Справа № 420/10407/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи на стороні позивача - Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправними дії, бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи на стороні позивача - Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправними дії/бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання довідки про підтвердження участі ОСОБА_1 в бойових діях в період з 01 грудня 2022 року по 29 грудня 2022 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про його участь в бойових діях по захисту Батьківщини за період з 01 грудня 2022 року по 29 грудня 2022 року.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що бездіяльність відповідача щодо невидачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на його ім`я є протиправною. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 15.05.2023 року позовну заву залишено без руху.
Ухвалою від 29.05.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
09.06.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач вказав, що позивач вибув із списків прикомандированих до військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира частини від 30.12.2022 № 353, натомість звернувся до суду з позовом лише у травні 2023 року, з пропуском встановленого ч.5 ст.122 КАС України місячного строку.
Третя особа пояснень щодо позову чи відзиву не подала.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.07.2022 р. №229 ОСОБА_1 , з 22.07.2022 р. зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (а.с.8).
Відповідно до посвідчення про відрядження № НОМЕР_3 , виданого військовою частиною НОМЕР_2 , старший сержант ОСОБА_1 з 13.10.2022 до особового розпорядження був відряджений до військової частини НОМЕР_4 , з якої в подальшому був відряджений до військової частини НОМЕР_1 (а.с.12-13).
Військовою частиною НОМЕР_2 в інтересах позивача було направлено запит до відповідача про підтвердження його участі в бойових діях за період з 01.12.2022 р. по 29.12.2022 р., на який (вхідний № 719 від 16.02.2023 року) відповідачем надана відповідь від 20.02.2023 р. №350/1042/2/27/37. Згідно вказаного листа відповідача старший сержант ОСОБА_1 до 29.12.2022 року виконував бойове завдання в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 та 30.12.2022 року переданий з оперативного підпорядкування. У листі також зазначено, що документи, що підтверджують факт безпосередньої участі у бойових діях або заходах для виплати додаткового грошового забезпечення за період з 01.12.2022 р. по 29.12.2022 р. на вказаних у листі військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , у тому числі позивача, будуть надані після закінчення проведення перевірки правильності нарахування та виплати додаткових видів грошового забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 .
Також судом встановлено, що відповідачем були видані довідки від 11.11.2022 № 1078 та від 16.12.2022 № 1203, які підтверджено, що зокрема, старший сержант ОСОБА_1 у періоди 21.10.-31.10.2022 та 01.11-30.11.2022, який виконує бойове завдання в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) (а.с.16, 17).
Оскільки за період виконання бойового завдання з 01.12.2022 по 29.12.2022 відповідач такої довідки позивачу не видав, що перешкоджає позивачу в отриманні додаткової винагороди у належному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Положеннями ч. 2 ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.2 Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до п. 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64 та «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 69 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Так, п.1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови № 168 визначено порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
В період виникнення спірних правовідносин було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України від 25.03.2022 року № 248/1298.
Абзацам 3 пункту 3 Телеграми № 248/1298 визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 цієї ж Телеграми встановлено, що командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Телеграми № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі- військових частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командиром (начальником) військових частин.
У подальшому, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення), яке застосовується з 01.06.2022 року та визначає умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 1 Окремого доручення під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях...» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу у групування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Абзацами 1 та 2 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Водночас, абзацами 3-7 пункту 3 Окремого доручення визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктами 5, 6 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Збройних Сил України збільшується до 100000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (виконання завдань у складі сил та засобів здійснення заходів тощо).
Таким чином, для визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000, гривень відповідно до Постанови № 168, необхідним є встановлення доказів безпосередньої участі останнього у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів. Так нормами діючого законодавства було запроваджено два види доплат, а саме у розмірі 30000,00 грн. та 100000 грн., що в свою чергу свідчить на користь того, що отримання збільшеного розміру доплати пов`язане не лише з виконанням обов`язків військової служби, а й виконанням особливо складних бойових завдань.
В той же час, підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі є довідка про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, яка видається на підставі визначених абз. 3 п. 3 Телеграми № 248/1298 документів.
Така довідка має надаватися саме тією військовою частиною, в якій військовослужбовець здійснював таку безпосередню участь.
Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів видачі позивачу вказаної довідки, як і не надано доказів на спростування доводів позивача щодо наявності в нього підстав для її видачі.
У той же час, з наявного у справі листа військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2023р. № 350/1042/2/27/37 вбачається, що позивач до 29.12.20222 року виконував бойове завдання в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 . Також цим листом повідомлено, що документи, що підтверджують факт безпосередньої участі у бойових діях або заходах для виплати додаткового грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2022 по 29.12.2022 будуть надані після закінчення проведення перевірки правильності нарахування та виплати додаткових видів грошового забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 .
Отже, суд вважає, що вказаним листом по суті підтверджено факт виконання позивачем бойового завдання в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 , до якої він був відряджений, та безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах.
Слід зауважити, що виплату відрядженому військовослужбовцю додаткової винагороди має здійснювати військова частина за місцем штатної служби військовослужбовця, а отже перевірка правильності нарахування та виплати додаткових видів грошового забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 (вочевидь, військовослужбовцям цієї військової частини), не стосується питання видачі необхідної довідки позивачу.
Доводи відповідача у відзиві про те, що в документах, які є підставою надання довідок про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях (бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій та рапорт командира підрозділу) в період з 01.12.2022 року по 29.12.2022 року позивач не зазначений, не підтверджені жодним доказом.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов`язок доведення відсутності підстав для видачі позивачу запитуваної довідки покладено на відповідача як суб`єкта владних повноважень, який останнім не виконано.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому вони підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), за участю третьої особи - Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання довідки про підтвердження участі ОСОБА_1 в бойових діях в період з 01 грудня 2022 року по 29 грудня 2022 року.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про його участь в бойових діях по захисту Батьківщини за період з 01 грудня 2022 року по 29 грудня 2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк тридцять днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123340851 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Андрухів В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні