Постанова

від 26.11.2024 по справі 240/21816/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/21816/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

26 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Благого В.М.

представника відповідача: Коркушка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український солод" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження і податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український солод" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №78-р від 14.02.2022 про анулювання ліцензії від 12.02.2023 №06080414202000176 терміном дії з 12.02.2020 по 12.02.2025;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2022 №8561/06-30-09-02/30825170, №8562/06-30-09-02/30825170 та №8563/06-30-09-02/30825170.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Український солод» (далі ТОВ «Український солод»), за результатом якої складено акт перевірки від 31.10.2022. У подальшому, на підставі вказаного акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.11.2022 №№8561/06-30-09-02/30825170, 8562/06-30-09-02/30825170 та 8563/06-30-09-02/30825170 про застосування штрафних санкцій в розмірі 500000,00 грн за ведення діяльності без отримання відповідної ліцензії.

Позивач вважає зазначенні рішення необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Також зазначає, що товариством придбано ліцензію на право зберігання пального (для потреб власного споживання чи промислової переробки) №06080414202000176 терміном дії з 12.02.2020 до 12.02.2025. Проте, всупереч ч.52 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято розпорядження від 14.02.2022 №78-р про анулювання вищезазначеної ліцензії, «у зв"язку з несплатою чергового платежу за ліцензію». Однак сплата за ліцензію, у розмірі 780 грн внесена позивачем ще 20.01.2022. Саме тому, в період 14.02.2022 - 06.09.2022 (включно), за відсутності ліцензії на право зберігання пального, товариство пальне не зберігало та залишку пального на складах зберігання ТОВ «Український солод» не було.

Також вказує, що безпідставним є висновок контролюючого органу про ведення діяльності без отримання відповідної ліцензії за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Озерянка, вул.Пушкіна, за період: 07.09.2022 - 28.10.2022 (включно). Оскільки відповідач безпідставно ототожнює «адресу доставки», зазначену у видатковій накладній, із безпосереднім «пунктом розвантаження», зазначеним у товарно-транспортній накладній.

Позивач, вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення та розпорядження про анулювання ліцензій протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український солод" (далі - ТОВ "Український солод"), (код ЄДРПОУ 30825170) зареєстроване як юридична особа з 01.03.2000 за юридичною адресою: вул.Пушкіна, буд.3, село Озерянка, Житомирський район, Житомирська область. Основний вид діяльності згідно з КВЕД: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (т. 1 а.с.12-21).

ГУ ДПС у Житомирській області 12.02.2020 видано ТОВ «Український солод» ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер: 06080414202000176, термін дії з 12.02.2020 до 12.02.2025 , за адресою місця торгівлі: Житомирська область, Бердичівський р-н, м.Бердичів, вул.Ватутіна, 10. (т.2 а.с.114).

Відповідно до норм ст.15 Закону №481/95-ВР на підставі доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами від 14.02.2022 №121/06-30-09-04-14, у зв`язку з несплатою чергового платежу за ліцензію ГУ ДПС у Житомирській області згідно з Розпорядженням «Про анулювання ліцензії» від 14.02.2022 №78-р анулювало ТОВ «Український солод» ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер: 06080414202000176, термін дії з 12.02.2020 до 12.02.2025, у зв"язку з несплатою чергового платежу за ліцензію (т.2 а.с.118).

19 жовтня 2022 року посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області "Про проведення фактичної перевірки" від 14.10.2022№1568-п та направлень на перевірку від 17.10.2022 №3126 та №3127, проведена фактична перевірка ТОВ "Український солод" з 19 жовтня 2022 року тривалістю 10 діб, за період діяльності з 01.07.2019 по дату завершення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (т.2 а.с.119, 120, 121).

За результатами фактичної перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки №8990/06-30-09-02/30825170 від 31.10.2022 (далі - акт перевірки) (т.2 а.с.122-123).

Перевіркою встановлено, порушення позивачем ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального".

На підставі акту перевіркиГоловним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області28.11.2022 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №8561/06-30-09-02/30825170 відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 500000 грн (т.2 а.с.124);

- №8562/06-30-09-02/30825170 відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 500000 грн (т.2 а.с.123);

- №8563/06-30-09-02/30825170 відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 500000 грн (т.2 а.с.124).

Не погоджуючись із розпорядженням Головного управління ДПС у Житомирській області про анулювання ліцензії на право зберігання пального та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області в ході судового розгляду справи не довело правомірність оскаржуваних позивачем податкових-повідомлень рішень та розпорядження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог про скасування розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №78-р від 14.02.2022 про анулювання ліцензії від 12.02.2020 №06080414202000176.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентованоПодатковим кодексом України(далі -ПК України), яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 ПК України).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, визначаютьсяЗаконом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95(далі - Закон №481/95).

Відповідно до положень статті 15Закону №481/95встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво); рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво); несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог ст.15-3цього Законущодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях; отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Частиною 33 ст.15 Закону №481/95 визначено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Згідно із ч.44 ст.15 Закону №481/95 повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється органом ліцензування суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію в електронній формі засобами електронного зв`язку.

За приписами ч.46 ст.15 Закону №481/95, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, несплати чергового платежу за ліцензію.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Згідно з положеннями ст.16 Закону №481/95, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

У відповідності до п.п.27 п.4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 (далі - Положення №227), Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

Підпунктом 27 п.4 Положення № 227 передбачено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

Матеріали справи свідчать, що позивачем 20.01.2022 сплачено черговий платіж за ліцензію на право зберігання пального, що підтверджується платіжним дорученням від 20.01.2022 №885 із вказівкою призначення платежу: «річна плата за ліцензію на право зберігання пального» (т.1 а.с.115).

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують вчасне подання Головному управлінню ДПС у Житомирській області копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату чергового платежу за ліцензію.

Колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта щодо застосування до позивача відповідальності за неподання вказаного платіжного доручення у вигляді анулювання ліцензії, зважаючи на наступне.

Так, визначені ст.15 Закону №481/95 заходи щодо анулювання дії ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) можуть бути застосовані контролюючим органом до суб`єкта господарювання лише у випадку несплати чергового платежу за ліцензію.

Натомість, ненадання суб`єктом господарювання до територіального органу Державної податкової служби України, який видав йому ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), копії платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про її сплату не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату таким суб`єктом річної плати за ліцензію, а, відтак, і не є підставою для застосування до суб`єкта господарювання відповідальності у вигляді анулювання дії ліцензії, оскільки, анулювання ліцензії здійснюється лише у випадку несплати річної плати.

При цьому, під несплатою річної плати за ліцензію слід розуміти бездіяльність суб`єкта господарювання, яка полягає у не здійсненні ним своєчасного та в повному обсязі перерахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу.

Однак, як було зазначено, Товариством з обмеженою відповідальністю «Український солод» такої бездіяльності допущено не було, оскільки, здійснення своєчасної сплати річної плати за право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №0608041422000176 підтверджується платіжним дорученням від 20.01.2022 №885.

Таким чином, суд зазначає, що наведені вище правові норми Закону №481/95 пов`язують настання наслідків у вигляді анулювання ліцензії саме з несплатою відповідних платежів за ліцензію, а не за ненадання квитанції до контролюючого органу.

Крім цього, ст.15 Закону №481/95 передбачено обов`язок податкового органу здійснювати нагадування платнику через Електронний кабінет про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію за 30, 20, 10 і 5 днів до спливу відповідного річного оплаченого періоду.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача не було достатніх, обґрунтованих та законних підстав для прийняття оскаржуваного розпорядження №78-р від 14.02.2022, яким анульовано ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «Український солод», натомість, відповідач діяв із допущенням надмірного формалізму, залишивши поза увагою обставини щодо фактичної сплати позивачем чергового платежу за ліцензію в розмірі 780,00 грн, та керуючись при прийнятті оскаржуваного розпорядження виключно обставинами щодо ненадання квитанції.

Отже, за відсутності умислу позивача, що виключає протиправність дій платника податків, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області №78-р від 14.02.2022, яким анульовано ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Український солод» за реєстраційним №0608041422000176.

Щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 28.11.2022 №8561/06-30-09-02/30825170, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 500000 грн, у зв"язку з встановленням ведення діяльності без отримання відповідної ліцензії за період з 01.07.2019 по 28.10.2022, суд зазначає наступне (т.1 а.с.30).

В акті перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно з наданими до перевірки первинними бухгалтерськими документами (відомості заправки транспортних засобів, обліковий лист тракториста-машиніста) ТОВ «Український солод» реалізував (заправив) дизпаливо в техніку, яка на той момент йому не належала, а належала іншому суб`єкту господарювання (згідно з договором оренди сільськогосподарської техніки №4 від 01.03.2017 та додаткових угод суб`єкт господарювання мав орендувати сільськогосподарську техніку у ТОВ «Зелений вал»). Передача сільськогосподарської техніки мала здійснюватися за актом прийому-передачі, згідно з наданими документами та пояснювальною запискою головного бухгалтера суб`єкта господарювання акти приймання-передачі сільськогосподарської техніки відсутні, тобто сільськогосподарська техніка не була передана належним чином ТОВ «Український солод»), чим порушено ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині торгівлі пальним без наявності ліцензії на даний вид діяльності».

Відповідно до пп.14.1.212 п.14.11 ст.14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу це - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Згідно із Законом №481/95 оптова торгівля пальним - це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам; роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Матеріали справи свідчать, що відповідного до даних бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Зелений вал» по Договору оренди с/г техніки №4 від 01.03.2017, актами надання послуг, податковими накладними, підтверджується, що за період 01.07.2019 - 28.10.2022 (включно) сільськогосподарську техніку, передбачену умовами Договору оренди від 01.03.2017 №4 фактично передано в оренду (користування) ТОВ «Український солод» сільськогосподарську техніку, за яку в свою чергу, сплачувалася орендна плата згідно з податковими накладними (т.1 а.с.33-64, 65, 66-113).

Суд враховує позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі №925/1596/16, який надаючи оцінку поняттю «початку користування орендованим майном» зазначивши, що при вирішенні питання щодо визначення початку користування орендованим майном (момент виникнення орендних правовідносин та відповідних прав та обов`язків) та щодо обрахування початку перебігу строку оренди має значення наявність будь-якого належного доказу, що підтверджує відповідні обставина а не виключно назва документу - акт приймання-передачі.

Крім того представник позивача пояснив, що акти прийому-передачі орендованого майна під час проведення перевірки фактично оформлені, проте знаходилися за юридичною адресою ТОВ «Український солод»: Житомирська область, Житомирський район, с. Озерянка, вул. Пушкіна, 3, в той час, як перевірка здійснювалось за місцем зберігання пального: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Ватутіна, 10.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28.11.2022 №8561/06-30-09-02/30825170про застосування штрафних санкцій у сумі розміром 500000,00 грн за порушення ст.15 Закону №481/95, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 28.11.2022 №8562/06-30-09-02/30825170 відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 500000 грн, у зв"язку з встановленням ведення діяльності без отримання відповідної ліцензії за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 10 за період: 14.02.2022 - 06.09.2022 (включно), суд зазначає наступне (т.1 а.с.28).

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що в період з 01.07.2019 до 19.10.2022 ТОВ «Український солод» згідно з наданих до перевірки товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів та інших первинних бухгалтерських документів отримував дизельне пальне за адресою: Житомирська область, Бердичівський р-н, м.Бердичів, вул.Ватутіна, 10. Ліцензія на право зберігання пального за даною адресою у позивача була анульована розпорядженням від 14.02.2022 №78-р.

Також вказано, що згідно з додатком до ліцензії №0608041420200017 загальна місткість резервуарів ТОВ «Український солод» становила 136376 літрів. Однак, згідно з наданими до перевірки первинних документів (оборотно-сальдові відомості) суб`єкт господарювання зберігав пальне в об`ємах, більших ніж зазначено в ліцензії, а саме: 23.06.2020 - 158101,391 літра; 24.06.2020 - 157662,391 літра; 25.06.2020 - 156703,391 літра; 26.06.2020 - 156116,391 літра; 27.06.2020 - 155400,391 літра; 28.06.2020 - 154585,391 літра; 29.06.2020 - 153943,391 літра; 30.0620.20 - 153893,391 літра та інші відповідно до відомості за липень 2020, березень 2021, квітень 2021, травень 2021, серпень 2021, вересень 2021.

Суд зауважує, що про протиправність висновків відповідача про анулювання ліцензії на право зберігання пального №0608041420200017 та прийняття розпорядження від 14.02.2022 №78-р, зазначено судом вище.

Як наслідок вказаного, відсутність у ТОВ «Український солод» за період з 14.02.2022 по 06.09.2022 (включно) ліцензії на право зберігання пального обумовлена виключно винесенням Головним управлінням ДПС у Житомирській області розпорядження про анулювання ліцензії на право зберігання пального.

Крім того, згідно із п.112.8.4 ПК України до обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів.

Що стосується посилання відповідача на зберігання пального в об"ємах більших, ніж зазначено в ліцензії, представник позивача пояснив, що ТОВ «Український солод» за період: 14.02.2022-06.09.2022 (включно) пальне не зберігало, а лише використовувало. Відповідачем не враховано, що така реалізація здійснювалась шляхом безпосередньої «заправки в бак» транспортного засобу.

На підтвердження вказаного товариством надано інформацію з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «ЯРКОН» (т.1 а.с.121).

Крім того, під час перевірки, залишків пального на складах зберігання ТОВ «Український солод» відповідачем не встановлено.

Відповідно до вимог ст.15 Закону №481/95 у разі здійснення зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Паливні баки транспортних засобів, використовуються для подачі пального до двигуна внутрішнього згорання такого транспортного засобу, для приведення його в рух, не є ємностями для зберігання пального, у розумінні Закону №481/95.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Саме такий підхід значно посилює позиції невладної особи, якій бракує правових знань, щоб самостійно довести перед судом слушність своїх тверджень.

Суд вказує, що під час розгляду справи Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області не було надано суду беззаперечних доказів зберігання ТОВ "Український солод" в період з 14.02.20122 по 06.09.2022 пального, саме без ліцензії.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2022 №8562/06-30-09-02/30825170, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 500000 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення 28.11.2022 №8563/06-30-09-02/30825170, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 500000 грн, у зв"язку з встановленням факту ведення діяльності без отримання відповідної ліцензії за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Озерянка, вул.Пушкіна, 3, за період 07.09.2022 по 28.10.2022, суд зазначає наступне (т.1 а.с. 26).

В акті перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області встановлено, що 07.09.2022 ТОВ «Український солод» згідно з видатковою накладною №773 отримало від ТОВ «Мобілгаз» дизельне пальне у кількості 26070 літрів за адресою: Житомирська область. Житомирський район, с. Озерянка. вул. Пушкіна. 3, ліцензія на право зберігання пального за даною адресою у позивача була відсутня.

Суд вказує, що відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 07.09.2022, щодо поставки позивачу від ТОВ «Мобілгаз» дизельного палива у розмірі 26070 літрів, у розділі «пункт розвантаження»: вказано адреса: «Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Ватутіна, 10». Зазначене, відповідає адресі місця зберігання ТОВ «Український солод», яка вказана у ліцензії на право зберігання пального від 07.09.2022 №062404142022000158 (т.1 а.с. 165, 167).

Під час розгляду справи представник позивача пояснив, що у видатковій накладній №773 від 07.09.2022 в графі «адреса доставки» включено юридичну адресу ТОВ «Український солод»: Житомирська область, Житомирський район, с.Озерянка, вул.Пушкіна, 3, яка у свою чергу передбачена п.10 Договору поставки від 25.08.2022 №197, укладеного між ТОВ «Український солод» та ТОВ «МОБІЛГАЗ», у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів від 07.09.2022 зазначено пункт розвантаження: вул.Ватутіна, 10, м.Бердичів, Житомирська область (т.1 а.с.166, 168-169).

Крім того, згідно із п.3.1. Договору поставка від 25.08.2022 №197 визначено, що поставка товару здійснюється до пункту розвантаження покупця.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, згідно із п.1.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Згідно з вказаного пункту та затвердженої форми товарно-транспортна накладна в будь-якому разі повинна містити наступні обов"язкові реквізити: назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Отже, саме товарно-транспортна накладна є тим первинним документом, в якому зазначається чітка адреса пункту розвантаження вантажу.

З огляду на викладене, відповідач безпідставно ототожнює «адресу доставки», зазначену у видатковій накладній із безпосереднім «пунктом розвантаження», зазначеним у товарно-транспортній накладні.

Саме тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення 28.11.2022 №8563/06-30-09-02/30825170, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 500000 грн, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області без врахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, як наслідок є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 листопада 2024 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.