Рішення

від 27.11.2024 по справі 520/8430/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 р. № 520/8430/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД І К» (просп. Ювілейний, буд. 57А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61118) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД І К», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0147800402 від 21.03.2024, згідно якого до ТОВ «ТД І К» (код: 22725946) застосовано штраф 5% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання в сумі 100 000,00 грн., що становить 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок);

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0147980402 від 21.03.2024, згідно якого до ТОВ «ТД І К» (код: 22725946) застосовано штраф 10% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання в сумі 382 236,44 грн., що становить 38 223,64 грн. (тридцять вісім тисяч двісті двадцять три гривні 64 копійки).

В обґрунтування позову зазначено, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0147800402 від 21.03.2024, згідно якого до ТОВ «ТД І К» (код: 22725946) застосовано штраф 5% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання в сумі 100 000,00 грн., що становить 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок) та №0147980402 від 21.03.2024, згідно якого до ТОВ «ТД І К» (код: 22725946) застосовано штраф 10% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання в сумі 382 236,44 грн., що становить 38 223,64 грн. (тридцять вісім тисяч двісті двадцять три гривні 64 копійки) є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду (с. Старосєльцева О.В.) від 05.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача 18.04.2024 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0147800402 від 21.03.2024, згідно якого до ТОВ «ТД І К» (код: 22725946) застосовано штраф 5% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання в сумі 100 000,00 грн., що становить 5000,00 грн. та №0147980402 від 21.03.2024, згідно якого до ТОВ «ТД І К» (код: 22725946) застосовано штраф 10% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання в сумі 382 236,44 грн., що становить 38 223,64 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

22.04.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О. Ухвалою суду від 14.06.2024 року справу прийнято до розгляду.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, фахівцями Головного управління ДПС у Харківський області було проведено камеральну перевірку з питання порушення термінів сплати ТОВ "ТД І К" орендної плати з юридичних осіб за січень - лютий 2022 року, за результатами якої складено акт від 27.02.2024 № 6871/20-40-04-02-03/22725946.

Відповідно до Розділу І акту камеральної перевірки №6871/20-40-04-02-03/22725946 від 27.02.2024 при перевірці податковим органом було використано «Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)» від 17.02.2022 №18315 - дані ІКС «Податковий Блок».

Згідно Розділу ІІІ «Висновок» акту камеральної перевірки №6871/20-40- 04-02-03/22725946 від 27.02.2024 податковим органом було встановлено несвоєчасну сплату ТОВ «ТД і К» узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб по «Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності») від 02.02.2022 №9015632090, чим порушено п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу з урахуванням вимог Закону України від 13.12.2022 №2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» та зазначено, що відповідальність платника передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК.

11.03.2024 позивачем в порядку ст. 86 ПК України було подано до податкового органу письмові заперечення на акт камеральної перевірки №6871/20-40-04-02- 03/22725946 від 27.02.2024.

Листом від 21.03.2024 №14532/6/20-40-04-02-14 ГУ ДПС у Харківській області повідомило позивача, що за результатом заперечень на акт камеральної перевірки, вказаний акт залишено без змін.

На підставі акта камеральної перевірки та висновку Комісії було винесено: - податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 № 0147800402, згідно до якого до підприємства застосовано штраф у розмірі 5% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання у сумі 100 000,0 грн., що становить 5 000 грн., - податкове повідомлення-рішення від 21.03.2024 № 0147980402, згідно до якого до підприємства застосовано штраф у розмірі 10 % від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання у сумі 382 236,44 грн., що становить 38 223,64 грн.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПКУ виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 16.1 ст.16 ПКУ платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 36 ПКУ податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом;

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

01.01.2021 Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», внесені зміни до ПКУ.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 109.3 ст. 109 ПКУ у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125 1.2 - 125 1.4 статті 125 1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Суд зазначає, що позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань на місяць при обізнаності платника податків із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання.

Створення платником податків цілеспрямовано умов, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.

Саме умисні дії особи (створення удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог), визначають її вину (можливість дотримуватися встановлених Кодексом правил, через вчинення дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності) у вчиненні податкового правопорушення.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у статтях 16, 36 Кодексу.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.

Отже суд зазначає, що позивач затримав сплату за узгодженими податковими зобов`язаннями, що саме свідчить про невжиття позивачем достатніх заходів щодо дотримання норм ПКУ.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того суд зазначає, що у ході проведення камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати позивачем податкових зобов`язання.

В позовній заяві позивачем зазначено, що 17.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД і К» було подано до податкового органу «Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)» за реєстраційним номером №18315.

19.07.2022 за реєстраційним номером №1464617 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД і К» було подано «Уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)», в якій було уточнено річні суми орендної плати за земельні ділянки.

Отже, на момент проведення камеральної перевірки, а саме 27.02.2024, ТОВ «ТД і К» вже було надано до податкового органу уточнюючу Податкову декларацію з плати за землю в частині орендної плати за реєстраційним № 1464617 від 19.07.2022 (за даними контролюючого органу приватної частини Електронного кабінету в меню "Перегляд звітності"). У разі надання кількох декларацій нарахування в особову картку платника податку проводиться відповідно до даних останньої декларації.

В той же час, згідно Розділу ІІІ «Висновок» акту камеральної перевірки №6871/20-40- 04-02-03/22725946 від 27.02.2024 податковим органом начебто було встановлено несвоєчасну сплату ТОВ «ТД і К» узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб по «Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності») від 02.02.2022 №9015632090. Однак, ТОВ «ТД і К» не подавало до податкового органу податкову декларацію №9015632090 від 02.02.2022, як зазначено в Розділі ІІІ акту камеральної перевірки, а подавало податкову декларацію №18315 від 17.02.2022 та уточнюючу податкову декларацію №1464617 від 19.07.2022.

Однак суд твердженням позивача на те, що в акті камеральної перевірки повинна бути зазначена уточнююча декларація на 2022 рік, а не звітна, не приймає до уваги, оскільки несвоєчасно сплачене узгоджене податкове зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за січень-лютий 2022 року, яке є предметом позовної заяви, нараховано в ІКП платника на підставі звітної податкової декларації плати за землю від 17.02.2022 № 18315. Уточнюючою податковою декларацією плати за землю на 2022 рік від 19.07.2022 № 1464617 були скасовані нарахування орендної плати з юридичних осіб за період березень-грудень 2022 року, які не є предметом та періодом оскарження.

В позовній заяві позивачем зазначено, що таблиця Розділу II акту камеральної перевірки № 6871/20-40-04-0203/22725946 від 27.02.2024 містить некоректні відомості в колонках «Сума податкового боргу, що сплачено» та «Кількість днів прострочення», у зв`язку з чим суд зазначає, що дане порушення було встановлено самостійно відповідачем та виправлену редакцію розділу акту II. «Перевіркою встановлено» було направлено на юридичну адресу ТОВ «ТД І К» листом з рекомендованим повідомленням від 06.03.2024 № 11940/6/20-40-04-02-14, тобто до подання заперечення на акт перевірки від 11.03.2024. Лист був отриманий позивачем 11.03.2024.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що підприємство не було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду заперечень до акту перевірки, чим було порушено право платника на участь у вказаній процедурі, оскільки відповідно до вимог підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПКУ встановлено, що у разі отримання від платника податків у визначеному порядку заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки.

Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двух робочих днів з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до їх розгляду.

Заперечення на акт перевірки надійшло до ГУ ДПС у Харківській області листом № 20697/6 від 11.03.2024. Лист - запрошення на розгляд заперечення на акт камеральної перевірки від 12.03.2024 № 12721/6/20-40-04-02-15 було надіслано ТОВ «ТД І К» засобами поштового зв`язку з дотриманням терміну, встановленого підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПКУ.

28.03.2024 року вказаний лист повернувся до ГУ ДПС у Харківський області не врученим з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку відповідача про неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду заперечень до акту перевірки, а отже і про відсутність порушень прав платника на участь у вказаній процедурі.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №0147800402 від 21.03.2024, згідно якого до ТОВ «ТД І К» (код: 22725946) застосовано штраф 5% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання в сумі 100 000,00 грн., що становить 5000,00 грн. та №0147980402 від 21.03.2024, згідно якого до ТОВ «ТД І К» (код: 22725946) застосовано штраф 10% від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов`язання в сумі 382 236,44 грн., що становить 38 223,64 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що винесені в межах чинного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД І К» (просп. Ювілейний, буд. 57А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61118) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.