Рішення

від 27.11.2024 по справі 420/28724/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28724/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації-різниці грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати 11 вересня 2024 року;

зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації-різниці грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати 11 вересня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач період 09.03.2010 року по 20.10.2019 року проходила військову службу у Відповідача, де перебувала на усіх видах забезпечення та згідно наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18.10.2019 року No235-ос мене було виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення з 20 жовтня 2019 року.

Позивач вказує, що 25.07.2024 року та 11.09.2024 (за результатами встановленого судового контролю на підставі Ухвал Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 та від 02.09.2024 по справі №420/9229/24) НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року у справі №420/9229/24 позивачу виплачено заборгованість з індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 28919,28 грн та 57061,10 грн. відповідно з утриманням обов`язкових податків та зборів, що підтверджується виписками по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК.

Позивач також зазначає у позовній заяві, що під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації-різниці грошового забезпечення за весь час затримки виплати із 01 березня 2018 року по день її фактичної виплати 11.09.2024 року.

Ухвалою суду від 16.09.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги.

У відзиві вказано, що позивач звернувся з відповідною заявою, за вхідним No К-19 від 09.03.2024 року про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми не виплаченої індексації грошового забезпечення. За результатами розгляду заяви, позивачу було надано відповідь листом від 11.03.2024 року № 09/К-19/15 «Про результати розгляду заяви» в якому вказано, зокрема, що підставою для компенсації втрати частини доходів виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду та у разі несвоєчасної виплати прикордонним загоном сум доходу, які стягнути на підставі цього рішення. Враховуючи те, що НОМЕР_1 прикордонним загоном не допущено несвоєчасної виплати сум доходу, які стягнуто на підставі рішення суду, тобто відповідні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

ОСОБА_1 проходила вiйськову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та наказом командира НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 18.10.2019 року № 235-ос прапорщика ОСОБА_1 (П-009541), старшого техніка «Гарт-7» відділення інформаційних систем центру зв`язку та інформаційних систем, яка вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження ректора НАДПСУ м. Хмельницький, з 20 жовтня 2019 року, виключено зі списків особового складу та з видів забезпечення, з урахуванням часу на здавання справ та посади, з 20 жовтня 2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року по справі №420/9229/24, яке залишено в силі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 року, зокрема зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 20.10.2019 року, відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем позивачу 25.07.2024 року виплачено 28919,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2471 від 19.07.2024 року та випискою з карткового рахунку позивача від 25.07.2024 року, та 11.09.2024 року позивачу виплачено 57061,10 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3112 від 09.09.2024 року та випискою з карткового рахунку позивача від 12.09.2024 року.

Позивач 09.03.2024 року звернулася з відповідною заявою про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми не виплаченої індексації грошового забезпечення, за результатами розгляду якої відповідачем було надано відповідь листом від 11.03.2024 року №09/К-19/15 «Про результати розгляду заяви» в якому вказано, зокрема, що: ...З приводу компенсації Вам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, зазначаю, що підстава для виплати компенсації втрати частини доходів виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду та у разі несвоєчасної виплати прикордонним загоном сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.

Враховуючи те, що НОМЕР_1 прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_2 ) не допущено несвоєчасної виплати сум доходу, які стягнуто на підставі рішення суду, отже відповідні вимоги передчасні та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно статті 3 Закону України від 19.10.2000 за № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі Закон - №2050-ІІІ) сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Стаття 4 Закону № 2050-ІІІ визначає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Із норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року за №159 випливає, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Індексація є складовою заробітної плати, а у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Відповідна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 15.10.2020 у справі №240/11439/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу №240/11882/19 вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Суд при розгляді даної справи не вбачає підстав для відступу від наведеної вище правової позиції та вважає, що правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.

Крім того, аналогічна позиція уже була висловлена Верховним Судом у постановах від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, від 20.12.2019 у справі № 822/1731/16 та від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17, постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду у справах №120/4120/22 від 09.01.2023 р., №120/1648/22, №240/11263/22 від 06.01.2023 р.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходу, та що бездіяльність відповідача щодо невиплати такої компенсації є протиправною, відповідно, адміністративний позов належить задовольнити шляхом:

визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 25.07.2024 року у сумі 28919,29 грн. та виплаченої 11.09.2024 року у сумі 57061,10 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року у справі №420/9229/24;

зобов`язання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 25.07.2024 року у сумі 28919,29 грн. та виплаченої 11.09.2024 року у сумі 57061,10 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року у справі №420/9229/24.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 25.07.2024 року у сумі 28919,29 грн. та виплаченої 11.09.2024 року у сумі 57061,10 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року у справі №420/9229/24.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 25.07.2024 року у сумі 28919,29 грн. та виплаченої 11.09.2024 року у сумі 57061,10 грн на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 року у справі №420/9229/24.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя П.П. Марин