Ухвала

від 27.11.2024 по справі 295/14519/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/14519/24

1-в/295/1392/24

УХВАЛА

Іменем України

27.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» про приведення вироку суду відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до чинного законодавства,

з участю: прокурора ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

Начальник Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» звернувся в суд із поданням в порядку п.13 ч.1 ст.537, п.1 ч.2 ст.539 КПК України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України, про приведення вироку суду у відповідність до вимогЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024(далі за текстомЗакон № 3886-ІХ) щодо засудженого ОСОБА_3 .

Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду подання, матеріали справи містять його заяву про розгляд справи без його участі, у зв`язку з чим суд проводить розгляд справи у його відсутність.

Представник ДУ «ЖВК (№ 4)» подав заяву, вказавши, що подання підтримує, судове засідання просить проводити у його відсутність.

Прокурор ОСОБА_4 подання підтримав, просив звільнити засудженого від відбування покарання за епізодами від 17.11.2019 та 08.01.2020 за вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 02.02.2021 за ч.3 ст. 185 КК України; за вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 07.02.2021за ч.2 ст. 185 КК України; за ч.2 ст. 185 КК України та за епізодами 05.04.2021, 07.04.2021, 10.04.2021, 11.04.2021 за ч.3 ст. 185 КК України; за вироком Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.11.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України та за ч.3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 23.04.2021.

Дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено наступне.

1.Вироком Лисянського районногосуду Черкаськоїобласті від02.02.2021року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК Українита призначено йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75,76КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Цим вирокомвстановлено,що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, а саме:

1) в період з 17.11.2019 по 23.11.2019 року на суму 781,66 грн.;

2) в кінці листопада 2019 року на суму 2200 грн.;

3) 08.01.2020 року на суму 1402,77 грн.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 04.08.2021 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому та направлено його для відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі відповідно до вироку Лисянського районного суду Черкаської області від 02.02.2021.

2. Вироком Лисянського районногосуду Черкаськоїобласті від07.02.2022року, ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК Українита призначено йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України 2 (два) роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно з ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 02.02.2021 року, приєднавши 2 (два) місяці позбавлення волі, і остаточно, за сукупністю вироків призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання визначено рахувати з дня фактичного затримання за вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 02.02.2021, тобто з 08.11.2021 року.

Цим вирокомвстановлено,що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 - 09.10.2021 року на суму 300,75 грн.;

3. Вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2022 року з урахуваннямзмін внесенихухвалою Черкаськогоапеляційного судувід 18.07.2022 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі,

- за ч. 3 ст. 185 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 07.02.2022 остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 визначенорахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбутого ним покарання час перебування його під вартоюза вироком Лисянського районного суду від 07.02.2022р.

Цим вироком встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, 3 ст. 185 КК України, а саме:

1) 12.04.2021 року на суму 355 грн.;

2) 06.04.2021 року на суму 3828,27 грн.;

3) 05.04.2021 на суму 550 грн.;

4) 10.04.2021 на суму 850 грн.;

5) 11.04.2021 року на суму 802,23 грн.

4. Вироком Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.11.2022 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів ОСОБА_3 призначено до відбуття три роки позбавлення волі.

Згідно ч. 4 ст.70, ст.72 КК України, за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2022 року таостаточно призначено до відбування покарання - 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці 1 (один) день позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбутого ним покарання час перебування його під вартою за вироком Лисянського районного суду від 07.02.2022 року та час відбуття покарання за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2022 року з дня фактичного затримання, тобто з 08 листопада 2021 року.

Цим виром встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, 3 ст. 185 КК України:

1) 23.04.2021 року на суму 535 грн.;

2) 24.01.2021 року на суму 2633,03 грн.;

3) початок березня 2021 на суму 420 грн.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, пунктом 13 частини першої статті 537цього Кодексу.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України 3886-IX від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якимст. 51 КУпАПвикладено в новій редакції, відповідно доякої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У силу ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу Україниякщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року. Відповідно до підпункту169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу Україниподаткова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі: працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі: працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1липня -2007гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.

Відповідно дост.7Закону України«Про державнийбюджет Українина 2021рік» прожитковиймінімум наодну працездатнуособу врозрахунку намісяць встановленийв розмірі: з 1січня -2270гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.

Розмір одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян станом 2021 рік в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, становить: для епізодів вчинених правопорушень 23.04.2021, 24.04.2021, у березні 2021, з 05.04.2021, 06.04.2021 з 10.04.2021 по 12.04.2021 становить - 1135 грн. (2270/100*50), для епізодів вчинених правопорушень 18.08.2021, 09.10.2021, 17.102021 - становить - 1189,5 грн. (2379/100*50); для епізодів вчинених правопорушень з 17.11.2019 по 23.11.2019 та в кінці листопада 2019 - становить 1003,50 грн. (2007/100*50); для епізоду вчиненого правопорушення 08.01.2020 - 1051 грн. (2102/100*50).

Таким чином,дрібним вважаєтьсявикрадення чужогомайна,якщо вартістьтакого майнана моментвчинення правопорушеньне перевищувала: щодоепізодів вчиненихправопорушень 23.04.2021,24.04.2021, уберезні 2021, з05.04.2021,06.04.2021з 10.04.2021по 12.04.2021 2270грн.(1135*2); щодо епізодів вчинених правопорушень 18.08.2021, 09.10.2021, 17.102021 2379 грн. (1189,5*2); щодо епізодів вчинених правопорушень з 17.11.2019 по 23.11.2019 та в кінці листопада 2019 - 2007 грн. (1003,5*2); щодо епізоду вчиненого правопорушення 08.01.2020 - 2102 грн. (1051*2).

Отже, декриміналізації підлягають наступні епізоди кримінальних правопорушень:

- вчинене з 17.11.2019 по 23.11.2019 та 08.01.2020 ОСОБА_3 за вироком Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.02.2021;

- вчинене 09.10.2021, ОСОБА_3 за вироком Лисянського районного судуЧеркаської області від 07.02.2022,

- передбачені ч.3 ст. 185 КК України, вчинені 05.04.2021, 07.04.2021, 10.04.2021, 11.04.2021, правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, вчинене 12.04.2021 ОСОБА_3 за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2022 року, зміненого ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.07.2022;

- вчинені 23.04.2021 ( ч. 3 ст. 185 КК України) та на початку березня 2021 (ч.2 ст. 185 КК України) ОСОБА_3 за вироком Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.11.2022.

Засуджений підлягає звільненню від покарання, призначеного за вказаними правопорушеннями, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушень не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально караними діяннями.

Натомість вчинене 24.04.2021 ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України за вироком Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.11.2022; вчинене ОСОБА_3 06.04.2021 кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України за вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2022 року зміненого ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.07.2022; вчинене ОСОБА_3 в кінці листопада 2019 кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України за вироком Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.02.2021, не підлягають декриміналізації через те, що вартість викраденого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення правопорушення.

Зміна розміру вартості викраденого чужого майна, за яким таке викрадення вважається дрібним з 0,2нмдг до2нмдг єзміною кримінальногозакону вчастині кваліфікаціїкримінального правопорушеннь,передбачених КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний вст.51 КУпАП.

З урахування цього, суд приводить вироки Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.11.2022; Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2022 року зміненого ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.07.2022, Лисянського районного судуЧеркаської області від 07.02.2022, Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.02.2021 року у відповідність до вимог Закону №3886-IXвід 18.07.2024р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ,

п о с т а н о в и в :

Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» - задовольнити.

Вироки Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.02.2021, Лиснянського районного судуЧеркаської області від 07.02.2022, Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.04.2022 року, Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.11.2022 щодо ОСОБА_3 , привести у відповідність до вимог Закону України № 3886-IX від 18.07.2024р.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 , від відбуванняпокарання,призначеного йомувироком Лисянськогорайонного судуЧеркаської області від02.02.2021 за епізодами кримінального правопорушення, передбаченими ч.3 ст. 185 КК України, вчиненими з 17.11.2019 по 23.11.2019 та 08.01.2020, на підставі ч. 2ст.74КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 , від відбуванняпокарання,призначеного йомувироком Лисянськогорайонного судуЧеркаської областівід 07.02.2022 року, за ч.2 ст.185 КК України на підставі ч. 2ст.74КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Виключити ізвироку Лисянськогорайонного судуЧеркаської областівід 07.02.2022 року застосування ч. 1 ст. 70 КК України.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком від 07.02.2022 за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України 4 роки 2 місяці позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 , від відбування покарання, призначеного вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.04.2022року зміненого ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18.07.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України та за ч.3 ст. 185 КК України за епізодами 05.04.2021, 07.04.2021, 10.04.2021, 11.04.2021 на підставі ч. 2ст.74КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Виключити із вироку Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 квітня 2022 року та ухвали Черкаського апеляційного суду від 18.07.2022 застосування ч. 1 ст. 70 КК України.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком від 14.04.2022 з урахуванням ухвали Черкаського апеляційного суду від 18.07.2022 за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України 4 роки 4 місяці позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 , від відбування покарання, призначеного вироком Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.11.2022 за ч. 2 ст. 185 КК України та за ч.3 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна 23.04.2021, на підставі ч. 2ст.74КК України у зв`язку з усуненням караності діяння.

Виключити із вироку Лисянського районного судуЧеркаської області від 02.11.2022 застосування ч. 1 ст. 70 КК України.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком від 02.11.2021 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70,ст.72 КК України - у виді 4 роки 14 місяці позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 08 листопада 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1