Ухвала

від 27.11.2024 по справі 400/11097/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

27 листопада 2024 р. № 400/11097/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаПівденногол міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, прозаява про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року позивач надав до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову, в якій просить:

«Зупинити до прийняття кінцевого судового рішення за моїм вищезазначеним в даній заяві позовом, з яким я звернувся наразі до Миколаївського окружного адміністративного суду, дію постанови від 02 10.24 р про арешт коштів боржника Головного державного виконавця Першого відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївській області Південного міжрегіональногоуправлінняМіністерства юстиції (м Одеса) Онофрійчук В.Д у виконавчому провадженні № 76130383.

Постанову, на виконання якої державним виконавцем вжито такий примусовий захід я оскаржую в своєму позові.

Заборонити до вирішення по суті справи за моїм зазначеним вище позовом державним виконавцям Першого відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївської областіПівденногоміжрегіональногоуправлінняМіністерства юстиції (м. Одеса) Онофрійчук В.Д. здійснювати заходи примусового виконання виконавчих документів у виконавчому провадженні № 76180383».

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що у разі несплати ним штрафу, накладеного Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, штраф стягуватиметься у примусовому порядку органами державної виконавчої служби. Невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим або утруднити повернення коштів позивачу і відновлення його порушеного права.

За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На думку суду, з урахуванням обставин справи, вжиття заходів забезпечення позову відповідатиме завданню адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Як зазначено вище, одним із видів заходів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, рішення інших державних органів належать до виконавчих документів, на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення відповідно до цього Закону.

Суд наголошує, що позивач подав позовну заяву, в якій оскаржує постанову про накладання штрафу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 22.08.2024 №12746/14/14/29/07/3145312499, в той же час постанова державного виконавця від 02.10.2024 ВП № 76180383 про арешт коштів боржника не оскаржується позивачем.

За такого підстави для зупинення дії постанови від 02.10.2024 ВП № 76180383, відсутні.

Разом з тим, суд бере до уваги, що у разі примусового виконання органом державної виконавчої служби постанови від 22.08.2024 №12746/14/14/29/07/3145312499, до заявника вживатимуться заходи з примусового виконання рішення згідно з вимогами Закону № 1404-VIII, що матиме негативний вплив на його майнове становище та ускладнить виконання судового рішення у разі його ухвалення на користь заявника. Зокрема, у разі стягнення з позивача штрафу, праовмірність якого є предметом судового розгляду, позивачу доведеться вживати заходів для повернення відповідних сум з бюджету.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

У зв`язку з вищенаведеним суд вважає, що такий захід забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі постанови від 22.08.2024 №12746/14/14/29/07/314531249, що здійснюється Першим відділом ДВС у Баштанському районі Миколаївській області ПівденногоміжрегіональногоуправлінняМіністерства юстиції (м. Одеса), є адекватним та співмірним із заявленими позовними вимогами, а його невжиття може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Зупинити стягнення на підставі постанови від 22.08.2024 №12746/14/14/29/07/314531249 про накладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) штрафу, що здійснюється Першим відділом ДВС у Баштанському районі Миколаївській області Південного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції (м. Одеса) (Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вулиця Ювілейна, 89, ідентифікаційний код: 45089419) у виконавчому провадженні № 76180383.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

4. Ухвала, відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

5. Ухвала є обов`язковою для виконання і набирає законної сили з 27.11.2024.

6. Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

7. Примірник ухвали про забезпечення позову направити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , Південному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці та Першому відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївській області ПівденногоміжрегіональногоуправлінняМіністерства юстиції (м. Одеса) Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Миколаївського окружного

адміністративного суду Вероніка Володимирівна Птичкіна