Рішення

від 27.11.2024 по справі 440/12747/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/12747/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області № 164450004607 від 14.05.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2024 про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з 07.05.2024 , тобто з дня прийняття заяви про призначення пенсії, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи період роботи з 23.06.2022. по 29.12.2022 у ПрАТ "Склоприлад".

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправну відмову Головного управління ПФУ в Миколаївській області в призначенні пенсії, оскільки усі періоди роботи позивача в ПрАТ "Склоприлад" підтверджуються записами трудової книжки. Крім того, позивач має загальний страховий стаж 42 роки 02 місяці 24 дні (в тому числі додатково за повних 18 років роботи за Списком №1).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.11.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ПФУ в Миколаївській області на позов. У відзиві відповідач зазначив, що 14.05.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням в Миколаївській області розглянуто заяву від 07.05.2024 та додані до неї документи та прийнято рішення № 164450004607 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058, з урахуванням наступних правових норм. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. для підтвердження наявності у особи пільгового стажу до органів Пенсійного фонду України необхідно надати трудову книжку, в якій наявні записи, внесені на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і мають відповідати найменуванню Списків, або довідку за формою, встановленою додатком № 5 Порядку № 637 та документи по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці або рішення комісії. На підставі доданих до заяви про призначення пенсії документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб до страхового стажу зараховані усі періоди роботи Позивача, і відповідно страховий стаж Позивача склав 42 роки 02 місяці 24 дні. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 становить 18 років 11 місяців 09 днів До пільгового стажу не зараховано період роботи з 23.06.2022 по 29.12.2022 року, оскільки наявні перерви між атестаціями робочих місць за умовами праці від 22.06.2017 № 88а та від 30.12.2022 № 46. Вік позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсії становить 45 років, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 100-104).

13.11.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ПФУ в Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність. Зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення про відмову в призначенні пенсії № 164450004607 від 14.05.2024 не приймало, заяву від 07.05.2024 про призначення пенсії по суті не розглядало. За результатом розгляду наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області встановлено, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах загальний страховий стаж (з урахуванням кратності) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 42 роки 02 місяці 24 дні, в тому числі пільговий стаж за списком № 1 - 18 років 11 місяців 09 днів. До страхового стажу зараховані всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 23.06.2022 по 29.12.2022, оскільки наявні перерви між атестаціями робочих місць за умовами праці від 22.06.2017 № 88 А та 30.12.2022 № 46. На момент звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу виповнилося 45 років, що є недостатнім для призначення даного виду пенсії (а.с. 155-159).

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 45 років, звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою від 07.05.2022 в якій просить просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 119-121).

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області та 14.05.2024 прийнято рішення №164450004607 про відмову в призначенні пенсії (а.с. 44).

Підставою для відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слугувало те, що позивач не досягла пенсійного віку (вік заявниці 45 років). Крім того, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 23.06.2022 по 29.12.2022, оскільки наявні перерви між атестаціями робочих місць за умовами праці від 22.06.2017 № 88А та від 30.12.2022 №46.

Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

За правилами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до положень частин першої та четвертої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною першою статті 114 Закону України №1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Водночас згідно з пунктом а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-XII від 5 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ) в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, статтю 13 Закону № 1788-ХІІ викладено в іншій редакції, зокрема, пунктом а зазначеної статті передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 36-2003-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

При цьому наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах, а також загального страхового стажу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20.

Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить, що умовами для призначення жінці пільгової пенсії за віком за Списком 1 відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, є: 1) досягнення 45-річного віку; 2) зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці 3) наявність страхового стажу не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області протиправно відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій виповнилось 45 років) з посиланням на недосягнення пенсійного віку.

Стосовно незарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 23.06.2022 по 29.12.2022, оскільки наявні перерви між атестаціями робочих місць за умовами праці від 22.06.2017 № 88А та від 30.12.2022 №46, суд зазначає наступне.

Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З аналізу наведених норм вбачається, що наявність записів у трудовій книжці є достатнім і основним доказом підтвердження відповідного стажу роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку № 637).

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с. 91-92) підтверджено, що ОСОБА_1 у період:

- з 01.03.2004 по 28.03.2022 працювала в цеху "Термоареометр" в якості склодува, пов`язаним з постійним піддуванням виробів 1 розряду (запис №6),

- 28.03.2022 звільнена з роботи за згодою сторін (запис № 15),

- з 12.04.2022 розпочато виплату допомоги по безробіттю (запис 16),

- 30.08.2022 припинено виплату допомоги по безробіттю (запис № 17),

- з 31.08.2022 прийнята на посаду складальника верху взуття у виробничий підрозділ Заводське ТОВ "Таланпром" (запис №18),

- 10.11.2022 звільнена за власним бажанням (запис 19),

- з 15.11.2022 прийнята на роботу в цех "Термоареометр" в якості склодува, пов`язаним з постійним піддуванням і видуванням виробів 3 розряду (запис № 20),

- 30.12.2022 проведено атестацію робочого місця, право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації підтверджено згідно Списку № 1 (запис 21).

Згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2016 № 461, професія "склодуви, зайняті постійним піддуванням і видуванням виробів" відноситься до професії, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Як випливає з довідки ПрАТ "Склоприлад" №446 від 25.04.2024 ОСОБА_1 дійсно працювала повний робочий день на ПрАТ "Склоприлад" з тривалістю робочого дня 8 годин при п`ятиденному робочому тижні, зокрема, з 01.03.2004 по 28.03.2022 та з 15.11.2022 по дату видачі довідки в цеху "Термоареометр" в якості склодува зайнятого постійним піддуванням і видуванням виробів в скляному і фарфоро-фаясному виробництві, що передбачено Списком №1 виробництв, робіт, професій, показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - розділ XV підрозділ 1 затверджено постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 (а.с. 87).

З аналізу трудової книжки позивача та вищевказаної довідки слідує, що ОСОБА_1 у спірному періоді працювала в ПрАТ "Склоприлад" з 15.11.2022, а не з 23.06.2022.

Стосовно посилань Головного управління ПФУ в Миколаївській області, щодо наявності перерв між атестаціями робочих місць, суд зазначає, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.

Таким чином Головне управління ПФУ в Миколаївській області протиправно відмовило позивачу у зарахування до пільгового стажу періоди роботи в ПрАТ "Склоприлад" з 15.11.2022 по 29.12.2022.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області № 164450004607 від 14.05.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Стосовно позовних вимог зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2024 про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з 07.05.2024 , тобто з дня прийняття заяви про призначення пенсії, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи період роботи з 23.06.2022. по 29.12.2022 у ПрАТ "Склоприлад", суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається встановлено, що заява позивача від 07.05.2024 за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди роботи, повторно розглянути та призначити пенсію.

Крім того, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідачів та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи період роботи з 15.11.2022 по 29.12.2022 у ПрАТ "Склоприлад" та повторно розглянути заяву від 07.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір про надання юридичних послуг від 02.04.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір № 02-04/24 про надання правової допомоги від 02.04.2024, додаткову угоду № 1 від 02.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 02.04.2024 №02-04/24, акт наданих послуг № 1 від 02.04.2024 до договору про надання правової допомоги № 02/04/24 від 02.04.2024 (а.с. 24-29).

Згідно додаткової угоди № 1 від 02.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 02.04.2024 №02-04/24 сторони дійшли згоди, що гонорар за надані виконавцем послуги становить фіксований розмір - 20000 грн та сплачується клієнтом виконавцю протягом 30-ти календарних днів після набрання законної сили остаточного судового рішення по справі.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного:

- дана справа відноситься до незначної складності;

- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України;

- при розгляді справи суд дійшов висновків щодо часткового задоволення позову.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат сплачених адвокату Васюк К.С., яка здійснювала підготовку та складання позовної заяви у заявленому розмірі 20000 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у звітах переліком.

Враховуючи вищезазначене, та те, що позовні вимоги задоволено частково суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 3000 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 164450004607 від 14.05.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи період роботи з 15.11.2022 по 29.12.2022 у ПрАТ "Склоприлад".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.О. Удовіченко