Рішення

від 27.11.2024 по справі 440/10639/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10639/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, у зв`язку з наявністю рідного батька із числа осіб з інвалідністю;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю рідного батька із числа осіб з інвалідністю.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 12.07.2024 він надіслав рапорт на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю постійного догляду за батьком, який є особою з інвалідністю другої групи. 12.08.2024 представником позивача направлено запит до військової частини НОМЕР_1 для з`ясування, чи прийнято рішення за рапортом ОСОБА_1 , відповідь на цей запит від відповідача не надійшла, наказ про звільнення з військової служби відповідачем не прийнятий. Позивач зазначає, що має право на звільнення з військової служби, а не прийняття відповідачем наказу про звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами порушує його права та законні інтереси.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

12 вересня 2024 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/10639/24. Вирішено розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від відповідача військової частини НОМЕР_1 докази.

11 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 42-44/, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач з 18.04.2024 прийняв справи та посаду: солдата резерву 2 запасної роти і приступив до виконання службових обов`язків. Того ж дня позивач здав посаду солдата 2 запасної роти та з 18 квітня 2024 року прийняв справи та посаду гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону. 22.08.2024 у військовій частині НОМЕР_1 було зареєстровано рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами (реєстраційний номер НОМЕР_2 ). Однак, позивач після подання рапорту на звільнення з лікування до військової частини НОМЕР_1 не прибув, тому ОСОБА_1 визнано особою, яка самовільно залишила військову частину. Вказує, що позивач може самостійно звернутися до військової частини НОМЕР_1 та завершити процедуру звільнення з військової служби.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №440/10639/24 витребувано від відповідача військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином копії рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами разом з усіма доданими до цього рапорту документами, встановлено строк для подання зазначених документів до суду до 19 листопада 2024 року.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 24.03.2022 призваний на військову службу по мобілізації, що підтверджується військовим квитком ОСОБА_1 /а.с. 4-5/.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 від 18.04.2024 №329 зараховано до списків особового складу військової частини з 18 квітня 2024 року та на всі види забезпечення, на котлове забезпечення з 19 квітня 2024 року і вирішено вважати такими, що з 18 квітня 2024 року прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов`язків, вступний інструктаж пройшли, зокрема, солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 на посаду солдата резерву 2 запасної роти /зворот а.с. 44, а.с. 45/.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 від 18.04.2024 №329 вирішено вважати такими, що з 18 квітня 2024 року прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов`язків за посадами з відповідними посадовими окладами, зокрема, солдата ОСОБА_1 , солдата резерву 2 запасної роти на посаду гранатометника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону /зворот а.с. 45/.

Солдат ОСОБА_1 12.07.2024 надіслав по пошті до військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, у якому просив звільнити його з військової служби за сімейними обставинами на підставі п.п. "г" п. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за батьком, який є інвалідом другої групи, що передбачено частиною 12 цієї статті /а.с. 8, 58/.

Вказаний рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за вх. №6785 від 22.08.2024.

До рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами (вх. №6785 від 22.08.2024) позивачем було додано:

- копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №544142 від 03.07.2024, про встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності безстроково /зворот а.с. 58/;

- копію медичного висновку №5 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого ОСОБА_2 30.05.2024 /а.с. 59/;

- копію індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю ОСОБА_2 №969 від 03.07.2024 /зворот а.с. 59 - 61/;

- копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 /зворот а.с. 61/;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 /а.с. 62/;

- копію довідки 3 територіального одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про проходження служби в 3 територіальному вузлі урядового зв`язку від 11.07.2024 №145 /зворот а.с. 62/;

- заяву ОСОБА_2 на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2024 /а.с. 63/.

Вважаючи, що військовою частиною НОМЕР_1 допущено бездіяльність, що полягає у не прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частин 1, 3 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Частиною 5 ст. 1 Закону № 2232-XII передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Військовий стан в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, затвердженими Законами України, та на даний час військовий стан в Україні триває.

Частиною 4 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі по тексту - Положення №1153/2008, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

За приписами пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Згідно з пунктами 6, 7 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Так, підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно з приписами пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану, зокрема, необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 встановлено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 12 Положення №1153/2008 право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція № 170, у редакції чинній на час подання позивачем рапорту про звільнення), визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 1.5 Інструкції № 170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об`єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.

Додатком 19 Інструкції № 170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, згідно пункту 5 якого через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п`ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV "Особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов`язку в запасі в особливий період" Інструкції № 170 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Командири військових частин зобов`язані забезпечити своєчасне здавання посади, проведення усіх необхідних розрахунків з військовослужбовцями, стосовно яких видано наказ по особовому складу про звільнення з військової служби, у порядку, визначеному пунктом 242 Положення, та направлення їх на військовий облік до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

За визначенням пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40 (далі по тексту - Інструкція), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Як встановлено судом, рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, був зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за вх. №6785 від 22.08.2024.

До рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами (вх. №6785 від 22.08.2024) було додано:

- копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №544142 від 03.07.2024, про встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності безстроково /зворот а.с. 58/;

- копію медичного висновку №5 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого ОСОБА_2 30.05.2024 /а.с. 59/;

- копію індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю ОСОБА_2 №969 від 03.07.2024 /зворот а.с. 59 - 61/;

- копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 /зворот а.с. 61/;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 /а.с. 62/;

- копію довідки 3 територіального одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про проходження служби в 3 територіальному вузлі урядового зв`язку від 11.07.2024 №145 /зворот а.с. 62/;

- заяву ОСОБА_2 на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2024 /а.с. 63/.

Отже, всупереч вимогам пункту 14.10 розділу XIV "Особливості проходження військової служби, служби в резерві та виконання військового обов`язку в запасі в особливий період" Інструкції № 170, позивачем не пред`явлено відповідачу оригінали документів, що підтверджують підставу звільнення.

Усупереч пункту 233 Положення №1153/2008 у рапорті позивача також не зазначено районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Представник відповідача надав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що ОСОБА_1 не повернувся з лікування до місця розташування військової частини НОМЕР_1 /а.с. 57/, у зв`язку з чим наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.09.2024 №811 ОСОБА_1 , який з 26 квітня 2024 року перебував на лікуванні та не повернуся, вирішено вважати таким, що 23 вересня 2024 року самовільно залишив військову частину, виключено з грошового та речового забезпечення військової частини з 23 вересня 2024 року /зворот а.с. 53/.

Наказ військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.09.2024 №811 /зворот а.с. 53/ є чинним та не оскаржується позивачем у цій справі.

Суд зазначає, що згідно з підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану, зокрема, необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Отже, необхідною умовою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану з такої підстави як необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - є відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи з інвалідністю I чи II групи, або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Як слідує з копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 /а.с. 14, 62/, батьком позивача є ОСОБА_2 , а матір`ю є ОСОБА_3 (російською мовою у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 - "Авксентьевна").

Батьки особи, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені відносяться до першої групи споріднення.

Отже, мати позивача та дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відноситься до першої групи споріднення з ОСОБА_2 .

Позивачем не додано до рапорту та не надано до суду документів, що підтверджують відсутність у особи з інвалідністю другої групи ОСОБА_2 , який є батьком позивача, іншого члена сім`ї першого ступеня споріднення - дружини, зокрема, свідоцтва про розірвання шлюбу батьків, свідоцтва про смерть чи інших документів, які б підтверджували відсутність у ОСОБА_2 дружини, яка є членом сім`ї першого ступеня споріднення, як не надано й доказів того, що інший член сім`ї першого споріднення - дружина ОСОБА_2 , сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, а саме не надано відповідного висновку медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Надана позивачем до суду копія довідки виконавчого комітету Миргородської міської ради про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №06-34/317 від 24.01.2020 підтверджує факт реєстрації станом на 24 січня 2020 року ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 /а.с. 11/, проте ця довідка не є належним та допустимим доказом на підтвердження того, що станом на день направлення позивачем рапорту про звільнення - 12 липня 2024 року ОСОБА_2 не мав дружини ОСОБА_3 , яка є членом його сім`ї першого ступеня споріднення.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, щодо позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, у зв`язку з наявністю рідного батька із числа осіб з інвалідністю та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю рідного батька із числа осіб з інвалідністю, - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 77, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) до військової частини НОМЕР_1

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич