Рішення
від 27.11.2024 по справі 420/20768/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20768/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом селянського (фермерського) господарства «СТАН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов селянського (фермерського) господарства «СТАН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС (код 44069166) в Одеській області щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих селянським (фермерським) господарством «СТАН» (код 30758230) за датою фактичного подання - №15012023 від 06.06.2024р.; №18012023 від 07.06.2024 р.;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (код 44069166) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані селянським (фермерським) господарством «СТАН» (код 30758230) прийняти податкові накладні №15012023 від 06.06.2024р.; №18012023 від 07.06.2024 р. для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 08.07.2024 року адміністративний позов селянського (фермерського) господарства «СТАН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки шляхом надання до суду уточненого позову.

Представником позивача подано уточнений адміністративний позов, в якому позовні вимоги, викладені у такій редакції:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС (код 44069166) в Одеській області щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ"СТАН" (код 30758230) за датою фактичного подання №15012023 від 06.06.2024 р.; №18012023 від 07.06.2024 р.;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (код 44069166) прийняти подані СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ"СТАН" (код 30758230) податкові накладні №15012023 від 06.06.2024р.; №18012023 від 07.06.2024р. для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних».

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи зазначає, що неможливість провести реєстрацію податкових накладних полягає не в порушенні позивачем норм податкового законодавства, а є виключно наслідком помилкової роботи ЄРПН, який не враховує можливість зміни відповідальних осіб, що проводиться в межах строків реєстрації податкової накладної.

Як зазначено у позові, підставою для відмови у прийнятті накладних стало те, що податкові накладні підписана не тим керівником підприємства, який займав посаду на дату складання податкової накладної, а тим керівником, який займав посаду на дату направлення накладної до реєстру.

Позивач вказує, що такий порядок функціонування Реєстру у випадку зміни керівника платника ПДВ (чи працівника, уповноваженого на складання податкових накладних шляхом підписання електронним цифровим підписом) взагалі унеможливлює можливість проведення реєстрації податкової накладної, виправлення платником податків помилки у справлянні ПДВ у минулих відносинах попередніх звітних податкових періодів за правилами ст.50 та ст.201 Податкового кодексу України (недоплата грошових зобов`язань/заниження грошових зобов`язань), адже податкова накладна за подією виникнення податкового зобов`язання з ПДВ протягом 1095 днів у зворотньому часовому вимірі завжди буде складена календарною датою виникнення податкового зобов`язання з ПДВ (тобто складена календарною датою, коли підписантом податкової накладної за допомогою електронного цифрового підпису за відомостями баз даних органів системи ДФС України значилась одна особа) і подана до Реєстру не раніше від календарної дати створення згаданої податкової накладної у якості електронного документу (тобто календарною датою, коли підписантом податкової накладної за допомогою електронного цифрового підпису за відомостями баз даних органів системи ДФС України може значитись інша особа). За таких обставин, платник податків об`єктивно позбавлений будь-якої можливості виправити такий стан подій, провести реєстрацію накладної або виправити раніше вчинену помилку, що суперечить правилу юридичної визначеності як невід`ємному складовому елементу запровадженого ст.8 Конституції України верховенства права.

Позивач зазначає, що чинне законодавство України не містить такого обмеження у підписанні документів сформованих до призначення нового керівника підприємства, оскільки підписуючи документи, зокрема і податкові накладні, особа виступає в якості представника суб`єкта господарювання, а не від власного імені та що встановлений відповідачем недолік носить не законодавчий характер, а технічний, який прямо перешкоджає платникам податків реалізувати покладені на них обов`язки.

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від представника ДПС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що ДПС України заперечує щодо позовних вимог СГ «СТАН».

У відзиві зазначено, що за даними інформаційних систем ДПС (прінтскрін з ІС «Архів електронної звітності» додається), зазначені на стор. 2 та прохальній частині позовної заяви податкові накладні № 15012023 від 06.06.2024, № 18012023 від 07.06.2024 в зазначені у позові операційні дні 06.06.2024 та 07.06.2024 до ЄРПН не надходили. Відповідні квитанції щодо неприйняття на реєстрацію в ЄРПН даних податкових накладних серед позовних матеріалів відсутні.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову селянського (фермерського) господарства «СТАН».

До суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача зазначено, що ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача.

У відзиві вказано, що Комісія ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації не приймала рішень про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних складених СФГ «СТАН». Податкові накладні, які є предметом оскарження в даній справі, є неприйнятими автоматично, на підставі автоматично сформовано квитанції про їх неприйняття із зазначенням причини: «порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Підсумовуючи вищевикладене, зазначає представник відповідача, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій фактично уточнює вимоги відповідно до наведених в позовній заяві обґрунтуванням та обставинам, а також з урахуванням відзиву відповідачів.

Ухвалою суду від 14.11.2024 року прийнято заяву представника позивача про уточнення позовних вимог та ухвалено розгляд справи здійснювати за адміністративним позовом селянського (фермерського) господарства «СТАН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

визнати бездіяльність Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ "СТАН" (код 30758230) за датою фактичного подання: №15012023 від 06.06.2024р.; №18012023 від 07.06.2024 р. протиправною;

зобов`язати Державну податкову служби України (код ЄДРПОУ 43005393) прийняти подані СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ "СТАН" (код 30758230) податкові накладні №15012023 від 06.06.2024р.; №18012023 від 07.06.2024р. для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, селянське (фермерське) господарство «СТАН» (код ЄДРПОУ 30758230) 18.03.2000 зареєстровано юридичною особою та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 93.13 Діяльність фітнес-центрів; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 52.10 Складське господарство; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що селянським (фермерським) господарством «СТАН» було складено:

- податкову накладну №1 від 15.01.2023, на загальну суму 824562,03 грн, у тому числі ПДВ 101262,00 грн;

- податкову накладну №2 від 18.01.2023 на загальну суму 369852,12 грн, у тому числі ПДВ 45420,44 грн.

Вказані податкові накладні були підписані електронним підписом голови селянського (фермерського) господарства «СТАН» Стана Івана.

Судом встановлено, що відповідно до наказу селянського (фермерського) господарства «СТАН» №12 від 27.12.2011 року головою селянського (фермерського) господарства «СТАН» обрано ОСОБА_1 .

Як вбачається з протоколу №1 зборів членів селянського (фермерського) господарства «СТАН» від 24.01.2023, ОСОБА_2 обрано головою селянського (фермерського) господарства «СТАН».

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є керівником селянського (фермерського) господарства «СТАН».

Так, судом встановлено, що вказані податкові накладні було направлено позивачем на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

06.06.2024 року позивачем отримано квитанцію про те, що податкову накладну №1 від 15.01.2023 року доставлено до Державної податкової служби України, однак не прийнято, а 07.06.2024 року позивачем отримано аналогічну квитанцію щодо податкової накладної №2 від 18.01.2023 року.

У графі «виявлені помилки» вищевказаних квитанції зазначено: «Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2545201210 Іван Стан).

У квитанціях також вказано, що зареєстровані підписи особи:

- директор з 25.01.2023 по 24.01.2023;

- директор з 25.01.2023 по 07.06.2024;

- директор з 04.02.2023 по 14.02.2024;

- директор з 17.02.2024 по 01.05.2025.

Вважаючи протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою фактичного подання - № 15012023 від 06.06.2024 р. та № 18012023 від 07.06.2024 р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

При цьому зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач допустив помилку у номерах податкових накладних та помилково зазначено «№15012023 від 06.06.2024; №18012023 від 07.06.2024», замість «№1 від 15.01.2023; №2 від 18.01.2023».

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України зокрема передбачено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платника податків з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Положеннями ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Суд звертає увагу на те, що складення податкової накладної в електронній формі та її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін з накладенням цифрового підпису, визначені ст.201 ПК України, є двома діями з виконання обов`язку платника податку з надання податкової накладної покупцю. І такий обов`язок покладений саме на платника податку, яким в даному випадку є позивач.

Перша дія виконана позивачем в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, 15.01.2023 року та 18.01.2023 року.

Судом встановлено, що станом на зазначені дати головою селянського (фермерського) господарства «СТАН» був ОСОБА_1 .

При цьому, як вже встановлено судом відповідно до протоколу №1 зборів членів селянського (фермерського) господарства «СТАН» від 24.01.2023 обрано головою селянського (фермерського) господарства «СТАН» ОСОБА_2 .

Згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. Так, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.

Відповідно до п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 №1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/2826720 усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг.

Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) (Порядок №1246).

За визначенням в п. 2 Порядку №1246 (в редакції станом на дату складення податкових накладних №3 та №4) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно п.10 Порядку №1246 (в редакції станом на дату направлення на реєстрацію податкових накладних №3 та №4) до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки або удосконаленої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

У відповідності до п.11 Порядку №1246 (в редакції станом на дату направлення на реєстрацію податкових накладних №1 та №2) після накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Судом встановлено, що другу дію з виконання обов`язку платника податку щодо видачі податкової накладної, а саме - дії у вигляді накладення цифрового підпису, шифрування та відправлення до Реєстру виконано чинним на той час керівником ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За пунктами 13-15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Електронний документ (податкову накладну) відповідач не прийняв, вказавши про допущене порушення вимог ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2545201210 Іван Стан).

Стаття 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мала на час винесення квитанції №1 таку редакцію:

"Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.

Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.

Порядок використання електронного підпису учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку".

За п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В квитанціях №1 вказано саме про неприйняття податкових накладних.

З огляду на змісту ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд вважає, що електронна податкова накладна набуває статусу податкової накладної, яка породжує певні наслідки в розумінні Податкового кодексу України як для продавця, так і для покупця, після її реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів, що у ОСОБА_2 на момент підписання податкових накладних №1 від 15.01.2023 року та №2 від 18.01.2023 року не було зареєстрованого цифрового підпису та, що у нього не було повноважень підписати накладні, що складені позивачем.

В той же час ОСОБА_1 на час направлення спірних податкових накладних на реєстрацію не мав права підпису документів С(Ф)Г СТАН, та не мав повноважень на відправлення податкових накладних до Реєстру, що відбувається одночасно з накладенням цифрового підпису.

Посилаючись в квитанціях про неприйняття податкових накладних на порушення позивачем ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», податковий орган не вказав, яке саме порушення такої статті (виходячи з її змісту) допустив позивач.

Суд зазначає, що обов`язок щодо складення та реєстрації податкової накладної покладено Податковим кодексом України саме на платника податку, в даному випадку - на позивача (юридичну особу). Даний обов`язок фізично здійснюється посадовими особами такого платника податку.

Норми податкового законодавства не передбачають у випадку зміни керівника підприємства обов`язку платника податку зареєструвати усі податкові накладні, складені до звільнення директора, раніше строку, визначеного п. 201.10 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що позивач, подавши на реєстрацію податкові накладні з накладенням цифрового підпису нового керівника, діяв в межах норм чинного на той час законодавства та порушень не допустив.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 року №261) затверджений Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами.

Пунктом 2 Розділу І Порядку №557 визначено, що електронний документообіг - сукупність процесів створення, подання, приймання, електронної ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - окументи (у тому числі податкова звітність, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу II Порядку №557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).

У разі створення електронного документа з використанням більш як одного кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (п. 8 Розділу II Порядку № 557).

Судом встановлено, що відносно жодного із п`яти аспектів перевірки позивачем порушень не допущено. Однак, відповідач у квитанції вказав про те, що у ОСОБА_3 було відсутнє право підпису на дату складення податкової накладної.

Суд звертає увагу сторін на той факт, що дане посилання змістом автоматичної перевірки в розумінні п.7 Розділу II Порядку №557 не охоплюється.

Порядком реєстрації податкових накладних на відповідача покладено обов`язок перевірки повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в ЄРПН.

Оскільки відповідачем не надано доказів нечинності кваліфікованого електронного підпису директора ОСОБА_2 , суд зважаючи на встановлені обставини справи і чинне законодавство приходить до висновку про безпідставність неприйняття податкових накладних №1 від 15.01.2023 року та №2 від 18.01.2023 року, а тому вважає, що такі дії слід визнати протиправними.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача прийняти податкові накладні, подані позивачем для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з такого.

Порядок, який відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, яка набула чинності з 01.02.2020 і регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі з огляду на дату направлення позивачем спірних податкових накладних на реєстрацію, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі Порядок № 1165).

Згідно з п.5 даного нормативного акту платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У свою чергу, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд, із урахуванням встановлених обставин, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за доцільне зобов`язати відповідача прийняти податкові накладні селянського (фермерського) господарства «СТАН», датою їх подання для подальшого здійснення процедур щодо їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню шляхом:

- визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №1 від 15.01.2023 року та №2 від 18.01.2023 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, направлених селянським (фермерським) господарством «СТАН»;

- зобов`язання Державної податкової служби України прийняти податкові накладні №1 від 15.01.2023 року та №2 від 18.01.2023 року, подані селянським (фермерським) господарством «СТАН» датою їх подання для подальшого здійснення процедур щодо їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 4844,80 грн.

Керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов селянського (фермерського) господарства «СТАН» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних №1 від 15.01.2023 року та №2 від 18.01.2023 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, направлених селянським (фермерським) господарством «СТАН».

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні №1 від 15.01.2023 року та №2 від 18.01.2023 року, подані селянським (фермерським) господарством «СТАН», датою їх подання для подальшого здійснення процедур щодо їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь селянського (фермерського) господарства «СТАН» суму сплаченого судового збору у розмірі 4844,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: селянське (фермерське) господарство «СТАН» (код ЄДРПОУ 30758230, с. Торосове, Роздільнянський район, Одеська область, 66743).

Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, буд.8, Львівська площа, м. Київ, 04053).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044).

Суддя П.П. Марин

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.11.2024
Оприлюднено29.11.2024
Номер документу123340818
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —420/20768/24

Ухвала від 25.12.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Градовський Ю.М.

Рішення від 27.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П.П.

Ухвала від 14.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П.П.

Ухвала від 23.09.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П.П.

Ухвала від 08.07.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні