Рішення

від 27.11.2024 по справі 360/926/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/926/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач І), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі відповідач ІІ) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05.04.2024 №909170149012 про відмову ОСОБА_2 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.04.2024;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ, розмір якої обчислено відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування 09.07.2003 №1058-ІV.

Поруч з цим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Керуючись своїм правом та досягнувши 60-річного віку, 01.04.2024 позивач звернувся (через портал електронних послуг) до відповідача 1 із заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 05.04.2024 №909170149012 про відмову в призначенні пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки при обрахунку пенсії позивача, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до Закону №1058-ІV та статті 13 Закону №1788-ХІІ. З урахуванням цього, на думку відповідача, пенсія позивача обчислена відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства.

Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідач 2 вчинив протиправні дії, які полягають у відмові в призначенні пенсії позивачу відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

Ухвалою суду від 13.08.2024 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 15.08.2024 виправлено описку, допущену в ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 360/926/24 за позовом адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, а саме: по тексту ухвали вважати вірним найменування відповідача І Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Ухвалою суду від 19.08.2024 зупинено провадження у справі № 360/926/24 за позовом адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судового рішення Верховного Суду у справі № 300/5450/23.

Ухвалою суду від 05.11.2024 поновлено провадження у справі.

22.08.2024 від відповідача-І ГУПФУ в Луганській області - надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Згідно із матеріалами електронної пенсійної справи №909170149012 ОСОБА_1 з 21.01.2012 отримує пенсію за віком за Списком №1 відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058. Пенсію ОСОБА_1 призначено у віці передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення" та розраховано відповідно до норм Закону №1058. При первинному нарахуванні пенсії ОСОБА_1 застосовувалася середня заробітна плата за 2009 - 2011 роки в розмірі 2001,20 грн.

Для розрахунку пенсії застосовано заробітну плату за період з 01.10.1990 по 30.09.1995 та за даними персоніфікованого обліку з 07.09.2000 по 31.12.2011, індивідуальний коефіцієнт заробітку 0,53771.

З набуттям чинності Закону України від 03.10.2017 № 2148VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання ним чинності, перераховано з 01.10.2017 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн). Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії на теперішній час складає 4379,85 грн. ((3764,40 грн. (за 2014-2016 роки) х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197х 1,0796 = 7994,47 грн. х 0,54786 де 7994,47 грн - середній заробіток, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»). Для розрахунку пенсії застосовано заробітну плату за період з 01.10.1990 по 30.09.1995 та за даними персоніфікованого обліку з 07.09.2000 по 29.02.2012 (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 0,54786).

В порядку Закону України №1058 позивач звернувся через веб портал Пенсійного фонрду України із заявою від 01.04.2024 про перехід на інших вид пенсії.

Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961, яка набрала чинності 30.03.2021, пункт 4.2 Порядку № 22-1 викладено в такій редакції: "після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу". З урахуванням зазначеного пункту 4.2. Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача про перехід на інших вид пенсії від 01.04.2024 здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області , якиим за результатами розгляду вказаної заяви було прийнято рішення про перерахунок призначенні пенсії позивачу.

Підсумовуючи, вище викладене Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може бути належним відповідачем по справі, оскільки рішення про відмову в переході на пенсію за віком виносилось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким було винесено рішення 05.04.2024 №909170149012 про відмову ОСОБА_2 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058- ІV.

Отже заява позивача до відповідача стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена в 2012 році. Відтак, пенсія позивачу не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, оскількистаттею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 березня 2018 по справі № 336/368/16-а (2-а/336/59/16), від 03 квітня 2018 року по справі № 753/8128/16-а, від 31 травня 2019 року по справі №314/272/17(2-а/314/33/2017).

Твердження позивача про те, що йому було призначено пенсію відповідно до іншого закону, тоді як за призначенням пенсії відповідно доЗакону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» він звертається вперше, на увагу не заслуговують: - по-перше, тому що відповідно до п. 2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»пільгові пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення»; (при цьому розміри пенсій (розрахунок стажу та заробітної плати для призначення пенсії) визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV). - по-друге, жодним з положень законодавства про пенсійне забезпечення та про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не передбачено повторне призначення пенсії одного й того самого виду.

Посилання позивача на постанови Верховного Суду України від 23.10.2020 у справі №528/196/17, від 13.09.2018 у справі №127/16610/17, від 06.03.2018 у справі №185/1474/17 від 10.04.2019 у справі №211/1898/17 від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 є безпідставні, оскільки спірні правовідносини між сторонами у цих справах виникли з приводу призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні попередні 3 календарні роки, особі, яка отримувала пенсію за вислугу років заст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та (або) переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії ,на пенсію за віком заЗаконом1058-ІV, тоді як предметом спору у справі, що розглядається є переведення з пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на пенсію за віком на загальних підставах, що фактично є повторним призначенням пенсії за віком.

На підставі викладеного, відповідач-І просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.08.2024 відповідачем ІІ ГУПФУ в Чернівецькій області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 01.04.2024 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

За принципом екстериторіальності заява про перерахунок пенсії Позивача передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви Позивача від 01.04.2024 про перерахунок пенсії, 05.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення за №909170149012 про відмову в перерахунку пенсії.

ОСОБА_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 21.01.2012 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1(зі зменшенням пенсійного віку) за нормами пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку призначено довічно.

Стаття 9 Закону передбачає, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ст.10 Закону, особі, яка має право одночасно на різні види пенсій, призначається один із цих видів пенсій за її вибором. Згідно з ч.3.ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів, про страховий стаж, заробітну плату(дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами пенсійного фонду. При переведенні із одного виду на інший, за бажанням особи, може враховуватися заробітна плата (дохід) за період страхового стажу, зазначеній в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до поданої заяви щодо переведення ОСОБА_2 на пенсію по віку, заявнику було призначено пенсію за віком на пільгових мовах з 21.01.2012 року довічно.

На підставі викладеного, відповідач-ІІ просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов такого.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є пенсіонером за віком, що підтверджено відомостями з паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 .

З 21.01.2012 ОСОБА_2 первинно була призначена пенсія за віком на пільгових умовах (за Списком № 1) за Законом України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується протоколом УПФУ в м. Рубіжному Луганської області від 16.05.2012 № 3261 про призначення пенсії.

Згідно із протоколом перерахунку пенсії від 28.02.2024 Рубіжанського ОУПФУ здійснено перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (ЗУ № 1058-IV, Прик.полож., п. 2 ч.1; ЗУ № 1788, ст. 13 а)) ОСОБА_2 у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий) з 28.02.2024, при розрахунку розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за попередні роки: 2017 3764,40 грн (за 2014-2016 роки).

04.03.2024 ГУПФУ в Луганській області надало адвокату Хомичу І.О. відповідь вих № 1200-0202-8/5398 на адвокатський запит в інтересах ОСОБА_2 , зареєстрований 01.03.2024 за № 902/8, в якій зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 21.01.2012 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (зі зменшенням пенсійного віку) за нормами пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку призначено довічно. Оскільки пенсію за віком вже призначено, законні підстави для проведення перерахунку пенсії у зв`язку з досягненням 60 років, в тому числі із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, відсутні.

01.04.2024 позивач звернувся до ГУПФУ в Луганській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з доданою заявою за зразком, визначеним Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Рішенням ГУПФУ в Чернівецькій області від 05.04.2024 № 909170149012 відмовлено ОСОБА_2 в переведенні на пенсію за віком, оскільки на момент звернення за перерахунком особа отримує даний вид пенсії.

Рішення обґрунтовано таки.

«Стаття 9 Закону передбачає, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону особі, яка має право одночасно на різні види пенсій, призначається один із цих видів пенсій за її вибором.

Згідно з ч.3 ст.45 Закону № 1058 переведення з одного виду на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів, про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться під час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами пенсійного фонду. При переведенні з одного виду на інший за бажанням особи, може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до поданої заяви щодо переведення ОСОБА_2 на пенсію по віку, повідомляємо, що заявнику було призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 21.01.2012 року довічно. Для переходу на інший вид пенсії (інвалідність, втрата годувальника) не надано жодних документів.

Виходячи з вищевикладеного, відділом перерахунком пенсій прийнято рішення відмовити гр. ОСОБА_2 в переведенні на пенсію за віком, оскільки на момент звернення за перерахунком особа отримує даний вид пенсії..».

Таким чином, спірним питанням у даній справі є правомірність застосування для розрахунку заробітної плати при обчисленні розміру пенсії позивача, який досяг 60 років, середнього заробітку за 2014- 2016 роки, а не за 2021-2023 роки, які мають бути застосовані за твердженням позивача.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ізстаттею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

З 01.01.1992постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-XIIвведено в діюЗакон від 05.11.1992 №1788-XII«Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ) в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цьогоЗакону; з 01.04.1992 - в повному обсязі.

Відповідно до частини першоїстатті 1 Закону № 1788-XIIгромадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З 01.01.2004 набрав чинностіЗакон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), який розроблений відповідно доКонституції Українита Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цимЗаконом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, з 01.01.2004Закон №1058-IVєосновним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 розділуXVПрикінцевих положень Закону №1058-IV(в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цьогоЗаконув разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченогоЗаконом № 1788-XII.

Положеннями частини першоїстатті 9 Закону № 1058-IVвстановлено, що відповідно до цьогоЗаконуза рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першоїстатті 40 Закону №1058-IVдля обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другоюстатті 40 Закону № 1058-IVвизначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставіЗакону №1058-IV при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першоїстатті 10 Закону №1058-IVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентованостаттею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертоїстатті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другоюстатті 40 цього Законудля призначення пенсії.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме заЗаконом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.

Водночас, на думку позивача, при зверненні із про перехід на інший вид пенсії після досягнення пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону № 1058-IV, він набув право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписівстатті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше.

Суд зазначає, щостаттею 13 Закону № 1788-ХІІдля відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначеніЗаконом №1058-IV.

Враховуючи, що заява від 01.04.2024 стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була позивачеві призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положеньстатті 40 Закону № 1058-IVіз застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у постанові від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23 зазначено таке:

«..41.За таких обставин, судова палатаз розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно достатті 13 Закону1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно доЗакону №1058-ІVіз застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

42.У зв`язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати такі:

1)статтею 13 Закону1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положеньЗакону1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначеніЗаконом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно доЗакону №1058-IVпісля досягнення ними пенсійного віку.

43.Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначенихстаттею 13 Закону1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно доЗакону №1058-ІVіз застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

44.При цьому, судова палатаз розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає помилковим посилання позивачки на необхідність застосування під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17 з огляду на таке.

45.Так, у справі №528/196/17 спірні правовідносини виникли щодо реалізації позивачем, який отримував пенсію за вислугу років відповідно доЗакону1788-XII, права на перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно доЗакону №1058-ІV.

46.Натомість у справі, що розглядається позивачка, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену з урахуванням положеньЗакону1788-XII, просить суд зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно доЗакону №1058-ІV.

47.Зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі №528/196/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, а судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію у справі, що розглядається…».

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05.04.2024 №909170149012 відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, і у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що погоджує доводи відповідача-І стосовно того, що посилання позивача на постанови Верховного Суду України від 23.10.2020 у справі №528/196/17, від 13.09.2018 у справі №127/16610/17, від 06.03.2018 у справі №185/1474/17 від 10.04.2019 у справі №211/1898/17 від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 є безпідставними, оскільки спірні правовідносини між сторонами у цих справах виникли з приводу призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні попередні 3 календарні роки, особі, яка отримувала пенсію за вислугу років за ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та (або) переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії ,на пенсію за віком за Законом 1058-ІV, тоді як предметом спору у справі, що розглядається є переведення з пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на пенсію за віком на загальних підставах, що фактично є повторним призначенням пенсії за віком.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у вигляді судового збору за подання цього позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (Луганська область, Сєвєродонецьк, вул. Шевченка,9, код ЄДРПОУ 21782461), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, вул. Центральна, буд. № 3, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська