Рішення

від 27.11.2024 по справі 380/12616/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 рокусправа № 380/12616/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 . Позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.02.2024 №3 Про результати проведення розслідування щодо з`ясування факту отримання травми солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 .

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування обставин травмування ОСОБА_1 в червні 2022 року, та видати ОСОБА_1 довідку про обставин травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією поверхнево та не повно було проведено службове розслідування обставин травмування ОСОБА_1 в червні 2022 року, зокрема не обстежувалось місце нещасного випадку, не одержано пояснення безпосередніх свідків травмування про яких зазначав позивач, не з`ясовано в повній мірі обставин та причин, що призвели до травмування ОСОБА_1 , а відтак наказ наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.02.2024 №3 Про результати проведення розслідування щодо з`ясування факту отримання травми солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 не відповідає критеріям законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 18.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач до суду подав відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що відповідно до розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з підготовки № 306дск від 18.06.2022 з метою покращення знань і практичних навичок з інженерної підготовки військовослужбовців в період з 18 по 22 червня 2022 року Позивач брав участь в тактико-спеціальному тренуванні з інженерної підготовки на тему: Будова, облаштування і маскування позицій, укриттів для особового складу та їх застосування у складі лінійного взводу колійної роти. Зазначене тактико-спеціальне тренування проводилось у лісовому масиві Чорний Ліс 126 кілометру автошляху Р-15 сполученням Ковель-Жовква. Під час проведення згаданих вище тренувань Позивач не звертався до командирів з повідомленням про його травмування, у зв`язку з чим будь-яких фактів травмування особового складу зафіксовано не було та, відповідно, у період проходження Позивачем військової служби Відповідачем не проводилось і розслідувань за фактами травмування особового складу.

В подальшому після звільнення Позивача з військової служби представник Позивача адвокат Савка Т.В. звернувся на веб-сайт УКЦ з повідомленням про факт отримання Позивачем травми та з проханням провести відповідне розслідування обставин травмування Позивача. За наслідками розгляду зазначеного звернення на виконання вимог п. 3 розділу ІІ Інструкції для з`ясування наявності факту травмування у червні 2022 року Позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024 № 31 було призначено відповідне розслідування. За наслідками проведеного розслідування комісія з розслідування випадку по факту звернення адвоката ОСОБА_2 , який представляє інтереси Позивача, дійшла висновку, що факту отримання травми Позивачем не встановлено. Зазначені висновки були підтверджені численними поясненнями військовослужбовців Відповідача, який були залучені до тактико-спеціальних тренувань. Розслідування за фактом можливого травмування Позивача, проведене належним чином та у цілковитій відповідності з вимогами чинного законодавства Україна і, як наслідок, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2024 № 3 Про результати проведення розслідування щодо з`ясування факту отримання травми солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 таким, що прийнятий у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Щодо видачі довідки про обставин травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, то представник відповідача зазначає, що позивачем не було отримано травми (поранення, контузії, каліцтва), з огляду на що підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відсутні.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставин.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2022 № 33 солдат ОСОБА_1 , відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом вважається призначеним до військової частини НОМЕР_1 старшим монтером колій 2 відділення взводу колійних машин 1 колійної роти, з 31.03.2022 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2023 № 331 солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 , старшого монтера колій відділення колійних машин взводу колійних машин колійної роти військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира НОМЕР_2 окремої бригади від 19.11.2023 № 75РС з військової служби в у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту «г» (у зв`язку із сімейними обставинами батько дружини із числа осіб з інвалідністю ІІ групи) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

З 24.11.2023 позивач виключений зі списків особового складу частини.

На підставі телеграми командира військової частини НОМЕР_3 від 29.09.2024, для з`ясування наявності факту травмування в червні 2022 року військовослужбовця 1 колійної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №31 від 29.01.2024 Про призначення розслідування для з`ясування факту отримання травми ОСОБА_1 .

За результатами проведеного розслідування складено Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 23.02.2024 (форма НВ-2).

Відповідно до акту від 23.02.2024 (форма НВ-2) встановлено, що факту нещасного випадку не встановлено та не підтверджено.

За результатами розслідування, командир Військової частини НОМЕР_1 25.02.2024 прийняв наказ №3 Про результати проведення розслідування щодо з`ясування факту отримання травми солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 .

Комісія під час розслідування щодо з`ясування факту отримання ОСОБА_1 травми встановила, що останній проходив службу в період з 31.03.2022 по 24.11.2023 у військовій частині НОМЕР_1 . Інформація про отримання травми під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_1 відсутня та не підтверджена.

Згідно довідки ВЛК призивної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин ОСОБА_1 признаний придатним до військової служби.

В той же час під час проведення розслідування встановлено, що солдат за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 неодноразово скаржився на болі у лівому колінному суглобі та поперековому відділі хребта.

Після звернень йому надавали консультації та медичну допомогу і направляли до медичних закладів м. Червонограда, КНП ЛОР ІНФОРМАЦІЯ_2 та ВМКЦ Західного регіону для отримання консультацій та проходження лікування з приводу скарг на хвороби колінних суглобів та спини.

Вперше після прибуття для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 звернення солдата ОСОБА_1 з приводу скарг на болі у колінних суглобах та спині зафіксовано 16.05.2022, що підтверджено ультразвуковим обстеженням опорно-рухового апарату у медичному центрі ІНФОРМАЦІЯ_3 м. Червонограда, в результаті якого встановлено, що він вже мав захворювання колінних суглобів.

Згідно довідок ВЛК виданих солдату ОСОБА_1 лікувальними закладами встановлено, що він проходив лікування захворювання, а не травми.

Під час проходження лікування у ІНФОРМАЦІЯ_2 у виписці з історії хвороби №10951 від 07.08.2023 встановлено зі слів солдата ОСОБА_1 та затверджено підписами лікуючого лікаря ОСОБА_4 та завідуючим 1-м ортопедичним відділенням ОСОБА_5 , що на болі в колінних суглобах та поперековому відділі хребта пацієнт скаржиться протягом останніх 3 років, коли вперше виникли перелічені скарги. Хворий періодично лікується стаціонарно та амбулаторно.

Тобто вперше захворювання колінних суглобів та поперекового відділу хребта проявились у солдата ОСОБА_1 ще у 2020 році, тому початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.

В ході проведення лікувань у ІНФОРМАЦІЯ_2 та ВМКЦ Західного регіону самопочуття солдата ОСОБА_1 покращувалось і він далі продовжував виконувати військовий обов`язок.

В ході проведення опитування особового складу від колійної роти у складі команди, якої працював солдат ОСОБА_1 по облаштуванню окопів та бліндажів на визначеному об`єкті та старших по об`єкту офіцерів старшого лейтенанта ОСОБА_6 та майора ОСОБА_7 факту травмування військовослужбовця не встановлено та не підтверджено.

При опитуванні старших на інших об`єктах де протягом 2023 року перебував солдат ОСОБА_1 факту травмування військовослужбовця також не встановлено та не підтверджено.

Окрім цього встановлено, що у поясненні громадянина ОСОБА_1 є розбіжності з наявними у частині медичними документами, а саме в своєму поясненні ОСОБА_1 пише про правий колінний суглоб, а у медичних документам описується лівий колінний суглоб.

У поясненні ОСОБА_1 пише, що він звертався до керівника робіт на об`єкті і отримав відповідь, а з пояснень майора ОСОБА_7 встановлено, що особисто за весь час перебування на визначеному об`єкті він до нього не звертався.

Комісія з розслідування випадку по факту звернення адвоката Савки Т.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 провела розслідування та дійшла висновку, що факту отримання травми солдатом ОСОБА_1 не встановлено.

Позивач не погоджується з наказом від 25.02.2024 №3 Про результати проведення розслідування щодо з`ясування факту отримання травми солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 55, частини 2 статті 124 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частинами 2-4 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи вбачається, що солдат ОСОБА_1 у період з 31.03.2022 по 24.11.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач в позовній заяві зазначає, що у червні 2022 року перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 після фізичних навантажень під час виконання обов`язків військової служби солдат ОСОБА_1 отримав травму колін та хребта.

Станом на момент звільнення військова частина НОМЕР_1 не призначала службове розслідування обставин травмування ОСОБА_1 , адвокат Савка Т.В. як представник останнього звертався до різних інстанцій зі скаргами з метою спонукання військової частини призначити відповідне службове розслідування.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332 (далі Інструкція №332).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

За приписами частини четвертої статті 24 Закону № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Крім того, за приписами пункту 3 розділу І Інструкції №332 Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції №332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний:

- терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я;

- негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції №332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

Позивач в позовній заяві зазначає, що у червні 2022 року був направлений разом з іншими військовослужбовцями для облаштування та підготовки вогневих позицій та фортифікаційних споруд для захисту українсько-білоруського кордону. Даними роботами керував фахівець з будівельних робіт майор ОСОБА_7 . Після фізичних навантажень у червні 2022 року під час виконання обов`язків військової служби солдат ОСОБА_1 отримав травму коліна та хребта.

Позивачем не надано доказів того, що він протягом періоду проходження військової служби звертався до командира військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом про нещасний випадок.

Як встановлено судом, після звільнення Позивача з військової служби представник позивача адвокат Савка Т.В. звернувся на веб-сайт УКЦ з повідомленням про факт отримання позивачем травми та з проханням провести відповідне розслідування обставин травмування Позивача.

За наслідками розгляду зазначеного звернення на виконання вимог п. 3 розділу ІІ Інструкції для з`ясування наявності факту травмування у червні 2022 року ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024 № 31 було призначено відповідне розслідування.

За наслідками проведеного розслідування комісія з розслідування випадку по факту звернення адвоката ОСОБА_2 , який представляє інтереси Позивача, дійшла висновку, що факту отримання травми позивачем не встановлено.

Так, відповідно до пояснень начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_8 позивач до медичного пункту за час служби не звертався з повідомленням про отримання ним травми. Згідно з поясненнями начальника медичної служби від Позивача було звернення, що після несення служби в добовому наряді та після виконання тренувань зі зброєю, тренувань по підготовці обладнання окопів, бліндажів у нього були скарги на періодичні болі в колінних суглобах та спині. Начальник медичної служби повідомила, що вперше після прибуття для проходження військової служби звернення Позивача з приводу скарг на болі у колінних суглобах та спині зафіксовано 16.05.2022, тобто, до проведення відповідних тренувань у червні 2022 року. Позивач проходив ультразвукове обстеження лівого колінного суглоба, в результаті якого було встановлено наступне: 1 стадія деформуючий остеоартроз, сонографічна (S) пателофеморальних артроз, дистрофічні зміни в мінісках, незначний синовіт.

В подальшому згідно з поясненнями начальника медичної служби ОСОБА_1 неодноразово направлявся для проходження відповідного лікування. При цьому, начальник медичної служби зазначив, що з 24.07.2023 по 07.08.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи. Під час госпіталізації Позивач надавав скарги на болі в колінних суглобах, більше зліва, що мають постійних характер, посилення болі при ходьбі та болі поперекового відділу хребта. Зі слів військовослужбовця хворіє протягом останніх 3-х років, коли вперше виникли вищеперелічені скарги (виписка з історії хвороби № 10951).

23.08.2023 позивачу проведено медичний огляд військово-лікарською комісією КНП ЛОР Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи, в якому зазначено наступне: Двобічний деформуючий гонартроз ІІ-ІІІ ст., хронічний синовіт обох колінних суглобів, стійний больовий синдром. Стан після артроскопії лівого колінного суглоба (10.08.2022 року) з приводу розриву внутрішнього мініска лівого колінного суглоба. Порушення функції ходьби. Захворювання, так пов`язане з проходженням військово служби (довідка про обставини травми відсутня). Таким чином, у зазначеному вище висновку військово-лікарської комісії вказано, що у Позивача наявне захворювання, а не травма.

У своїх поясненнях майор ОСОБА_7 , який був керівником тренувань у червні 2022 року, зазначив, що під час виконання робіт старший від колійної роти, у якій проходив військову службу ОСОБА_1 про отримання травми не доповідав. Зазначив, що ОСОБА_1 особисто до нього не звертався щодо отримання травми під час виконання робіт.

Відповідно до пояснень майора ОСОБА_9 , який під час тренувань був командиром колійної роти, у складі якої проходив військову службу позивач, орієнтовно у червні 2022 року до ОСОБА_9 підійшов ОСОБА_1 зі скаргами на здоров`я, а саме на біль в колінах та спині після виїзду на облаштування фортифікаційних споруд, з огляду на що ОСОБА_9 провів його до медичного пункту.

Згідно з поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_6 позивач під час прийому їжі скаржився на біль у ногах, після чого ОСОБА_6 вирішив поставити йому полегшені завдання, щоб уникнути перенавантаження. По приїзду до пункту постійної дислокації ОСОБА_6 чув, що позивач звернувся до командира роти ОСОБА_9 для подальшого обстеження.

Крім того, численними поясненнями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 підтверджується той факт, що позивач не звертався до будь-яких командирів Відповідача з повідомленням про факт отримання травми.

У позовній заяві позивач стверджує, що факт отримання травми підтверджується довідками військово-лікарської комісії та медико-соціальної експертної комісії.

При цьому, в жодному з медичних висновків, які були надані до позовної заяви, не вказано, що хвороба чи інші ускладнення, які були виявлені під час лікування, медичних оглядів чи перебуванні на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 є наслідком його травми у червні 2022 року.

Також, як вже було зазначено вище, у медичних документах міститься інформація про те, що позивач під час обстеження у 2022 році скаржився на болі в колінних суглобах та хребті протягом останніх трьох років.

Враховуючи вище зазначене, суд висновує, що військовою частиною НОМЕР_1 при проведенні розслідування було повністю враховані всі наявні факти та обставини, які не дають можливості об`єктивно підтвердити інформацію про те, що позивач у червні 2022 року отримав травму.

Відтак суд приходить до висновку, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2024 №3 Про результати проведення розслідування щодо з`ясування факту отримання травми солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 прийнято правомірно.

Суд також зазначає, що на підставі вищеописаного та у зв`язку з відсутністю у військової частини НОМЕР_1 будь-якої інформації щодо травмування позивача в червні 2022 року, підстав для проведення повторно розслідування за фактом отриманої позивачем травми немає.

Щодо вимоги позивача про видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, то така також не підлягає до задоволення, оскільки довідка про обставини травми видається на підставі наказу командира військової частини, який в свою чергу видається на підставі результатів службового розслідування, в яких встановлено обставини отримання травми.

В даному випадку, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2024 №3 Про результати проведення розслідування щодо з`ясування факту отримання травми солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , прийнято правомірно, а тому у відповідача відсутні підстави для складання відповідної довідки.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна