Постанова

від 26.11.2024 по справі 320/31253/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/31253/23 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Сумської митниці Державної митної служби України та Енергетичної митниці Державної митної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» до Сумської митниці Державної митної служби України, Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач 1), Енергетичної митниці Державної митної служби України (далі - відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Вимоги про сплату митних платежів від 11.07.2023 року №UA805010.2023.0008 та від 11.07.2023 року №UA805010.2023.0010 Сумської митниці Державної митної служби України;

- зобов`язати Енергетичну митницю Державної митної служби України повернути ТОВ "АВТОБАНСЕРВІС" кошти у розмірі 657209,68 грн., списані за Вимогою про сплату митних платежів від 11 липня 2023 року №UA805010.2023.0008, на єдиний казначейський рахунок, за учасником зовнішньо-економічної діяльності ТОВ "АВТОБАНСЕРВІС";

- зобов`язати Енергетичну митницю Державної митної служби України повернути ТОВ "АВТОБАНСЕРВІС" кошти у розмірі 647819,57 грн., списані за Вимогою про сплату митних платежів від 11 липня 2023 року №UA805010.2023.0010, на єдиний казначейський рахунок, за учасником зовнішньо-економічної діяльності ТОВ "АВТОБАНСЕРВІС".

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року позов задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням положення ч. 3 ст. 293 МК України, обов`язок із сплати митних платежів не покладається на ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС», а повинно бути покладено на особу, яка незаконно вилучила такі товари, або особу, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів, тобто АТ «Українська Залізниця».

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Скаргу мотивовано тим, що відповідно до транзитних переміщень товару за МД типу ІМЕЕ № UA903000/2022/904868 та ІМЕЕ №UA903000/2022/904781 від 23.02.2022 особами на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант; особа, яка зобов`язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення та гарант.

Так, митницею направлені вимоги щодо сплати митних платежів усім цим особам, однак оскільки обов`язок сплати митних платежів забезпечено грошовою заставою (гарантія), то відповідно і обов`язок зі сплати митних платежів відповідно до статті 317-1 Митного кодексу України покладається на гаранта (ТОВ «Автобансервіс»).

Враховуючи зазначене, вважає, що суд у постанові від 20.06.2024 року дійшов до необ`єктивних та хибних висновків, оскільки митним органом виконано вимоги статті 317-1 Митного кодексу України в повному обсязі.

Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подано відповідачем - 2, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги вказано, що згідно з нормою визначеною ч. 4 ст. 317-1 МК України, у разі невиконання обов`язку із сплати митних платежів, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» являлось власником вантажу - гази нафтові інші скраплені, який перевозився у цистернах №№ 76602168, 76639749 за відправкою Новокуйбишєвская - Васильків 1, (відправка № 32145430, митна декларація типу ІМ40ЕЕ № UA903000/2022/904868). Даний вантаж було прийнято на територію України по прикордонній передавальній станції Хутір-Михайлівський.

На шляху прямування вантажу, станція Шостка отримала від Шосткінської районної військової адміністрації Лист-Звернення про вилучення вантажу за № 06-14/486 від 05.04.2022. Зазначеним зверненням військова адміністрація зобов`язала перевізника забезпечити передачу зазначених у Запиті вагонів представнику військової адміністрації.

Передачу вантажу представнику Шосткінськінської районної військової адміністрації підтверджено комерційними актами станції Шостка від 05.04.2022 за №328206/12 та № 328206/13, які підписано представником військової адміністрації та засвідчено її печаткою.

Також, ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» являлось власником вантажу - гази нафтові інші скраплені, що перевозився у цистернах № 77375392, № 76696319 за відправкою Приютове - Васильків 1 (відправка № 32173013, митна декларація типу ІМ40ЕЕ № UA 903000/2022/904781) та який було прийнято на територію України по прикордонній передавальній станції Хутір- Михайлівський.

На шляху прямування зазначеного вантажу, станція Янпіль отримала від Шосткінської районної військової адміністрації Лист-Звернення про вилучення вантажу за № 06-14/451 від 24.03.2022. Зазначеним зверненням військова адміністрація зобов`язала забезпечити передачу зазначених у Запиті вагонів представнику військової адміністрації.

На виконання Листа - звернення по станції Янпіль, комісією за участі представників військової адміністрації та начальника станції 24.03.2022 було оглянуто зазначені у Запиті цистерни з вантажем, після чого здійснено вилучення цього вантажу. Цей факт засвідчено актом огляду майна та актом про примусове відчуження або вилучення майна від 24.03.2022.

Крім того, передачу вантажу військовій адміністрації підтверджено комерційними актами станції Янпіль від 24.03.2022 за №328600/1 та № 328600/3.

Як зазначає позивач, акт про примусове відчуження або вилучення майна від 24.03.2022 зазначає найменування власника ТОВ «КАТМА ГРУП», що не відповідає дійсності і відомості про що наявні у начальника залізничної станції «Ямпіль» Р. Фесунова, оскільки власником вантажу та вантажоотримувачем є ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС».

За вказаними обставинами Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтава зареєстроване та здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62022170040000021 від 28.03.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, за фактом вчинення протиправних дій службовими особами Шосткинської районної військової адміністрації.

У кримінальному провадженні № 62022170040000021 від 28.03.2022 року, ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» визнано потерпілою особою.

Також, Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 07.07.2023 року видано сертифікат № 3200-23-3140 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким посвідчено виникнення вищевказаних обставин та неможливість впливу на них ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС».

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що внаслідок обставин непереборної сили, ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» втратило належні підприємству вищевказані товари, які перебували під митним контролем.

20.06.2023 року позивачем отримано запит на інформацію № 7.24-2/7.24-17.1/13/2662 від 14.06.2023 Сумської митниці, яким повідомлено, що на митному посту «Дружба» Сумської митниці здійснений пропуск на митну територію України товару «газ вуглеводневий скраплений паливний для комунального побутового призначення» по митним деклараціям ІМ40ЕЕ № UA903000/2022/904868 від 23.02.2022 у вагонах №№ 76639749,76602168 та ІМ40ЕЕ № UA903000/2022/904781 від 23.02.2022 у вагонах №№ 77375392, 76696319.

Під час переміщення митною територією України товар «газ вуглеводневий скраплений паливний для комунального побутового призначення» по митній декларації типу ІМ40ЕЕ № UA903000/2022/904868 від 23.02.2022 у вагонах №№ 76639749,76602168 вилучено на виконання листа Шосткінської військової адміністрації Сумської області від 05.04.2022 № 06-14/486, товар по митній декларації ІМ40ЕЕ № UA903000/2022/904781 від 23.02.2022 у вагонах №№ 77375392, 76696319 вилучено на виконання листа Шосткінської військової адміністрації Сумської області від 24.03.2022 № 06-14/451, але територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Полтава матеріали по митним деклараціям типу ІМ40ЕЕ № UA903000/2022/904868 від 23.02.2022 та ІМ40ЕЕ № UA903000/2022/904781 від 23.02.2022 долучені до кримінального провадження № 62022170040000021 від 28.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України. Тобто, товар «газ вуглеводневий скраплений паливний для комунального побутового призначення» у зазначених вище вагонах недоставлений у встановлений строк до митниці призначення - Енергетичної.

Таким чином, вбачається, що митному органу було відомо, що товар, належний позивачу, який перебував під митним контролем та транспортувався в адресу позивача, ним не отримувався.

Листом від 18.07.2023 позивач підтвердив обставини справи, викладені у запиті на інформацію № 7.24-2/7.24-17.1/13/2662 від 14.06.2023 Сумської митниці, та додатково надав відомості про визнання ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» потерпілою особою у кримінальному провадженні № 62022170040000021 від 28.03.2022, Сертифікат торгово-промислової палати України № 3200-23-3140 про форс-мажорні обставини та інші документи по даним обставинам, які свідчать про непричетність позивача до обставин недоставляння у встановлений строк до митниці призначення - Енергетичної, товарів, належних позивачу, які перебували під митним контролем.

Водночас, митний орган 11.07.2023 сформував вимогу про сплату митних платежів № UA805010.2023.0008 на суму 657 209, 68 грн та вимогу № UA805010.2023.0010 на суму 647 819, 57 грн в адресу позивача, в яких зазначає, що встановлено факт недоставки «газу вуглеводневого скрапленого, пропан-бутан технічного» до митниці призначення - Енергетичної митниці, внаслідок вилучення даного товару за рішенням Шосткінської районної військової адміністрації Сумської області за листами зверненнями від 24.03.2022 за № 06-14/451 та за № 06-14/486 від 05.04.2022.

Також, вимоги зазначають про звернення Сумської митниці до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, щодо долучення матеріалів до кримінального провадження № 62022170040000021 від 28.03.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Крім вказаних вимог, позивачем від Сумської митниці також отримано копії вимог про сплату митних платежів від 11.07.2023 № UA805010.2023.0007 на суму 657 209, 68 грн та №UA805010.2023.0009 на суму 647 819, 57 грн, сформованих в адресу АТ «Українська Залізниця».

Зважаючи, що вимоги від 11.07.2023 для АТ «Українська Залізниця» про сплату митних платежів № UA805010.2023.0007 на суму 657 209, 68 грн та № UA805010.2023.0009 на суму 647 819,5 7 грн сформовані по факту обставин недоставляння у встановлений строк до митниці призначення - Енергетичної, товарів, належних позивачу, які перебували під митним контролем та транспортувались АТ «Українська Залізниця», позивач вважав, що обов`язок зі сплати покладено саме на АТ «Українська Залізниця», як на особу, відповідальну за збереження майна при транспортуванні.

Вимоги для АТ «Українська Залізниця» про сплату митних платежів зазначають, що під час переміщення товарів, перевізником порушені п.2 ч.2 ст.191, п.3 ч.2 ст.191 МК України. Так, відповідно до ч. 2 ст. 193 МК України передбачено, що у разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов`язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів.

Тобто, Вимогами про сплату митних платежів від 11.07.2023 № UA805010.2023.0007 та № UA805010.2023.0009 визначено особу, на яку покладено обов`язок із сплати митних платежів - АТ «Українська Залізниця».

В подальшому, не зважаючи на визнання митним органом порушень діючого законодавства з боку АТ «Українська Залізниця», 31.08.2023 по митній декларації типу ІМ40ЕЕ № UA903000/2022/904868 та по митній декларації типу ІМ40ЕЕ № UA903000/2022/904781 з особового рахунку позивача в Енергетичній митниці були списані наступні кошти:

- Акт нарахування митних платежів № UA903000/2022/904781 (вид надходження 28) - 357 659, 22 грн.

Акт нарахування митних платежів № UA903000/2022/904781 (вид надходження 30) - 44 662, 37 грн.

Акт нарахування митних платежів № UA903000/2022/904781 (вид надходження 92) - 254 888, 09 грн.

Акт нарахування митних платежів № UA903000/2022/904868 (вид надходження 30) - 46 511, 45 грн.

Акт нарахування митних платежів № UA903000/2022/904868 (вид надходження 92) - 240 375, 36 грн.

Акт нарахування митних платежів № UA903000/2022/904868 (вид надходження 28) - 367 453, 69 грн.

Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 2 статті 305 Митного кодексу України надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов`язковим, при ввезенні на митну територію України та/або переміщенні територією України транзитом товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Пунктом 3 статті 305 Кодексу передбачено, що забезпечення сплати митних платежів надається митним органам під час перебування товарів під митним контролем або декларування товарів у митні режими, що передбачають сплату митних платежів

Стаття 293 МК України визначає, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов`язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Відповідно граф 8, 9, 14 митної декларації типу ІМЕЕ №UA903000/2022/904781 від 23.02.2022 особою відповідальною за фінансове врегулювання є ТОВ "Автобансервіс" (08130, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. В. Кільцева,2).

Відповідно до пункту 1 статті 305 Кодексу виконання обов`язку із сплати митних платежів забезпечується шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, встановлені статтею 308 Кодексу.

Так, Позивачем обрано спосіб забезпечення сплати митних платежів, який передбачений частиною першою пункту першого статті 308 Митного кодексу України - грошова застава.

Відповідно до пункту 10 статті 309 Митного кодексу України у разі невиконання обов`язку, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених/ переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно, зокрема, до частини третьої статті 317-1 цього Кодексу.

Крім осіб, зазначених у частинах першій і другій цієї статті 293 МК України, особами, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів, є:

- у разі вилучення товарів, що тимчасово зберігаються під митним контролем, з порушенням вимог цього Кодексу та інших нормативно-правових актів - особа, яка незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особа, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів;

- у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, - особи, відповідальні за дотримання митного режиму;

- у разі заявлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного режиму транзиту - особа, яка зобов`язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення;

- особи, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів, є відповідальними за сплату митних платежів.

Стаття 290 визначає, що обов`язок із сплати митних платежів припиняється, зокрема, якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або використання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог та умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами.

Відповідно до положень ст. 193 МК України за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим кодексом.

У разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов`язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником строку транзитних перевезень (доставки) товарів, встановленого статтею 95 цього Кодексу або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов`язання щодо сплати митних платежів.

Митним органом при формуванні вимог, застосовано положення ч. 1 ст. 293 МК України, проте, з урахуванням положення ч. 3 ст. 293 МК України, обов`язок із сплати митних платежів, у разі вилучення товарів, що тимчасово зберігаються під митним контролем, з порушенням вимог цього Кодексу та інших нормативно-правових актів, покладається на особу, яка незаконно вилучила такі товари, а також особи, які брали участь у незаконному вилученні таких товарів, зберігали та придбали такі товари, або особу, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що з урахуванням положення ч. 3 ст. 293 МК України, обов`язок із сплати митних платежів не покладається на ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС», а повинно бути покладено на особу, яка незаконно вилучила такі товари, або особу, яка відповідає за забезпечення схоронності зазначених товарів, тобто АТ «Українська Залізниця».

На підставі вищенаведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно встановлено фактичні обставини справи, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Сумської митниці Державної митної служби України та Енергетичної митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев