Рішення

від 25.11.2024 по справі 380/17431/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 рокусправа № 380/17431/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21782461), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 31.07.2024 №913310113588 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 23.07.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 23.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV). Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.

Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 31.07.2024 №913310113588 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, у зв`язку з тим, що на час звернення зі заявою про призначення пенсії за віком позивач вже отримував пенсію за віком, призначену та обчислену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка була призначена зі зменшенням пенсійного віку, встановленого Законом України «Про пенсійне забезпечення», а тому відсутні підстави для призначення чи переведення позивача на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в порядку, визначеному статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Позивач вважає, що відповідач неправильно застосував до спірних правовідносин норму права щодо переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк, на його переконання, він звернувся зі заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вперше, а тому відмову відповідача щодо розрахунку пенсійної виплати з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки, вважає незаконною. Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 19.08.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 18.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно з Законом №1058-IV. 23.07.2024 позивач звертався до Головного управління зі заявою про перерахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. За принципом екстериторіальності заяви та документів позивача розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, і відповідно, за результатом розгляду поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 13.07.2023 №913050152782 про відмову у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV.

Частиною 4 статті 42 Закону №1058-IV визначено порядок проведення перерахунку пенсій, якщо особа після призначення (перерахунку) пенсії продовжує працювати. Перерахунок проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього) перерахунку. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відтак відсутні підстави для перерахунку його пенсії із врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки.

Від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 06.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 26.11.2014 отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV. 23.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою щодо переходу на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Оскільки, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням пенсіонера може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 31.07.2024 №913310113588 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки як працюючому пенсіонеру.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно з Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

23.07.2024, у зв`язку з досягненням пенсійного віку, позивач звернувся до відповідача зі заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком, передбачену ст. 26 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, відповідно до положень ст. 40 цього Закону.

Вказана заява від 23.07.2024 відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.07.2024 №913310113588 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на те, що позивач вже реалізував своє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Розмір пенсії обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (Закон № 1058-IV).

За принципом екстериторіальності вказана заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з статтею 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Розмір пенсії за віком визначається за правилами статті 27 Закону № 1058. Частина перша цієї статті дає для визначення пенсії наступну формулу: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Водночас, згідно з частини 2 статті 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджує Кабінет Міністрів України і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, колегія суддів зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Суд зазначає, що позивачу призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2 з 26.11.2014.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Тобто, пенсії на пільгових умовах згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначаються за нормами Закону № 1058.

Зважаючи на те, що пенсія за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обчислюється в тому ж порядку та розмірі, що і пенсія за віком відповідно до Закону №1058, то позивач, звернувшись 12.01.2024 до територіального органу Пенсійного фонду України, фактично просив обчислити йому той самий вид пенсійного забезпечення, який йому виплачується (пенсію за віком). Оскільки мало місце призначення одного й того самого виду пенсії (пенсії за віком), колегія суддів вважає, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком (у спірному випадку - пенсії за віком на пільгових умовах).

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 560/4589/21.

У вказаній справі Верховний Суд вказав, що оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.

Крім того, суд наголошує, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії вперше або у випадку переведення з одного виду пенсії на інший, що фактично є призначенням такого виду пенсії вперше, чого у спірних правовідносинах не було, а тому відсутні і підстави для застосування під час перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Крім цього, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 22 жовтня 2024 року у справі №300/5450/23 відступила від правових висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 року у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 року у справі №334/917/17 та сформувала такі:

1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.

Таким чином, особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

Таким чином, суд вважає, що рішення відповідача є правомірним, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог повністю, підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан