Рішення

від 27.11.2024 по справі 711/5547/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5547/24

Провадження № 2/711/2092/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кофанової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: нотаріус Другої державної нотаріальної контори Перкалюк Світлана Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

09.07.2024 адвокат Сучило А.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просив визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на частку у праві власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті його брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.03.2020 на території російської федерації, Ханти-Мансійського автономного округу Югра, м. Ніжневартівськ помер брат позивача - ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, до складу якого увійшла 1/4 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 06.03.1996 органом приватизації Придніпровського райвиконкому. Оскільки в день смерті ОСОБА_3 перебував на території російської федерації, то відповідно до частини 1 статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, -правом України. Своєї родини у померлого ОСОБА_3 , крім братів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не було. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями другої черги спадкування. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 у березні 2023 року звернувся із заявою до Другої черкаської державної нотаріальної контори, в якій просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на частину квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті його брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, постановою від 31.03.2023 йому було відмовленого у вчиненні нотаріальної дії. Зі змісту даної постанови вбачається, що свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частину квартири брату померлого ОСОБА_1 неможливо видати, оскільки спадкоємцями, які прийняли спадщину є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які прийняли спадщину, по 1/2 частці кожний. Однак, ОСОБА_2 ніяких активних дій задля прийняття спадщини не вчинив, тому є таким, що своєчасно не прийняв спадщину, що відкрилась після смерті спадкодавця і не набув права на спадкове майно.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.07.2024 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.09.2024 витребувано у Другої черкаської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3

20.08.2024 Другою черкаською державною нотаріальною конторою, на виконання ухвали від 16.09.2024, надано належним чином завірену копію спадкової справи № 410/2020 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, від його представника адвоката Сучило А.О. надійшла заява, в якій останній підтримав позовні вимоги та просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, проте поштові відправлення були повернуті на адресу суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотань про відкладення або про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору нотаріус Другої черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. у судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

З урахуванням положень частини 8 статті 178, частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нижньовартовськ Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області помер ОСОБА_3 , про що 25.03.2020 Відділом запису актів цивільного стану адміністрації міста Нижньовартовськ Ханти-Мансійського автономного округу-Югри складено відповідний актовий запис № 170209860008800421003 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла частина квартири, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 06.03.1996 органом приватизації Придніпровського райвиконкому.

Померлий ОСОБА_3 був братом позивача ОСОБА_1 . Даний факт підтверджується відповідними свідоцтвами про народження - серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .

У встановлений законом строк позивач звернувся до Другої черкаської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 . На підставі його заяви було заведено спадкову справу № 410/2020, номер у спадковому реєстрі 66261446.

Із витребуваної судом копії спадкової справи № 410/2020 встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , який у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, постановою нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. від 31.03.2023 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом частину квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки разом із померлим, на день його смерті, були зареєстровані його брати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заява про відмову від прийняття спадщини від брата померлого ОСОБА_2 не надходила, тому спадкоємцями другої черги після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які прийняли спадщину, по 1/2 частці кожний. Крім того, нотаріус зазначив, що померлий являвся громадянином російської федерації, що унеможливлює встановлення кола спадкоємців першої черги.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 23 постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі вiдсутностi спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (частина 1 статті 1297 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Аналогічний правовийвисновок міститьсяу постановіВерховного Судувід 01.08.2019у справі№ 205/4311/14-ц,від 22.09.2021у справі № 227/3750/19.

Як вбачається із акту опитування сусідів № 426 від 24.03.2023 за адресою: АДРЕСА_1 з 1996 року до 2003 року постійно проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . З 2003 року і по теперішній час за вказаною адресою проживає лише ОСОБА_1 .

Отже, відповідач ОСОБА_2 не вважається таким, що прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_3 , оскільки не проживав із останнім на момент його смерті та у встановленому законом порядку не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

За таких обставин, враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , який у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак постановою нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. від 31.03.2023 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання права власності на спадкове майно, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 316, 328, 392, 1217, 1218, 1222, 1258, 1261, 1268, 1297 ЦК України, , ст. ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 353, 355, 356 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: нотаріус Другої державної нотаріальної контори Перкалюк Світлана Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності у порядку спадкування законом на частку у праві власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті його брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова