Ухвала

від 27.11.2024 по справі 420/28681/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28681/24

У Х В А Л А

27 листопада 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), в якому позивач просить:

визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та виплату в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 28.04.2016 по 27.10.2016, з 02.03.2017 по 28.02.2018;

зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 28.04.2016 по 27.10.2016, з 02.03.2017 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.10.2016 по 28.02.2017;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) Державної прикордонної служби України здійснити нарахування виплату та ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.10.2016 по 28.02.2017, з урахуванням виплачених сум.

Представником відповідача до суду подано заяву про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано тим, що у позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI. Проте, на переконання представника відповідача, позовні вимоги не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, відтак судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено про помилковість доводів представника відповідача та наполягає на тому, що спір у цій справі стосується соціальних прав позивача, як учасника бойових дій.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Ухвалою суду від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Еко-вугілля України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України Про банки і банківську діяльність від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб`єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Між тим, необґрунтованим є покликання представника відповідача на справу №240/19352/20, оскільки по-перше предметом спору було оскарження бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.06.2020 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що не стосується предмету розгляду в даній адміністративній справі. По-друге, рішення суду не оскаржувалось в касаційному порядку.

Разом з тим, судом враховано постанову від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 зроблено висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.

З цих підстав, суд зазначає, що вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій.

Разом з тим, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другої статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Також у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 420/13606/21 Верховний Суд, розглядаючи, серед інших, позовну вимогу з приводу індексації грошового забезпечення в аспекті звільнення від сплати судового збору дійшов висновку, що поняття «грошове забезпечення», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.

Відповідно до частин другої третьої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Так, в пункті 2.2 мотивувальної частини рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 Конституційний Суд України зробив висновок, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Таким чином, індексація заробітної плати, а у цій справі - грошового забезпечення Отже, виходячи із наведених положень норм права, позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у справі про визнання протиправними дії щодо неправильного нарахування індексації грошового забезпечення, оскільки така пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ.

Між тим, зазначення позивачем в адміністративному позові іншу підставу для звільнення від сплати судового збору п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» не є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову з підстав не сплати судового збору, оскільки позивач звільняється від сплати судового збору, як вже зазначено пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, 240 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала окремо від остаточного рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Марин П.П.