Ухвала

від 27.11.2024 по справі 560/5089/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/5089/24

УХВАЛА

27 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши заяву щодо здійснення судового контролю за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №1 Хмельницього районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю, в якій просить:

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області надати Хмельницькому окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення у справі № 560/5089/24 від 19.04.2024;

- встановити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Хмельницькій області строк для подання звіту про виконання судового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/5089/24 від 19.04.2024.

Щодо цієї заяви суд зазначає наступне.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 560/5089/24 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №1 Хмельницього районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 560/5089/24 заяву представника позивача ОСОБА_2 про повернення судового збору в справі №560/5089/24 - задоволено. Повернуто ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 02.04.2024 № 5XВ3-С5ЕТ-3ТВВ-1337.

Надаючи правову оцінку вимогам заяви ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у разі, якщо таке рішення ухвалено не на користь суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів заяви про встановлення судового контролю вбачається, що 07.06.2024 представник заявника надіслав заяву про повернення судового збору від 28.05.2024 до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області з метою повернення судового збору відповідно до ухвали у справі № 560/5089/24 від 19.04.2024.

Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області листом за Вих. № 05.1-18-10/4470 від 11.06.2024 відмовило у поверненні судового збору, оскільки: не зазначена дата набрання ухвалою чинності (порушення пункту 3 розділу ХІ Інструкції); копія ухвали не засвідчена відбитком гербової печатки суду із зазначенням дати засвідчення (порушення пункту 3 розділу XI, пункту 6 розділу XII Інструкції); відсутні відмітки, передбачені пунктом 9 розділу XI Інструкції; невідповідність інформації, наведеної у копії судового рішення, даним Головного управління Казначейства про зарахування коштів до бюджету (за обліковими даними Головного управління Казначейства, судовий збір у розмірі 1211,20 грн сплачений відповідно до квитанції № 5ХВЗ-С5ЕТ-ЗТВВ-1337 від 02.04.2024 не зарахований); не надано документ, що підтверджує відповідні повноваження щодо отримання коштів уповноваженою особою (відсутня довіреність).

Представник заявника 09.07.2024 повторно звернувся із заявою про повернення судового збору.

Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області у своїй відповіді за Вих. № 05.1-18-10/5473 від 15.07.2024 знову відмовило у поверненні судового збору, оскільки: подана копія квитанції від 02.04.2024 № 5ХВЗ-С5ЕТ-ЗТВВ-1337 не містить інформацію про зарахування коштів на бюджетний рахунок, відкритий для зарахування судового збору, що унеможливлює здійснення перевірки зарахування, відповідного платежу до бюджету; представником не надано документ, що підтверджує відповідні повноваження щодо отримання ним коштів.

ОСОБА_1 , 01.08.2024 особисто звернулась до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області із заявою про повернення судового збору.

Представник заявника вказує, що станом на дату подання заяви про встановлення судового контролю від Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області відповіді на свою заяву від 01.08.2024 не отримала.

Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, суд зауважує, що ухвалою суду від 19 квітня 2024 року суд не зобов`язував саме Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 02.04.2024 № 5XВ3-С5ЕТ-3ТВВ-1337.

Крім того, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області не було учасником справи № 560/5089/24 у розумінні Кодексу адміністративного судочинства.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Водночас, частиною п`ятою статті 7 Закону №3674-VI встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Суд наголошує, що на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 розроблено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (далі- Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку цей Порядок визначає процедури: повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

З огляду на вищевикладене, між ОСОБА_1 та Головним управілнням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області виник новий спір щодо правомірності/неправомірності залишенням документів наданих позивачем без виконання.

Суд враховує, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.

Також у межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не доходить висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вирішує в порядку статті 382 КАС України, фактично спір щодо зобов`язання Головного управілння Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 02.04.2024 № 5XВ3-С5ЕТ-3ТВВ-1337, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів, витребування додаткових доказів, а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.

Отже, у разі незгоди заявника із діями Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.

З огляду на те, що мають місце дії, які вчинені Головним управілнням казначейської служби України у Хмельницькій області у нових правовідносинах з заявником суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Коломійчука В`ячеслава Олеговича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя П.І. Салюк