Ухвала

від 27.11.2024 по справі п480/9639/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

27 листопада 2024 року Справа № 480/9639/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Господарського суду Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Господарського суду Сумської області (пр. Шевченка, 18/1, м. Суми, Сумська область, 40011), в якій просить:

- визнати протиправним наказ Господарського суду Сумської області від 12 січня 2024 року № 36-к в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ Господарського суду Сумської області в частині перерахунку та встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року);

- зобов`язати Господарський суд Сумської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Господарського суду Сумської області «Про встановлення надбавки за вислугу років працівникам апарату суду» від 09.09.2016 року № 242-к з 01 січня 2024 року.

Ухвалою суду від 11.11.2024 вказану позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду позивач подала клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке мотивовано тим, що оскаржуваний в позовній заяві наказ від12.01.2024 був прийнятий відповідачем в період дії воєнного стану, який діє до цього часу, а територія міста Суми, де мешкає і працює позивач, віднесена до території можливих бойових дій, що беззаперечно вплинуло на її можливість нормально планувати та розпоряджатися своїм часом з огляду на постійні повітряні тривоги та обстріли. Як наслідок, перебуваючи постійно в стресовому стані та не маючи постійного доступу до мережі інтернет через дуже часті відключення світла та постійні загрози життю та здоров`ю, позивач об`єктивно була позбавлена можливості своєчасно визначити порушення прав, скласти обґрунтовану позовну заяву та своєчасно звернутися з нею до суду. Позивач зауважує, що кількість повітряних тривог по Сумській області зросли в рази, в результаті чого вона змушена перебувати в укритті, з метою захисту свого життя.

На переконання позивача, вказані обставини свідчать про реальну загрозу життя на території Сумської області та міста Суми, за місцем її проживання та роботи.

Додатково позивач зазначає, що наказом Голови Господарського суду Сумської області від 30.06.2022 № 21 визначено організацію роботи суду під час повітряних тривог або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту. Згідно з наказом після оголошення повітряної тривоги або надходження інших сповіщень про небезпеку від органів управління цивільного захисту, працівникам та суддям Господарського суду Сумської області невідкладно прослідувати до укриття, яке знаходиться у підвальному приміщенні суду. Тобто всі працівники Господарського суду Сумської області зобов`язані під час оголошення повітряної тривоги перебувати в укритті. У випадку, якщо повітряна тривога триває перед виходом на роботу, судді та працівники апарату суду мають залишатись у найближчому укритті та прямувати на роботу тільки після завершення тривоги. У період часу з 01.01.2024 року по теперішній час навантаженість на кожного працівника суду дуже велика. У зв`язку з чим виконання посадових обов`язків займає максимум часу, з урахуванням постійних повітряних тривог, загрози артобстрілу, ракетних ударів та загрози застосування ударних БпЛА. Крім того, на території Сумської області в оскаржуваний період діяли і діють аварійні графіки відключення електроенергії, з наступним відключенням - 4 год. + 2 год (тобто відсутність електроенергії 4 год поспіль, а іноді до 6 годин , з відновленням на 2 год). Всі ці обставини, позбавили позивача можливості своєчасно визначити порушення її прав, скласти обґрунтовану позовну заяву та своєчасно звернутися з нею до суду.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, з урахуванням вказаного клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина 3 статті 122 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону вбачається, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст.122 КАС України).

У такій категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Так, зі змісту позовної заяви судом встановлено, що предметом позову є визнання протиправним та скасування наказу Господарського суду Сумської області від 12 січня 2024року № 36-к в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі з 01 січня 2024 року.

При цьому, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до ст. 52 Закону України "Про державну службу", є похідними, адже стосуються оскаржуваного наказу про встановлення надбавки за вислугу років, що є першочерговим у контексті спірних правовідносин.

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом спір у даній справі є публічно-правовим спором з приводу проходження позивачем публічної служби. За наведених обставин, до спірних правовідносин має бути застосовано місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України.

Водночас, відповідно до пояснень відповідача, наданих на вимогу суду, дата ознайомлення ОСОБА_1 з оскаржуваним наказом - 12.01.2024, що підтверджується відміткою про ознайомлення на зворотньому боці наказу Господарського суду Сумської області від 12 січня 2024 року № 36-к.

Разом з тим, як встановлено судом, позивачем позов з додатками відправлено через підсистему "Електронний суд" 06.11.2024. Відтак позивач, звернувшись до суду з позовної заявою, датованою 06.11.2024, пропустив визначений законом строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на запровадження воєнного стану.

Водночас, правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Дослідження змісту клопотання про поновлення строку звернення до суду дає підстави для висновку, що позивач чітко та послідовно вказав обставини, які, за його позицією, унеможливили своєчасне звернення до суду, зокрема віднесення території, де мешкає і працює позивач, до території можливих бойових дій, посилення ракетних ударів та застосування ударних БпЛА, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя позивача.

За позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із військової агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд враховує, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 року у справі №340/141/21, від 16.09.2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 року у справі № 120/16601/21-а.

Постановою Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 року в справі № П/9901/736/18 встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, враховуючи доводи позивача, значення справи для сторін, негативні наслідки надмірного суворого тлумачення процесуальних норм та оцінки обставин справи, що можуть мати наслідком позбавлення позивача у доступі до правосуддя, гарантованого Конституцією України, а також з огляду на те, що нездійснення перерахунку та виплати надбавки за вислугу років, що є складовою заробітної плати, безпосередньо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання винагороди за працю у більшому розмірі, застосовування місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого діючим законодавством України права на належне соціальне забезпечення, що є конституційною гарантією.

Відтак, вбачається можливим поновити позивачу строк звернення з позовом до суду, отже клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду належить задовольнити.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), суд дійшов висновку розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № п480/9639/24 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020000).

3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, зал 210.

4. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.

5. Встановити відповідачу 15-денний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. Позивач в порядку, встановленому ст. ст. 162-167 КАС України має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповідно відзиву/заперечення.

7. Роз`яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Д. Кравченко