Ухвала

від 27.11.2024 по справі 360/1356/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27 листопада 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1356/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув матеріали позовної заяви адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерковської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2024 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерковської міської ради, яким просив:

- визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо невиплати допомоги на проживання ОСОБА_1 з грудня 2023 року по 01 березня 2024 року в сумі 6000,00 грн. протиправною;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщених осіб з грудня 2023 року по 01 березня 2024 року в сумі 6000,00 грн, з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року причини пропуску строку звернення до суду, зазначені в заяві адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича - визнані не поважними.

Позов адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерковської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Запропоновано позивачеві протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду з дотриманням вимог ст.ст. 18, 44 КАС України:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

19 листопада 2024 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшло клопотання адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлдення строку звернення до суду.

В обгрунтування клопотання зазначено, що позивач скористався правом досудового врегулювання спору, оскільки листом від 24.06.2024 позивачем направлено на електронну адресу Національної соціальної сервісної служби України, саме скаргу, в якій було зазначено, що всупереч дорученню Національної соціальної сервісної служби від 09.04.2024 розглянути звернення відповідно вимог чинного законодавства, Департамент соціального розвитку та ветеранської політики, продовжує порушувати право на отримання допомоги на проживання та намагається незаконно стягнути з ОСОБА_1 сплачені суми допомоги на проживання, що суперечить положенням Порядку № 332 та Постанова КМУ від 21 листопада 2023 року № 1226.

Також в даній скарзі зазначено, що вона подана відповідно до Положення про Національну соціальну сервісну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 783 (зі змінами), щодо реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей. В скарзі від 24.06.2024 року Позивачка просила Національну соціальну сервісну службу України вирішити справу в досудовому порядку, визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про припинення нарахування та виплати допомоги на проживання мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), з грудня 2023 року по 1 березень 2024 року, визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради від 09.04.2024 року №2943, визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціального розвитку та ветеранської політики № 3365/3601/36.04.02/20024, зобов`язати відповідні органи провести коригування (уточнення) відповідної інформації на підставі доданих до заяви документів, поновити/виплатити належну ОСОБА_1 допомогу на проживання грудня 2023 року по 1 березень 2024 року.

На підставі доданих до клопотання доказів вбачається, що Позивачка обрала спершу позасудовий порядок вирішення спору та протягом всього часу, що передувало поданню позову до суду вчиняла активні дії щодо вирішення спору в досудовому порядку або отримання рішення, яке в розумінні ст.5 КАС України могло бути оскаржено в судовому порядку.

Саме за результатами активних дій та звернень позивачки в позасудовому порядку було з`ясовано, що Відповідач жодних рішень не ухвалив, безпідставно припинив виплати Позивачці, надані додаткові документи на підтвердження повторного переміщення у встановленому законодавством порядку не оцінив, виплати не відновив, а адміністративне оскарження не призвело до поновлення прав Позивачки. Саме ці обставини змусили в межах встановленого тримісячного терміну після адміністративного оскарження звернутись з позовом до суду.

Розглянув клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів(Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

У справі "Устименко проти України" ЄСПЛ зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Суду зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

Крім того, ч. 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За матеріалами справи позивач скористався правом досудовго врегулювання спору та подав скаргу від 24.06.2024 до Національна соціальна сервісна служба України.

Дану скаргу на виконання листа Національної соціально\ сервісної служби України від 26.04.2024 № 000-03.3-К/1372-2-2024/11143 розглянуто Головним управлінням Національної сервісної служби у м. Києві та Київській області, та листом від 26.07.2024 № 2400-01//0/902 повідомлено ОСОБА_1 про наслідки розгляду скарги.

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 122 КАС України строк звернення до суду з позовом починається з дня отримання відповіді на скаргу - з 26.07.2024, та закінчується 27.10.2024.

Натомість до суду позов надійшов 05.11.2024, тобто поза межами встановленого процесуального строку.

Не заслуговують уваги посилання представника позивач, як поважна причина пропуску строку звернення до суду, відсутність у позивача юридичної освіти, оскільки до матеріалів позовної заяви додано ордер серії АН № № 1514614 щодо представлення адвокатом Чекменьовим Денисом Миколайовичем інтересів ОСОБА_1 в Луганському окружному адміністративному суді, датований 23 вересня 2024 року.

При цьому, даний ордер виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № 06/09 від 06.09.2024.

Тобто, позивач не маючи правової освіти уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Чекменьовим Д.М. до закінчення строку звернення до суду з даним позовом.

Суду наголошує, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Позивачка та її представник не вказали, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили їх звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ними всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання ними позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від їх волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивачки та її представника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про визнання причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, зазначених у клопотанні від 19.11.2024, не поважними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За вимогами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерковської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.В. Ірметова