П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2114/24
Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді - доповідача Турецької І. О.,
суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом адвоката Тихонова Дмитра Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «АГРО ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО ДІЛО», до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
У березні 2024 року адвокат Тихонов Д.І., діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО ДІЛО» (далі ТОВ «АТФ «АГРО ДІЛО») звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.06.2023 за формою «В4» № №447814290704 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації за березень 2023 року) в сумі 606 736,00 грн.
Окрім цього, адвокат просив стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь товариства понесені судові витрати.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, позов ТОВ «АТФ «АГРО ДІЛО» - задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 27.06.2023 № 447814290704 за формою «В4», яким позивачу встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації за березень 2023 року) в сумі 606 736,00 грн.
19 серпня 2024 року адвокат Тихонов Д.І., посилаючись на положення статей 134, 139 КАС України, подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь його довірителя судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
В обґрунтування даної заяви адвокат указує, що під час підготовки подання позову, його складення, розгляду даної справи в суді, ТОВ «АТФ «АГРО ДІЛО» отримало послуги адвоката.
Указане, як стверджує адвокат, підтверджується копіями договору про надання правової допомоги від 01.12.2023, додаткової угоди від 14.02.2024 до договору про надання правової допомоги, актом приймання-передачі наданих послуг від 16.08.2024, (а.с.112, т.2).
При цьому, адвокат наполягає на тому, що розмір понесених витрат, на оплату послуг надання правничої допомоги, є документально підтвердженим та обґрунтованим. Зокрема, як стверджує адвокат гонорар є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), часом, витраченим на їх виконання, значенням справи для сторони.
Дана заява була направлена адвокатом на електронну адресу відповідача, на яку останній, подав клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.
Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі №400/2114/24 про стягнення з ГУ ДПС у Миколаївській області витрат на правову допомогу задоволено частково.
Суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «АТФ «АГРО ДІЛО» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції, заначив, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи становлять 10000 грн, що є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, і така сума витрат відповідає критерію співмірності, наведеному у частині 5 статті 134 КАС України, та підтверджуються наданими доказами.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник покликаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, зазначає, що аналіз положень КАС України дозволяє дійти висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним та підтвердженим:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На переконання скаржника, визначений судом розмір витрат на правничу допомогу адвоката, за надану у цій справі правову допомогу у розмірі 10000 грн, є завищеним, адже справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, а встановлена судом першої інстанції сума, не відповідає критеріям розумності та співмірності.
Також скаржник зауважував на тому, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на правову допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості і верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін.
ТОВ «АТФ «АГРО ДІЛО» своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За правилами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Положення статті 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VІ встановлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Частини 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлюють, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, зауважила на тому, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України визначає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене свідчить, що норми КАС України передбачають такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Скаржник, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, адже суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи обставини, чи були вони фактично понесені, а також оцінювати їх необхідність.
Відповідаючи на вказані доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування.
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесення ТОВ «АТФ «АГРО ДІЛО» витрат на правничу допомогу, адвокат Тихонов Д.І. (свідоцтво №3Р№21/2293 від 14.09.2019) надав договір про надання правничої допомоги № ПД/01.12.2023 від 01.12.2023, який укладений ним та Клієнтом ТОВ «АТФ «АГРО ДІЛО», в особі директора ОСОБА_1 .
Відповідно до умов указаного договору, сторони узгоджують суму гонорару у додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього договору.
14.02.2024 сторони договору уклали додаткову угоду №2/1-2024 від 14.02.2024, якою погодили розмір гонорару 25 000 грн., який сплачує клієнт на користь адвоката за надання професійної правничої допомоги.
Професійна правнича допомога складається з:
- ознайомлення з наданими Клієнтом документами, їх вивчення, аналіз та надання консультацій щодо наявності підстав для підготовки позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 2000 грн.;
- підготовка адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 27.06.2023 №447814290704 за формою В4, яким Клієнту визначено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) по декларації платника ПДВ за березень 2023 року на суму 606 736,00 грн.; заяв по суті справи 15000 грн.;
- представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції в судових засіданнях під час розгляду справи, в т.ч. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів 8000 грн.
Сторони погодили, що оплата послуг з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції здійснюється протягом 30 (тридцяти) днів з дня набрання рішенням суду у справі законної сили.
Згідно акта наданих послуг від 16.08.2024, підписаного сторонами, під час розгляду судової справи №400/2114/24 ТОВ «АТФ «АГРО ДІЛО» понесло витрати на послуги адвоката, обсяг яких визначений у додатковій угоді, в розмірі 25 000 грн.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що розмір витрат на правничу допомогу визначений судом є завищеним та не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, колегія суддів дійшла таких висновків.
Висновуючи з того, що в цьому випадку слід оцінювати обсяг фактично наданих адвокатом послуг, зокрема, кількість витраченого часу, співмірність послуг категорії складності справи, колегія суддів установила, що справа, яка є предметом даного розгляду хоча і відноситься до справ незначної складності, розглядалася судом у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Також колегія суддів бере до уваги, що предмет спору в цій справі є складним, потребує вивчення певного обсягу фактичних даних та правових актів.
Дослідивши матеріали справи, а також додані до заяви документи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, зміст, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції оцінюючи складність справи, з урахуванням ціни позову, виконаної представником роботи, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, дійшов правильного висновку, що співмірним розміром відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є сума 10 000 грн.
На переконання колегії суддів, скаржник не довів того, що надані послуги були необґрунтованими, а також того, що визначена судом сума витрат на правничу допомогу адвоката є завищеною.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають лише частковій компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Також колегія суддів враховує, що позицію ЄСПЛ у справі «Stankiewicz v. Poland», заява № 46917/99 стосовно того, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат. Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у правомірності висновку суду першої інстанції, скаржник в апеляційній скарзі не навів.
Будь-яких інших обставин, які б підтверджували безпідставність висновку суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат ТОВ «АТФ «АГРО ДІЛО» на правничу допомогу, суд апеляційної інстанцій не встановив.
Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
З огляду на викладене, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 252, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом адвоката Тихонова Дмитра Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «АГРО ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО ДІЛО» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 27.11.2024.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123343208 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Турецька І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні