Постанова

від 14.11.2024 по справі 160/9737/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/9737/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року

у справі №160/9737/24

за позовом Фермерського господарства Гайворонського А.І.

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2024 р. Фермерське господарство Гайворонського А.І. звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0148610712 від 05.04.2024 року по податку на додану вартість на загальну суму 3884342,50 грн., з яких основний платіж складає 3107474,00 грн., штрафна санкція - 776868,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0148700712 від 05.04.2024 року по податку на додану вартість на загальну суму 1288247,00 грн. (з яких за червень 2020 року - 481171, 00 грн., за грудень 2020 року - 807076, 00 грн.) та штрафні санкції у сумі 3400 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №0148680712 від 05.04.2024 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 425 250 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого стосовно того, що відсутність незавершеного виробництва на рах.231 впливає на коректний розрахунок собівартості готової продукції. На переконання позивача, податкове законодавство не пов`язує незавершене виробництво і вхідне ПДВ. На основі відсутності незавершеного виробництва на рах.231 по кукурузі, контролюючим органом кількість насіння, добрива , засоби захисту рослин, витрати понесені позивачем стосовно врожаю, зібраного в січні 2023 року відповідач безпідставно розглядає як витрати, поза межами господарської діяльності. Також позивач вважає безпідставним висновок контролюючого органу про не підтвердження реального характеру здійснюваної господарством господарської діяльності, оскільки всі господарські операції ФГ з контрагентами не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, при тому, що під час перевірки ФГ «Гайворонського А.І.» до перевірки були надані всі документи бухгалтерського та податкового обліків, які відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складені на паперових носіях та мають всі необхідні реквізити, зміст та обсяг господарських операцій, та підтверджують зміну активів підприємства під час здійснення господарських операцій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі № 160/9737/24 адміністративний позов Фермерського господарства Гайворонського А.І. до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної виїзної перевірки контролюючим органом встановлено факти нереального здійснення господарської діяльності ФГ, внаслідок чого останнім протиправно сформовано податковий кредит, завищено витрати. На підставі вказаних висновків контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення якими підприємству донараховано податкове зобов`язання з ПДВ, та зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ. Судом встановлено, що позивач є сільськогосподарським виробником, та протягом перевіряємого періоду здійснював виробництво та реалізацію с/г продукції. Врожай кукурудзи засіяний в 2022 році та зібраний наприкінці 2022 податковий орган визнав як такий, що оприбутковано в належному порядку, проте інша частина того самого врожаю, що був засіяний у 2022 році, зібрано в січні 2023, і з огляду на те, що дана частина врожаю, не була в бухгалтерському обліку зазначена як «незавершене виробництво», контролюючий орган дійшов висновку, що даний врожай, і витрати пов`язані з його виробництвом (насіння, добрива, тощо) не відносяться до господарської діяльності позивача.

Дослідивши надані позивачем пояснення, на підставі норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів податкового органу стосовно завищення складу податкового кредиту та витрат за даною позицією. Крім того, податковий орган визнав витрати понесені з вирощуванням с/г культур, посіви яких загинули внаслідок заморозків, такими, що не відносяться до витрат господарської діяльності.

Дослідивши встановлені обставини, суд дійшов висновку, що втрата врожаю відбувалась внаслідок настання обставин непереборної сили, а отже в даному випадку нарахування компенсуючих ПДВ не є обов`язковим, та витрати понесені підприємством з виробництвом даного врожаю, є витратами господарської діяльності. Також судом встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «СК Маестро», ТОВ «Префора», ТОВ БК «Консул» та ТОВ «Січенергопром» з приводу придбання у даних контрагентів підрядних робіт щодо ремонтно-будівельного обслуговування виробничого комплексу позивача. Контролюючий орган визнав недоведеним фактичне здійснення даних господарських операцій та дійшов висновку про завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. Судом зазначено, що надана первинна документація повно підтверджує реальний характер здійснення придбаних будівельних/монтажних робіт та правомірність відображення їх наслідків в бухгалтерському та податковому обліках позивача.

Наведене обумовило задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі №160/9737/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги по суті є матеріалами акту перевірки позивача. Податковий орган наполягає на протиправному завищенні витрат та формуванні податкового кредиту.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін підтримано визначені по справі правові позиції, надано пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав/вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, Фермерське господарство Гайворонського А.І. зареєстроване рішенням Новомосковської районної державної адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію № 389 від 07.09.1992 та взято на податковий облік в органах ДПС. Станом на теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Фермерське господарство Гайворонського А.І. у період з 01.01.2017 по 31.12.2022 зареєстровано платником єдиного податку 4 групи, є сільськогосподарським підприємством, яке займається виробництвом та збутом сільськогосподарської продукції.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі направлень від 29.01.2024 та наказу № 50-п від 09.01.2024 в період з 01.01.2017 по 31.12.2022 проведено документальну планову виїзну перевірку Фермерського господарства Гайворонського А.І. з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено Акт №446/04-36-07-12/21897611 від 23.01.2024, відповідно до якого, встановлено порушення, зокрема п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14, п.189.1. ст.189, п.198.1., п.198.2., п.198.3., г п.п. 198.5., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ всього в сумі 2425250 грн., в т.ч. за грудень 2022 року в сумі 2425250 грн. та неправомірне заниження податку на додану вартість всього в сумі 3107474 грн., у тому числі: за червень 2020 в сумі 481171 грн., квітень 2021 в сумі 66667 грн., травень 2021 25833 грн., жовтень 2021 940797 грн., грудень 2021 394571 грн., січень 2022 1198435 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.п.3.1.2.1. Податкові зобов`язання, 3.1.2.2. Податковий кредит розділу ІІІ акту перевірки.

На підставі зазначеного Акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0148610712 від 05.04.2024 року по податку на додану вартість на загальну суму 3884342,50 грн., з яких основний платіж 3107474,00 грн., штрафна санкція 776868,50 грн;

- №0148700712 від 05.04.2024 року по податку на додану вартість на загальну суму 1288247,00 грн. (з яких за червень 2020 року - 481171, 06 грн., за грудень 2020 року - 807076,00 грн.) та штрафні санкції у сумі 3400 грн;

- №0148680712 від 05.04.2024 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2425250 грн.

Не погодившись із рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Зміст Акту перевірки свідчить про те, що податковий орган, зокрема поставив під сумнів реальність господарських операцій ФГ Гайворонського А.І. із контрагентами ТОВ Перфора, ТОВ Будівельна компанія Консул, ТОВ СК Маестро та ТОВ Січенергопром.

Так, щодо господарських операцій ФГ Гайворонського А.І. із контрагентами ТОВ Перфора, ТОВ Будівельна компанія Консул, ТОВ СК Маестро, в Акті перевірки зазначено, про недоведеність фактичного здійснення господарських операцій. На думку податкового органу, надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт не містять ані детального змісту, ані обсягу наданих послуг, ані витраченого часу на надання вказаних послуг, тому такі послуги не дають можливості встановити пов`язаність із господарською діяльністю ФГ Гайворонського А.І. та доцільність їх отримання. Надані до перевірки звіти про виконання процедур щоквартально повністю дублюють дані, не розкриваючи їх змісту.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ Січенергопром, в Акті зазначено, що ТОВ Січенергопром не є імпортером та виробником товарів, реалізованих ФГ Гайворонського А.І.. В ході проведення аналізу взаємовідносин між ФГ Гайворонського А.І. та ТОВ Січенергопром з метою визначення походження придбаного товару шафа МСС, шафа ЩСА, шафа PLC, відповідно до інформаційних баз контролюючих органів та Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання реалізованих товарів. Тобто, у ТОВ Січенергопром є ознака штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. Зазначено про відсутність у постачальників джерела первинного походження товарів, а тому, відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядженням ним у ФГ Гайворонського А.І., що свідчить, на думку перевіряючих, про відсутність наміру отримання доходу, а здійснення лише документального оформлення господарських операцій, які не здійснювались.

Також, в Акті вказано, що в перевіряємому періоді ТОВ Січенергопром виписано в адресу ФГ Гайворонського А.І. наступні податкові накладні (зареєстровані в ЄРПН): № 1 від 01.06.2021, № 2 від 19.08.2021, № 5 від 16.12.2021, № 6 від 20.12.2021 номенклатура товарів/послуг - електромонтажні роботи Монтаж мереж електропостачання, електроосвітлення та АСУ елеватора, розташованого за адресою: Новомосковський район, с. Спаське, вул. Степова, буд 1 згідно з договором підряду № 17052021 від 17.05.2021. Господарська операція з передачі-приймання зазначених робіт, оформлена сторонами шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, але в бухгалтерському обліку ФГ Гайворонського А.І. операції з придбання вказаних робіт відображено бухгалтерськими проводками 01.07.2022 року. Отримання будівельних робіт за грудень 2021 року на суму 3413670,08 грн. в бухгалтерському обліку відображено 01.07.2022 року, чим порушено вимоги п. 5 ст. 9 Закону України від 16.07.99р. 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Електромонтажні роботи виконувались виключно в грудні 2021 року. Проведеним аналізом даних податкової звітності ТОВ Січенергопром за грудень 2021 року було встановлено, що на підприємстві рахується 16 робітників. Відповідно до наданих до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (форма КБ-2) загальна трудомісткість (витрати труда робітників-будівельників на обсяг робіт) складає 7273,26 люд.*год.(7111,06+162,2). Тобто, на думку податкового органу, на виконання зазначених робіт в грудні 2021 року необхідно залучити робітників у кількості 42 чоловік, при 8 годинному робочому дні (7273,26люд.*год./8 год./22 робочі дні). При цьому, відповідно до ЄРПН останнім не залучались субпідрядні організації для надання наведених вище послуг.

Податковий орган дійшов висновку, що первинні документи, складені за результатом господарських операцій по відповідним договорам не підтверджують фактичне виконання контрагентами та ФГ Гайворонського А.І. наданих послуг, а також не підтверджують їх належність до господарської діяльності ФГ Гайворонського А.І., доцільність укладання відповідних договорів та зв`язок з господарською діяльністю ФГ Гайворонського А.І., що свідчить про відсутність наміру отримання доходу, а здійснення лише документального оформлення господарських операцій, які не здійснювались.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням частини 2 статті 3 Закону Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла в період, що перевірявся, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що виникнення права платника податку на формування витрат та визначення податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З огляду на викладене, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріалами справи підтверджуються взаємовідносини ФГ Гайворонського А.І. з наступними контрагентами, які надавали будівельно-монтажні послуги:

- ТОВ СК Маестро, з яким ФГ Гайворонського А.І. укладений Договір підряду №СК-2907/1 від 29.07.2021 на виконання робіт по монтажу обладнання та металоконструкцій на об`єкті за адресою: с. Спаське, Новомосковський район, Дніпропетровська область. Вартість робіт складає 1000000 грн., у т.ч. ПДВ 166666,67 грн.;

- ТОВ Префора, з яким ФГ Гайворонського А.І. укладений Договір підряду № 25/02-Р від 23.03.2021 на виконання комплексу будівельних робіт Будівництво комплексу сушки, зберігання та перевалки зерна потужністю 16 тис. тонн за адресою: с. Спаське, Новомосковський район, Дніпропетровська область;

- ТОВ Будівельна компанія Консул, з яким ФГ Гайворонського А.І. укладений Договір № 01/09-21 від 01.09.2021 на виконання робіт монтажу технологічного обладнання на об`єкті будівництва Будівництво комплексу сушки, зберігання та перевалки зерна потужністю 16 тис. тонн за адресою: с. Спаське, Новомосковський район, Дніпропетровська область;

- ТОВ Січенергопром, з яким ФГ Гайворонського А.І. укладений Договір підряду №17052021 від 17.05.2021 на виконання монтажу мереж електропостачання, електроосвітлення та АСУ елеватора, розташованого за адресою: Новомосковський район, с. Спаське, вул. Степова, 1.

Виконання робіт по монтажу обладнання та металоконструкцій на об`єкті згідно з Договором підряду № СК-2907/1 від 29.07.2021 підтверджується долученими до матеріалів справи документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме, Договором підряду № СК-2907/1 від 29.07.2021, Додатком №1 до Договору підряду, Актом надання послуг підряду №4 від 22.11.2021, Карткою рах.631 за січень 2017-грудень 2022, платіжними інструкціями № 806 від 06.08.2021, № 744 від 30.07.2021.

Виконання комплексу будівельних робіт Будівництво комплексу сушки, зберігання та перевалки зерна потужністю 16 тис.тонн згідно з Договором підряду № 25/02-Р від 23.03.2021, підтверджується долученими до матеріалів справи Договором підряду № 25/02-Р від 23.03.2021, Актами виконаних робіт № 1, № 2, Карткою рах.631 за січень 2017-грудень 2022, платіжними інструкціями: № 260 від 16.04.2021, № 354 від 17.05.2021, № 360 від 19.05.2021, №386 від 24.05.2021, № 417 від 01.06.2021, № 418 від 02.06.2021, № 438 від 03.06.2021, № 444 від 04.06.2021, № 502 від 15.06.2021, № 567 від 01.07.2021, № 568 від 01.07.2021, № 640 від 16.07.2021, № 641 від 16.07.2021, № 643 від 16.07.2021, № 642 від 16.07.2021, № 769 від 04.07.2021, № 800 від 06.08.2021, № 801 від 06.08.2021, № 802 від 06.08.2021, № 803 від 06.08.2021, № 866 від 12.08.2021, № 1050 від 03.09.2021, № 1163 від 21.09.2021, № 1281 від 08.10.2021, № 1345 від 2010.2021, № 1393 від 28.10.2021, № 1504 від 17.11.2021, № 1498 від 16.11.2021, № 1508 від 25.11.2021, №1565 від 08.12.2021, № 158 від 26.12.2022.

Виконання робіт монтажу технологічного обладнання на об`єкті будівництва Будівництво комплексу сушки, зберігання та перевалки зерна потужністю 16 тис. тонн згідно з Договором №01/09-21 від 01.09.2021, підтверджується долученими до матеріалів справи Договором підряду № 27/05-21 від 2705.2021, Додатком №1 до Договору, Додатковою угодою №1 від 20.10.2021, Додатком № 1 до Додаткової угоди, Додатковою угодою № 2 від 01.11.2021, Додатком №1 до Додаткової угоди №2, Додатковою угодою № 3 від 29.11.2021, Додатком №1 до Додаткової угоди №3, Актом №189 від 31.07.2021, Актом № 190 від 31.08.2021, Актом № 191 від 22.09.2021, Актом № 232 від 20.10.2021, Актом №263 від 10.11.2021, Рахунком № 316 від 01.11.2021, Актом № 308 від 16.12.2021, Рахунком № 384 від 16.12.2021, Актом № 262 від 10.11.2021, видатковою накладною № 290 від 29.11.2021, видатковою накладною № 291 від 29.11.2021, видатковою накладною № 210 від 18.10.2021, платіжними інструкціями № 416 від 01.06.2021, № 637 від 15.07.2021, № 798 від 06.08.2021, № 1134 від 17.09.2021, № 1162 від 21.09.2021, № 1358 від 20.10.2021, № 1359 від 20.10.2021, № 1413 від 02.11.2021, № 1461 від 10.11.2021, № 1462 від 10.11.2021, № 1520 від 29.11.2021, № 1519 від 29.11.2021, № 1525 від 29.11.2021, № 1592 від 16.12.2021, Карткою рахунку 631 за січень 2017-грудень 2022.

Виконання монтажу мереж електропостачання, електроосвітлення та АСУ елеватора, згідно з Договором підряду № 17052021 від 17.05.2021, підтверджується долученими до матеріалів справи Договором підряду № 17052021 від 17.05.2021, Додатком № 2 до Договору, Додатком А Мотор-лист, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 (КБ-3) 3998,10000, Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021, (КБ -2в), Актом №2 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (КБ -2в), підсумковою відомостю реурсів Об`єкт: Елеватор (витрати - за прийнятими нормами), грудень 2021, локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 на 14.12.2021, підсумковою відомістю до локального кошторису №2-1-1, Розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1, Додатковою угодою до Договору № 17052021 від 17.05.2021 від 14.12.2021, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 (КБ-3) 98,30410, Додатком №1 до додаткової угоди від 14.12.2021 до Договору (Договірна ціна), Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 (до додаткової угоди від 14.12.2021) - КБ-2в., підсумковою відомістю ресурсів Об`єкт: Елеватор (витрати - за прийнятими нормами), грудень 2021, платіжними інструкціями № 414 від 01.06.2021, № 943 від 19.08.2021, № 1591 від 16.12.2021, № 1612 від 20.12.2021, карткою рахунку 631 за січень 2017 грудень 2022.

У ході проведення перевірки та під час судового розгляду справи відповідачем не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірні та (або) суперечливі.

При цьому, суд вірно врахував висновок, якого дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі 804/4940/14 та зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відповідач не надав доказів на підтвердження об`єктивної відсутності можливостей у контрагентів здійснення господарських операцій, або ж відсутності у нього можливостей залучити третіх осіб до виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем.

Крім того, згідно Довідки від 07.06.2024 року №3/08-01-07-07/38783971 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ Січенергопром документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ФГ Гайворонського А.І., їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою ТОВ Січенергопром встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ФГ Гайворонського А.І..

Отже, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції позивача з контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги Довідки про результати проведення зустрічних звірок ТОВ Будівельна компанія Консул та ТОВ СК Маестро щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ФГ Гайворонського А.І., оскільки обставини зазначені в цих довідках не спростовують факт здійснення господарських операцій та фактично дублюють висновки викладені в акті перевірки позивача.

Крім того, позивачем надано листи ТОВ Будівельна компанія Консул №85 від 22.10.2024 та ТОВ СК Маестро № 2310/2024-1 від 23.10.2024, в яких зазначено, що податковим органом не було здійснено корегування задекларованих податкових зобов`язань по господарським операціям з ФГ Гайворонського А.І., що також підтверджує факт здійснення зазначених вище господарських операцій.

Відповідно до Акту перевірки, також встановлено, що при перевірці первинних документів та обігових відомостей по бухгалтерським рахункам 271 Продукція рослинництва по номенклатурі Кукурудза в сумі 11817540,09 грн. по дебіту встановлено наступне: методом подвійного запису за Дт271 Продукція рослинництва та Кт2311 Витрати поточного року відображено оприбуткування зібраного врожаю кукурудзи в 2022 році в загальній сумі 11817540,09 грн. в кількості 1524 тн. Відповідно до наданих до перевірки реєстрів відправки зерна та іншої продукції з поля (сільгоспоблік Форма 77) за 2022 рік встановлено збору врожаю всього в кількості 1542,6 тн.

Під час проведення перевірки надано запити від 14.02.2024 б/н щодо надання пояснень та документального підтвердження встановлених відхилень між звітом №29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур та даними бухгалтерського рахунку 2311 Витрати поточного року та 271 Продукція рослинництва станом на 31.12.2022 року, а саме: відсутності незавершеного виробництво кукурудзи по рахунку 2311 Витрати поточного року та не оприбуткування кукурудзи по рахунку 271 Продукція рослинництва.

ФГ Гайворонського А.І. надано наступні пояснення: Згідно з реєстрами відправки зерна з поля (форма 77) зібрали кукурудзи урожай 2022 року: 2022 рік в кількості 1542 тн, а саме: жовтень - 84,94 тн., листопад - 420,1 тн., грудень - 1036,96 тн., 2023 рік в кількості 2683,732 тн., а саме: січень - 2683,732 тн. Загалом урожай кукурудзи 2022 року склав 4225,732 тн, або 42257,32 ц на площі 531,48 га, що відображено у звіті 29-сг за 2022 рік.

В Акті зазначено, що згідно з відповіддю ФГ Гайворонського А.І. від 16.02.2024 року, підтверджено збору врожаю кукурудзи у 2022 році в кількості 1 542 тн. та збору врожаю у 2023 році в кількості 2683,732 тн. всього з 531,48 га. Проте, відповідно до рахунку 2311 Витрати поточного року станом на 31.12.2022 року відсутнє незавершене виробництво Кукурудзи, отже відповідно до регістрів бухгалтерського обліку, наданих до перевірки у ФГ Гайворонського А.І., відсутнє незавершене виробництво Кукурудзи (не зібраний з полів врожай кукурудзи) для збору врожаю в січні 2023 року.

Матеріальна складова товарів/робіт/послуг, яку придбано з податком на додану вартість, в собівартості Кукурудзи за 2022 рік, посіяної на 531,48 га., складає 6914720,38 грн. відповідно до наданих до перевірки актів списання ЗЗР.

Матеріальна складова товарів/робіт/послуг, яку придбано з податком на додану вартість в собівартості Кукурудзи за 2022 рік в кількості 1 542 тн., складає 36,49% (1542 тн.* 100/4225,732 тн) або 2 523 181,47 грн.

Перевіркою встановлено, що ФГ Гайворонського А.І. використано податковий кредит поза межами господарської діяльності платника податку за 2022 рік в сумі 807076,00 грн., в т.ч. за грудень 2022 року в сумі 807076,00 грн. (матеріальна складова добрив, яку придбано з податком на додану вартість, в вартості в розмірі 20% складає 2104318,78 * 20% = 420 863,75 грн. + матеріальна складова насіння, яку придбано з податком на додану' вартість, в вартості в розмірі 14% складає 1 187 193,20 * 14% = 166207,05 грн. + матеріальна складова добрив, яку придбано з податком на додану вартість, в вартості в розмірі 20% складає 1100026,93* 20% = 220 005,39 грн.).

На думку податкового органу ФГ Гайворонського А.І. допущено використання матеріальної складової товарів/робіт/послуг, придбаних з податком на додану вартість, яку в бухгалтерському обліку відображено методом подвійного запису на кореспондуючих рахунках ДТ 271 Продукція рослинництва та КТ 2311 Витрати поточного року всього в сумі 4391538,91 грн., поза межами господарської діяльності платника податку, в зв`язку з відсутністю залишків незавершеного виробництва кукурудзи станом на 31.12.2022 року по рахунку КТ 2311 Витрати поточного року.

Перевіряючі дійшли висновку, що в порушення п.198.5 ст. 198 ПКУ, позивачем неправомірно занижено задекларовані показники у рядку 4 Декларації в сумі 807076,00 грн. за грудень 2022 року, тобто в частині використання матеріальної складової товарів/робіт/послуг, придбаної з податком на додану вартість, яку в бухгалтерському обліку відображено методом подвійного запису на кореспондуючих рахунках ДТ 271 Продукція рослинництва та КТ 2311 Витрати поточного року всього в сумі 4391538,91 грн., в зв`язку з відсутністю залишків незавершеного виробництва кукурудзи станом на 31.12.2022 року по рахунку КТ 2311 Витрати поточного року.

Судом встановлено, що позивачем до перевірки надані первинні документи, що фіксують операції зі збору врожаю кукурудзи протягом жовтня грудня 2022 та січня 2023.

Згідно з реєстрами відправки зерна з поля (форма №77), збір позивачем врожаю кукурудзи 2022 року відбувався в наступних періодах: 2022 рік - 1542,00 тн, 2023 рік - 2 683,732 тн.

Зазначена сільгосппродукція відображена на регістрах бухгалтерського обліку про рахунку 271 Продукція рослинництва у відповідних періодах.

Оригінали товарно-транспортних накладних (ТТН), реєстри відправки зерна з поля (форма №77) за 2022 та 2023 по збору кукурудзи врожаю 2022, обороти по рахунку 271 Продукція рослинництва за 2022, січень 2023 надані в ході перевірки своєчасно та в повному обсязі.

Кукурудза врожаю 2022 року, в тому числі і та, яка зібрана у січні 2023 року, реалізована наступним контрагентам ТОВ СП НІБУЛОН, ТОВ Агрофірма Дніпропетровська, ТОВ ІНТЕРСТАРЧ УКРАЇНА, ТОВ СОЛАГРО, ТОВ МАРГАНЕЦЬКА ПТАХОФАБРИКА, ТОВ ДІЛЕКС ТРЕЙД, ТОВ ГЕРМЕС-ТРЕЙДІНГ, ТОВ Фермерів та приватних землевласників, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів списання насіння, добрива, засоби захисту рослин на вирощування кукурудзи врожаю 2022 року; товарно-транспортних накладних і реєстрів відправки зерна з поля (форма77) при зборі врожаю 2022 року за період жовтень 2022 року по січень 2023 року включно; видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на реалізацію кукурудзи врожаю 2022 року у 2022 році, податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних по вказаним контрагентам, які досліджені судом, та які підтверджують таку реалізацію кукурудзи господарством, тобто здійснення саме господарської діяльність, а не діяльність поза межами господарської діяльності.

Твердження контролюючого органу стосовного того, що якщо в бухгалтерському обліку на кінець 2022 року немає незавершеного виробництва на рах.231 по номенклатурі кукурудза, то врожай кукурудзи 2022 року, який збирали в січні 2023 року, це врожай, який був зібраний не в господарській діяльності, є необґрунтованими, оскільки відсутність незавершеного виробництва на рах.231 впливає на коректний розрахунок собівартості готової продукції. Відсутність незавершеного виробництва на рахунку 231 не впливає на вхідний ПДВ по насінню, добриву, засобам захисту рослин (ззр), які були використані при вирощуванні врожаю кукурудзи 2022 року.

Податковим кодексом не встановлено залежність нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, від факту відсутності залишків незавершеного виробництва на рах. 231.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що період збирання кукурудзи врожаю 2022 року не може бути підставою для поділу витрат на вирощування такого врожаю на здійснені «в межах господарської діяльності» та здійснені «по за межами господарської діяльності» в залежності від року в якому здійснено збір врожаю.

Проведеною перевіркою, відповідно до наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, а саме, оборотів по рахунку 2311 Виробництво встановлено, що підприємством у 2020 році по сільськогосподарським культурам: ріпак понесено витрат в розмірі 15486521,76 грн; соняшник понесено витрат в розмірі 8408437,33 грн.

Зібраний врожай оприбутковано наступним чином (ДТ 271 КТ 2311) всього в сумі 21080791,05 грн: ріпак в розмірі 13411980грн.; Соняшник в розмірі 7668811,05 грн.

Загиблий врожай списано наступним чином (Дт 997 КТ 2311) всього в сумі 2582790,12 грн.: ріпак в розмірі 2074541,76грн.; соняшник в розмірі 508248,36 грн.

Перевіркою, встановлено, що підприємством у 2021 році по сільськогосподарським культурам: Ріпак озимий понесено витрат в розмірі 9558797,48 грн.

Зібраний врожай оприбутковано наступним чином (ДТ 271 КТ 2311) всього в сумі 8203512,41 грн.: Ріпак озимий в розмірі 8203512,41 грн.

Загиблий врожай списано наступним чином (ДТ 997 КТ 2311) всього в сумі 1355285,07 грн.: Ріпак озимий в розмірі 1355285,07 грн.

Податковий орган дійшов висновку, що у разі списання загиблих посівів витрати на їх вирощування не можуть вважатися такими, що пов`язані з господарською діяльністю. Тому в податковому періоді, коли відбудеться таке списання, відповідно до п. 198.5 Кодексу, господарству потрібно нарахувати податкові зобов`язання за товари/послуги, які придбані для вирощування загиблих посівів та ПДВ із вартості яких включено до податкового кредиту. При цьому база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання таких товарів.

Суд не погоджується з такими доводами податкового органу, адже фактичне отримання доходу не може вважатись основним критерієм для віднесення понесених платником податків витрат до витрат, що вважаються здійсненими в межах господарської діяльності. Підприємницька діяльність, зокрема у сільськогосподарській сфері, пов`язана з певними ризиками, в тому числі, втрати посівів з об`єктивних причин, що не залежать від волі платника податків (зокрема, несприятливих погодних умов). Відтак, витрати, понесені підприємством у зв`язку з організацією таких посівів, слід вважати частиною господарської діяльності.

Відповідно до пункту 8.2 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 №132, витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні втрати. При пересіві повністю загиблих посівів сума витрат становитиме вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати). Всі інші суми витрат на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо, тобто (неповторювані витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру.

Витрати на вирощування культур, які частково загинули або по яких стався недобір продукції внаслідок стихійного лиха, списуються на втрати від стихійного лиха чи від техногенних катастроф і аварій тощо.

Отже, якщо поле, на якому загинули посіви, пересівається, виділяється дві групи витрат: повторювані і неповторювані. При цьому списанню підлягають витрати, які відносяться до повторюваних, тоді як неповторювані витрати, тобто такі витрати у повторному здійсненні яких відсутня потреба для отримання нового врожаю, списанню не підлягають і відносяться до витрат на пересіяну культуру.

Під час проведення перевірки позивачем надані акти обстеження посівів сільськогосподарських культур від 15.06.2020 року, 05.05.2021 року, в яких зазначено, що комісія у складі голови ФГ Гайворонського А.І. ОСОБА_1 , головного агронома ФГ Гайворонського А.І. ОСОБА_2 , депутата Перещепинської ОТГ, голови АФЗУ Новомосковського району ОСОБА_3 провели обстеження посівів соняшника в результаті чого були встановлені наступні наслідки:

- акт від 15.06.2020 року в результаті обстеження комісією встановлено, що внаслідок несприятливих умов, а саме заморозків, які виникли неодноразово, відбулася повна загибель посівів озимого ріпаку на площі 208 га;

- акт від 15.06.2020 року в результаті обстеження комісією встановлено, що внаслідок несприятливих умов, а саме заморозків, які виникли неодноразово, відбулася повна загибель посівів соняшника на площі 92 га;

- акт від 15.06.2020 року в результаті обстеження комісією встановлено, що внаслідок після дії гербіциду від внесення на попередню культуру, відбулася часткова загибель посівів соняшнику на площі 42 га;

- акт від 05.05.2021 року в результаті обстеження комісією встановлено, що внаслідок засушливої погоди в осені 2020 року та різких перепадів температур навесні 2021 року, відбулася часткова або повна загибель посівів озимого ріпаку на площі 278 га.

Також, до матеріалів справи позивачем долучено довідку Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології про несприятливі погодні умови за даними метеостанції Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області від 20.05.2024 №994-04-053/994-04, якою підтверджуються несприятливі погодні умови у період 2020-2021 рр. на Дніпропетровщині, та які спричинили загибель врожаю.

Як вбачається з матеріалів перевірки, аналізом рахунку 2311 за 2020 рік встановлено, що підприємством: в червні 2020р. віднесено на рахунок 977 (Дт 977 Кт 2311) суму 2 582 790,12 грн. та відповідно до АС Архів електронної звітності підсистеми - єдиний реєстр податкових накладних виписані компенсуючи податкові накладні, як умовне постачання товарів/послуг, використаних в операціях, не пов`язаних з господарською діяльністю підприємства, у зв`язку з загибеллю посівів. Суму ПДВ включено до складу податкових зобов`язань за червень 2020 року в сумі 35386,96 грн.

В Акті зазначено, що до перевірки разом з відповіддю від 16.02.2024 №б/н на запит від 14.02.2024 №б/н надано належним чином завірені бухгалтерська довідка по списанню витрат та нарахуванню компенсуючих податкових зобов`язань при загибелі посівів ріпаку озимого №1, бухгалтерська довідка по списанню витрат та нарахуванню компенсуючих податкових зобов`язань при загибелі посівів соняшнику №2, бухгалтерська довідка по списанню витрат та нарахуванню компенсуючи податкових зобов`язань при загибелі посівів ріпаку озимого №3.

Також, перевіркою встановлено, що аналізом рахунку 2311 за 2021 рік підприємством: в травні 2021 року віднесено на рахунок 977 (Дт 977 Кт 2311) суму 1355285,07 грн. та відповідно до АС Архів електронної звітності підсистеми - єдиний реєстр податкових накладних виписані компенсуючи податкові накладні, як умовне постачання товарів/послуг, використаних в операціях, не пов`язаних з господарською діяльністю підприємства, у зв`язку з загибеллю посівів.

Суму ПДВ включено до складу податкових зобов`язань за травень 2021 року в сумі 271057грн.

Податковим органом не спростовано правильність нарахування податкових зобов`язань ФГ Гайворонського А.І. по повторним витратам, здійсненими для отримання нового врожаю на місці загибелі посівів ріпаку та соняшнику.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються.

Доводи скаржника спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень №0148610712 від 05.04.2024, №0148700712 та №0148680712 від 05.04.2024.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі №160/9737/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко