Постанова

від 27.11.2024 по справі 440/7719/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 р. Справа № 440/7719/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, по справі № 440/7719/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №10798809/36313601 від 28.03.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №907/6 від 05.02.2024 датою його первинного подання на реєстрацію.

01.08.2024 ТОВ "Пирятинський делікатес" подано заяву про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №10798809/36313601 від 28.03.2024.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" розрахунок коригування №907/6 від 05.02.2024 датою його первинного подання на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" судовий збір у розмірі 1514,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" судовий збір у розмірі 1514,00 грн.

22.08.2024 ТОВ "Пирятинський делікатес" подано заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №440/7719/24 .

Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву, ухвалити додаткове рішення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ Пирятинський Делікатес витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що до прийняття судового рішення подав заяву про відшкодування витрат на правову допомогу із відповідними доказами, проте суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність підстав для розподілу між сторонами судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з не наданням позивачем документів на підтвердження фактичного понесення витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Так, на думку позивача, суд першої інстанції знехтував умовами п.п. 2.1 п. 2 Додаткової угоди №2/РК907 від 30.03.2024 до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2021, наявної в матеріалах справи, відповідно до якої позивач зобов`язався здійснити оплату адвокату протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/7719/24.

Посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

ДПС України не скористалось своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до закінчення розгляду справи, не подавалася заява про намір у визначений кодексом строк подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу та вирішити питання щодо відшкодування таких витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а також не надано документів на підтвердження фактичного понесення витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, а тому відсутні підстави для їх стягнення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Пирятинський делікатес, 01.08.2024, тобто, до ухвалення судом першої інстанції рішення по справі (20.08.24), направлено до суду заяву про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ Пирятинський делікатес витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Разом з заявою, надано: договір про надання правової допомоги від 01.10.2021, додаткова угода №2/РК907 від 30.03.2024 до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2024, додаткова угода від 19.03.2024 до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2021. (т.2 а.с.73зворот-77)

За наслідками розгляду позову Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 20.08.2024 адміністративний позов ТОВ Пирятинський делікатес задовольнив. Питання відшкодування витрат на правову допомогу судовим рішенням не вирішувалося. (т.2 а.с. 88-93)

22.08.2024 позивач подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення на його користь витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у розмірі 5000,00 грн. (т.2 а.с. 98-102)

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що заяву про відшкодування витрат на правову допомогу подано позивачем 01.08.2024, тобто, до ухвалення судом першої інстанції рішення по справи (20.08.24), а тому висновки суду першої інстанції щодо не надання позивачем такої заяви спростовуються матеріалами справи.

Також, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу з підстав не надання документів на підтвердження їх сплати, оскільки згідно з ч.7 ст. 139 КАС України відшкодуванню підлягають витрати, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Так, за умовами Додаткової угоди № 2/РК907 від 30.03.2024 до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2021 оплата послуг з представництва інтересів клієнта в Полтавському окружному адміністративному суді здійснюється протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням суду першої інстанції у справі, після його ухвалення за наслідками розгляду позовних вимог, предмет і підстави яких наведені в позиції 1 таблиці в п. 1 даної Додаткової угоди.

У пункті 17 постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18 викладено висновок, згідно з яким, зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2021 № 757/29103/20-ц зазначив, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

Аналогічний підхід застосовує і ЄСПЛ. Так, у Рішенні по справі Бєлоусов проти України (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, необхідно розглядати як фактично понесені: 115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром фактично понесеними (див. вищезазначене рішення у справі Савін проти України (Savin V. Ukraine), n. 97).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 440/12065/21, від 11 червня 2024 року у справі № 380/2696/21, яку суд враховує відповідно до ч.5 ст.242 КАС України .

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17, відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, врахуванню в межах даної справи підлягає наведена вище судом апеляційної інстанції правова позиція Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, а також у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до яких відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відтак, колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові 04 лютого 2020 року у справі № 280/1765/19помилковим.

За вказаних обставин суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволені заяви про винесення додаткового рішення, у зв`язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви позивача.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції правова допомога позивачу надавалась адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "ВОКС ЛЕГУМ" в особі адвоката Руденка Сергія Павловича на підставі ордеру, договору про надання правової допомоги від 01.10.2021.

Згідно п. 4.2 Договору розмір гонорару договірний та визначається сторонами окремими угодами за результатами наданої правової допомоги.

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди № 2/РК907 від 30.03.2024 до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2021 оплата послуг з представництва інтересів клієнта в Полтавському окружному адміністративному суді здійснюється протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням суду першої інстанції у справі, після його ухвалення за наслідками розгляду позовних вимог, предмет і підстави яких наведені в позиції 1 таблиці в п. 1 даної Додаткової угоди.

Судом встановлено, що позивачем заявлено про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ Пирятинський делікатес витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, наданих Адвокатським об`єднанням ЮРИДИЧНА ФІРМА ВОКС ЛЕГУМ в сумі 5000,00 грн надано до суду копії:

- договору про надання правової допомоги від 01 жовтня 2021 року;

- додаткових угод № 2/РК907 від 30.03.2024 та від 19.03.2024 до договору про надання правової допомоги від 01 жовтня 2021 року;

- акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29 липня 2024 року.(т.2 а.с.73зворот-77).

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2024 юридичні послуги складалися з:

- ознайомлення з матеріалами наданими клієнтом для оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, розгляд та аналіз судової практики, консультування клієнта - 500 грн;

- підготовка позовної заяви, формування позовних заяв та додатків для сторін справи і надсилання їх до суду, контроль та відстеження прийняття судового рішення у справі - 3000 грн;

- підготовка процесуальних документів (відповіді на відзив, клопотань заяв) - 1500 грн.

Загальна вартість наданих послуг 5000 гривень.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.

Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, аналізуючи зміст наданих позивачу в суді першої інстанції послуг, слід вказати, що фактично результатом представництва інтересів позивача у суді першої інстанції стало складання адвокатом позовної заяви, відповіді на відзив та заяви про розподіл витрат на правничу допомогу.

Відповідачем до суду першої інстанції надано заяву про зменшення судових витрат, обґрунтовану відсутністю доказів їх оплати.

Проте вказана обставина не є підставою для зменшення витрат, оскільки з урахуванням ч. 7 ст. 139 КАС України відшкодуванню підлягають витрати, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Крім того, заява відповідача не містить розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення, підлягає задоволенню, та на користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року по справі № 440/7719/24, прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, при невірному встановленню обставин справи та підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні з апеляційною скаргою сплачено судовий збір в сумі 3028 грн згідно з платіжною інструкцією № 6771 від 04.10.2024 року.

Оскільки за наслідками апеляційного провадження апеляційну скаргу ТОВ "Пирятинський делікатес" задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь позивача в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 по справі № 440/7719/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якою заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" від 01.08.2024 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №440/6784/24 задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська область, 61052, ідентифікаційний код 44131658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (вул. Наглого Марка, буд. 46, с. Дейманівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37050, ідентифікаційний код 36313601) витрати на правничу допомогу понесених в суді першої інстанції у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська область, 61052, ідентифікаційний код 44131658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (вул. Наглого Марка, буд. 46, с. Дейманівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37050, ідентифікаційний код 36313601) судові витрати на судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій