Рішення

від 27.11.2024 по справі 340/1333/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1333/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Агрофірми «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (26512, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Наливайка, код ЄДРПОУ 30702633)

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної служби України (код ЄДРПОУ 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Агрофірма «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного правління ДПС у Кіровоградській області форми «В4» від 30.11.2022 року № 00035090702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2022 року в сумі 510 201 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що господарські операції між Агрофірмою «Хлібороб» у формі ТОВ та контрагентами постачальниками, зазначеним в акті перевірки підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 29 березня 2023 року справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відповідач мотивує свою позицію висновками Акту документальної планової виїзної перевірки Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ від 19.10.2022 №2254/11-28-07-02/03702633, якою виявлено, що позивач порушив вимоги Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за травень 2022 року на суму 510 201,00 грн.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Розглянувши позовну заяву, додані до неї документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

У С Т А Н О В И В:

Агрофірма «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30702633) зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області та у перевіряємий період було платником податку на додану вартість.

Основним видом економічної діяльності Агрофірма «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).

На підставі наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 01.06.2022 №944-п проведена документальна позапланова перевірка АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 30702.633) щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по деклараціях з ПДВ за лютий 2022, травень 2022 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами зазначеної перевірки Відповідачем складено акт від 26.03.2021 року № 866/11-28-07-02/03756690 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «СГ Надія Нова» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Відповідно до висновків Акту, перевіркою АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» встановлено порушення:

- пп.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із. змінами та доповненнями) та на підставі п.200.14 Кодексу відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування за травень 2022 року у сумі 1 628 815 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п. 192.1 ст. 192, п.п.192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), оскільки нею завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується -до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 2 Б Декларації) за травень 2022 року на суму 510 201,00 грн.

Акт перевірки від 19.10.2022 №2254/11-28-07-03/30702633 отримано посадовими особами АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ 26.10.2022 року.

Не погодившись з висновком акту, посадові особи АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ подали до ГУ ДПС у Кіровоградській області заперечення на акт перевірки від 19.10.2022 №2254/11-28-07-03/30702633.

За результатами розгляду заперечення Комісією з питань розгляду заперечень і пояснень до актів документальних і фактичних перевірок висновки акту перевірки від 19.10.2022 №2254/11-28-07-03/30702633 залишено без змін.

30 листопада 2022 року ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення рішення:

- форми «В4» №00035090702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2022 року в сумі 510 201 грн.;

- форми «ВЗ» №00035100702, яким обумовлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за травень 2022 р. та відсутність права на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 1 628 815 грн. (не оскаржується у даному провадженні).

Товариством направлено скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Кіровоградській області від 30.11.2022 року №00035090702 та від 30.11.2022 року №00035100702 до Державної податкової служби України.

Вказаним Рішенням Державної податкової служби України від 17.02.2023 року №4055/6/99-00-06-01-03-06, про результати розгляду скарги Товариства, залишено без змін податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 30.11.2022 року, а скаргу АФ «Хлібороб» ТОВ без задоволення.

Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд встановив таке.

Згідно висновків Акту, перевіркою АФ «Хлібороб» ТОВ встановлено, що показник рядку 16 Декларацій за лютий, травень 2022 року сформовано АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ за рахунок залишків від`ємного значення попередньою звітного (податкового) періоду, в т.ч. в частині взаємовідносин з ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» в лютому-грудні 2021 року та ТОВ «САЛЮТЕМ ПРЕМІУМ» в листопаді 2021 року, реальність яких не підтверджено, у сумі 502 775,00 грн., що створило передумову для завищення підприємством показників рядку 17 (колонка Б), рядку 19 та рядку 21 Декларації за лютий, травень 2022 року на 502 775,00 грн.

Відповідно до первинних фінансово-господарських документів, які також були досліджені під час перевірки, між АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ (Покупець) та ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» (Постачальник) укладено договір поставки запасних частин від 04.01.2022 р. №01/22/ЗЧ-Х відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця запасні частини (далі по тексту - "Товар", асортимент, кількість та вартість умови та строки поставки і оплати якого визначатиметься відповідно до рахунків-фактур, видаткових накладних, замовлень або специфікацій до даного Договору, які є його додатками та невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору. У розумінні даного договору під терміном "Товар" розуміється запасні частини, шини, акумулятори, комплектуючі, витратні матеріали (в тому числі мастильні матеріали та технічні рідини), тощо.

Поставка Товару здійснюється Постачальником партіями на підставі замовлень Покупця. В замовленні Покупця має бути визначено вид, марка, асортимент, кількість Товару та строки його поставки

Також судом встановлено, що між АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ (Покупець) та ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» (Постачальник) укладено договір поставки №07/18/ЗЧ-ХБ від 18.07.2018 року відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати: запчастини (надалі іменується "Товар"). Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати кожної партії Товару визначаються Сторонами у Специфікаціях, які формуються Постачальником на підставі заявок Покупця та є невід`ємними частинами цього Договору.

07 серпня 2018 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки запасних частин №07/18/ЗЧ-ХБ від 18.07.2018 року.

До перевірки позивачем надавались специфікації до актів наданих послуг за період січень-грудень 2022 року, відповідні до яких, транспортування (перевезення) товарів (запчастини до с/г техніки) здійснювались ТОВ «Нова Пошта».

На виконання умов договору поставки №07/18/ЗЧ-ХБ від 18.07.2018 року, ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» складено видаткові накладні та в ЄРПН зареєстровані податкові накладні за лютий-грудень 2021 року на загальну суму 2 465 688,10 грн., в т.ч. ПДВ 410 948,02 грн.

Згідно актів на списання запасних частин та матеріалів, придбані у ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» використані позивачем у господарській діяльності під час ремонту сільськогосподарської техніки.

04 листопада 2021 року між АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ (Замовник) та ТОВ «САЛЮТЕМ ПРЕМІУМ» (Виконавець) укладено договір про надання послуг по перевезенню вантажів №04/11/2021-СП.

Відповідно до умов договору Виконавець бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довіреним йому Замовником вантаж з місця відправлення до пункту призначення маршрутом. Замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу.

На виконання умов договору про надання послуг по перевезенню вантажів №04/11/2021-СП від 04 листопада 2021 року, ТОВ «САЛЮТЕМ ПРЕМІУМ» складено акти приймання-передачі виконаних робіт та в ЄРПН зареєстровані податкові накладні за листопад 2021 року на загальну суму 550 962,18 грн., в т.ч. ПДВ 91827,03 грн.

Виконання договору про надання послуг по перевезенню вантажів №04/11/2021-СП від 04 листопада 2021 року підтверджується долученими до матеріалів справи копіями реєстрів товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з проведенням лабораторних досліджень якості кожної окремої партії та самими товарно-транспортними накладними.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п.198.3 ст.198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинах з ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» та ТОВ «САЛЮТЕМ ПРЕМІУМ» у перевіряємому періоді.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентами, а відтак і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, контролюючий орган у ході перевірки встановив, що згідно з інформацією ЄРПН не прослідковується ланцюг постачання ідентифікованих товарів від вищевказаних ризикових контрагентів-постачальників, задекларованих як реалізовані на адресу ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД», та, відповідно, в подальшому на адресу АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ, що свідчить про факт підміни товарних позицій при декларуванні операцій з придбання та подальшої поставки товарів ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД». Враховуючи викладене задекларовані господарські операції із придбання у ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» товарів (запасні частини для сільськогосподарської техніки) в лютому-грудні 2021 року не відбулися у дійсності. Рух активу від ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД» до АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ в дійсності не відбувся. Надані АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ та ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД».

В акті перевірки також зазначено, що згідно з наявною податковою інформацією не підтверджується здійснення саме ТОВ «САЛЮТЕМ ПРЕМІУМ» послуг з перевезення вантажів для АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» У ФОРМІ ТОВ» у зв`язку із відсутністю працівників для здійснення задекларованих операцій, а також, з надання таких послуг одночасно в різних регіонах України в обмежений проміжок часу, без залучення стороннього персоналу. Отже, задекларовані господарські операції із придбання у ТОВ «САЛЮТЕМ ПРЕМІУМ» послуг з перевезення вантажів в лютому-грудні 2021 року не відбулися у дійсності. Рух активу від ТОВ «САЛЮТЕМ ПРЕМІУМ» до АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ в дійсності не відбувся. Надані АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ та ТОВ «САЛЮТЕМ ПРЕМІУМ».

Враховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником ПДВ - покупцем товару (послуг) норм ст.198 ПК України щодо підстав виникнення права на податковий кредит. Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Така правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладена в Постанові від 30 червня 2020 року у справі № 560/1716/19.

Одне тільки порушення постачальником товару (послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Такий підхід слідує зі змісту постанов Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №120/4208/18-а, від 13 листопада 2020 року у справі № 520/9384/18.

Позбавлення Позивача як платника податку права на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентами, порушує право Позивача мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст.9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичних осіб, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України, включені до ЄДРПОУ та не були віднесені до ризикових платників податків.

У акті перевірки також зазначено про не підтвердження здійснення перевезення товару придбаного у ТОВ «АТЛАНТ АГРО ТРЕЙД».

В даному випадку необхідно зазначити, що скасовуючи рішення попередніх інстанцій у даній адміністративній справі Верховний Суд у постанові від 06.07.2023 року зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажив, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його подальшу реалізацію, недоліки такого документа, як товарно-транспортна накладна, не можуть свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно висновків Верховного Суду, викладені в постанові від 11 вересня 2018 року у справі №821/995/17, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно - матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним, документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Наявність дефектів, допущених при оформленні, товарно-транспортної накладної, не може свідчити про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому за умови підтвердження такої операції іншими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Крім того, певні дефекти в оформленні документів не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

Такий правовий висновок міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.10.2013 року в справі К/9991/8144/12 (справа № 2а/0570/17166/2011).

Також, в ході проведення документальної перевірки контролюючим органом встановлено неврахування при визначенні показника у рядку 14 (колонка Б) Декларації за лютий 2022 року розрахунку коригування від 17.02.2022 р. №1591 по взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ «Агробудівельний Альянс «АСТРА» (код 30050930) на суму ПДВ 7425,78 грн. зі знаком «-» до податкової накладної від 27.01.2022р. №1417, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового кредиту) (рядок 19) та, відповідно, суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21) Декларації за лютий 2022 року на 7426,0 гри. Зазначене, порушення створило передумову для завищення підприємством залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 16.1 Декларацій за травень 2022 року) по взаємовідносинах з ТОВ «Агробудівельний Альянс «АСТРА» на загальну суму 7426,00 грн., що зі свого боку призвело до завищення показника рядку 17 (колонка Б), рядку 19 та рядку 21 Декларації за лютий, травень 2022 на 7426,00 грн.

Судом встановлено, що АФ «Хлібороб» у формі ТОВ (Покупець) укладено з ТОВ «Агробудівельний Альянс «АСТРА» (код 30050930) договір поставки (запасних частин) від 12.01.21 №01/21/34, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність (поставляти), а покупець прийняти та оплачувати запчастини.

ТОВ «Агробудівельний Альянс «АСТРА» на виконання умов договору поставлено на АФ «Хлібороб» у формі ТОВ запчастини згідно з видатковою накладною від 27.01.2022 №0000004977 на суму 290691,46 грн., в т.ч, ПДВ 48448,57 грн. та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 27.01.22 №1417 на суму 290691,46 грн., в т.ч. ПДВ 48448,57грн.

АФ «Хлібороб» у формі ТОВ в подальшому здійснено повернення товару відповідно до накладної від 17.02.2022 р. №20 на суму 44554,68 грн., в т.ч. ПДВ 7425,78 грн. та зареєстровано розрахунок коригування від 17.02.2022 р. №1591 суму ПДВ 7425,78 грн.

Податкова декларація з ПДВ за лютий 2022 року подана 18.03.2022 року, в терміни, визначені Податковим кодексом України, при цьому, АФ «Хлібороб» у формі ТОВ не враховано в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 р. зареєстрований розрахунок коригування та не здійснено зменшення суми податкового кредиту в зв`язку з поверненням товару у сумі ПДВ 7425,78 грн.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями):

«Якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, перерахунок у випадку повернення товарів особі, яка їх надала, ....Суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальнику, то:

- отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового кредиту в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів.».

Враховуючи вищевикладене, АФ «Хлібороб» у формі ТОВ на порушення п. 192.1 ст. 192, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) завищено суму податкового кредиту (рядок 17, колонка Б) в декларації з ПДВ за лютий 2022 року на суму ПДВ 7426,0 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Агробудівельний Альянс «АСТРА», в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового кредиту) (рядок 19) та, відповідно, суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21) Декларації за лютий 2022 року на 7426,0 грн.

Оскільки показник у рядку 16 Декларацій за травень 2022 року у сумі 129 633 117,00 грн. сформовано в тому числі за рахунок залишку від`ємного значення за лютий 2022 року у сумі 362 241,0 грн., за результатами даної перевірки внаслідок порушення вимог п. 192.1 ст. 192, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), встановлено завищення АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ вказаного показника в частині залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду по взаємовідносинах з ТОВ «Агробудівельний Альянс «АСТРА» на загальну суму 7426,00 грн., що зі свого боку призвело до завищення показника рядку 17 (колонка Б), рядку 19 та рядку 21 Декларації за травень 2022 на 7426,00 грн.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо тверджень позивача щодо неправомірності проведення перевірки суд зазначає наступне.

Документальна позапланова виїзна перевірка АГРОФІРМА «ХЛІБОРОБ» у формі ТОВ проводилась з питань щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по деклараціях з ПДВ за лютий 2022, травень 2022 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

В чинному податковому законодавстві відсутні будь-які обмеження щодо дослідження показників декларацій з ПДВ попередніх звітних періодів (у тому числі за рядками 9 та 7), в яких безперервно наявні показники від`ємного значення (рядок 21), що безпосередньо вплинули на формування рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ за звітний період, який перевіряється. Достовірність певного показника податкової звітності якраз і має перевірятися через дослідження достовірності формування тих показників, які вплинули на його визначення. Відповідно до Протоколу засідання робочої групи ДПС України з вирішення питань щодо застосування положень нормативно-правових актів від 19.08.2020, в ході проведення документальних позапланових перевірок декларантів від`ємного значення з ПДВ та заявників бюджетного відшкодування, організованих на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Кодексу за певний звітний місяць, перевіряти також достовірність визначення показника рядка 21 у деклараціях з ПДВ за попередні звітні періоди (в яких цей показник наявний безперервно, починаючи із першого звітного періоду його виникнення, неохопленого документальною перевіркою), що вплинули на. формування показника рядка 16.1 декларації, що перевіряється.

Оскільки значення показника рядку 16 Декларації за лютий 2022 року, сформованого з урахуванням залишків від`ємного значення за попередні звітні (податкові) періоди, вплинуло на значення показників рядків 17 (колонка Б), 19, 21 Декларації за лютий 2022 року (які є предметом перевірки), у контролюючого органу є законні підставі перевірити під час документальної перевірки питання законності декларування показника рядку 16 вказаної декларації «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», в т.ч. у рядку 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду».

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем частково доведена правомірність зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

З огляду на часткове задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 7541,60 грн. (502775,00 грн. (задоволена сума позову) ? 510201,00 грн. (сума позову) х 7653,02 грн. (сума судового збору за подання даного позову)).

Керуючись статтями 139, 246, 255, 292-297, 325, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Агрофірми «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (26512, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Наливайка, код ЄДРПОУ 30702633) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного правління ДПС у Кіровоградській області форми «В4» від 30.11.2022 року № 00035090702 в частині, якою Агрофірмі «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2022 року в сумі 502775,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486) на користь Агрофірми «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30702633) понесені судові витрати в розмірі 7541,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене упродовж 30 днів з дня його ухвалення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК