Ухвала

від 27.11.2024 по справі 295/17313/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/17313/24

1-в/295/1831/24

У Х В А Л А

Іменем України

27.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючоїсудді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» про приведення вироку суду відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, проживаючого дозатримання заадресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у відповідність до чинного законодавства,

В С Т А Н О В И В :

Начальник Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» звернувся до суду з поданням в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст.5, ч. 2 ст. 74ККУкраїни про приведення вироку суду у відповідність до вимогЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024(далі - Закон № 3886-ІХ)відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник установи подав заяву про розгляд справи без його участі, подання підтримує.

Засуджений згоден на розгляд справи без його участі, подання установи підтримує.

Прокурор подання підтримав.

Дослідивши зміст подання, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 13 ч. 1ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд має право вирішувати питаня, зокрема, про звільнення від покарання у випадку, передбаченому частиною 2ст. 74 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якогозакономусунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 набрав чинностіЗакон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», статтю 51КодексуУкраїнипроадміністративніправопорушення викладено у новій редакції, відповідно до якої викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, внесеніЗаконом № 3886-ІХзміни мають зворотну дію у часі, тобто поширюється на діяння, які вчинені до 09.08.2024, тому скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином шкоди меншого розміру, ніж установлено нормою закону.

Судом установлено,що ОСОБА_3 раніше судимий:

- 04.03.2019 Маловісківським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ст. ч. 1 ст. 70, ст. ст. 75, 76 КК України на 5 (п`ять) років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно даноговироку ОСОБА_3 вчинив один епізод крадіжки майна 12.02.2018 на суму 1302,75 грн, що підлягає декриміналізації та за його вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а тому не є кримінально караним діянням.

За вказаним вироком ОСОБА_4 слід вважати засудженим за ч. 1 ст. 187, ст. ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.

- 03.02.2020 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1020 грн. Зазначено, що на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, вирокМаловисківського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019 виконувати самостійно.

Згідно даноговироку ОСОБА_3 вчинив один епізод крадіжки майна 07.08.2018 на суму 1 425,05 грн, який є кримінально караними, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення перевищувала розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- Вироком Деснянським районним судом м. Києва від 06.04.2023 ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяців позбавлення волі. Зазначено, що вирок від 03.02.2020 виконувати самостійно. Вирок набрав законної сили 09.05.2020.

Згідно зданим вироком ОСОБА_3 вчинив один епізод крадіжки майна 14.02.2024 на суми 531 грн, який підлягає декриміналізації та за його вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала розміру 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально караним діянням.

- Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185, ст. ст. 71, 72 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 06.02.2023.

Згідно з даним вироком ОСОБА_3 вчинив два епізоди крадіжки майна 23.06.2023 на суми 1 701 грн та 05.07.2023 на суму 3 301 грн.

Відповідно декриміналізації підлягає лише один епізод за 23.06.2023 на суму 1701 грн, за вчинення якого особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала розміру 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально караним діянням.

За вказаним вироком ОСОБА_3 слід вважати засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.

- Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_3 зараховано частково відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 із моменту затримання і до 27.02.2024 (включно). Вирок набрав законної сили 29.04.2024.

Згідно з даним вироком ОСОБА_3 вчинив два епізоди крадіжки майна 14.08.2024 на суму 622,50 грн та 13.09.2023 на суму 617,07 грн. Дані епізоди підлягають декриміналізації та за їх вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала розміру 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально караним діянням.

- Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. ОСОБА_3 зараховано частково відбуте покарання за вироком від 12.12.2023 та Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2024, а саме з 21.09.2023. Вирок набрав законної сили 13.06.2024.

За цим вироком ОСОБА_3 вчинив 3 епізоди крадіжки майна 13.08.2023 на суму 1 217,49 грн, 15.08.2024 на суму 1 434,16 грн та 2 277,49 грн.

Вказані епізоди підлягають декриміналізації та за їх вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала розміру 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально караним діянням.

Початок строку покарання 15.05.2024, кінець строку 21.03.2029.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.

Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна є по суті зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у КК України цей розмір не визначений, він указаний у ст. 51 КУпАП.

За таких обставин вчинені засудженим окремі діяння щодо таємного викрадення майна на даний час відносяться до адміністративних правопорушень та не є кримінально - караними. Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючі нормиКУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію таких діянь засудженого, враховуючи наступне.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IVПодатковогокодексуУкраїни податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Законом України«ПродержавнийбюджетУкраїнина2018рік» у 2018 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1 762грн.

Законом України«ПродержавнийбюджетУкраїнина2021рік» у 2021 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 у розмірі 2 270 грн.

Законом України«ПродержавнийбюджетУкраїнина2023рік» у 2023 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2 684грн.

Враховуючи викладене вище, оскільки згідно з вироками Маловісківського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019, Бершадського районного суду Вінницької області від 03.02.2020, Деснянського районного суду м. Києва від 06.04.2023, Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 (за епізодом від 23.06.2023 на суму 1701 грн), Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2024, Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2024, ОСОБА_3 здійснив крадіжки майна на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення кримінального правопорушення, що відповідно до Закону України№3886-ІХ не є кримінально-караним діянням на даний час, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення засудженого від призначених за цими вироками покараннь на підставі ч. 2ст. 74 КК України.

Натомість за вироком Маловісківського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 187, ст. ст. 75, 76 КК України, за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України, які є кримінально караним та не підлягають декриміналізації.

З урахування наведеного, ОСОБА_3 слід вважати засудженим за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді до 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 71 КК України з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 ОСОБА_3 слід вважати засудженим до остаточного покарання у виді до 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-ІХ, суд

П О С Т А Н О В И В :

Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» - задовольнити.

Привести вироки Маловісківського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019, Бершадського районного суду Вінницької області від 03.02.2020, Деснянського районного суду м. Києва від 06.04.2023, Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023, Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2024, Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2024 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимогЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ.

На підставі ч. 2 ст.74ККУкраїни звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Маловісківського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.

На підставі ч. 2 ст.74ККУкраїни звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 03.02.2020 за ч. 1 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.

На підставі ч. 2 ст.74ККУкраїни звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 06.04.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.

На підставі ч. 2 ст.74ККУкраїни звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України (за епізодом крадіжки майна 23.06.2023 на суму 1701 грн), у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.

На підставі ч. 2 ст.74ККУкраїни звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.

На підставі ч. 2 ст.74ККУкраїни звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 призначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя