щодо невчинення дій до влаштування порушників для виконання суспільно корисних робіт відповідно до постанов суду за направленням Новоукраїнського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Благоустрій» Новомиргородської міської ради вжити заходів до влаштування порушників для виконання суспільно корисних робіт відповідно до постанов суду, за направленням Новоукраїнського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 листопада 2024 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025, провулок Степана Бандери, 7, місто Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100);

Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Благоустрій» Новомиргородської міської ради (код ЄДРПОУ 44272570, вулиця Соборності, 227/7, місто Новомиргород, Кіровоградська область, 26001);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Державна установа «Центр пробації» (код ЄДРПОУ 41847154, вулиця Юрія Ілленка, 81, місто Київ, 04050).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК