Рішення

від 27.11.2024 по справі 420/28199/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28199/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.06.2024 року № 23744/15-32-04-06.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням № 23744/15-32-04-06 від 03.06.24р., вважає його прийнятим з порушенням норм діючого законодавства.

Позивач у позовній заяві вказує, що не освідомленням ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» про проведену перевірку та її результати, податковий орган позбавив наше товариство на подання заперечень на акт перевірки, своїх зауважень та спростування висновків у прийнятому акті, що поставило ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» в дискримінаційне становище по відношенню до податкового органу. ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» є сумлінним платником податків, намагається дотримуватися податкової та фінансової дисципліни без будь-яких порушень. У зв`язку із важким фінансовим становищем, що стало наслідком військової агресії Російської Федерації проти України, ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» веде господарську діяльність та всіляким чином намагається підтримувати економіку нашої держави, не зупиняючи роботи.

Також у позовній заяві позивач зазначає, що вбачається порушення з боку контролюючого органу прав нашого товариства щодо належного обліку податкової дисципліни, робітниками контролюючого органу своїх професійних обов`язків, враховуючи всі об`єктивні фактори, які ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» намагається сумлінно дотримуватися тощо.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивача повідомлено про необхідність у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою суду від 23.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, згідно якого представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено порушення платником граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом строків, визначених пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ в сумі 624 513,62 грн за звітні податкові періоди 2022 - 2023 роки.

Представник відповідача у відзиві вказує, що заява щодо неможливості виконання податкових зобов`язань, відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, від ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, не надходила.

Зважаючи на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області, за результатами камеральної перевірки, складено акт від 23.04.2024 № 17084/15-32-04-09/34445502 про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, а саме сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки встановлено порушення платником податків вимог, визначених п.57.1 ст.57 та абз. б пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в сумі 624513,62 грн за звітний податковий період 2022-2023 pp., відповідальність за що передбачена ст.124 Податкового кодексу України.

У Акті перевірки зазначено, що граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковими деклараціями:

1) від 09.02.2022 № 9021850689:

- на суму 5114.18 становить 31.10.2022 року, фактично сплачено 28.07.2023 року (270 днів затримки);

- на суму 10614,18 становить 29.04.2022 року, фактично сплачено 21.04.2023 року (330 днів затримки);

- на суму 2500,00 становить 29.07.2022 року, фактично сплачено 05.05.2023 року (280 днів затримки);

- на суму 326,59 становить 29.07.2022 року, фактично сплачено 21.04.2023 року (266 днів затримки);

- на суму 8728,35 становить 30.01.2023 року, фактично сплачено 24.08.2023 року (206 днів затримки);

- на суму 2500,00 становить 31.10.2022 року, фактично сплачено 09.06.2023 року (221 днів затримки);

- на суму 2500,00 становить 29.07.2022 року, фактично сплачено 09.06.2023 року (315 днів затримки);

- на суму 5287,58 становить 29.07.2022 року, фактично сплачено 26.04.2023 року (270 днів затримки);

- на суму 1885,82 становить 30.01.2023 року, фактично сплачено 28.07.2023 року (179 днів затримки);

- на суму 3000,00 становить 31.10.2022 року, фактично сплачено 07.07.2023 року (249 днів затримки);

2) від 14.02.2022 № 9023540312:

- на суму 2648,06 становить 31.07.2023 року, фактично сплачено 15.09.2023 року (46 днів затримки);

- на суму 109,88 становить 01.05.2023 року, фактично сплачено 30.08.2023 року (121 днів затримки);

- на суму 1896,35 становить 31.07.2023 року, фактично сплачено 30.08.2023 року (30 днів затримки);

- на суму 1500,00 становить 31.07.2023 року, фактично сплачено 15.09.2023 року (46 днів затримки);

- на суму 5000,00 становить 01.05.2023 року, фактично сплачено 24.08.2023 року (115 днів затримки);

- на суму 1271,65 становить 01.05.2023 року, фактично сплачено 24.08.2023 року (115 днів затримки);

- на суму 1500,00 становить 31.07.2023 року, фактично сплачено 31.08.2023 року (31 днів затримки);

- на суму 1500,00 становить 31.07.2023 року, фактично сплачено 11.09.2023 року (42 днів затримки);

- на суму 1500,00 становить 01.05.2023 року, фактично сплачено 29.08.2023 року (120 днів затримки);

- на суму 3059,24 становить 01.05.2023 року, фактично сплачено 30.08.2023 року (121 днів затримки).

Вказаний акт перевірки направлявся на адресу місцезнаходження позивача та отриманий ним 15.05.2024 року.

Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2024 №23744/15-32-04-06, яким відповідно до Акту перевірки на підставі п.124.1 ст.124, ст.129 Податкового кодексу України нараховано штраф у розмірі 5% та 10% та визначено податкове зобов`язання у розмірі 62441,88 грн.

Позивачем на вказане податкове повідомлення-рішення подав скаргу, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 14.08.2024 року №24748/6/99-00-06-03-02-06, яким у задоволенні скарги відмовлено а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 35.1 статті 35 Податкового кодексу України визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За загальним правилом, наведеним у пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податкового (грошового) зобов`язання визначена статтею 124 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Спростовуючи наявність передумови для притягнення до відповідальності за статтею 124 Податкового кодексу України позивач зазначає, що повідомлення ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» про проведену перевірку та її результати, податковий орган позбавив товариство право на подання заперечень на акт перевірки, своїх зауважень та спростування висновків у прийнятому акті.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України).

Відтак, щодо зазначених вище доводів позивача суд зазначає, що вони є повністю необґрунтованими зважаючи на те, що відповідачем до суду надано докази отримання позивачем копії акту перевірки - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, на якому наявний підпис з відміткою про вручення акту 15.05.2024 року.

Щодо доводів позивача, що ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» є сумлінним платником податків, намагається дотримуватися податкової та фінансової дисципліни без будь-яких порушень та що у зв`язку із важким фінансовим становищем, що стало наслідком військової агресії російської федерації проти України, ТОВ «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» веде господарську діяльність та всіляким чином намагається підтримувати економіку нашої держави, не зупиняючи роботи суд зазначає, що такі доводи позивача не свідчать про протиправність оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту 109.3 статті 109 Податкового кодексу України у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Суд зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності саме на підставі п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України (не пункту 124.2 та інших пунктів цієї статті).

Пункт 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, як випливає з його змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податків повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.

Отже, доводи позивача стосовно відсутності у нього вини в прострочення виконання грошового зобов`язання судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки позивача притягнуто до відповідальності на підставі норми права, яка визначає склад правопорушення незалежно від вини у відповідному діянні (несвоєчасній сплаті грошового зобов`язання).

При цьому, факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання сторонами визнається.

Жодних інших доводів на обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем у позовній заяві не наведено.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.06.2024 року № 23744/15-32-04-06 відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку що позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЗВ`ЯЗОК ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 34445502, адреса: вул. Комарова, буд. 10, м. Одеса, 65043).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044).

Суддя П.П.Марин

.