Постанова

від 26.11.2024 по справі 580/9245/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/9245/24 Головуючий у 1 інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Ключковича В.Ю.

Безименної Н.В.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМУ МЮ (м. Київ)), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксани Василівни від 11.09.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №580/3448/19 пенсійним органом не виконано в повному обсязі. Так, апелянт зазначає, що з 01.01.2018 року нарахування доплати за понаднормативний стаж роботи проведено за 13 років, а не за 18, а також, перерахунок пенсії проведено не згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а згідно абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто, в розмірі 1% від мінімальної пенсії, а не в розмірі 1% від заробітку, що підтверджує неповне виконання рішення суду.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №580/3448/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти рішення по перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням надбавки за понаднормативний стаж роботи в розмірі 1% від заробітку за кожний повний рік роботи понад 20 років та провести виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених виплат.

30 березня 2023 року Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №580/3448/19.

20 серпня 2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №580/3448/19, виданого 30.03.2023 Черкаським окружним адміністративним судом.

11 вересня 2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим листом.

Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (набув чинності 05 жовтня 2016 року, далі - Закон № 1404-VІІІ).

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормами статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу вимог пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно виконавчого листа від 30 березня 2023 року, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №580/3448/19, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти рішення по перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням надбавки за понаднормативний стаж роботи в розмірі 1% від заробітку за кожний повний рік роботи понад 20 років та провести виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених виплат (а.с. 38).

Листом від 06 вересня 2024 року №2300-0901-5/65756 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМУ МЮ (м. Київ) про добровільне виконання вищевказаного рішення суду, у зв`язку з чим, просило закінчити виконавче провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII (а.с. 42 звор.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області у повній мірі виконано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №580/3448/19, яке містило саме вимогу зобов`язального характеру щодо прийняття рішення про перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням надбавки за понаднормативний стаж роботи в розмірі 1% від заробітку за кожний повний рік роботи понад 20 років, тобто, без зазначення конкретного заробітку у розрізі по роках.

Так, апелянт зазначає, що з 01.01.2018 року нарахування доплати за понаднормативний стаж роботи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області проведено за 13 років, а не за 18, що підтверджує неповне виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає вищевказане посилання апелянта необґрунтованим, оскільки, суми заробітку за кожний повний рік, зокрема, доплати за понаднормовий стаж роботи, не були предметом спору у справі №580/3448/19.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав, що між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області після виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №580/3448/19 виникли нові спірні правовідносини щодо застосування під час обрахунку/перерахунку пенсії суми заробітку за кожний повний рік роботи позивача понад 20 років.

Щодо посилання апелянта на те, що перерахунок пенсії проведено, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до перерахунку пенсії від 13.03.2024, основний розмір пенсії ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області визначено на підставі статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», водночас, на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону, пенсійним органом визначено розмір доплати за понаднормовий стаж (а.с.32 звор. 33).

Однак, як було вищезазначено, розмір доплати за понаднормовий стаж не був предметом розгляду в межах справи №580/3448/19.

Враховуючи вищезазначене, постанова відповідача від 11.09.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 прийнята за наявності правових підстав, вказаних у пункті 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII, а тому, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 287, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Ключкович В.Ю.

Безименна Н.В.