Постанова

від 27.11.2024 по справі 140/4782/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4782/24 пров. № А/857/23143/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Лозовський О.А. у м. Луцьк) у справі № 140/7482/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення від 21.11.2023 №16016/6/03-20-24-06 про відмову у переході на спрощену систему оподаткування з 01.12.2023;

зобов`язати зареєструвати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з 01.12.2023 платником єдиного податку 2 групи;

визнати протиправними дії відповідача щодо обліку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.12.2023 на загальній системі оподаткування та зобов`язати відповідача здійснювати облік фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.12.2023 на спрощеній системі оподаткування рахувати платником єдиного податку 2 групи.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що вона 17.11.2023 звернулася до відповідача із заявою через портал «Дія» щодо державної реєстрації її як фізичної особи-підприємця із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності 2 групи з 01.12.2023. На підставі поданої заяви ОСОБА_1 було зареєстровано фізичною особою-підприємцем та включено до реєстру платників єдиного податку про що свідчить витяг №7157 від 09.02.2024 з реєстру платників єдиного податку. В подальшому, при подачі податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця 09.02.2024, а саме при з`ясуванні підстави відмови у реєстрації декларації, із витягу з реєстру платників єдиного податку №7157 від 09.02.2024 позивачу стало відомо, що вона є платником єдиного податку, але не вказано дату обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, дату застосування ставки, групу платника єдиного податку, перелік видів діяльності. З 10.02.2024 позивач виключена із реєстру платників єдиного податку з переходом на загальній системі оподаткування.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Волинській області, оформлене листом від №16016/6/03-20-24-06 від 21.11.2023 про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в переході на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку 2-ї групи з 01.12.2023. Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області зареєструвати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку 2-ї групи з 01.12.2023. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами не довів суду, що відмовляючи позивачу в задоволенні заяви від 17.11.2023 про перехід на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку 2-ї групи за ставкою 20%, діяв обґрунтовано, добросовісно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що станом на день подання заяви 20.11.2023 згідно баз даних Головного управління ДПС у Волинській області у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був у наявності податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) в сумі 2118,00 грн та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 635,40 грн. Відтак ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено у переході на спрощену систему оподаткування з 01.12.2023 на підставі пп. 291.5.8 п.291.5 ст.291, п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 17.11.2023 через Єдиний портал державних послуг «Дія» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) подано заяву №1021287-17112023 щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця із застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.12.2023 другої групи (а. с. 7-12).

Згідно з витягу з ІКС «Податковий блок», датою реєстрації заяви №031823310330 в Головному управлінні ДПС у Волинській області є 20.11.2023.

Однак, Головне управління ДПС у Волинській області листом №16016/6/03-20-24-06 від 21.11.2023 ФОП ОСОБА_1 відмовлено у переході на спрощену систему оподаткування з 01.12.2023 на підставі пп. 291.5.8 п.291.5 ст.291, п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України з тих підстав, що станом на день подання заяви 20.11.2023 згідно баз даних Головного управління ДПС у Волинській області у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був у наявності податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) в сумі 2118,00 грн та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 635,40 грн (а. с. 18).

Зазначене рішення надіслано ОСОБА_1 14.12.2021 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням за номером відправлення № 0600063488124, однак 02.01.2024 лист повернуто ПВПЗ 65 Укрпошти з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Не погодившись з таким рішенням контролюючого органу, позивач 05.03.2024 звернувся до ДПС України із скаргою, яку рішенням №8238/6/99-00-06-03-06 від 25.03.2024 залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку адміністративного оскарження (а. с. 73)

Позивач вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Оскільки учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, то в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі -ПК України).

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті (п. 298.1. ст. 298 ПК України).

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1. ст.298 ПК України визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до підпункту 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПК України суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб`єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою. При цьому, якщо суб`єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік. Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначає ст. 299 ПК України.

В пункті 299.1 ст. 299 ПК України зазначено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Реєстрація електронних резидентів (е-резидентів) платниками єдиного податку третьої групи здійснюється контролюючим органом протягом двох робочих днів з дати отримання від державного реєстратора відомостей про реєстрацію електронного резидента як фізичної особи - підприємця у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПК України).

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПК України).

У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 п. 298.1 та підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПК України).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5. ст. 299 ПК України).

Згідно з п. 299.6. ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленимстаттею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку законодавцем визначений виключний перелік підстав, зазначених вище.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 17.11.2023 позивач звернулась до податкового органу із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, що підтверджується відповідною квитанцією податкового органу та не заперечується відповідачем.

На підставі поданої заяви ОСОБА_1 було зареєстровано фізичною особою-підприємцем та включено до реєстру платників єдиного податку про що свідчить витяг №7157 від 09.02.2024 з реєстру платників єдиного податку та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 13, 15).

Як вбачається із витягу з інтегрованої картки платника податків в ІКС «Податковий блок» у період з 31.07.2023 по 24.11.2024 у позивача був у наявності податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) в сумі 2118,00 грн та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) в сумі 635,40 грн, що не заперечувалось позивачем у позовній заяві.

Вважаючи суму несплаченого позивачем вказаного вище боргу, за результатом розгляду заяви від 17.11.2023 податковий орган згідно листа №16016/6/03-20-24-06 від 21.11.2023 відмовив позивачу у її задоволенні.

В подальшому, при подачі податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця 09.02.2024, а саме, як вказує позивач, при з`ясуванні підстави відмови у реєстрації декларації, із витягу з реєстру платників єдиного податку №7157 від 09.02.2024 позивачу стало відомо, що вона є платником єдиного податку, але не вказано дату обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, дату застосування ставки, групу платника єдиного податку, перелік видів діяльності.

З 10.02.2024 позивач виключена із реєстру платників єдиного податку з переходом на загальну систему оподаткування.

Разом з цим, суд першої інстанції вірно зазначив, що послуга щодо реєстрації фізичною особою-підприємцем та платником єдиного податку позивачем була отримана відповідно до Порядку надання електронних публічних послуг в автоматичному режимі затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2022 №868 (далі Порядок №868).

Даний Порядок №868 визначає механізм надання електронних публічних послуг, що надаються в автоматичному режимі програмними засобами інформаційно-комунікаційних систем, без додаткового опрацювання суб`єктами надання електронних публічних послуг у режимі реального часу або з відкладеною умовою на підставі заяв (звернень, запитів) суб`єктів звернення, поданих в електронній формі з використанням засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія).

Пунктом 4 Порядку №868 визначено, що електронні публічні послуги в автоматичному режимі надаються суб`єктам звернення, які пройшли електронну ідентифікацію та автентифікацію на Порталі Дія, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованих електронних підпису та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу.

Відповідно до п. 7 Порядку №868 формування заяв (звернень, запитів) припиняється засобами Порталу Дія, якщо зазначені у заяві відомості: надані не в повному обсязі; не відповідають вимогам арифметичного та формато-логічного контролю; не відповідають відомостям, отриманим засобами Порталу Дія з інформаційно-комунікаційних систем, держателями яких є відповідні органи державної влади або органи місцевого самоврядування (далі - інформаційно-комунікаційні системи).

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем: до центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи та державну реєстрацію фізичної особи підприємця технічним адміністратором Єдиного державного реєстру забезпечується передача копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість в електронній формі, якщо такі заяви були подані як додаток до заяви про державну реєстрацію.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей:, зокрема про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - у день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації.

Відповідно до п. 16 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг (надалі - Положення) електронна інформаційна взаємодія Порталу Дія з національними електронними інформаційними ресурсами, іншими інформаційно-комунікаційними системами здійснюється через систему електронної взаємодії у визначеному законом порядку.

Відповідно до п. 25 Положення, на Порталі Дія також використовується (обробляється) інформація, яка подається користувачем та/або надходить до Порталу Дія в порядку електронної інформаційної взаємодії з національних електронних інформаційних ресурсів, інших інформаційно-комунікаційних систем відповідно до визначених цим Положенням завдань та функціональних можливостей Порталу Дія.

На виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Порядку надання електронних публічних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у автоматичному режимі затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства цифрової трансформації України 14.07.2022 №2933/5/66, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2022 за №780/38116 (далі - Порядок), та з огляду на чітко встановлений законодавством перелік функцій та повноважень ДП «ДІЯ», як технічного адміністратора Порталу Дія, Підприємством реалізована технічна можливість подачі заяви про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцем засобами Порталу Дія для подальшого її опрацювання у встановленому законодавством порядку.

Водночас, згідно з пунктами 11-12 Порядку програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) здійснює: державну реєстрацію в автоматичному режимі без участі державного реєстратора шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру; генерування в автоматичному режимі коду доступу до результатів надання електронної публічної послуги з державної реєстрації з подальшим його надісланням до Порталу Дія для забезпечення відповідного доступу заявника.

За результатом проведеної державної реєстрації та після отримання в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Державної служби статистики України і Державної податкової служби України відповідних відомостей засобами Єдиного державного реєстру в автоматичному режимі формується виписка з нього, у якій зазначається, що державна реєстрація проведена програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру.

З аналізу наведених вище норм слідує, що при подачі заяви щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця №1021287-17112023 відбувалася автоматична перевірка відомостей, вказаних позивачем ОСОБА_1 та можливість надання даних послуг в автоматичному режимі.

Оскільки заява була прийнята, то підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку не було.

Крім цього суд поділяє зауваження суду першої інстанції, що навіть за умови можливості застосування податковим органом підстави для відмови позивачу у переході на спрощену систему оподаткування з 01.12.2023, передбаченої підпунктом 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, сума несплаченого боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) становить 2118,00 грн, по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) - 635,40 грн, в загальному 2753,40 грн, є незначною, оскільки згідно абзацу третього пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України становить17 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі № 140/7482/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар