Постанова

від 26.11.2024 по справі 140/35209/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/35209/23 пров. № А/857/13268/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року (прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку суддею Денисюком Р. С.) в адміністративній справі № 140/35209/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області (далі також ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 02.11.2023 № 032850004783 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 16.08.1986 по 20.11.1986 на БУ Нововолинськпромбуд Треста Волиньпромбуд Мінбуд УССР, з 03.07.2004 по 10.12.2004 на Приватному сільськогосподарському підприємстві Агротехсервіс; з 15.11.2005 по 06.08.2012 у ВАТ Мостобуд № 60, яке згідно рішення Загальних зборів акціонерів (Протокол № 01/10 від 26.03.2010) перейменоване в Публічне акціонерне товариство Мостобуд; з 16.07.2012 по 31.10.2012, з 01.11.2012 по 31.12.2012, з 16.05.2013 по 01.08.2013, з 01.11.2013 по 31.12.2013, з 06.06.2014 по 22.12.2014, з 07.04.2015 по 22.12.2015, з 11.03.2016 по 30.12.2016, з 06.01.2017 по 30.12.2020, з 28.01.2021 по 27.10.2023 у ТзОВ РБП Транс - Мост; період навчання з 01.09.1983 по 04.07.1986 у Торчинському СПТУ-3 та період служби в армії з 20.11.1986 по 13.12.1988;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області призначити і виплачувати пільгову пенсію згідно пункту б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 27.10.2023, як особі, яка працювала на посадах, які відносяться до Списку № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Позов обґрунтовував тим, що він з 01.09.1983 по 04.07.1986 навчався у Торчинському СПТУ-3 і здобув професію електрогазозварник четвертого розряду. Після закінчення СПТУ-3 з 16.08.1986 по 20.11.1986 працював електрогазозварювальником БУ Нововолинськпромбуд треста Волиньпромбуд Мінбуд УССР; у період з 20.11.1986 по 13.12.1988 проходив службу в армії.

Після служби в армії, починаючи з 20.01.1989 по 26.06.2003 працював у колгоспі Маяк в с. Замличі Локачинського району електрогазозварювальником.

З 03.07.2004 по 10.12.2004 працював електрогазозварювальником у Приватному сільськогосподарському підприємстві Агротехсервіс.

З 15.11.2005 по 06.08.2012 працював електрогазозварником четвертого розряду у ВАТ Мостобуд № 60, яке згідно рішення Загальних зборів акціонерів (Протокол № 01/10 від 26.03.2010) перейменоване у ПАТ Мостобуд та 09.10.2006 було проведено атестацію його робочого місця, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 2. Записи у трудовій книжці № 9-12.

З 16.07.2012 по 31.10.2012, з 01.11.2012 по 31.12.2012, з 16.05.2013 по 01.08.2013, з 01.11.2013 по 31.12.2013, з 06.06.2014 по 22.12.2014, з 07.04.2015 по 22.12.2015, з 11.03.2016 по 30.12.2016, з 06.01.2017 по 30.12.2020 та з 28.01.2021 по цей час працює у ТзОВ РБП Транс - Мост електрогазозварювальником 4 розряду, а згодом - 5 розряду.

Позивач вказує на те, що посада на якій він працював, передбачена Списком № 2 і дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, з урахуванням періоду навчання за спеціальністю та служби в армії, його пільговий стаж роботи складає 35 років 02 місяців 03 дні, а загальний - 37 років 04 місяці 04 дні.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до вимог Порядку № 637 основним документом є трудова книжки, а уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Вважає, що згідно з нормами законодавства, чинного у період роботи позивача на посадах, робота на яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідальність за внесення відомостей про роботу до трудової книжки покладено на роботодавця.

Щодо відсутності атестації робочого місця на посаді, яка дає право на пільгову пенсію позивач, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, зазначив, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Зазначає, що ним до органу Пенсійного фонду було надано копію трудової книжки та всіх довідок, необхідних для підтвердження стажу роботи на посадах, робота на яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Спеціальність електрогазозварювальник віднесена до Списку № 2 та надає правом на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 02.11.2023 № 032850004783 про відмову у призначенні пенсії в частині не зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 15.11.2005 по 06.08.2012 електрогазозварювальником у ВАТ Мостобуд Мостозагін № 60 до пільгового стажу за Списком № 2.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 15.11.2005 по 06.08.2012 електрогазозварювальником у ВАТ Мостобуд Мостозагін №60 до пільгового стажу за Списком № 2.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погодившись із вказаним рішенням, в частині задоволених вимог, його оскаржило ГУ ПФУ в Харківській області і подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допустив порушення норм процесуального та матеріального права, неправильно встановив обставини справи, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 02.11.2023 № 032850004783 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах прийнято через відсутність необхідного пільгового стажу. Так, згідно поданих документів страховий стаж позивача становить 32 роки 11 місяців 27 днів, а стаж на пільгових умовах за Списком № 2 не підтверджено.

Крім того із вказаним рішенням, в частині відмови у задоволенні вимог, його оскаржив ОСОБА_1 і подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допустив порушення норм процесуального та матеріального права, неправильно встановив обставини справи, а тому просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити; в решті рішення залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що посада на якій він працював, передбачена Списком № 2 і дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до вимог Порядку № 637 основним документом є трудова книжки, а уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Зазначає, що зарахуванню також підлягає час навчання та служби в армії.

Щодо відсутності атестації робочого місця на посаді, яка дає право на пільгову пенсію, позивач, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, вказав, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Зазначає, що ним до органу Пенсійного фонду було надано копію трудової книжки та всіх довідок, необхідних для підтвердження стажу роботи на посадах, робота на яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Спеціальність електрогазозварювальник віднесена до Списку № 2 та надає правом на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини четвертоїстатті 229 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга ГУ ПФУ в Харківській області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, що 27.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 встановлено таке:

- з 01.09.1983 по 04.07.1986 - навчання у Торчинському СПТУ-3;

- 16.07.1986 прийнятий на роботу електрогазозварювальником 4 розряду у БУ Нововолинськпромбуд треста Волиньпромбуд Мінбуд УССР;

- 20.11.1986 звільнений за п. 3 ст. 36 КЗоТ УССР у зв`язку з призовом в Радянську армію;

- 20.01.1989 прийнятий на роботу слюсарем колгоспу Маяк Локачинського району;

- 02.02.1989 переведений електрогазозварювальником колгоспу Маяк;

- 26.06.2003 звільнений за угодою сторін;

- 03.07.2004 прийнятий на роботу електрогазозварювальником у Приватному сільськогосподарському підприємстві Агротехсервіс;

- 10.12.2004 звільнений з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України;

- 15.11.2005 прийнятий на роботу електрогазозварювальником 4 розряду тимчасово на час будівництва у ВАТ Мостобуд № 60;

- 09.10.2006 - внесено запис про те, що за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2, робочого місяця № 52 електрогазозварювальник;

- 06.08.2012 - звільнений з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України;

- 16.07.2012 - прийнятий на роботу електрогазозварювальником 4 розряду по цивільно-правовому договору № 34 від 16.07.2012 у ТзОВ РБП Транс - Мост;

- 31.10.2012 звільнений з роботи у зв`язку з закінченням цивільно-правового договору;

- 01.11.2012 - прийнятий на роботу електрогазозварювальником 4 розряду у ТзОВ РБП Транс - Мост на час виконання робіт;

- 31.12.2012 звільнений за згодою сторін;

- 16.05.2013 - прийнятий на роботу електрогазозварювальником 5 розряду у ТзОВ РБП Транс - Мост по строковому трудовому договору від 16.05.2013 № 22;

- 01.08.2013 - звільнений з роботи у зв`язку з закінченням строкового договору;

- 01.11.2013 прийнятий на роботу електрогазозварником 4 розряду у ТзОВ РБП Транс - Мост по строковому договору № 59 від 01.11.2013;

- 31.12.2013 - звільнений з роботи у зв`язку з закінченням строкового договору;

- 06.06.2014 - прийнятий на роботу електрогазозварником 3 розряду у ТзОВ РБП Транс - Мост по строковому трудовому договору №6 від 06.06.2014;

- 22.12.2014 звільнений з роботи у зв`язку з закінченням строкового договору;

- 07.04.2015 - прийнятий на роботу електрогазозварником у ТзОВ РБП Транс - Мост по строковому трудовому договору №5 від 07.04.2015;

- 22.12.2015 - звільнений з роботи у зв`язку з закінченням строкового договору;

- 11.03.2016 - прийнятий на роботу електрогазозварником у ТзОВ РБП Транс - Мост по строковому трудовому договору №14 від 11.03.2016;

- 30.12.2016 - звільнений з роботи у зв`язку з закінченням строкового договору;

- 06.01.2017 - прийнятий на роботу електрогазозварником у ТзОВ РБП Транс - Мост по строковому трудовому договору №5 від 06.01.2017;

- 30.12.2020 - звільнений з роботи у зв`язку з закінченням строкового договору;

- 28.01.2021 - прийнятий на роботу електрогазозварником 5 розряду у ТзОВ РБП Транс - Мост, де працює по даний час (а.с. 10-20).

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 02.11.2023 № 032850004783 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). Довідки видаються на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість впродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105.

Заявником не надано документів для підтвердження пільгового стажу.

Також зазначено, що періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2000 та з 01.01.2003 по 26.06.2003 не зараховано, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 11 місяців 27 днів; пільговий стаж 0 років (а. с. 8 - 9).

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що ОСОБА_2 в період з 15.11.2005 по 06.08.2012 працював електрогазозварювальником 4 розряду у ВАТ Мостобуд Мостозагін № 60. Водночас 09.10.2006 до трудової книжки на підставі наказу № 109а від 06.10.2006 внесено запис про те, що за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2, робочого місяця № 52 електрогазозварювальник. Крім цього, в індивідуальних відомостях про застраховану особу за вказаний період відображені відомості про страховий стаж ОСОБА_1 щомісячно. Отже, наданими доказами підтверджено умови та характер виконуваної роботи, зайнятість повний робочий день. Відтак у контексті спірних правовідносин суд, застосовуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначив, що період роботи ОСОБА_1 з 15.11.2005 по 06.08.2012 електрогазозварювальником 4 розряду у ВАТ Мостобуд Мостозагін № 60 підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Зі змісту оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 02.11.2023 №032850004783 видно, що при прийнятті цього рішення органом Пенсійного фонду розглядалися всі періоди трудової діяльності позивача та не враховані до пільгового стажу, з підстав не надання підтверджуючих документів.

Тому суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 02.11.2023 № 032850004783 в частині не зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу підлягає скасуванню, а взаємопов`язані позовні вимоги в цій частині до задоволення.

В іншій частині позовних вимог судом відмовлено, оскільки позивачем не надано довідки за встановленою формою згідно з Додатком 5 Порядку № 637 про стаж роботи, який підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення, безпосередню зайнятість на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, що видається на підставі первинних документів.

Отже, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу. Відповідно, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача зарахувати такий стаж роботи до пільгового страхового стажу за відсутності довідок, що уточнюють пільговий характер роботи позивача за вказані періоди.

У зв`язку з чим також не підлягає зарахуванню період навчання з 01.09.1983 по 04.07.1986 за професією електрогазозварювальник та строкової військової служби з 20.11.1986 по 13.12.1988 до пільгового стажу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки у нього немає всіх передбачені пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV обов`язкових умов для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: пільговий стаж за списком № 2 є меншим 12 років 6 місяців.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 N 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені статтею 114 Закону № 1058-IV.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Аналогічні положення закріплено в статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII.

Відтак, в силу пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов`язкових умов у сукупності:

- зайняття повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

- атестація робочих місць;

- досягнення 55 років для чоловіків і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу роботи по списку № 2 (12 років і 6 місяців), у зв`язку з неподанням останнім уточнюючих довідок про пільговий стаж роботи електрогазозварником, що в свою чергу виключає можливість зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1983 по 04.07.1986 за професією електрогазозварювальник та строкової військової служби з 20.11.1986 по 13.12.1988, колегія суддів зазначає таке.

Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.

Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за № 58 (надалі також - Інструкція № 58).

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (пункт 1.1 Інструкції № 58).

З трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 видно, що з 01.09.1983 по 04.07.1986 він навчався у Торчинському СПТУ-3. Період навчання позивача з 01.09.1983 по 04.07.1986 у Торчинському СПТУ-3 за професією електрогазозварювальник підтверджується також копією диплома № 387740 (а. с. 21).

Судом встановлено, що після закінчення навчання, ОСОБА_1 16.08.1986 прийнятий на роботу у БУ Нововолинськпромбуд за професією.

З 20.11.1986 звільнений з роботи у БУ Нововолинськпромбуд у зв`язку з призовом в Радянську армію.

Період строкової служби з 20.11.1986 по 13.12.1988 підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.09.2023 № 1/1822 (а. с. 22 - 24).

Колегія суддів зазначає, що 21.08.1992 вступив в дію Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за № 442 (далі також - Порядок № 442).

Цим Порядком встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, які можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (надалі по тексту також - Мінпраці України) від 01.09.1992 за № 41 (далі також - Методичні рекомендації).

Зміст зазначених нормативних актів свідчить, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць за приписами Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Пунктами 8, 9 Порядку № 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці України разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за № 383 (далі також - Порядок № 383) визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які чинні на період роботи особи.До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

За ввесь спірний період роботи позивача чинними були Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за №1173 (далі також - Постанова № 1173), Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 за № 10 (далі також - Постанова № 10), Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за № 162 (далі також - Постанова № 162).

Відповідно до розділу XXXІІ "Загальні професії" Постанови № 1173 посада "електрозварювальник", "газозварювальник" віднесена до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.

Розділом XXXIII "Загальні професії" Постанови № 10 і Розділом XXXIII "Загальні професії" Постанови № 162 посада "електрозварювальник", "електрогазозварювальник" віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У пункті 4.2 коментованого Порядку № 383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У відповідності до пунктів 4.3, 4.4, 4.5 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Отже, з 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком № 442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80 % робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

З наведеного видно, що в силу вимог пункту 3 Порядку № 383 до 21.08.1992, а відтак і за період роботи ОСОБА_1 електрогазозварником у БУ Нововолинськпромбуд за період з 16.08.1986 по 20.11.1986, атестація робочих місць за умовами праці та врахування результатів її проведення для зараховування всього періоду роботи на відповідних посадах або за професіями до пільгового стажу, - не вимагалося. При цьому достатньо було лише віднесення займаної посади до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Видача уточнюючої довідки передбачена чинним законодавством України і має на меті забезпечення права особи на отримання пенсії, оскільки відомості, які в ній зазначаються, стосуються конкретної особи щодо періоду її роботи і умов праці, у зв`язку з чим при її видачі юридичні особи, установи, організації керуються виключно тими відомостями, які містяться в первинних документах. Тобто, уточнююча довідка є офіційним документом, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 637, і роботодавець за правильність відомостей зазначених у ній несе відповідальність, у зв`язку з чим підприємство не може на власний розсуд відкликати або скасовувати видану довідку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 (справа № 362/7962/15).

У спірному випадку позивачем надано відповідачу трудову книжку, де є записи про періоди роботи електрогазозварником у БУ Нововолинськпромбуд за період з 16.08.1986 по 20.11.1986.

Записи у трудовій книжці позивача внесено відповідно з чинним на час внесення цих записів, законодавством, зокрема, постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 16.11.1973 за № 529 "Про трудові книжки робітників і службовців" (ЗП УРСР, 1973 р., №11, ст. 88) та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 за № 162.Такі записи щодо періоду роботи не містять жодних виправлень, закреслень тощо.

Вказані нормативно-правові акти на той час не визначали необхідність внесення до трудової книжки запису про період роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і відповідно до найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, як цього вимагає Інструкція № 58, положення якої, в тому числі пункт 2.14 розділу 2, набрали чинності в 1993 році.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що посада позивача електрогазозварника входить до Списку № 2, водночас проведення атестації робочих місць за умовами праці до 21.08.1992 нормами чинного законодавства не передбачено.

Відомості щодо такого періоду роботи позивача, зазначені у трудовій книжці, відповідачами під сумнів не ставляться та повністю зараховані до загального страхового стажу.

При цьому, аргументи відповідача про неможливість підтвердження пільгового характеру праці позивача за цей час роботи з огляду на ненадання уточнюючої довідки є безпідставними, виходячи із такого:

- по перше, у дослідженому випадку суд не виявив умову, існування якої вимагає витребування у позивача уточнюючої довідки підприємства або його правонаступника, так як, на переконання суду, у трудовій книжці за цей період є достатні відомості про найменування посади, виконання роботи на якій надає право на пенсію на пільгових умовах (пункт 20 Порядок № 637);

- по друге, запис трудової книжки за такий період не містить даних про не зайнятість позивача повний робочий день, в тому числі відповідачі не надали суду докази, зміст яких міг би свідчити про існування обґрунтованого сумніву у підтвердження такої обставини;

- по третє, право особи на соціальний захист, за встановлених обставин, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, необхідність якого не доведена відповідачами.

При цьому, збереження тих чи інших відомостей у документальній формі про обставини трудової діяльності, окрім трудової книжки, не може контролюватись пенсіонером, відповідно, на нього не повинна покладатись відповідальність за їх відсутність.

В контексті вказаного необхідно також ураховувати приписи пункту 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за № 22-1 (далі також - Порядок № 22-1), за змістом якого право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку № 22-1.

У спірних правовідносинах орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження стажу позивача, що, на переконання суду, є порушенням вищезазначених норм.

За таких обставин пенсійний орган фактично переклав на позивача тягар доказування власного неперевіреного сумніву у достовірності документів, отриманих особою, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

У ході розгляду цієї адміністративної пенсійний орган не спростував допустимими і належними доказами відомості вказані у трудовій книжці, в тому числі в частині перебування на посаді і виконання праці зі шкідливими умовами праці.

Відтак суд вказує про необхідність зарахування до пільгового стажу позивача період його роботи за професією електрогазозварника з 16.08.1986 по 20.11.1986 у БУ Нововолинськпромбуд Треста Волиньпромбуд Мінбуд УССР.

Разом з тим, відповідно до записів трудової книжки і диплому, працевлаштуванню позивача (з 16.08.1986 по 20.11.1986) передувало навчання за професією електрогазозварника у Торчинському СПТУ-3 з 01.09.1983 по 04.07.1986, а після спірного періоду роботи (з 16.08.1986 по 20.11.1986) ОСОБА_1 призваний на строкову військову служби у Радянську Армії де проходив її з 20.11.1986 по 13.12.1988, що підтверджується військовим квитком.

Відповідно до пункту "в", "д" частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Приписами пункту 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 за № 590, передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також:

- згідно пункту "з" навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і так далі) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації;

- відповідно до пункту "к" служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції. Перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника членам їх сімей, а також пенсій по старості працівницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" і "л", прирівнюються за вибором яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за № 2011-XII від 20.12.1991 визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з частиною першою статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» за № 103/98-ВР від 10.02.1998 час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Враховуючи те, що позивач через 1 місяць і 12 днів після закінчення навчання у Торчинському СПТУ-3 працевлаштувався у БУ Нововолинськпромбуд Треста Волиньпромбуд Мінбуд УССР електрогазозварником та на час призову на строкову військову службу працював електрогазозварником, суд вважає, що спірні періоди навчання і військової служби підлягають зарахуванню до пільгового стажу для призначення пенсії за Списком № 2.

Водночас, Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за № 442, передбачено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів України, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Абзацом 2 пункту 4 вказаного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Особа, яка працює на посаді, віднесеній до списків №№ 1, 2, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.

Отже, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачу до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягає зарахуванню також період роботи з 03.07.2004 по 10.12.2004 на Приватному сільськогосподарському підприємстві Агротехсервіс; з 16.07.2012 по 31.10.2012, з 01.11.2012 по 31.12.2012, з 16.05.2013 по 01.08.2013, з 01.11.2013 по 31.12.2013, з 06.06.2014 по 22.12.2014, з 07.04.2015 по 22.12.2015, з 11.03.2016 по 30.12.2016, з 06.01.2017 по 30.12.2020, з 28.01.2021 по 27.10.2023 у ТзОВ РБП Транс - Мост.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про те, що на час звернення до відповідача з заявою позивач мав право на пенсію на пільгових умовах, оскільки він досяг 55 років; мав стаж роботи не менше 25 років, з яких пільговий стаж за списком № 2 не менше 12 років 6 місяців.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, з метою ефективного захисту такого права та забезпечення реальної гарантії щодо дії верховенства права в спірних правовідносинах необхідно зобов`язати орган пенсійного фонду призначити ОСОБА_1 з 27.10.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з зарахуванням до пільгового стажу періодів:

-навчання за професією електрогазозварника у Торчинському СПТУ-3 з 01.09.1983 по 04.07.1986;

-строкової військової служби у Радянській Армії з 20.11.1986 по 13.12.1988;

-роботи з 03.07.2004 по 10.12.2004 на Приватному сільськогосподарському підприємстві Агротехсервіс; з 16.07.2012 по 31.10.2012, з 01.11.2012 по 31.12.2012, з 16.05.2013 по 01.08.2013, з 01.11.2013 по 31.12.2013, з 06.06.2014 по 22.12.2014, з 07.04.2015 по 22.12.2015, з 11.03.2016 по 30.12.2016, з 06.01.2017 по 30.12.2020, з 28.01.2021 по 27.10.2023 у ТзОВ РБП Транс - Мост.

Сторонами не заперечується, що заява позивача розглянута ГУ ПФУ в Харківській області, відтак на останнього й має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача, оскільки саме він не виконав свого обов`язку щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Згідно зістаттею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року в адміністративній справі № 140/35209/23, в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

Позов ОСОБА_1 в цій частині задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 02.11.2023 № 032850004783 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 16.08.1986 по 20.11.1986 на БУ Нововолинськпромбуд Треста Волиньпромбуд Мінбуд УССР, з 03.07.2004 по 10.12.2004 на Приватному сільськогосподарському підприємстві Агротехсервіс; з 16.07.2012 по 31.10.2012, з 01.11.2012 по 31.12.2012, з 16.05.2013 по 01.08.2013, з 01.11.2013 по 31.12.2013, з 06.06.2014 по 22.12.2014, з 07.04.2015 по 22.12.2015, з 11.03.2016 по 30.12.2016, з 06.01.2017 по 30.12.2020, з 28.01.2021 по 27.10.2023 у ТзОВ РБП Транс - Мост; період навчання з 01.09.1983 по 04.07.1986 у Торчинському СПТУ-3; період служби в армії з 20.11.1986 по 13.12.1988 та призначити і виплачувати пільгову пенсію згідно пункту б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 27.10.2023, як особі, яка працювала на посадах, які відносяться до Списку № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року в адміністративній справі № 140/35209/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятоїстатті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин