Постанова

від 27.11.2024 по справі 440/496/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 440/496/22

адміністративне провадження № К/990/7590/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 440/496/22

за позовом Акціонерного товариства (далі- АТ) "Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою НКРЕКП на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 (головуючий Костенко Г.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 (головуючий суддя Перцова Т.С., судді: Русанова В.Б., Спаскін О.А.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року АТ «Полтаваобленерго» (далі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НКРЕКП (далі - Регулятор, Нацкомісія, відповідач), в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову від 24.11.2021 № 2318 про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що посилання НКРЕКП у пункті 1 резолютивної частини спірної постанови на те, що штраф на АТ «Полтаваобленерго» накладено за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 (далі-Ліцензійні умови з розподілу електричної енергії), не відповідає дійсності, оскільки АТ «Полтаваобленерго» діяло з дотриманням положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі - Кодекс систем розподілу), Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку), Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила роздрібного ринку електроенергії), у правовідносинах із заявниками у частині питань, які стали підставою для проведення позапланової виїзної перевірки Регулятором ліцензованої діяльності АТ «Полтаваобленерго».

Крім того, позивач зазначив, що у постанові НКРЕКП не наведено жодних обґрунтувань, які підтверджують допущення АТ «Полтаваобленерго» порушень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та інших норм законодавства України у сфері електроенергетики, що відповідно до положень статті 2 КАС України є підставою для скасування спірної постанови НКРЕКП.

Позивач також наполягає на тому, що НКРЕКП безпідставно вийшла за межі перевірки при здійсненні відповідного позапланового заходу, чим порушено вимоги абзацу 5 частини сьомої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», що, на думку позивача, призвело до прийняття неправомірного рішення.

Також позивач, не погоджуючись у цілому з наявністю порушень, які на думку відповідача, мали місце в його діях, вважає, що застосування НКРЕКП штрафу в розмірі 510 000 грн є непропорційним встановленим порушенням.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 у справі № 440/496/22, яке змінено у мотивах та залишено без змін у резолютивній частині постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023, адміністративний позов АТ «Полтаваобленерго» задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не допустив порушень, які слугували підставою для прийняття постанови НКРЕКП від 24.11.2021 № 2318 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання", а тому така постанова прийнята неправомірно та підлягає скасуванню.

Із зазначеними мотивами не погодився суд апеляційної інстанції, який вказав, що підставою для задоволення позову є те, що рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, має оформлюватися розпорядженням, а не постановою, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.

До таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 30.09.2020 у справі № 160/3512/19, від 29.01.2021 у справі № 520/10318/19, від 24.11.2021 у справі № 620/995/19 та від 15.02.2022 у справі № 120/1139/19-а.

Крім того, суд апеляційної інстанції на підставі статей 7 та 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дійшов висновку, що НКРЕКП порушила встановлений порядок накладення штрафу, оскільки застосувала його одночасно з вимогою усунути виявлені порушення законодавства.

Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, положеннями вищезазначених норм визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, фінансові та адміністративні санкції до суб`єкта господарювання не застосовуються.

Верховний Суд постановою від 13.09.2023 скасував постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 24.11.2021 № 2318 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" та направив у цій частині справу на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 залишив без змін.

Скасовуючи частково постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 та направляючи справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги, викладені у пункті 2 резолютивної частини спірної постанови НКРЕКП, за своєю суттю є вимогами щодо усунення порушень законодавства у сфері електроенергетики та Ліцензійних умов з розподілу електроенергії, а тому такі вимоги мають викладатися НКРЕКП у формі розпорядження.

Разом з тим, колегія суддів з посиланням на помилкове застосування статей 7 та 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зазначила про передчасність висновку суду апеляційної інстанції щодо застосування НКРЕКП штрафної санкції до позивача до встановлення строку для усунення порушень.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не перевірено правильності застосування норм матеріального права судом першої інстанції під час надання правової оцінки спірній постанові Регулятора у частині застосування штрафної санкції до позивача та, відповідно, висновків суду першої інстанції про відсутність у діях АТ «Полтаваобленерго» порушень, які стали підставою для застосування до позивача штрафної санкції, не надано правової оцінки доводам позивача, викладеним у позовній заяві та апеляційній скарзі, про недопущення ним порушення вимог законодавства у сфері електроенергетики та Ліцензійних умов з розподілу електроенергії, Верховний Суд дійшов висновку, що у цій справі суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою у розумінні статті 341 КАС України для направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

За висновком суду касаційної інстанції перевірку законності та обґрунтованості рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП повинно бути надано судом апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді справи, Другий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 25.01.2024, якою скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 в частині задоволення позовних вимог АТ "Полтаваобленерго" про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 24.11.2021 № 2318 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання, змінивши рішення суду першої інстанції з підстав та мотивів задоволення вказаної частини позовних вимог. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині підстав та мотивів задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 24.11.2021 № 2318, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб`єкта владних повноважень. Зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні НКРЕКП під час вирішення питання про відповідальність суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2024 року НКРЕКП звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП №2318.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Вказує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.04.2021 у справі №480/2675/20, від 21.03.2023 у справі №640/17821/21.

Крім того, заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо порядку застосування Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, а саме: пункту 4.4.3 глави 4.4 розділу IV, пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу IV, пункту 4.8.2 глави 4.8 розділу ІV, пункту 4.8.5 глави 4.8 розділу ІV; кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, а саме: пункту 5.5.1 глави 5.5 розділу V, пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V; пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого постановою НКРЕКП від 12.06.2018 №375; підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 касаційну скаргу НКРЕКП залишено без руху.

Верховний Суд ухвалою від 10.04.2024 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

АТ "Полтаваобленерго" подало відзив на касаційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

У травні 2024 року від АТ "Полтаваобленерго" надійшли письмові пояснення, у яких позивач просить врахувати правові висновки Верховного Суду по справі № 440/12985/21.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі постанови НКРЕКП від 16.06.2021 № 996 «Про проведення позапланової виїзної перевірки АТ «Полтаваобленерго» посвідчення на проведення позапланової перевірки від 30.00.2021 № 3585, постанови НКРЕКП від 20.10.2021 № 1839 «Про збільшення строку проведення позапланової виїзної перевірки АТ «Полтаваобленерго» відповідачем у період з 06.10.2021 по 26.10.2021 проведена позапланова виїзна перевірка господарської діяльності позивача.

Результати перевірки оформлені НКРЕКП Актом від 26.10.2021 за №539.

Позивач 02.11.2021 листом №10-71/23758 надав НКРЕКП пояснення (заперечення) та обґрунтування щодо висновків, викладених у Акті планової виїзної перевірки від 26.10.2021 № 539, де наведені доводи про те, що позивач не допустив порушення положень Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та іншого законодавства.

На підставі висновків, викладених у Акту перевірки, НКРЕКП прийняла постанову від 24.11.2021 № 2318 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», якою відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статей 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» до позивача застосовано штраф у розмірі 510000 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС, а також підставу, з якої відкрито касаційне провадження у справі, Суд перевіряє правильність висновку судів першої та апеляційної інстанції стосовно наявності підстав для скасування пункту 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 24.11.2021 № 2318 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго».

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 1 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 24.11.2021 № 2318 «Про накладення штрафу на АТ «Полтаваобленерго» до позивача застосовано штраф у розмірі 510000 (п`ятсот десять тисяч) гривень.

Постанова відповідача в цій частині прийнята на підставі висновків акту перевірки про недотримання АТ «Полтаваобленерго» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, зокрема, пункту 4.1.2 глави 4.1, пункту 4.4.3. глави 4.4. розділу IV, пункту 4.5.5. глави 4.5 розділу IV, пунктів 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу, пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, підпункту 11 пункту 2.5.4 глави 2.5 розділу II, пунктів 5.5.1 та 5.5.5 глави 5.5 розділу V, пункту 6.2.10 глави 6.2 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, пункту 2.3.4 глави 2.3 розділу ІІ, підпункту 5 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V, пункту 7.5 розділу VII, підпункту 2 пункту 8.4.2, пункту 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII, Правил роздрібного ринку електричної енергії, пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання.

Щодо правомірності встановлення відповідачем порушень пункту 4.1.2 глави 4.1, пункту 4.4.3. глави 4.4. розділу IV, пункту 4.5.5. глави 4.5 розділу IV, пунктів 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу та пункту 6.7 глави 6 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між АТ «Полтаваобленерго» та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 укладені договори типової форми про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу.

За змістом обґрунтувань до проекту постанови № 2318 НКРЕКП, перевіряючи дотримання позивачем положень п. 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, Нацкомісія послалась на те, що АТ «Полтаваобленерго», з огляду на внесення до договорів про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, укладених з вищевказаними споживачами, пунктів, які не передбачено редакцією типового договору, порушило вимоги статей 179, 184 Господарського Кодексу України (далі - ГК України).

Так, відповідно до пункту 1.1 Кодексу систем розподілу у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, Кодексом визначено вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок.

Згідно з пунктом 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу (у редакції, яка діяла до 01.06.2021) ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог цього розділу.

Послуга зі стандартного приєднання надається на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу (далі - договір про стандартне приєднання). Послуга з нестандартного приєднання надається на підставі договору про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу «під ключ»/з проектуванням лінійної частини приєднання замовником, що укладається за типовою формою, наведеною в додатку 2 до цього Кодексу (далі - договір про нестандартне приєднання).

Положеннями статті 179 ГК України встановлені загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, відповідно до частини першої якої майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори (ч.2 ст.179 ГК України).

Положеннями частини четвертої статті 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновку, що дотримання форми та змісту типового договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, є правом сторін.

Своєю чергою, за необхідності, сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені типовим договором, або доповнювати його зміст.

Отже, доповнення договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу положеннями, які не передбачені типовим договором, за вільного волевиявлення сторін, не є порушенням пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу.

З приводу порушення у взаємовідносинах із замовниками ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 пункту 4.4.3 глави 4.4 розділу IV Кодексу систем розподілу, слід взяти до уваги наступне.

Положеннями вказаної норми права передбачено, що наданій замовником заяві з додатками до неї відповідно до пункту 4.4.2 цієї глави ОСР присвоює реєстраційний номер:

у разі особистого подання заяви або через уповноваженого належним чином представника - у день подання (у тому числі) на копії заяви замовника, що надається замовнику, ставиться реєстраційний номер ОСР;

у разі направлення заяви рекомендованим поштовим відправленням - не пізніше 1 робочого дня з дня отримання документів;

у разі направлення заяви в електронному вигляді - не пізніше 1 робочого дня з дня отримання документів.

Реєстраційний номер заяви повідомляється замовнику в узгоджений з ним спосіб (рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою, факсом, за усним запитом замовника засобами телефонного/мобільного зв`язку тощо).

Отже, обов`язок ОСР присвоїти реєстраційний номер заяві замовника не пізніше 1 робочого дня виникає лише у разі направлення заяви замовником в електронному вигляді.

Судами встановлено, що замовники надсилали відповідні заяви в письмовому вигляді, в яких узгодили спосіб повідомлення їх про реєстраційний номер заяви, зокрема засобами телефонного/мобільного зв`язку.

За змістом спірної постанови № 2318, АТ "Полтаваобленерго" не притягувалось до відповідальності за неприсвоєння реєстраційного номеру не пізніше 1 робочого дня з дня реєстрації заяви замовника. Комісією з перевірки зазначено, що позивачем не надано підтвердження щодо повідомлення замовнику реєстраційного номеру заяви про приєднання в узгоджений з ним спосіб обміну інформацією.

При цьому, вищенаведеним замовникам реєстраційні номери повідомлялися в телефонному режимі, що узгоджується і з вимогами п.4.4.3 гл.4.4 розділу 4 Кодексу систем розподілу.

Крім того, судами встановлено, що твердження відповідача про ненадання реєстраційного номеру вказаним споживачам спростовується змістом заяв ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відкликання поданих скарг до НКРЕКП та відсутність претензій до АТ "Полтаваобленерго", які були надані Регулятору під час перевірки, про що відображено і в тексті обґрунтувань до постанови № 2318.

Посилання НКРЕКП на те, що замовник ОСОБА_5 створив та підписав заяву на приєднання 11.02.2021 кваліфікованим електронним підписом ніяким чином не підтверджує наступне надання (електронне направлення з вкладеним файлом ) відповідної заяви саме в день її підписання, так як вона була направлена 23.02.2021 і цією ж датою зареєстрована в установленому порядку. При цьому, замовник взагалі не надавав скарги контролюючому органу стосовно несвоєчасної реєстрації його заяви на приєднання.

Отже, висновки про порушення позивачем у взаємовідносинах із замовниками ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_12 пункту 4.4.3 глави 4.4 розділу IV Кодексу систем розподілу спростовуються наданими позивачем доказами, що встановлено та перевірено судами попередніх інстанцій.

З урахуванням вищевикладеного, висновки судів першої та апеляційної інстанції про необґрунтованість спірної постанови в частині встановлення порушення пункту 4.4.3 глави 4.4 розділу IV Кодексу систем розподілу у взаємовідносинах з зазначеними замовниками є правильними та такими, що відповідають наявним доказам у цій справі.

Щодо дотримання позивачем положень пункту 4.5.5 глави 4.5 розділу 4 Кодексу систем розподілу при наданні проекту договору та технічних умов до нього замовникам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 судами встановлені такі обставини.

ОСОБА_2 подала заяву про приєднання до електричних мереж 02.03.2021, в якій вказано спосіб обміну інформацією - по телефону.

15.03.2021 позивач повідомив по телефону замовника про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується звітом про направлення смс-повідомлення. Крім того, ОСОБА_2 своєчасно направлено лист від 15.03.2021 за № 13-87/5409, яким замовник повідомлений про готовність проекту договору та лист від замовника про відсутність претензій до позивача стосовно надання проекту договору приєднання.

Заяву про приєднання ОСОБА_4 подав 11.02.2021, в якій вказано спосіб обміну інформацією - електронною поштою.

У зв`язку з тим, що замовник надав неповний пакет документів, позивач у листі № 13-87-05/3409 від 15.02.2021 виклав відповідні зауваження.

Повторно із листом щодо усунення зауважень ОСОБА_4 звернувся 01.03.2021.

15.03.2021 листом від 15.03.2021 за № 13-87/5405 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти.

Заяву про приєднання ОСОБА_8 подав 18.12.2020, в якій вказано спосіб обміну інформацією- електронною поштою.

28.12.2020 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скріншотом з електронної пошти та листом від 28.12.2020 за № 14-21-034/21818 про готовність проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_9 подав 05.03.2021, в якій вказано спосіб обміну інформацією - електронною поштою.

19.03.2021 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти та листом від 19.03.2021 за № 13-88/5768 про готовність проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_5 23.02.2021, в якій вказано спосіб обміну інформацією- поштою, електронною поштою та телефоном.

10.03.2021 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти.

10.03.2021 ОСОБА_5 особисто отримав технічні умови та проект договору, що підтверджується актом від 10.03.2021.

Заяву про приєднання ОСОБА_6 подала 12.02.2021, в якій вказано спосіб обміну інформацією - електронною поштою.

25.02.2021 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти та листом від 25.02.2021 за № 13-88/4341 про готовність проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_10 подав 21.12.2020, в якій вказано спосіб обміну інформацією - електронною поштою.

04.01.2021 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти та листом від 04.01.2021 за № 03-27/36 про готовність проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_12 подав 04.03.2021, в якій вказано спосіб обміну інформацією - електронною поштою.

17.03.2021 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти та листом від 17.03.2021 за № 13-87/5595 про готовність проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_11 подав 03.02.2021, в якій вказано спосіб обміну інформацією - електронною поштою.

15.02.2021 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти та листом від 15.02.2021 за № 13-88/3461про готовність проекту договору.

Заяву про приєднання ОСОБА_13 подав 09.12.2020, в якій вказано спосіб обміну інформацією - по телефону.

18.12.2020 позивач повідомив замовника листом від 18.12.2020 № 14-02-07/2058 про готовність технічних умов та проекту договору, який ОСОБА_13 отримав особисто 18.12.2020.

Заяву про приєднання ОСОБА_14 подав 09.12.2020, в якій вказано спосіб обміну інформацією - електронною поштою.

21.12.2020 позивач повідомив замовника електронною поштою про готовність технічних умов та проекту договору, що підтверджується скрін-шотом з електронної пошти та листом від 21.12.2020 за № 13-88/23550 про готовність проекту договору.

За визначенням, наведеним у пункті 4.5.5. глави 4.4. розділу IV Кодексу систем розподілу розділу технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проєктом договору про стандартне приєднання надаються замовнику ОСР протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією).

Замовник у строк не більше 20 календарних днів з дати отримання від ОСР проекту договору про приєднання та технічних умов на приєднання підписує договір про приєднання та технічні умови та повертає їх ОСР для реєстрації.

Якщо замовник не отримав проект договору про приєднання та технічні умови протягом 30 календарних днів з дати направлення ОСР повідомлення про їх готовність (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією) або не надав ОСР протягом 20 календарних днів з дати отримання підписані з його сторони примірники договору про приєднання та технічних умов, договір про приєднання вважається неукладеним (таким, що не відбувся), технічні умови такими, що не набрали чинності.

Замовник у строк не більше 20 календарних днів з дати отримання від ОСР проєкту договору про приєднання та технічних умов на приєднання підписує договір про приєднання та технічні умови та повертає їх ОСР для реєстрації.

Отже, наведеною нормою права встановлено обов`язок ОСР надати замовнику протягом 10 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією), технічні умови на стандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про стандартне приєднання.

Судами попередніх інстанцій досліджені заяви вищевказаних замовників, обраний ними спосіб обміну інформацією (телефоном, за допомогою електронної пошти) та дати надсилання електронною поштою листів/повідомлення телефоном про готовність технічних умов та проекту договору по ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у зв`язку з чим обґрунтовано встановлено відсутність з боку АТ «Полтаваобленерго» порушень положень п. 4.5.5. глави 4.4. розділу IV Кодексу систем розподілу у взаємовідносинах із вказаними замовниками.

Крім того, судами обґрунтовано враховано, що Нацкомісія, маючи у розпорядженні надані позивачем під час перевірки заяви громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо відсутності претензій до АТ «Полтаваобленерго» в частині своєчасності надання проекту договору про приєднання до електричних мереж системи розподілу з невід`ємними додатками, не надав їм жодної оцінки та не перевірив викладені в них обставини, що свідчить про неповноту та необґрунтованість дій в цій частині.

Щодо порушення позивачем пункту 6.7 глави 6 Порядку № 375, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою НКРЕКП від 12.06.2018 № 375 затверджено Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання (далі - Порядок № 375).

За змістом підпункту 5 пункту 2.3 Порядку № 375 до гарантованих стандартів якості надання послуг ОСР належать, зокрема, видача технічних умов на приєднання разом із проектом договору про приєднання починаючи з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви про приєднання (у зазначений у заяві про приєднання спосіб обміну інформацією): у строк 10 робочих днів для стандартного приєднання.

Відповідно до пункту 6.7 Порядку № 375 оператор системи/електропостачальник самостійно визначає факт недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, визначає споживача(ів), яким він має надати компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача, крім недотримання гарантованих стандартів якості, визначених підпунктом 21 пункту 2.3 глави 2 та підпунктами 5 та 6 пункту 4.3 глави 4 цього Порядку, компенсація за недотримання яких надається за зверненням споживача, що розглядається протягом 30 днів.

Судами попередніх інстанцій не встановлено фактів недотримання АТ «Полтаваобленерго» гарантованих стандартів якості електропостачання при наданні ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 технічних умов на стандартне приєднання, підписаних ОСР, разом з проектом договору про стандартне приєднання послуг, а відтак твердження відповідача про порушення позивачем пункту 6.7 глави 6 Порядку № 375 є таким, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо порушення позивачем пункту 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу у взаємовідносинах зі споживачем ОСОБА_11 судами встановлено, що між АТ «Полтаваобленерго» (Виконавець) та ОСОБА_11 (Замовник) 15.02.2021 укладено договір № 709 про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу.

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта Замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта Замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього Договору.

Згідно з п. 8.1 Договору фактом виконання зобов`язання Виконавця послуг з приєднання Виконавця послуг з приєднання до електричних мереж системи розподілу об`єкта Замовника (будівництво електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення від точки забезпечення потужності до точки приєднання) сторони вважатимуть підписання Сторонами акта про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Акт про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу може бути також оформлений Сторонами цього Договору після подання робочої напруги та проведення випробувань електрообладнання Замовника або обладнання зовнішнього електрозабезпечення Замовника.

Згідно із п. 4.8.2. глави 4.8. розділу IV Кодексу систем розподілу (в редакції до 01.06.2021) ОСР після завершення робіт з приєднання повідомляє замовника про готовність власних мереж до підключення електроустановок замовника, надає довідку про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення. Зазначена довідка є підставою для укладання замовником договорів (або внесення змін до діючих договорів) згідно з вимогами, встановленими на ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 4.8.5. розділу IV Кодексу систем розподілу (в редакції до 01.06.2021) фактом виконання зобов`язання ОСР з приєднання об`єкта замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника від місця забезпечення потужності в точку приєднання) є факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання. Факт надання послуги з приєднання підтверджується актом щодо надання послуги з приєднання. Акт щодо надання послуги з приєднання оформлюється сторонами після подання робочої напруги та проведення випробувань електрообладнання замовника або обладнання зовнішнього електрозабезпечення замовника.

На виконання умов Договору 01.06.2021 АТ «Полтаваобленерго» на електронну адресу замовника, вказану у заяві про приєднання електроустановки певної потужності, направлено повідомлення про направлення представників АТ «Полтаваобленерго» для підписання акту здачі-приймання наданих послуги з приєднання до електричних мереж та надання довідки про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення.

Згідно наряду допуску (для виконання робіт в електроустановках) від 02.06.2021 робоча напруга на об`єкт замовника ОСОБА_11 подана 03.06.2021.

03.06.2021 складено акт здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж № 524175 за підписами в.о. директора сервісного центру ОСОБА_21, начальника ВРП ОСОБА_20 та інженера ВРП ОСОБА_16 .

04.06.2021 ОСОБА_11 відмовився підписати акт здачі-приймання наданих послуги з приєднання до електричних мереж, про що АТ «Полтаваобленерго» склало акт про відмову від підписання акту здачі-приймання наданих послуги з приєднання до електричних мереж за підписом начальника та заступників Лубенської філії позивача.

Нацкомісія наполягала на тому, що акт здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж від 03.06.2021 Ліцензіатом було складено з порушенням процедури, яка виписана у пунктах 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу ІV Кодексу систем розподілу, оскільки довідка про виконання технічних умов у частині зовнішнього електропостачання складена 24.06.2021, а послуга з приєднання електроустановки до електричних мереж на момент проведення перевірки не надана.

Разом з цим, в чому саме полягає невідповідність акту від 03.06.2021 пунктам 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу IV Кодексу систем розподілу відповідач не зазначив.

Крім того, в обґрунтуваннях до спірної постанови відповідач зазначив, що на момент проведення перевірки послуга з приєднання електроустановки до електричних мереж надана.

Відповідно до звернення замовника акт здачі-приймання наданих послуг з приєднання до електричних мереж № 524175 від 03.06.2021 та довідку про виконання технічних умов у частині зовнішнього електрозабезпечення від 04.06.2021 було направлено ОСОБА_11 додатково листом № 13-88/14620 від 20.07.2021.

У відповідності до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акт № 524175 від 03.06.2021 у судовому порядку недійсним не визнавався, а також відсутні будь-які скарги замовника ОСОБА_11 стосовно виконання договору з приєднання та надання довідки про виконання технічних умов.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено порушення АТ «Полтаваобленерго» пунктах 4.8.2, 4.8.5 глави 4.8 розділу ІV Кодексу систем розподілу у взаємовідносинах з ОСОБА_11 .

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 1470 від 27.12.2017 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

Підпунктом 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов передбачено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен надавати до НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП.

НКРЕКП вказує, що позивачем на запити Нацкомісії від 05.05.2021, від 14.05.2021, від 03.03.2021, від 24.03.2021, від 29.04.2021, від 02.02.2021, від 25.03.2021 не надана інформація (документи), які б підтверджували надсилання замовникам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 електронним повідомленням, підписаних СР технічних умов та проекту договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Разом з цим, з формулювання попередніх запитів НКРЕКП «про надання усіх інших документів, які можуть бути використані при розгляді звернень» не вбачається необхідність надання доказів направлення затребуваних документів. Крім того, вказана інформація надавалася відповідачу в додатках 2.2, 3.2, 5.2, 7.2, 11.2. 12.2 до листа АТ «Полтаваобленерго» від 07.10.2021 № 13-88/21537, тобто до 24.11.2021 (дата прийняття спірної постанови № 2318).

Судами також встановлено, що посилання в обґрунтуваннях до спірної постанови на ненадання позивачем до перевірки листів АТ «Полтаваобленерго» від 05.01.2021 № 13-88/154, від 28.12.2020 № 14-21-034/2181, від 19.03.2021 № 13-88/5768, від 04.01.2021 № 13-87/36, від 15.02.2021 № 13-88/3461 спростовується змістом листа від 07.10.2021 № 13-88/21537, який було направлено завідувачу сектора НКРЕКП у Полтавській області Мазуці Г.

Отже, надання НКРЕКП відповідних документів під час позапланового заходу з додатковим наданням доказів їх направлення, свідчить про відсутність порушення позивачем п.п. 7 п. 2.2 Ліцензійних умов № 1470.

Щодо правомірності встановлення порушень у взаємовідносинах із замовниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 підпункту 11 пункту 2.5.4 глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку, які полягали у платності проведеної первинної параметризації лічильників вказаним споживачам, колегія суддів зазначає наступне.

Так, підпунктом 11 п. 2.5.4. глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за власний рахунок забезпечують здійснення первинної параметризації багатозонних (багатотарифних) лічильників електричної енергії для індивідуальних побутових споживачів (при першому їх установленні або якщо після проведення періодичної повірки, технічного обслуговування або ремонту лічильника встановлена параметризація не збереглася).

Порядок проведення параметризації електронних лічильників електричної енергії регламентовано положеннями глави 5.18 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Згідно з пунктом 5.18.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії при першому встановленні електронного інтервального лічильника має бути здійснена його первинна параметризація (програмування та установлення параметрів лічильника відповідно до проектної документації та вимог цього Кодексу).

Параметризація лічильників виконується ППКО на замовлення та за рахунок ініціатора (пункт 5.18.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Відповідно до пунктів 5.18.3, 5.18.4, 5.18.7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії при первинній параметризації (програмуванні) електронного багатотарифного (багатофункціонального) ЗКО встановлюються параметри, достатні для введення його в експлуатацію, залежно від розрахункової схеми обліку, порядку розрахунків за електричну енергію та вимог щодо інформаційного обміну у складі АСКОЕ.

Параметризація (програмування) інтервальних/зонних ЗКО на території ліцензованої діяльності оператора системи здійснюється відповідно до вимог замовника та набору типових протоколів параметризації, що оприлюднюються оператором системи на його веб-сайті та містять вичерпні набори обов`язкових параметрів програмування ЗКО для забезпечення вимірювання електричної енергії та інформаційного обміну відповідно до вимог цього Кодексу (зокрема для здійснення розрахунків за тарифами, диференційованими за періодами часу). Допускається відхилення від налаштування параметрів, встановлених типовими протоколами параметризації, у разі необхідності налаштування інформаційної взаємодії з конкретною АС ППКО.

Після виконання робіт з програмування в паспорті електронного лічильника або у протоколі параметризації (у разі відсутності місця в паспорті) указуються:

1) найменування та код ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, фахівці якого виконували роботи з програмування;

2) прізвище та ініціали фахівця, який виконував програмування;

3) дата програмування.

В силу пункту 5.18.8 Кодексу комерційного обліку електричної енергії до паспорта електронного лічильника обов`язково додається протокол параметризації, створений за допомогою сервісного програмного забезпечення виробника лічильника.

Копії протоколів параметризації надаються заінтересованим сторонам організацією (підприємством), фахівці якої виконують роботи з програмування (пункт 5.18.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Дослідивши зміст договорів № 1808 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 15.03.2021, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Полтаваобленерго», № 684 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 05.01.2021, укладеного між ОСОБА_3 та АТ «Полтаваобленерго», № 1643 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 12.03.2021, укладеного між ОСОБА_4 та АТ «Полтаваобленерго», № 1425 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 10.03.2021, укладеного між ОСОБА_5 та АТ «Полтаваобленерго», № 1050 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 25.02.2021, укладеного між ОСОБА_6 та АТ «Полтаваобленерго», № 709 про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 15.02.2021, укладеного між ОСОБА_11 та АТ «Полтаваобленерго», судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов вказаних договорів АТ «Полтаваобленерго» (виконавець послуг) забезпечує приєднання електроустановок об`єкта вищевказаних Замовників (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу.

За умовами договору № 1010 про надання послуг комерційного обліку електричної енергії від 16.08.2021, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Полтаваобленерго», останній, як Виконавець повинен був провести програмування багатофункціонального лічильника електричної енергії, встановлення трифазного електролічильника прямого вмикання, виконання позачергової технічної перевірки трифазного розрахункового лічильника електричної енергії прямого вмикання.

З огляду на дати укладення договорів з ОСОБА_2 - 15.03.2021, ОСОБА_3 - 05.01.2021, ОСОБА_4 - 12.03.2021, ОСОБА_5 - 10.03.2021, ОСОБА_6 -25.02.2021, з ОСОБА_1 - 16.08.2021, ОСОБА_11 - 15.02.2021, дати складання актів здачі-приймання послуг: 26.07.2021 ( ОСОБА_2 ), 14.09.2021 ( ОСОБА_3 ), 22.09.2021 ( ОСОБА_4 ), 27.09.2021 ( ОСОБА_5 ), 25.08.2021 ( ОСОБА_6 ) 16.08.2021 ( ОСОБА_1 ), 03.09.2021 ( ОСОБА_11 ), дати складання протоколів первинної параметризації багатофункціонального лічильника електричної енергії, які за твердженням позивача стосуються ОСОБА_2 (16.07.2021), ОСОБА_3 (07.09.2021), ОСОБА_4 (21.09.2021), ОСОБА_5 (24.09.2021), ОСОБА_6 (03.08.2021), ОСОБА_1 (10.08.2021), ОСОБА_11 (17.05.2021) судами встановлено, що по ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 акти здачі-приймання послуг складені раніше дат складення вказаних протоколів.

При цьому, інших протоколів параметризації багатофункціонального лічильника електричної енергії, які б було складено на виконання вимог вищенаведених договорів позивачем не надано.

Крім того, з наданих протоколів первинної параметризації багатофункціонального лічильника електричної енергії не встановлено ані прізвищ замовників, ані адреси, за якою було проведено програмування лічильника електричної енергії, а відтак такі протоколи не можуть бути достовірним доказом проведення безкоштовної первинної параметризації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .

Враховуючи наявні в матеріалах рахунки для сплати наданих послуг від 12.08.2021 № 0091039325 на загальну суму 2 484,26 грн, який видано ОСОБА_1 , від 14.07.2021 № 91033125 на суму 655, 38 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_2 , від 14.09.2021 № 0091045327 на суму 2 976,17 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_3 , від 21.09.2021 № 0091046921 на суму 2 976,17 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_4 , від 24.09.2021 № 0091047628 на суму 2 976,17 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_5 , від 19.08.2021 № 0091040246 на суму 655, 38 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_6 , від 20.08.2021 № 0091040374 на суму 5 448,10 грн (з ПДВ), який видано ОСОБА_11 та подальшу сплату вказаних сум у повному обсязі, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено безоплатне проведення первинної параметризації багатофункціональних лічильників електричної енергії зазначеним споживачам.

Виходячи з наведеного, суди дійшли висновку про допущення АТ «Полтаваобленерго» порушення п.п. 11 п. 2.5.4. глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії у взаємовідносинах із вищевказаними замовниками.

З приводу висновків НКРЕКП про порушення позивачем положень 5.5.1 та 5.5.5 V Кодексу комерційного обліку електричної енергії (у редакції, яка діяла з 26.03.2020), колегія суддів зазначає наступне.

Фактичною підставою для висновків про такі порушення, слугували обставини, відображені у акті перевірки, які полягають у передачі АТ «Полтаваобленерго» представнику ПП «Млин-Михнівці» ОСОБА_17 на зберігання, перелічених в акті пломбування від 06.08.2020, засобів обліку електричної енергії, що мало наслідком встановлення порушень підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

Відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП постановою від 14.03.2018 № 312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Приписами пункту 2.3.4. глави 2.3 розділу II Правила роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній на дату складання акту про пломбування від 11.02.2020) встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що станом на дату складання акту від 11.02.2020 відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування було покладено на ПП «Млин-Михнівці».

20.03.2020 набула чинності постанова НКРЕКП № 716 «Про внесення змін до Кодексу комерційного обліку електричної енергії», якою зокрема внесені зміни до глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії щодо відповідальності за збереження, експлуатацію та технічний стан ЗКО.

Так, за визначенням пункту 5.5.1. глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проектом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

За приписами пункту 5.5.5. глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії відповідальність за збереження і цілісність ЗКО, пломб та індикаторів на ЗКО, установлених на електроустановках оператора мережі, зокрема на опорах ліній електропередачі, покладається на оператора мережі.

Відповідальність за експлуатацію та технічний стан ЗКО та іншого обладнання ВОЕ покладається на їх власників, якщо інше не встановлено законом (пункт 5.5.6 глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновку, що відповідальність за збереження і цілісність пломби на ЗКО, покладається на оператора мережі у випадку установлення ЗКО на електроустановках оператора мережі, зокрема на опорах ліній електропередачі.

Судами встановлено, що згідно з актом про пломбування від 11.02.2020 проведено пломбування КТП-250 та встановлені пломби, які передані на зберігання представнику ПП «Млин-Михнівці» за переліком, наведеним в розділі пломбування засобів розрахункового обліку електроенергії.

Сторони у справі визнали, що КТП-250 знаходиться на огородженій території ПП «Млин-Михнівці», доступ будь-яких осіб до неї обмежений та забезпечується виключно ПП «Млин-Михнівці», що підтверджується також фото, наданими до позовної заяви.

За результатами технічної перевірки, АТ «Полтаваобленерго», як ОСР, та ПП «Млин-Михнівці» досягли взаємної згоди шляхом підписання Акту технічної перевірки, про те, що саме ПП «Млин-Михнівці» несе відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування від 11.02.2020.

Зі змісту акту про пломбування від 06.08.2020 судами встановлено, що до переліку пломб, які внесені до акту про пломбування від 11.02.2020, додано серед іншого пломби С56001738, С56001739, С56001736, С56001734.

Таким чином, об`єкт ПП «Млин-Михнівці» опломбований та пломби передано на зберігання споживачу 11.02.2020 на підставі саме акту про пломбування від 11.02.2020.

Крім того, зі змісту актів від 11.02.2020 та 06.08.2020 вбачається, що наведені в них лічильники споживача постійно перебувають у власності ПП «Млин-Михнівці», що у розумінні пункту 5.5.6 глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії унеможливлює настання відповідальності для позивача за збереження та цілісність вищевказаних пломб.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем порушення АТ «Полтаваобленерго» пунктів 5.5.1 та 5.5.5. глави 5.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, в редакції постанови НКРЕНКП від 20.03.2020 № 716, яка набрала чинності 26.03.2020.

З приводу порушення підпункту 2 пункту 8.4.2 та пункту 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8.4.2. глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення такого порушення, як пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії).

Положеннями частини 1 пункту 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Судами встановлено, що за наслідками звернення ТОВ «Моторсервіс» від 31.03.2021 (вх. № НКРЕКП 7502/1-21 від 06.04.2021) щодо правомірності дій АТ «Полтаваобленерго» відповідачем встановлено, що при складанні Акту про порушення № 00002868 від 08.10.2020 позивачем зафіксовано порушення ТОВ «Моторсервіс» обліку електричної енергії, а саме: «п.2.3.4, п.5.5.5.8, п. 8.2.4 ПРРЕЕ - пошкоджена пломба ППКО С41102651, а саме пломба має сліди механічного впливу та сліди повторного перенавішування, яка встановлена на випробувальній колодці КИ-(Т4)».

Листом від 09.11.2020 № 04-33/20377 АТ «Полтаваобленерго» направило до Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України лист з проханням провести трасологічне дослідження пластикової пломби підвищеної надійності № С41102651

Відповідно до висновку Полтавського НДЕКЦ МВС України: «На момент проведення дослідження загальна цілісність корпусу та пломбувальних елементів пломби «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651» не порушена. Цілісність ізоляційного покриття пломбувального елементу непошкоджена. На зовнішніх та внутрішніх поверхнях корпусу та якоря пломби «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651» є сліди термічного, механічного впливу сторонніх предметів - подряпини, вм`ятини, сторонні предметів, тощо. Надана на дослідження пломба «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651» піддавалася термічному та механічному впливу сторонніх предметів. Виявлені ознаки можуть свідчити про те, що при навішуванні пломби «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651» були порушені умови пломбування або про підготовку для несанкціонованого втручання чи переопломбування пломби. Вирішити питання чи перепломбовувалася (піддавалася несанкціонованому зняттю та повторному навішуванню) вищезазначена пломба, не виявляється можливим через відсутність комплексу ознак для дачі даного висновку (порушення цілісності пломбувального механізму; пошкодження елементів пломби або відсутність деяких елементів пломби; наявності сторонніх речовин (клею та інш.) в корпусі пломби» (мовою документа).

Регулятор зазначає, що за результатами експертного дослідження, проведеного Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, не підтверджено факт зняття та повторного встановлення пломби № С41102651.

Тобто, факт пошкодження ТОВ «Моторсервіс» пломби «ПАТ ПОЕ» з номерним позначенням «С 41102651», як і факт зняття та повторного встановлення пломби не підтверджено висновками експертного дослідження.

Проте, відповідно до протоколу засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» по розгляду Акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 28.0.2021 № 00002868 прийнято рішення здійснити розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за період з 26.05.2020 по 08.10.2020 за формулою 4 ПРРЕЕ: Wдоб = P · t доб · Kв, відповідно до якої розрахунковий добовий обсяг електричної енергії склав 1 040,66 кВтхгод (P=107,395 кВт, тривалість роботи обладнання tдоб = 16,15 години, коефіцієнт використання струмоприймачів). Сума нарахувань склала 149 893,39 грн, з ПДВ.

Таким чином, проведення донарахування обсягу вартості та необлікованої електричної енергії за період з 26.05.2020 по 08.10.2020 відповідно до Протоколу комісії Полтавської філії районних електромереж АТ «Полтаваобленерго» від 23.12.2020 № 00002868, здійснено позивачем за відсутності підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 8.4.2 та пункту 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У листі від 30.09.2021 ТОВ «Моторсервіс» вказує про те, що Товариство згодне з порушенням, яке зафіксовано у акті про порушення від 08.10.2020 № 00002868.

Відносно встановленого відповідачем порушення з боку позивача порядку відключення об`єкта ОСОБА_18 від електропостачання, передбаченого пунктами 6.2.8 та 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та пунктом 7.5 Правилами роздрібного ринку електричної енергії, судами встановлено наступне.

Споживачем ОСОБА_18 систематично не надавався доступ до електроустановок, останній раз 04.01.2021, про що складено акт про ненадання доступу до електроустановки від 04.01.2021, один примірник якого 14.01.2021 відправлено рекомендованим листом ОСОБА_18 , який отримано 22.01.2021, що підтверджується його власноручним підписом у рекомендованому поштовому відправленні.

Відповідно до пункту 6.2.8. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, датою отримання акта про недопуск до вузла обліку буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

15.01.2021 рекомендований лист отримано поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується ОСОБА_18 , тому визначений п. 6.2.8 Кодексу комерційного обліку електричної енергії триденний строк з дати отримання поштовим відділенням рекомендованого листа сплив 18.01.2021, що узгоджується з позицією НКРЕКП, викладеною у листі від 21.05.2021 № 2947/25.1/8-21, у якій остання зазначила, що «…знімає зауваження до АТ «Полтаваобленерго», викладені в листі НКРЕКП від 06.04.2021 № 3262/25.1/9-21 в частині порушення вимог пункту 6.2.10 Кодексу».

Згідно з пунктом 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) складений акт про недопуск споживачем до вузла обліку є підставою для проведення відключення від електропостачання у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку, якщо протягом п`яти робочих днів від дня отримання акта про недопуск споживач не забезпечить представникам ОСР доступ до електроустановок для контрольного огляду, технічної перевірки, виконання інших робіт, які передбачені цим ККОЕЕ, або не узгодить з ними дату проведення таких робіт. ОСОБА_18 повинен був надати доступ до об`єкта до 25.01.2021, але не забезпечив доступ до електроустановки за вказаною адресою на виконання вимог п. 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та п/п. 12, 13 п. 5.5.5 та не звертався до Полтавської філії для узгодження дати і часу надання доступу представникам ОСР. Тому 27.01.2021 електроустановка ОСОБА_18 була відключена від електропостачання з дотриманням положень п. 6.2.10 глави 6.2. розділу VII Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Наведені обставини досліджені судами попередніх інстанцій та їм надана оцінка доказами, через що доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі про те, що суди у цій справі залишили поза увагою порушення з боку позивача порядку відключення об`єкта ОСОБА_18 від електропостачання, встановленого пунктами 6.2.8 та 6.2.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії та пунктом 7.5 Правилами роздрібного ринку електричної енергії, не знайшов свого підтвердження, суперечить власній позиції Нацкомісії, викладеній у листі від 21.05.2021 № 2947/25.1/8-21.

Крім того, НКРЕКП, покликаючись на порушення позивачем підпункту 5 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, посилається на результати перевірки реєстру затверджених типів ЗВпк ЗВТТ, за результатами якої не було знайдено номер сертифіката перевірки типу ЗВТ, який має умовне позначення «NIK 2303L АП6», та вказує, що лічильник електричної енергії типу НІК 2303LАП6, зав. № 8052958, що було встановлено на зовнішній стороні КТП-195р, від якої заживлено об`єкт ОСОБА_18 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не є технічним засобом, який обмежує розподіл (передачу) електричної енергії споживачу у межах потужності, передбаченої договором.

Судами встановлено, що позивач листом від 26.11.2019 № 04-38/18372 звернувся до ТОВ «НІК ЕЛЕКТРОНІКА» за роз`ясненнями стосовно подальшого застосування електролічильників виробництва зазначеного товариства з вбудованим реле відключення для обмеження по потужності або дистанційного відключення/підключення та, у разі наявності, надати документи, що підтверджують їх відповідність чинним стандартам.

Листом ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» від 27.11.2019 № 176/3 доведено до відома АТ «Полтаваобленерго», що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які виробляються цим товариством та надаються на ринку України, відповідають усім вимогам, оскільки пройшли експертизу технічної документації, дослідження та випробування на відповідність всім діючим Технічним регламентам, Національним стандартам, нормативно-правовим документам та можуть бути надані на ринку без будь-яких обмежень, про що свідчать Сертифікати перевірки типу, видані ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», що тип електролічильника НІК 2303LАП6 1002МЕ (2016 року виробництва) виготовлений відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки та сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, а також що з сертифікатами можна ознайомитись за посиланням на сайті ТОВ «НІК-ЕЛЕКТРОНІКА» www.nik.net.ua/page/nik-certificates, де розміщені сертифікат відповідності та сертифікат затвердження лічильників типу НІК 2303L, зокрема за посиланням www.nik.net.ua/files/all/2303-electronic/Certificate-of-conformity-2303L.pdf

Судами перевірено за посиланням на сайт наявність зазначених сертифікатів та встановлено, що результатом пошуку є сторінки помилка "404" (запитуваної сторінки не існує), через що обгрунтованими є доводи НКРЕКП про відсутність на сайті виробника за посиланням, наведеним ТОВ «НІК ЕЛЕКТРОНІКА», сертифікатів на ЗВТ.

Позивачем до матеріалів справи надана копія сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу серія В № 007452, виданого Мінекономрозвитку 29.04.2014, в якому зазначений № UA-MI/2-4471-2014. Цей сертифікат засвідчує, що ідентифіковані належним чином лічильники електричної енергії НІК 2303…, код УКТ ЗЕД 9028 30 19 00, які серійно виробляються ТОВ "НІК ЕЛЕКТРОНІКА" м. Київ, відповідають затвердженому типу.

Разом з тим, судами встановлено, що наданий сертифікат чинний до 05.11.2016.

Тобто станом на дату виникнення спірних правовідносин втратив чинність, іншого сертифікату відповідності на зазначений ЗВТ матеріали справи не містять.

Перевіркою за інтернет-посиланням на сайті виробника наявності документації на лічильник електричної енергії типу НІК 2303LАП6, зав. № 8052958, встановлена також відсутність будь-якої документації щодо лічильника за вказаними параметрами.

Таким чином, порушення позивачем підпункту 5 пункту 5.1.1 глави 5.1 розділу V ПРЕЕЕ є доведеним, оскільки зазначений лічильник електричної енергії не є технічним засобом, що обмежує розподіл (передачу) електричної енергії споживачу у межах потужності, передбаченої договором.

Стосовно порушень з боку позивача підпункту 2 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії у правовідносинах з ФОП ОСОБА_19 . НКРЕКП вказувала, що оскільки інформація, яка відображена в акті від 22.12.2017, акті від 25.06.2018, акті від 31.10.2019 та акті від 26.12.2018, має суперечливий та неоднозначний характер, у АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» не було підстав проводити розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Судами встановлено, що рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 23.08.2023, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 22.01.2024 у цивільній справі № 527/1592/21 за позовом АТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_19 про відшкодування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ, стягнуто із ОСОБА_19 на користь АТ «Полтаваобленерго» заборгованість за необліковану активну електричну енергію згідно Акта про порушення № 00002806 від 10.09.2020 та протоколу засідання комісії № 4/00002806 з розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ та/або умов договору від 27.10.2020 у сумі 291 446 грн 59 коп та реактивну електричну енергію у сумі 14 318 грн 28 коп.

Рішенням у цій справі (№527/1592/21), яке набрало законної сили, стосовно АТ «Полтаваобленерго» встановлено обставини законності складення акту про порушення №00002806 від 10.09.2020. Також встановлено, що 27.10.2020 проведено засідання комісії Глобинської філії AT "Полтаваобленерго" з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, на якому розглянуто Акт про порушення № 00002806 від 10.09.2020 і прийнято рішення провести нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно п.п. 2 п. 8.4.2, п. 8.4.10 ПРРЕЕ на суму 291 446,59 грн та розрахунок плати за перетікання реактивної електроенергії на суму 14 318,28 грн. Рішення комісії оформлено протоколом № 4/00002806 засідання комісії про розгляд акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 27.10.2020. У справі № 527/1592/21 стосовно AT "Полтаваобленерго" встановлено такі обставини:

«З огляду на те, що не існує нормативно закріпленої форми акта контрольного огляду, яка б містила вимоги до його змісту, слід виходити з того, що оператор не зобов`язаний у кожному акті контрольного огляду перелічувати номери усіх наявних пломб на вузлі обліку.

Отже, відсутність в актах контрольних оглядів від 31 жовтня 2019 року і від 29 квітня 2020 року даних про номер пломби на шафі обліку (№ 11020275) не може бути беззаперечним доказом того, що ця пломба вже була відсутня на час проведення зазначених контрольних оглядів, адже у разі виявлення її відсутності позивач був зобов`язаний відобразити цей факт в акті і скласти акт про порушення ПРРЕЕ».

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судами попередніх інстанцій враховані обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі № 527/1592/21 щодо правомірності висновків АТ "Полтаваобленерго" про наявність підстав для визначення обсягу та вартості необлікованол електричної енергії у споживача ОСОБА_19 .

Таким чином, обгрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність висновків Регулятора в частині встановлення порушення позивачем підпункту 2 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії у правовідносинах з ОСОБА_19 .

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що лише деякі з порушень у діяльності АТ "Полтаваобленерго", виявлені за результатами проведеної у спірних правовідносинах перевірки НКРЕКП, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Проте, при вирішенні питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідач, пославшись на дискреційність повноважень НКРЕКП, не визначив конкретну суму штрафу по кожному з порушень.

Згідно з положеннями підпункту 4 частини четвертої статті 77 Закону «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VII (далі - Закон № 2019-VII) Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема, б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню; в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до частини п`ятої статті 77 цього ж Закону при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами. Таким чином, при застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема у разі, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

У постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такі висновки щодо застосування дискреції НКРЕКП та пропорційності санкцій:

Дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Гавенда проти Польщі" від 14.03.2002).

Право на визначення розміру санкції згідно із наведеної вище норми покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85 000, 00 грн до 1 700 000, 00 грн.

Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання.

При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні Нацкомісії під час вирішення питання про притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення.

Спірна постанова про накладення на АТ «Полтаваобленерго» штрафу в частині наведених в ній обґрунтувань містить лише посилання на норми матеріального права, які на думку Регулятора, було порушено позивачем.

При цьому, у постанові від 24.11.2021 № 2318 Нацкомісія не надала оцінки серйозності і тривалості виявлених нею правопорушень, їх наслідкам для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, не вказала на існування пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин, отже, спірна постанова прийнята без дотримання вимог частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, оскільки не містить обґрунтувань застосування санкції.

Крім того, спірна постанова також не містить розбивки цієї суми по кожному із 16 вчинених правопорушень АТ «Полтаваобленерго», що, відповідно, унеможливлює скасування цієї постанови лише в частині непідтверджених правопорушень.

З приводу доводів касаційної скарги про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.04.2021 у справі №480/2675/20 та від 21.03.2023 у справі №640/17821/21, колегія суддів зазначає наступне.

У наведених відповідачем судових рішеннях Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у разі, коли за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки Нацкомісії виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону № 2019-VIII, є дискреційним повноваженням Нацкомісії.

У розвиток цього правового висновку у постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду роз`яснив межі застосування дискреції НКРЕКП та пропорційності санкцій, що наведено вище. І цей правовий висновок враховано судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи.

Таким чином, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій. У скарзі також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення кожного з аргументів.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 у справі № 440/496/22- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець