Рішення

від 27.11.2024 по справі 500/5153/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5153/24

27 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "СТ.ІВ" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Приватне підприємство "СТ.ІВ" (далі позивач, або ПП СТ.ІВ чи Підприємство), в інтересах якого діє адвокат Гнат Надія Андріївна, звернулося до суду із позовною заявою до Державної податкової служби України (далі відповідач 1) та Головного управління ДПС у Тернопільській області (відповідач 2, або ГУ ДПС у Тернопільській області) у якій просить ухвалити рішення, яким визнати протиправними та скасувати:

рішення № 10996616/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.03.2024 № 1919 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996592/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.03.2024 № 2201 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996589/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.03.2024 № 1850 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996590/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.03.2024 № 2419 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996591/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.03.2024 № 1914 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996615/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.03.2024 № 2396 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996614/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.03.2024 № 2218 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996613/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.03.2024 № 2699 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996612/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.03.2024 № 2381 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996611/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.03.2024 № 2425 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996603/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 № 2733 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996602/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2024 № 2620 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996601/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 № 2720 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996600/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.03.2024 № 2517 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996597/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 № 2726 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996596/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 № 2746 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996595/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 №2724 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996594/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.03.2024 №1837 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

рішення № 10996593/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.03.2024 №1884 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію податкові накладні:

№ 2746 від 28.03.2024;

№ 2733 від 28.03.2024;

№ 2726 від 28.03.2024;

№ 2724 від 28.03.2024;

№ 2720 від 28.03.2024;

№ 2699 від 27.03.2024;

№ 2620 від 26.03.2024;

№ 2517 від 22.03.2024;

№ 2425 від 21.03.2024;

№ 2419 від 21.03.2024;

№ 2396 від 20.03.2024;

№ 2318 від 20.03.2024;

№ 2281 від 18.03.2024;

№ 2201 від 14.03.2024;

№ 1919 від 07.03.2024;

№ 1914 від 07.03.2024;

№ 1884 від 06.03.2024;

№1850 від 05.03.2024;

№ 1837 від 05.03.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.01.2022 приватне підприємство "СТ.ІВ" уклало з приватним підприємством "Комора КС" (далі - ПП Комора КС) договір поставки №04/01/22. Позивачем за господарськими операціями, вчиненими на виконання договірних зобов`язань, сформовано покупцю ПП Комора КС податкові накладні, які надіслані на реєстрацію в ЄРПН, однак реєстрація податкових накладних була зупинена.

Згідно з квитанціями про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для зупинення їх реєстрації була відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Для реєстрації податкових накладних у ЄРПН, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Підприємство надало контролюючому органу відповідні письмові пояснення, до яких додано копії первинних документів, які, як вважає позивач, у повній мірі підтверджували реальність здійснення господарських операцій між ПП СТ.ІВ та ПП Комора КС. Однак комісією ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, а у подальшому - рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивач стверджує, що надав контролюючому органу достатні письмові пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковими накладними, реєстрацію яких зупинено, а тому вважає, що такі підлягають реєстрації в ЄРПН. Відмовляючи у реєстрації податкових накладних контролюючий орган діяв протиправно, без урахування дійсних обставин, відтак оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.

Відповідач 2, у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, висловивши спільну позицію з ДПС України. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача 2 наводить, зокрема, положення Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Вказує, що квитанції, якими зупинено реєстрацію спірних ПН відповідає вимогам п.11 Постанови №1165, оскільки містить всі необхідні обов`язкові елементи, а саме номер і дату складання, критерій ризикованості здійснення операцій, пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів. Вважає помилковими доводи представника позивача про необхідність чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів (за вичерпним переліком) для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючому органу не надано повноважень чинним законодавством щодо визначення таких документів за вичерпним переліком.

Водночас представник відповідача зауважує, що позивачем не підтверджено наявність у нього приміщень, обладнаних для зберігання харчових продуктів, оскільки складських документів подано на розгляд Комісії не було. Для документування результатів інвентаризації використовують такі документи, як інвентаризаційні описи, акти інвентаризації. Дані документи застосовують для фіксування наявності та стану активів підприємства. Наголошує, що таких документів на розгляд Комісії надано не було. Крім того, рахунків-фактури позивачем надано на розгляд Комісії не було.

Звертає увагу і на те, що документів, які підтверджували б трудові відносини з водієм, вказаним у дорожніх листах, чи довіреності на водія позивачем теж надано не було. Наявність у водія посвідчення з відповідною категорією також підтверджено не було. Також ПП «СТ.ІВ» не надано жодних документів, які б підтверджували наявність власного/орендованого приміщення, таким чином, у контролюючого органу відсутні відомості щодо приміщення для зберігання транспортних засобів. Крім того, позивачем не надано жодних документів, що підтверджували б закупку паливно-мастильних матеріалів, що в сукупності із вище викладеним ставить під сумнів реальність господарської операції.

Крім того вказує, що позивачем не було надано платіжних доручень та сертифікатів якості щодо придбаного товару у ПРАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів".

Акцентує увагу на тому, що відповідач приймав рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказані рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами, оскільки до позовної заяви додано більший обсяг документів, як на пропозицію контролюючого органу.

Зважаючи на викладене, вважає що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних ПН відповідають вимогам законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідач 1 правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на його обґрунтування не скористався.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 09.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідачі отримали 09.09.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 25.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 04.01.2022 між ПП СТ.ІВ (постачальник) та ПП Комора КС (покупець) укладено договір поставки №04/01/22 (далі Договір), згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов`язується передати належні йому товари (товар) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, вказаний у накладній (специфікації).

За змістом пунктів 2.1. 2.3, 2.4 Договору постачальник передає товар автомобільним транспортом на умовах "Поставка в пункті (місці призначення)" (DAP) за місцезнаходженням складу покупця. Передання товару постачальником покупцеві здійснюється в пункті (місці) поставки за супровідними документами. Право власності на відвантажений товар переходить до покупця в момент фактичної передачі товару. Передача товару здійснюється партіями. Кожна передача партії товару оформляється накладною (специфікацією).

Згідно з пунктом 3.3 Договору кожна партія товару оплачується покупцем не пізніше 14 банківських днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору поставки від 04.01.2022 ПП СТ.ІВ поставлено ПП Комора КС товар за видатковими накладними: ВН №6714 від 28.03.2024, ВН №6671 від 28.03.2024, ВН №6651 від 28.03.2024, ВН №6639 від 28.03.2024, ВН №6634 від 28.03.2024, ВН №6556 від 27.03.2024, ВН № 6394 від 26.03.2024 року, ВН №6191 від 22.03.2024, ВН №6032 від 21.03.2024 року, ВН №6010 від 21.03.2024, ВН №5959 від 20.03.2024, ВН №5915 від 20.03.2024, ВН №5683 від 18.03.2024, ВН №5494 від 14.03.2024, ВН №4889 від 07.03.2024, ВН №4872 від 07.03.2024, ВН №4791 від 06.03.2024, ВН №4711 від 05.03.2024, ВН №4681 від 05.03.2024.

Поставка здійснювалась автотранспортом, що орендується Підприємством згідно договору оренди транспортних засобів від 04.01.2021, укладеного з ФОП ОСОБА_1

Оплата товару здійснювалась частинами, що підтверджується актом звірки між контрагентами за період 01.03.2024 по 21.08.2024 та виписками по особовому рахунку в банку ПП СТ.ІВ.

За фактом господарської операції з поставки товару за правилом першої події (відвантаження товару), постачальником ПП СТ.ІВ сформовано покупцю ПП Комора КС податкові накладні: № 2746 від 28.03.2024; № 2733 від 28.03.2024; № 2726 від 28.03.2024; № 2724 від 28.03.2024; № 2720 від 28.03.2024; № 2699 від 27.03.2024; № 2620 від 26.03.2024; № 2517 від 22.03.2024; № 2425 від 21.03.2024; № 2419 від 21.03.2024; № 2396 від 20.03.2024; № 2318 від 20.03.2024; № 2281 від 18.03.2024; № 2201 від 14.03.2024; № 1919 від 07.03.2024; № 1914 від 07.03.2024; № 1884 від 06.03.2024; №1850 від 05.03.2024; № 1837 від 05.03.2024.

Відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних реєстрацію спірних податкових накладних зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України з тієї причини, що обсяг постачання товару послуги 0901 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Одночасно запропоновано надати пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Для підтвердження господарських операцій, відображених у податкових накладних, платником подано повідомлення №1 від 22.04.2024 разом з поясненнями та копіями документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, по податкових накладних № 2746 від 28.03.2024; № 2733 від 28.03.2024; № 2726 від 28.03.2024; № 2724 від 28.03.2024; № 2720 від 28.03.2024; № 2699 від 27.03.2024; № 2620 від 26.03.2024; № 2517 від 22.03.2024; № 2425 від 21.03.2024; № 2419 від 21.03.2024; № 2396 від 20.03.2024; № 2318 від 20.03.2024; № 2281 від 18.03.2024; № 2201 від 14.03.2024; № 1919 від 07.03.2024; № 1914 від 07.03.2024; № 1884 від 06.03.2024; №1850 від 05.03.2024; № 1837 від 05.03.2024 підприємством подано письмові пояснення від 22.04.2024 та копії документів:

виписки по особовому рахунку;

накладні на перевезення харчових продуктів ПРАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»;

ТТН ПРАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»;

договір купівлі-продажу №2Д(20) ВІД 17.03.2020р. з ПРАТ «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів»;

договір поставки №04/01/22 від 04.01.2022р. з ПП «Комора КС»;

видаткові накладні ПП «Комора КС»;

дорожні листи від 07.03.2024, 25.03.2024, 21.03.2024, 05.03.2024, 26.03.2024, 28.03.2024, 22.03.2024, 28.03.2024, 20.03.2024, 06.03.2024, 18.03.2024, 14.03.2024, 27.03.2024;

договір оренди транспортних засобів від 04.01.2021р. з ФОП ОСОБА_1 ;

додатки до договору від 01.04.2022р.;

додатки до договору від 04.01.2021р.;

акти надання послуг від 29.03.2024;

додаткова угода до договору від 01.04.2022р.

Про надання позивачем вказаного переліку документів зазначено у відзиві на позов.

Комісією ГУ ДПС у Тернопільській області у повідомленнях від 23.04.2024 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН запропоновано позивачу надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних: інвентаризаційних описів, залишки товарів на складі станом на дату складання податкових накладних.

Підприємством не подано додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.

За результатом розгляду наданих первинних документів регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято оскаржені в межах даної справи рішення:

№ 10996616/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.03.2024 № 1919 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996592/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.03.2024 № 2201 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996589/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.03.2024 № 1850 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996590/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.03.2024 № 2419 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996591/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07.03.2024 № 1914 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996615/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.03.2024 № 2396 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996614/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.03.2024 № 2218 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996613/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.03.2024 № 2699 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996612/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.03.2024 № 2381 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996611/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.03.2024 № 2425 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996603/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 № 2733 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996602/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2024 № 2620 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996601/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 № 2720 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996600/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.03.2024 № 2517 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996597/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 № 2726 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996596/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 № 2746 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996595/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.03.2024 №2724 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996594/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.03.2024 №1837 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 10996593/40534762 від 02.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.03.2024 №1884 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови у реєстрації податкових накладних вказано ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Однак рішеннями комісії ДПС України скарги позивача залишені без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у Тернопільській області без змін.

Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄРПН протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Мотивувальна частина

Предметом оскарження у цій справі є рішення про відмову у реєстрації ПП СТ.ІВ податкових накладних.

Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати зазначеним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області оцінку, оцінивши їх на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року 1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Метою зазначеного було покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць (див. зміст пояснювальної записки до проекту Закону).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 року, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 204 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року №1165 (набула чинності з 01.02.2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому, згідно пункту 2 Порядку №1165 під ризиком порушення норм податкового законодавства розуміється ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

У відповідності до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

З огляду на вказане, слід прийти до висновку, що податкове законодавство України, чинне на час формування у цій справі квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, містило вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які є конкретними та не можуть носити абстрактний характер.

Водночас, наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

У постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №816/2183/18 вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Отже, аналізуючи зазначене слід прийти до висновку, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку. Тобто, господарська операція має бути реальною, впливати на активи підприємства та породжувати податкові зобов`язання.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що податкові накладні подані позивачем для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрацію зупинено, з підстав відповідності податкової накладної пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, судом встановлено, що при зупиненні реєстрації податкових накладних у квитанціях відсутній конкретний перелік необхідних документів, що має бути наданий платником для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, наявні лише посилання на п.201.16. ст. 201 ПК України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості операцій до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність у господарській операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію, слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у п. 1 Додатку № 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарських операцій до відповідного критерію, що визначений п. 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Також не зазначено про відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається. Зазначене свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Водночас Верховний Суд неодноразово вказував на протиправний характер формулювання податковими органами підстави для зупинення реєстрації податкової накладної без вказівки на конкретні документи, які слід надати, адже у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні саме суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної (Постанова ВС від 30.09.2022 у справі № 600/332/21-а).

Натомість, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, отриманих позивачем, не зазначено чіткого переліку документів, необхідних для реєстрації такої податкової накладної, що у свою чергу поставило позивача у стан правової невизначеності та позбавило можливості надати необхідний для реєстрації податкових накладних (в розумінні відповідачів) пакет документів.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Попри те, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Зазначене повністю узгоджується з висновком Верховного Суду у справі №819/330/18, який у постанові від 10.04.2020 р. звертає увагу на те, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

З огляду на зазначене, суд приходить до переконання про необґрунтованість доводів представника відповідача щодо відсутності у контролюючого органу повноважень щодо визначення вичерпного переліку документів для розблокування податкової накладної та невідповідність сформованих квитанцій вимогам пункту 11 Порядку №1165.

Навіть попри це, після прийняття контролюючим органом рішення про зупинення реєстрації податкових накладних без конкретизації переліку документів, позивачем подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до яких додано копії договору та первинних документів, оформлених позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, складених у відповідності до вимог законодавства, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань, зокрема: договір поставки №04/01/22 від 04.01.2022р. з ПП Комора КС; видаткові накладні ПП Комора КС; дорожні листи від 07.03.2024, 25.03.2024, 21.03.2024, 05.03.2024, 26.03.2024, 28.03.2024, 22.03.2024, 28.03.2024, 20.03.2024, 06.03.2024, 18.03.2024, 14.03.2024, 27.03.2024; договір оренди транспортних засобів від 04.01.2021р. з ФОП ОСОБА_1 ; виписки по особовому рахунку; накладні на перевезення харчових продуктів ПРАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів"; ТТН ПРАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів"; договір купівлі-продажу №2Д(20) від 17.03.2020р. з ПРАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів".

На переконання суду, документи, надані позивачем разом з повідомленням про надання пояснень, засвідчують реальний фактичний рух активів та зміни у власному капіталі платника у зв`язку зі здійсненням господарської операції з контрагентами.

З огляду на це суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують здійснення господарської операції, за наслідками якої складено податкову накладну.

Проте, не дивлячись на те, що невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог комісії, останньою були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг.

Позивачем надано на розгляд контролюючого органу для реєстрації податкових накладних документи, які складені з дотриманням вимог законодавства. Надіслані копії первинних та інших документів відображають господарські операції позивача та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, які зазначені у позовній заяві.

Доводи відповідача про те, що він приймав рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати оспорювані у справі рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами є необґрунтованими, оскільки висновок про достатність документів для реєстрації спірних ПН судом зроблено виключно на підставі тих доказів, які долучались позивачем до Повідомлення контролюючому органу №1 від 22.04.2024 разом з поясненнями і є наявними у матеріалах справи та досліджені судом. Зокрема, на переконання суду для цілей реєстрації спірних податкових накладних контролюючому органу достатньо було договору поставки №04/01/22 від 04.01.2022р. з ПП Комора КС та видаткових накладних ПП "Комора КС".

Так, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено, Підприємство сформувало по першій події даті відвантаження товару за видатковими накладними ВН №6714 від 28.03.2024, ВН №6671 від 28.03.2024, ВН №6651 від 28.03.2024, ВН №6639 від 28.03.2024, ВН №6634 від 28.03.2024, ВН №6556 від 27.03.2024, ВН № 6394 від 26.03.2024 року, ВН №6191 від 22.03.2024, ВН №6032 від 21.03.2024 року, ВН №6010 від 21.03.2024, ВН №5959 від 20.03.2024, ВН №5915 від 20.03.2024, ВН №5683 від 18.03.2024, ВН №5494 від 14.03.2024, ВН №4889 від 07.03.2024, ВН №4872 від 07.03.2024, ВН №4791 від 06.03.2024, ВН №4711 від 05.03.2024, ВН №4681 від 05.03.2024.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між Підприємством та його контрагентом ПП Комора КС", а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у відповідача 2 не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації зазначених у позовній заяві податкових накладних.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, звертав увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Отож, предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Зазначеним спростовуються доводи відповідача 2 про не надання документів позивачем, а саме інвентаризаційних описів, залишків товарів на складі станом на дату складання податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що такі аргументи відповідача не були відображені у оскаржуваному рішенні, що підтверджується відсутністю будь-яких записів у графі "Додаткова інформація".

Окрім цього, щодо відсутності та дефектності, на переконання відповідача, певних первинних документів, якими документовані господарські операції, то у даному разі суд вважає за необхідне навести наступні висновки Верховного Суду щодо правозастосування:

- наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер (постанова Верховного Суду від 22.05.2020 року, справа №804/9510/15);

- відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 року, справа №340/422/19).

Що стосується доводів відповідача про ненадання до контролюючого органу копій інвентаризаційних описів, а також вказаних у відзиві документів, що підтверджували б наявність у позивача приміщень, обладнаних для зберігання продуктів, орендованого приміщення для зберігання транспортних засобів інформації про трудові відносини з водієм, довіреності на водія, посвідчення водія з відповідною категорією, документів, що підтверджували б закупівлю паливно-мастильних матеріалів, то суд зауважує відповідачам, що вказані документи не є тими первинними документами, які підтверджують право на формування податкового кредиту та не є підставою для реєстрації податкових накладних. Крім того, дані аргументи відповідача не були наведені у оскаржуваних рішеннях.

Також суд звертає увагу на те, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містить мотивувальної частини із зазначенням конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття, а лише містить загальну фразу, що причиною його прийняття є " ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку".

Тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі Закон № 2073-IX) адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 72 Закону № 2073-IX адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

За приписом частини 3 статті 85 Закону № 2073-IX у разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов`язковою, такий акт скасовується.

Таким чином, відсутність у адміністративному акті мотивувальної частини, що встановлено судом у розглядуваній справі, є самостійною підставою для скасування цього акту, у даному випадку рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Варто зазначити, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Ненаведення мотивів прийнятого рішення не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позбавляють позивача як платника ПДВ права зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Відтак, з урахуванням невідповідності спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної вимогам обґрунтованості та вмотивованості, а також з урахуванням реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, вони підлягають скасуванню.

Щодо обрання ефективного способу захисту прав позивача суд зазначає таке.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних судом не встановлено.

У даному випадку зобов`язання відповідача ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні датою їх фактичного подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.10.2022 у справі №360/2463/20.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та враховуючи межі заявлених позовних вимог, що викладені у прохальній частині позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні у ЄРПН датою їх подання.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачі не довели правомірності оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 57 532,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.08.2024 №941.

У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує порівну з відповідачів на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 57 532,00 грн за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Доказів понесення інших витрат суду надано не було.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "СТ.ІВ" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10996616/40534762 від 02.05.2024, №10996592/40534762 від 02.05.2024, №10996589/40534762 від 02.05.2024, №10996590/40534762 від 02.05.2024, №10996591/40534762 від 02.05.2024, №10996615/40534762 від 02.05.2024, №10996614/40534762 від 02.05.2024, №10996613/40534762 від 02.05.2024, №10996612/40534762 від 02.05.2024, №10996611/40534762 від 02.05.2024, №10996603/40534762 від 02.05.2024, №10996602/40534762 від 02.05.2024, №10996601/40534762 від 02.05.2024, №10996600/40534762 від 02.05.2024, №10996597/40534762 від 02.05.2024, №10996596/40534762 від 02.05.2024, №10996595/40534762 від 02.05.2024, №10996594/40534762 від 02.05.2024, №10996593/40534762 від 02.05.2024.

Зобов`язати Держану податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2746 від 28.03.2024, №2733 від 28.03.2024, №2726 від 28.03.2024, №2724 від 28.03.2024, №2720 від 28.03.2024, №2699 від 27.03.2024, №2620 від 26.03.2024, №2517 від 22.03.2024, №2425 від 21.03.2024, №2419 від 21.03.2024, №2396 від 20.03.2024, №2318 від 20.03.2024, №2281 від 18.03.2024, №2201 від 14.03.2024, №1919 від 07.03.2024, №1914 від 07.03.2024, №1884 від 06.03.2024, №1850 від 05.03.2024, №1837 від 05.03.2024, що складені приватним підприємством "СТ.ІВ", датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути на користь приватного підприємства "СТ.ІВ" судовий збір у розмірі 28 766 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Стягнути на користь приватного підприємства "СТ.ІВ" судовий збір у розмірі 28 766 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 листопада 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "СТ.ІВ" (місцезнаходження: вул. Торговиця, 11Б, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46006 код ЄДРПОУ 40534762);

відповідач:

- Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053 код ЄДРПОУ 43005393);

- Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, 46003 код ЄДРПОУ 44143637).

Головуючий суддяЮзьків М.І.