Ухвала

від 27.11.2024 по справі 420/35915/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35915/24

УХВАЛА

27 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76291612 від 14.10.2024 р., відкриту Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

- визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76292541 від 14.10.2024 р., відкриту Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

- визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76292358 від 14.10.2024 р., відкриту Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

- визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76291821 від 14.10.2024 р., відкриту Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

- визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76291147 від 14.10.2024 р., відкриту Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

- визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76292440 від 14.10.2024 р., відкриту Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

- визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76292028 від 14.10.2024 р., відкриту Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

- визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76299560 від 15.10.2024 р., відкриту Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві позивачем повинні бути зазначені повні найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як зазначено у вступній частині позовної заяви, відповідачем по справі є Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 43315529.

Водночас, згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, за вказаним кодом вірним найменуванням відповідача є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Крім того, учасниками справи за ст.42 Кодексу адміністративного судочинства України визначені сторони та треті особи.

Правові підстави залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, визначені частиною 2 ст. 49 КАС України, якими, зокрема, є можливість впливу судового рішення на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Як вбачається з адміністративного позову, оскаржувані постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) безпосередньо стосується виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/25423/23, та може вплинути на права та інтереси позивача в зазначеній адміністративній справі, а саме ОСОБА_1 .

Водночас, позивач ОСОБА_1 в якості третьої особи по справі №420/35915/24 не зазначає.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Ради Судів України від 05.08.2022 року №26 було зазначено, що пунктом 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами) визначено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.

За таких умова Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) додатково подавати їх суду в паперовій формі.

Суд зауважує, що поданий позивачем через електронний суд адміністративний позов містить велику кількість додатків, що унеможливлює для суду його роздрукування та приєднання до матеріалів справи.

Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Статтею 287 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Так, згідно п.1 ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до реалізації власних прав та інтересів та виконання своїх процесуальних обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Так, в межах викладених позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати, зокрема, постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.10.2024 року в межах виконавчих проваджень №76299560, №76291612, №76292358, №76291821, №76291147, №76292440 та №76292028.

В мотивувальній частині адміністративного позову позивач зазначив, що виключно оскаржувана постанова від 15.10.2024 року в межах ВП №76299560 надійшла до військової частини 23.10.2024 року, а всі інші оскаржувані постанови, а саме постанови від 15.10.2024 року в межах виконавчих проваджень №76291612, №76292358, №76291821, №76291147, №76292440 та №76292028 - надійшли до військової частини 06.11.2024 року.

Водночас, даний адміністративний позов надійшов до суду лише 20.11.2024 року (19.11.2024 року документ був сформований в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на вищевказане суд зазначає, що позивачу треба надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, в якій необхідно викласти обставини, що слугували поважними причинами для пропуску позивачем процесуального строку звернення до суду.

Також, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09.11.2023 року №3460-IX, з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3 028,00 гривень.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує 8 постанов Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового Виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчих проваджень.

Таким чином, позивачу необхідно сплати за подання даного адміністративного позову судовий збір у розмірі 19 379,20 грн. у розрахунку: 3 028,00 грн. * 8 вимог немайнового характеру * 0.8 (коефіцієнт пониження ставки судового збору).

Водночас, доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до суду представник позивача не надає.

Разом з тим позивач надав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до суду, в обґрунтування якого зазначив, що у зв`язку з тим, що відсутні кошти на сплату судових витрат, та враховуючи те, що військова частина НОМЕР_1 є бюджетною організацію, фінансування здійснюється з державного бюджету та проводиться в установленому порядку, яке потребує витрату певного часу, тому військовою частиною НОМЕР_1 було подано до забезпечувального фінансового органу заявку на отримання коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви. До теперішнього часу зазначені кошти на рахунок військової частини НОМЕР_1 не надходили.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований тільки за наявності певних обставин (доведеності заінтересованою особою на підставі достатніх та допустимих фактичних даних наявності обставин, що можуть слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору).

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду 18 листопада 2020 року у справі №9901/67/20.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суд зауважує, що у вищевказаному клопотанні про відстрочку сплати судового збору військовою частиною НОМЕР_1 було подано до забезпечувального фінансового органу заявку на отримання коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви.

Водночас, доказів подання вищевказаної заявки на отримання коштів для сплати судового збору до забезпечувального фінансового органу, представником позивача до суду надано не було.

Суд також зазначає, що прийняття рішення щодо відстрочення від сплати судового збору є правом суду. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб`єктів звернення до суду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав на час винесення ухвали про залишення адміністративного позову без руху для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду:

1) уточненого адміністративного позову із чітким визначенням суб`єктного складу сторін, а також наданням копії такого позову для відповідача;

2) додатків до адміністративного позову у паперовому вигляді;

3) заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності пропуску позивачем такого строку;

4) надання доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову або надання доказів неможливості його сплати на момент подання адміністративного позову до суду.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.