Ухвала

від 27.11.2024 по справі 280/3891/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа №280/3891/24

адміністративне провадження № К/990/43471/24

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області щодо індексації пенсії з 01.03.2024 шляхом застосування (збільшення) неналежного показника середньої заробітної плати у розмірі 3764,40 грн, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, та який враховувався при обчисленні пенсій у 2017 році, а до обчислення моєї пенсії при її призначенні та при подальших її перерахунках у 2021-2023 роках не застосовувався взагалі, збільшеного на відповідні коефіцієнти збільшення за 2019-2024 роки, та додаванням надбавок на індексації 86,03 грн за 2023 рік і 100 грн за 2024 рік;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Запорізькій області провести щорічну індексацію пенсії у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 01.03.2024 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн та який враховувався при призначенні пенсії та при подальших її перерахунках у 2021-2023 роках, на коефіцієнт збільшення у 2024 році 1,0796.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024, в задоволенні позову відмовлено.

13.11.2024 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана касаційна скарга.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Покликання скаржника у касаційній скарзі на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для учасника справа є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №280/3891/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

Судді

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

С.Г. Стеценко