Рішення

від 14.11.2024 по справі 279/2804/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1242/24

Справа № 279/2804/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №279/2804/24 за позовом ОСОБА_1 до Коростенської територіальної громади Житомирської області, третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України про визнання прав та обов`язків забудовника, визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, яку вона прийняла, подавши до Першої Коростенської державної нотаріальної контори Житомирської області заяву про прийняття спадщини. Спадкодавець залишила заповіт, посвідчений Коростенською районною державною нотаріальною конторою Житомирської області від 31.05.2005 р., р. № 721, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що за законом вона матиме право і що буде належати на момент смерті, заповіла їй. За життя спадкодавець на законних підставах здійснила реконструкцію (переобладнання) квартири АДРЕСА_1 в нежитлове приміщення, що підтверджується, проте реконструйований (переобладнаний) об`єкт нерухомого майна спадкодавцем на момент смерті не був зданий в експлуатацію і право власності на нього в установленому законом порядку не було оформлено. Згідно інформаційної довідки, виданої Комунальним підприємством «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради» від 18.08.2023 р. №529, до реконструкції об`єкт нерухомого майна належав спадкодавцеві ОСОБА_2 на підставі Договору дарування, посвідченого Коростенською міською державною нотаріальною конторою Житомирської області від 14.07.2004 року, за р. № 1-1238. Право власності за спадкодавцем на зазначений об`єкт нерухомості було зареєстровано відповідно до діючого законодавства Державним комунальним підприємством «Коростенським міжміським бюро технічної інвентаризації» від 28.07.2004 р. в книзі № 49, номер запису - 6241, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданим тим же органом від 28.07.2004 р. за № 4280518. Відповідно до технічної документації та Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документа - ТІ01:8296-3925-9010-0258, реконструйоване вбудоване в житловий будинок нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , має загальну площу - 29,6 кв.м., житлову площу - 0,00 кв.м. За результатами технічного обстеження реконструкція квартири в нежитлове приміщення відповідає вимогам нормативно - правових актів з охорони праці та державним будівельним нормам. Перша Коростенська державна нотаріальна контора Житомирської області листом від 18.04.2024 р. № 187/02-14 відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, які необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину, і рекомендувала звернутися для вирішення даного питання до суду.

Державна інспекція архітектури та містобудування України, в особі Управління ДІАМ у Житомирській області, відмовила їй у реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) у зв`язку з тим, що технічна інвентаризація проведена після 01.08.2021 р. відсутня в ЄДЕССБ, що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва р. № IV101240108346 від 10.01.2024 р. У зв`язку з відмовою Першої Коростенської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину та неможливістю вирішити це питання в інший спосіб позивач звернулась до суду з даним позовом.

Просила визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права та обов`язки забудовника, в тому числі право здачі та введення об`єкта нерухомого майна до експлуатації, як таких, що входять до складу спадщини, та право власності на нежитлове приміщення № 33 (тридцять три) в будинку АДРЕСА_2 .

Позивач позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити, подавши письмову заяву.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, подавши письмову заяву.

Третьою особою подано письмові пояснення, в яких висловлено позицію вказаного учасника та зазначено про те, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурнобудівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.

Якщо об`єкт будівництва не введено в експлуатацію, право власності на нього не може переходити в порядку спадкування, до складу спадщини можуть входити лише права забудовника, якщо будівництвом здійснювалось згідно з законом. Так, на підтвердження того, що переобладнання спірної квартири здійснювалось згідно з законом, позивач надає копію Дозволу №70 на виконання будівельних робіт від 21.11.2006, строк дії якого до 31.12.2006 року. Позивачем не надано доказів того, що реконструкція квартири була здійснена саме в період дії дозволу, тобто з 21.11.2006 по 31.12.2006, не надано будь-яких доказів подовження терміну дії зазначеного Дозволу чи будь-яких інших дозвільних документів на здійснення реконструкції квартири, позивачем до суду не надано і матеріали даної справи не містять відомостей про документи, що свідчать про те, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, визначених законодавством. В свою чергу встановити наявність або відсутність відхилень від вимог державних будівельних норм можливо тільки за результатами експертизи проектів будівництва в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів від 11.05.2011 № 560. Натомість Позивачем надано «Висновок експертизи з питань охорони праці» від 20.01.2005, відповідно до якого РП «Переобладнання квартири під офіс в АДРЕСА_2 відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці». Таким чином, Позивачем до суду не надано і матеріали даної справи не містять результатів експертизи проекту будівництва, як доказ відсутності істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості, тому відсутні умови для визнання не тільки права власності, а й прав забудовника на підставі рішення суду. Позивач також не надав суду жодних доказів того, що вже реконструйований об`єкт є безпечним для користування і при його реконструкції будо додержано всі визначені законодавством державно-будівельні норми, тому відсутні підстави вважати, що будівництво (реконструкція) квартири здійснювалась на законних підставах, а отже відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання за Позивачем прав забудовника в порядку спадкування. До реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно особа є власником лише матеріалів, обладнання та іншого майна, що було використано в процесі будівництва. Законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації. У такому випадку об`єкт незавершеного будівництва ще не набув статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: завершення будівництва; прийняття до експлуатації; державна реєстрація. Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів.

У заперечення на вказані обставини позивачем зазначено, що твердження третьої особи щодо необхідності продовження терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт від 26.11.2006 р. та щодо того, що об`єкт самочинним незакінченим будівництвом, є необґрунтованими, не підтвердженими жодними доказами, твердження третьої сторони, щодо необхідності продовження дії строку дозволу на виконання будівельних робіт бездоказовими та ґрунтуються на припущеннях. Реконструкція була завершена 2006 році, оскільки була досягнута мета реконструкції - закрито вхід приміщення зі сторони під`їзду у малоповерховому житловому будинку (4 поверхи) та виготовлено вхід до приміщення з іншої сторони за рахунок вікна у приміщенні. На проведення такого об`єму роботи не потрібно багато часу, тому у замовника не було потреби продовжувати термін дії дозволу. Щодо проведення експертизи проекту будівництва, на відсутність якої посилається третя сторона, то відповідно до ч.3 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності «Не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів незначними наслідками (СС1), крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.» Отже, за життя спадкодавець, ОСОБА_2 , на законних підставах здійснила реконструкцію (переобладнання) квартири АДРЕСА_1 в нежитлове приміщення і дана реконструкція не може бути «самочинним незавершеним будівництвом», як стверджує третя особа по справі, оскільки реконструкція була завершена у строки, вказані у дозволі - 2006 р., проектна документація не підлягає коригуванню. Крім того, третя особа не надала доказів, що даним будівництвом порушено права та інтереси інших осіб. Проте, реконструйований (переобладнаний) об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення 33 (тридцять три) будинку АДРЕСА_2 спадкодавцем на момент смерті не був зданий в експлуатацію і право власності на нього в установленому законом порядку не було оформлено. Оскільки спадкодавець провела відповідні роботи з реконструкції (переобладнання), але не змогла завершити процес оформлення права власності на реконструйоване нежитлове приміщення, тому вона, як спадкоємець, змушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на нього.

За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне :

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом, яким вона заповіла позивачеві своє майно, у складі якого є реконструйована у нежитлове приміщення квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала спадкодавцеві позивача на підставі Договору дарування від 14.07.2004 року, посвідченого Коростенською міською державною нотаріальною конторою Житомирської області, р.н.1-1238, право власності спадкодавця на зазначений об`єкт нерухомості було зареєстровано відповідно до діючого законодавства. За життя спадкодавець позивача отримала дозвіл на переведення житлової квартири у нежитловий об`єкт та її реконструкцію відповідно до Рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області № 381 від 25.08.2004 р. за наявності передбачених на час такої реконструкції дозволів та узгоджень (проект 2004 р., виготовлений Комунальним підприємством «КоростеньАрхПроект» та затверджений Головним архітектором міста Коростень, висновок Житомирського експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці України, затверджений 20.01.2005 р., дозвіл №70 на виконання будівельних робіт, виданий 21.11.2006 р. Коростенською міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю). Реконструкція (перебудова) полягала у тому, що було переобладнано вхід до приміщення шляхом облаштування окремого входу з закладенням попереднього входу. При цьому, загальна площа квартири, її конфігурація змінені не були.

Фактично було змінено лише цільове призначення об`єкта нерухомості. За вказаних умов такі зміни не можуть вважатись ні самовільним будівництвом, ні новоствореним об`єктом, ні конструктивними змінами об`єкту, які вимагали б реєстрації такого об`єкта як новоствореного.

Оскільки реєстрація зміни цільового призначення та реконструкції квартири спадкодавцем позивача за життя проведена не була, вказані дії не можуть бути здійснені безпосередньо і спадкоємцем, то оформлення права позивача на належне спадкодавцеві нерухоме майно у позасудовому порядку не є можливим, в оформленні права на майно нотаріусом відмовлено.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Положеннями ст.1297 ч.1 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Враховуючи, що позивач прийняла спадщину після смерті спадкодавця у встановленому законом порядку, оформлення права на спадкове майно в позасудовому порядку не можливо, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.1218 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Коростень Житомирської області, на приміщення АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_2 на підставі Договору дарування від 14.07.2004 року, посвідченого Коростенською міською державною нотаріальною конторою Житомирської області, р.н.1-1238, яке Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 25.08.2004 року №381 переведено у нежитловий фонд для розміщення офісу, та визнати право ОСОБА_1 у порядку спадкування прав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на завершення процедури переобладнання (реконструкції) приміщення АДРЕСА_1 у нежитлове приміщення.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Коростенська міська територіальна громада, місце знаходження: м.Коростень, Житомирська обл., вул.Грушевського, 22, ЄДРПОУ 37976485.

Третя особа: Державна інспекція архітектури та містобудування України, місце знаходження: м.Київ, бульвар Лесі України, ЄДРПОУ 44245840.

Суддя Волкова Н.Я.