Ухвала

від 26.11.2024 по справі 420/36115/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36115/24

УХВАЛА

26 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 3 суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по справі №420/6098/23;

зобов`язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, яка утримана з суми, виплаченої ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по справі №420/6098/23.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Щодо строку звернення до суду представником позивача зазначено, що в даному випадку строк звернення до суду не обмежується, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу виплати позивачу ОСОБА_1 грошового забезпечення (заробітної плати) у належному розмірі за 2015 - 2018 роки слід прийти до висновку, що строк звернення до суду з таким позовом має визначатись за правилами частини другої статті 233 КЗпП, в редакції, яка була чинною на момент початку перебігу відповідного строку. Разом з цим, не можуть прийматись до уваги правова позиція з посиланням на положення ч. 1 ст. 233 КЗпП, в редакції, яка набрала чинності 19.07.2022 року, оскільки ці вимоги щодо строків звернення до суду не можуть розповсюджуватись на правовідносини, що виникли ще в січні 2015 року.

Також представник позивача вказує, що позивач ОСОБА_1 лише 14 листопада 2024 року отримав від відповідача відмову в добровільному нарахуванні і виплаті йому компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб за час затримки виплати йому грошового забезпечення в повному і належному розмірі. При цьому позивач ОСОБА_3 вживав всі можливі заходи для отримання повної і достовірної інформації щодо порядку нарахування і виплати йому індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення і без звернення до суду намагався вирішити спор про виплату його компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб за час затримки виплати йому грошового забезпечення в повному і належному розмірі.

Разом з тим, на переконання представника позивача, строк звернення до суду не може обчислюватись будь-якими датами, оскільки виходячи з принципу «належного врядування» позивач ОСОБА_1 виходив з презумпції, що нарахування і виплата йому компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб буде проведено відповідно до чинного законодавства НОМЕР_1 загоном морської охорони Державної прикордонної служби України без будь-яких заяв і судових процесів.

Водночас, до 30 червня 2023 років існували карантинні обмеження, які особливо критичні для людей, що мають хронічні хвороби (позивач ОСОБА_1 звільнений з військової служби саме за станом здоров`я, який не дозволяв продовжити йому подальше проходження військової служби) (особливий порядок і режим роботи судів, державних і правоохоронних органів, дотримання застережень лікувальних закладів щодо максимального обмеження відвідування громадських місць, тощо).

Крім того представник позивача вказує, що наразі на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, а конкретно на території міста Одеси і Одеської області постійно оголошується повітряна тривога та відбувається бомбардування об`єктів критичної і громадської інфраструктури, а також житлової забудови, постійно відбувається відключення електричної енергії, що завадило вчасному зверненню ОСОБА_2 з позовом до суду.

Таким чином, з урахуванням різних визначених вище факторів наявні підстави вважати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ознайомившись із позовною заявою та заявою про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до заявлених позивачем вимог, позивач не погоджується з бездіяльністю відповідачів щодо обрахунку грошового забезпечення, індексації допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги, додаткової винагороди за період з 2016 року по дату звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1 30.09.2023 отримав на картковий рахунок суму індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по справі №420/6098/23.

Таким чином доводи представника позивача стосовно того, що правовідносини виникли ще в січні 2015 року є необґрунтованими.

З заявою щодо надання відомостей про розмір та складові грошового забезпечення за спірний період представник позивача звернувся до відповідача 05.11.2024. Доказів звернення раніше вказаної дати не додані. Отже, лише з листопада 2024 року позивач почав вчиняти активні дії щодо нарахування та виплати йому компенсацію ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, яка утримана з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по справі №420/6098/23.

До вказаної дати позивач не вчиняв дій щодо реалізації свого права на отримання зазначеного вище грошового забезпечення. Таким чином не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.

При цьому, слід зауважити, що в ч.2 ст. 233 КЗпП мова йде про спори щодо про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, проте позивач звернувся до суду з вимогами про нарахування та виплату йому компенсацію ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, яка утримана з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по справі №420/6098/23, що в свою чергу, стосується матеріального забезпечення особи, яка проходить службу, а не спору про не виплату належних при звільненні сум.

Також безпідставними є доводи представника позивач щодо дії на території України карантинних обмежень до 30.06.2023 року, оскільки спірні правовідносини, як вже встановлено, виникли 30.09.2023 року, тобто після скасування таких обмежень.

Щодо того, що позивач лише 14 листопада 2024 року отримав від відповідача відмову в добровільному нарахуванні і виплаті йому компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає, що отримання листа відповідача від 14.11.2024 року у відповідь на заяву адвоката позивача, подану 06.11.2024 року, не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування грошового забезпечення.

Так, на день подання представником позивача вказаного рапорту сплив строк звернення до суду з позовом, тому подання цієї заяви, тобто вчинення позивачем певний дій з метою досудового врегулювання спору, не визнається судом поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо впровадження на території України правового режиму воєнного стану, суд зазначає, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного обумовило пропуск строку на звернення до суду.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Звертаючись до суду 22.11.2024, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо оспорення розміру грошового забезпечення, виплаченого у період проходження військової служби, та зобов`язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.

Будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати йому компенсації ОСОБА_1 суми податку з доходів фізичних осіб, яка утримана з суми, виплаченої ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по справі №420/6098/23, у т.ч. протягом розумного строку до відповідача, позовна заява не містить.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду і поновлення строку, викладеній в адміністративному позові від 21.11.2023 року відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяП.П. Марин