Ухвала

від 19.11.2024 по справі 358/1822/24

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1822/24 Провадження № 2-о/358/131/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Обухівський об`єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення юридичного факту постійного проживання в неповнолітньому віці на території України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Богуславського районного суду Київської області із заявою, в якій просить встановити юридичний факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року по теперішній час.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя враховує, що вона повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 ЦПК України.

Встановлення факту, що мають юридичне значення здійснюється в порядку окремого провадження, за участь заявника та заінтересованої особи, відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Пунктом 35 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, встановлено перелік документів, які заявник подає для оформлення паспорта, зокрема подається: рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи); документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи.

Процедура встановлення особи, передбачена п. 43 вищевказаного Порядку.

Заявник надав докази щодо звернення ним до Обухівського об`єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві і Київській області із заявою про оформлення паспорта громадянина України та отримання ним відповіді з вказаного органу з посиланням на Закон України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. №5492-VI, а саме із якого вбачається, що ОСОБА_1 взагалі не був документований паспортом громадянина України та не звертався за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-ти річного віку, тому йому необхідно пройти процедуру встановлення особи.

Відповідно до Закону, у ОСОБА_1 не відстежується постійне проживання на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року разом з батьками у неповнолітньому віці, що унеможливлює встановити особу та підтвердити належність для громадянства України та видати паспорт громадянина України у формі картки. Тому, для оформлення паспорта громадянина України в формі картки йому необхідно підтвердити постійне проживання на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року разом з батьками у неповнолітньому віці, тому йому рекомендовано звернутися до суду для встановлення особи та встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року разом з батьками у неповнолітньому віці.

Як вбачається з прохальної частини заяви, заявник ОСОБА_1 просить встановити факт його постійного проживання у неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або встановити факт його постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року, тобто не конкретизовано зміст заявлених вимог.

Також, заявником не зазначено вимогу про встановлення факту його постійного проживання у неповнолітньому віці на території України «разом з батьками у неповнолітньому віці», як це передбачено Законом.

Отже, заявнику необхідно вірно визначити зміст позовних вимог: чи він просить суд встановити факт його постійного проживання у неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року, чи просить встановити факт його постійного проживання у неповнолітньому віці на території України за станом на 13 листопада 1991 року, виклавши заявлені вимоги та зміст цих вимог у виправленій заяві із зазначенням про встановлення факту його постійного проживання у неповнолітньому віці на території України разом з батьками у неповнолітньому віці, відповідно зазначивши матір`ю - ОСОБА_2 . заінтересованою особою.

У листі Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови, зокрема, відсутності у заявника іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Аналогічне положення міститься і у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.95, згідно із яким, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Проте, в наданих заявником матеріалах, відсутні докази, що заявник продовжив ініціювання питання щодо проведення процедури встановлення особи, подав до Обухівського об`єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві і Київській області наявні у нього документи, чи встановлювалась особа та чи було прийнято Обухівським об`єднаним відділом ЦМУ ДМС у м.Києві і Київській області рішення про відмову в оформленні паспорта, оскільки з відповіді Обухівського об`єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві і Київській області вбачається, що рішення суду подається до вказаного відділу у разі якщо особу не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Відтак, заявником не наведено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

Отже, заява не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 175, 177, 318 ЦПК України.

Вказані недоліки перешкоджають у відкритті провадження у цивільній справі.

Згідно зі ст.185 ч.1 ЦПК України, позовна заява, яка подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.

Відтак, вказану заяву слід залишити без руху.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Обухівський об`єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення юридичного факту постійного проживання в неповнолітньому віці на території України - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: суддя К. С. Романенко